Постанова № 9094634, 24.06.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)

м. Миколаїв.

15:10

24.06.2009 р.                                                                                 № 2а - 1089/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М. при секретарі судового засідання Меленчук М. Ю. вирішив адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв,54001

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлопромбудавто", вул. Льва Толстого, 2-Б, м.Миколаїв,54022

простягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 51426,78 грн. ,

за участю представників:

від позивача Щукіна І.І. дов №03-86/268 від 06.03.09 р.

від відповідача: Скоробогатова О.В. дов. від 25.05.2009 р.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у сумі 52 932 грн. 40 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006, 2007, 2008 роках та 11903,38 грн. пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов частково заперечує проти позову, зазначив, що при проведенні перевірки не було враховано те, що у 2007 році на підприємстві працювало 2 інваліди, а не один, а тому сума позову підлягає зменшенню на 13409 грн. 59 коп.

Позивач, зважаючи на заперечення відповідача в судовому засіданні, уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у сумі 41 206 грн. 52 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006,2007,2008 році та 10219, 67 грн. пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.

Розглянувши надані докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, що складає у даному випадку в за різні періоди часу, а саме за 2006 рік 4 робочих місця, за 2007 рік 3 робочих місця, за 2008 рік 3 робочих місця і ввести їх в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда.

Відповідно до акту перевірки від 18 березня 2009 року (а.с.6,7,8), в 2006 році на підприємстві норматив працевлаштування складав 4 особи, фактично працювала 1 особа, в 2007 році-3 особи, фактично працювало 2, що підтверджується, доданими до заперечень відповідача доказами, а саме довідкою до акту огляду Коваленка Леоніда Дмитровича, 1953 року народження МСЕК №004661 від 10.11.2006 року (а.с. 21), посвідченням серії ААА №734817 Омельченка Ігоря Миколайовича, 1967 року народження (а.с. 22), Наказом від 01.10.2004 року №3 (а.с. 26),копіями трудових книжок Коваленка Л.Д., Омельченка І.М. (а.с.27-30), в 2008 році-3, фактично працювала 1 особа.

Таким чином, відповідач встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів не виконав і не створив належну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача у 2006 році, відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (а.с. 9) складала 9 826, 88 грн., у 2007 році, відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (а.с. 10) складала 11725,88 грн., (а.с. 11), тому сума адміністративно-господарських санкцій визначається згідно розрахунків: за 2006 рік- 9826,88*3 = 29480, 64 грн., за 2007 рік- 11725,88 грн., відповідно до уточнених позовних вимог.

Адміністративно - господарські санкції, згідно з частиною 3 статті 20 Закону та п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року за № 70 (далі - Порядку), розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону.

Частиною 1 статті 20 Закону, п. 4 Порядку передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідач суму адміністративно - господарських санкцій у розмірі 29480, 64 грн. у встановлені строки добровільно не сплатив, в зв'язку з чим Відповідачу нарахована пеня в розмірі 8535, 96 грн. за період з 17.04.2007 р. по 09.04.2009 р. (29480,64 грн*0.04% х 724 = 8535,96 грн), а також не сплатив суму адміністративно - господарських санкцій у розмірі 11725, 88 грн. у встановлені строки добровільно не сплатив, в зв'язку з чим Відповідачу нарахована пеня в розмірі 1683, 71 грн. за період з 16.04.2007 р. по 09.04.2009 р. (11725,88 грн*0.04% х 359= 1683,71 грн).

На час розгляду справи адміністративно - господарські санкції у розмірі 41206 грн 52 коп та пеня в розмірі 10219 грн 67 коп. відповідачем не сплачені.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

керуючись ст. 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлопромбудавто" на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 51426 грн. 19 коп. на р/р 31218230700006 банк одержувача: ГУДКУ у Миколаївській області, призначення платежу: *;101;-; код платника 33133066, платежі місць для працевлаштування інвалідів в 2006, 2007 роках.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                           О.М. Мельник