Постанова № 9095145, 22.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22.01.2010 р. № 2-а- 43161/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Яковенко А.О.

за участю:

представника позивача Баценюк Н.М., діє за дорученням від 02.11.09

представника відповідача Анохіна Н.В., діє за дорученням № 23960/10/10-020 від 31.12.09

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тібра"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

проскасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0009742301 від 29.10.2009р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 2.6. ст. 2 Постанови правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009752301 від «29» жовтня 2009 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, застосованих за порушення п. 9, 12, 13 ст. З ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Перевірка проведена з порушення вимог законодавства щодо проведення планових перевірок, а саме не повідомлено позивача за 10 днів до початку перевірки. Представником позивача зазначено, що відповідно до п. 1 Наказу № 1/3 від 03.01.2009 року ТОВ «Тібра» робочий (касовий) день для ресторану 24 години, а саме з 9.00 до 9.00 наступного дня. Під час перевірки ДПА у Харківській області було не зараховано фіскальні чеки, за якими касові операції були проведені після 24.00, але це зауваження є незаконними та безпідставним, тому що діючим законодавством не встановлено обовязку субєкта господарювання щодо встановлення касового (робочого) дня з 00.00 до 00.00 наступного дня. Щодо порушення ТОВ «Тібра» п. 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме порушення стосовно обліку залишків товару за місцем реалізації та зберігання, наведене посилання взагалі не знаходить жодного законодавчого обґрунтування. Крім того, представником позивача зазначено, що щоденне друкування фіскальних звітних чеків вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, оскільки їх рух відображено в фіскальній памяті реєстратора розрахункових операцій та роздруковано.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність прийнятих рішень вимогам діючого законодавства.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

06 жовтня 2009 року Державною податковою адміністрацією у Харківській області була проведена перевірка ресторану, що розташований за адресою: вул. АДРЕСА_1 який належить ТОВ «Тібра». Вказана перевірка була проведена згідно з планом перевірок за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, затвердженого начальником Державної податкової адміністрації у Харківській області.

Перевірка ресторану позивача була здійснена державними податковими ревізорами-інспекторами відділу ДПА у Харківській області на підставі направлення на перевірку № 11411 від 02.10.09 (а.с. 124).

За результатами перевірки було складено акт № 9002/20/40/23/32336175 від 06.05.07. (а.с. 122-126)

Відповідно до копії акту перевіркою встановлені наступні порушення:

-Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 1538,30 грн.;

-Не забезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків;

-Не ведення обліку товарів за місцем реалізації зберігання на момент перевірки;

-Порушення встановленого порядку оприбуткування готівки у касу підприємства, в КОРО № 2030005297 відсутній ручний запис про рух готівки за 05.10.2009 року;

-Реалізація алкогольних напоїв без марки акцизного збору встановленого зразка.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Таким чином, суд зазначає, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», »Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», проводяться на підставі ст.ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Наказу ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» № 355 від 27.05.08, згідно положень яких, зазначені перевірки проводяться за окремими щомісячними планами проведення перевірок, групою осіб у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлень на перевірку. Крім того, суд зазначає, що дані перевірки повинні здійснюватись в звичайних (тобто таких, які існують щодня) умовах здійснення субєктом права своєї господарської діяльності стосовно дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року №265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23.03.1996 року №98/96 ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», від 19.12.1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а отже вказані перевірки повинні мати характер раптовості. А тому, повідомлення субєкта господарювання про проведення таких перевірок заздалегідь, суперечить змісту та сенсу вказаних перевірок.

На підставі вказаного вище акту Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції шляхом прийняття Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 976 від 29.10.09 за порушення ч. 2 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в розмірі 1700,00 грн. (а.с. 11-12), Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009752301 від 29.10.09 за порушення п. 9, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на загальну суму 100263,50 (а.с. 13), Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 009742301 від 29.10.09 за порушення п. 2.6 ст. 2 Постанови правління НБУ № 637 від 15.12.04 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» на загальну суму 8398,25 грн. (а.с. 14).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає позовну заяву лише в межах позовних вимог.

Стосовно застосування до позивача фінансових санкцій за встановлені перевіркою

порушення: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО у сумі 1538,30 грн.; не забезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків; не ведення обліку товарів за місцем реалізації зберігання на момент перевірки, суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається та підтверджено в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_3. та ОСОБА_2., що останні придбали в ресторані, який належить ТОВ «Тібра», пляшку шампанського та каву вартістю 1400,00 грн. Вказана розрахункова операція була проведена адміністратором через реєстратор розрахункових операцій, про що вказано в самому акті перевірки та підтверджено в судовому засіданні представниками сторін. Окрім того, вказані обставини підтверджені також і копією касового чеку від 06.10.09, роздрукованого о 20 год. 00 хвил. (а.с. 129). Отже, сума в розмірі 1400,00грн. повинна знаходитись на місці проведення розрахунків, так як перевірка фактично була розпочата з проведення цієї розрахункової операції.

Проте, як зясовано в ході судового розгляду згідно з актом перевірки на місці проведення розрахунків знаходилося 1240,0 грн., у той час як в денному звіті реєстратора розрахункових операцій була зазначена сума - 2778,30 грн. Відповідно до опису наявних купюр та монет сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала - 1240,0 грн. (а.с. 118). За даними Х-звіту, який було роздруковано 06.10.09 о 20 год. 21 хвил., залишок коштів становив 2778,30 грн. (а.с. 129). Окремо суд наголошує на тому, що показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_2. в судовому засіданні підтверджено, що кошти в розмірі 1400,0 грн., отримані від перевіряючих внаслідок проведення розрахункової операції через РРО до початку проведення перевірки, були повернуті останнім в повному обсязі.

Таким чином, згідно з актом перевірки на місці проведення розрахунків знаходилась сума коштів в меншому розмірі, ніж була проведена розрахункова операція через РРО, що обєктивно є неможливим.

Суд відзначає, що в акті перевірки (п. 2.2.13) не зазначено чи включена вартість розрахункової операції на загальну суму 1400,00 грн. до суми, яка відповідно до опису знаходилась на місці проведення розрахунків або до суми, зазначеній у звіті реєстратора розрахункових операцій.

Аналізуючи положення п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби з приводу визначення штрафних (фінансових) санкцій, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих актах.

Вивчаючи зміст акту перевірки, суд відзначає, що відповідач не дослідив та не відобразив в даному акті обставин щодо включення розрахункової операції в сумі 1400,00грн. до суми коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків, не зазначив з яких причин сума коштів відповідно до опису (1240,00грн.) є меншою від вартості розрахункової операції, що здійснювалась безпосередньо на початку перевірки (1400,00грн.), що суперечить ч.3 ст.2 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сума коштів в розмірі 1400,0 грн. не може враховуватися при обчисленні суми не відповідності коштів на місці розрахунків.

За таких обставин, підтвердженим в судовому засіданні є факт невідповідності готівкових коштів в сумі 138,3грн. (2778,30 грн. згідно з Х-звітом 1240,00грн. згідно з описом 1400,00грн. згідно з касовим чеком), а відтак, відповідачем правомірно застосований штраф лише у сумі 691,5 грн. (138,3грн. х 5), а не у сумі 7691,50 грн.

Стосовно встановленого в акті перевірки порушення - не забезпечення щоденного

друкування фіскальних звітних чеків, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що вказане порушення було визначено перевіряючими щодо фіскальних звітних чеків за 27.05.09, 08.06.09, 15.06.09, 19.06.09, 23.06.09, 26.06.09, 10.07.09, 24.07.09, 03.08.09, 28.08.09, 19.09.09, 22.09.09, 24.09.09, 27.09.09, 02.10.09 (а.с. 125).

Згідно з вимогами п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Денним звітом, відповідно до ст.2 цього Закону, є документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 119 затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі по тексту Вимоги), дія яких поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі реєстратор), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі продажу іноземної валюти.

Згідно із визначенням, наведеним в абз. 11 п.2 зазначених Вимог, Z-звіт є денним звітом з обнулінням інформації в оперативній памяті та занесенням її до фіскальної памяті реєстратора.

В абзаці 15 пункту 2 Вимог наводиться визначення зміни роботи реєстратора розрахункових операцій, відповідно до якого зміна це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

При цьому, у додатку до Вимог міститься примітка, згідно якої підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, фіскалізація підсумкових даних повинна бути проведена за період, що не перевищує тривалість зміни роботи реєстратора розрахункових операцій, тобто в межах 24 годин.

З досліджених судом фіскальних звітних чеків за вказані вище дати та контрольної стрічки за вказані дати, судом встановлено, що позивач виконував Z-звіти до закінчення зміни роботи реєстратора розрахункових операцій в межах 24 годин (а.с. 136-148; 156-168).

Крім того, судом встановлено, що в господарській одиниці позивача встановлено, робочий (касовий) день цілодобово, з 9.00 год. до 9.00 год. (а.с. 15).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Стосовно встановленого відповідачем порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не ведення обліку товарів за місцем реалізації зберігання на момент перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона має бланкетний характер та містить посилання на порядок, встановлений законодавством.

Судом, на виконання вимог ст. 11 КАС України, було зобовязано відповідача надати до суду пояснення якою саме нормою діючого законодавства встановлено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

В судовому засіданні представник відповідача не надав суду жодних пояснень щодо законодавчо встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, наявності такого порядку не встановлено і судом.

Доводи відповідача про те, що за місцем знаходження господарської одиниці субєкта господарювання повинні знаходитись безпосередньо оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей судом відхиляються, так як в силу ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» ці документи є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до ст.8 зазначеного закону покладено на особу, уповноважену вести бухгалтерський облік. Оскільки перевірка, як це було встановлено в судовому засіданні, здійснювалась не за місцем роботи особи, уповноваженої вести бухгалтерський облік на підприємстві позивача, то відсутність первинних документів на місці реалізації при наявності документів про внутрішнє переміщення ТМЦ не суперечить закону.

Суд також бере до уваги, надану позивачем копію договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01 січня 2009 року, укладеного позивачем з ОСОБА_4 (а.с. 176).

З матеріалів справи встановлено, підтверджено в судовому засіданні представником позивача, показанням свідків ОСОБА_1 ОСОБА_2., ОСОБА_3 що ОСОБА_4 працює на підприємстві позивача на посаді адміністратора ресторану.

З дослідженої в судовому засіданні копії накладної на відпуск товарів з комори, судом встановлено, що товарні цінності, які знаходилися на реалізації на момент проведення перевірки були передані адміністратору за вказаною накладною (а.с. 177).

Таким чином, суд зазначає про відсутність порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009752301 від «29» жовтня 2009 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 99572,00 грн.

Щодо оскарження позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 009742301 від 29.10.09 за порушення п. 2.6 ст. 2 Постанови правління НБУ № 637 від 15.12.04 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено та зафіксовано порушення порядку оприбуткування готівки в касу підприємства у сумі 1679,75 грн. (а.с. 125)

З дослідженої в судовому засіданні книги обліку розрахункових операцій позивача встановлено що, в ній наявний роздрукований Z-звіт № 0226, однак відсутній ручний запис станом на 06.10.09 на підставі зазначеного Z-звіту. (а.с. 180-181)

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Отже, зміст процедури оприбуткування коштів, згідно із нормами Положення №637 полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку, а и відповідного своєчасного здійснення запису в КОРО на підставі зазначеного Z-звіту.

Враховуючи, що позивачем такого порядку дотримано не було, суд приходить до висновку про відповідність Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 009742301 від 29.10.09 за порушення п. 2.6 ст. 2 Постанови правління НБУ № 637 від 15.12.04 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» на загальну суму 8398,25 грн. вимогам діючого законодавства та дійсним обставинам справи.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 119 «Про затвердження Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.04 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», Наказом ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» № 355 від 27.05.08 , ст.ст. 11, 94, 160, 161, ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тібра" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування рішень - задовольнити частково.

2. Скасувати Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.10.2009 року № 009752301 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальність "Тібра" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 99572,00 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тібра" (ідентифікаційний код 32336175, місцезнаходження: пр. Леніна, 20, м. Харків) витрати по сплаті державного мита у сумі 0,38 (нуль грн. 38 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови буде виготовлено 27 січня 2010 року.

Суддя Волкова Л.М.