Рішення № 90943316, 05.08.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3194/20

Провадження № 2/210/1586/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"05" серпня 2020 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Кубаєвої В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гуртовий Сергій Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 04 червня 2020 року надійшла позовна заява адвоката Гуртового Сергія Володимировича від імені та в інтересах ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" (надалі - Відповідач), третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 2-4).

Позов пред"явлено за правилами альтернативної підсудності - за місцем виконання виконавчого напису (частина 12 статті 28 ЦПК України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 04 червня 2020 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В. Ухвалою судді від 05 червня 2020 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та задоволено клопотання Позивача про витребування доказів (а.с. 14-17).

На виконання вимог статтей 178, 191, 278 ЦПК України Відповідач відзив на позов не надав. В матеріалах справи міститься докази отримання Відповідачем ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками , про що свідчить поштове повідомлення про вручення за № 5007403489126 (а.с. 63).

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., не скористались процесуальним правом подачі письмового пояснення на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк, на виконання ухвали суду від 05.06.2020 надала до суду належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис (а.с. 19-58)

Ухвалою суду від 20.07.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощенного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому стало відомо, що за заявою відповідача 25 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, яким утримується з заробітної плати позивача на користь відповідача певна сума. Позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено незаконно, за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог стягувача та з порушенням процедури його вчинення, проти виконавчого напису заперечує та просить суд визнати останній таким, що не підлягає виконанню.

Відзив на позов не надавався.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судом.

Між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Криворізьке регіональне відділення) та Позивачем 28 лютого 2013 року укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0161/82/0219752, згідно умов якого Банк надає позичальнику ( ОСОБА_1 ) кредит у розмірі 18839,97 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять грн. 97 коп) з кінцевою датою погашення кредиту 28 лютого 2017 року та зі сплатою процентної ставки на рівні 41,1 % процентів річних (а.с. 50-55).

Між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний індустріальний Банк" (Новий кредитор) 16.12.2015 укладено Договір відступлення права вимоги № 114/14, згідно умов якого первівсний кредитор передав новому кредитору відповідно до статтей 512-519 ЦК України право вимогами до Боржників за кредитними договороами, вказаними у реєстрі Боржників (Портфель заборгованості) згідно додатку до договору (а.с. 32-34).

Того ж дня, а саме 16.12.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Комерційний Індустріальний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал" укладено договір відступлення права вимоги №АКП-16122015, згідно умов якого первівсний кредитор передав новому кредитору відповідно до статтей 512-519 ЦК України право вимогами до Боржників за кредитними договороами, вказаними у реєстрі Боржників (Портфель заборгованості) згідно додатку до договору (а.с. 35-37).

У подальшому, 15.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" укладено договір купівлі-продажу (відступлення права вимоги) №15/04/2016-01, згідно умов якого первівсний кредитор передає (відступає) новому кредитору право грошової вимоги до Боржників (Портфель заборгованості) (а.с. 41-44).

За Договором відступлення прав вимоги № 02/10/2019-КА від 02.10.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прімоколект-Капітал" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" (Відповідач) право грошової вимоги до Боржників згідно з реєстром (а.с.45-47, 38-40).

В матеріалах, наданих нотаріусу (третій особі у справі) міститься вимога Відповідача від 12.11.2019р. за вих. № 5165, адресована ОСОБА_1 (позивачу) про сплату заборгованості за кредитним договором (по якому, як стверджує Відповідач набуто право вимоги), яка станом на 12.11.2019р. становить 34730,13 грн. (а.с. 57).

Докази направлення вимоги Позивачу матеріали справи не містять.

Відповідач 25 лютого 2020 р. звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. із заявою про вчинення виконавчого напису, а саме стягнення з Позивача заборгованості за період з 02.06.2018р. по 12.11.2019р. у розмірі 23356,76грн. (а.с. 48).

Встановлено, що 25 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є Боржником за Кредитним договором № 014/0161/82/0219752 від 28.02.2013 року, укладеним із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», на підставі Договору відступлення прав вимоги № 02/10/2019 - КА, укладеного 02 жовтня 2019 року, на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (а.с. 20).

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до частини 2 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Оцінка аргументів сторін та наданих доказів

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

З витребуваних матеріалів у приватного нотаріуса встановлено, що директор ТОВ «ФК «АЛАНД» Пилипенко А.М. 25 лютого 2020 року, звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису з метою стягнення заборгованості з Позивача та на підтвердження безспірність своєї вимоги надано кредитний договір, договори відступлення права вимоги, виписка з рахунку заборгованості.

Однак аналіз вказаних документів доводить, що вони містить відомості лише про наявність кредитного договору у Позивач, за яким Відповідач отримав право вимоги.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Дійсно, як встановлено із матеріалів справи, між позивачем та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 28 лютого 2013 року укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0161/82/0219752. Відповідно до умов кредитування, п.1.1.1 сума кредиту становить 18839,97 грн.

В подальшому право вимоги за вказаним договором неодноразово відступалось, та в 2019 році таке право набув Відповідач.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Зокрема у спірному виконавчому написі сума заборгованості складає 23356,76 грн. Натомість у письмовій вимозі, наданій нотаріусу на підтвердження заборгованості, заборгованість перед стягувачем становить 34730,13 грн.

Жодних доказів стосовно розрахунку саме такої суми заборгованості відповідачем суду не надано.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед Відповідачем є безспірним.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про порушення кредитних зобов`язань станом на лютий 2020 року, а так само і доказів безспірності заборгованості.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Оцінивши усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, в розумінні вказаних норм, а тому підлягають задоволенню в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гуртовий Сергій Володимирович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 25 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрованим в реєстрі за №7256 про стягнення з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" заборгованості у розмірі 23656,76 (двадцять три тисячі шістсот п"ятдесят шість грн. сімдесят шість коп.) таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЄДРПОУ 42642578, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул.. Саксаганського б.14, офіс 301) на користь ОСОБА_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень.

Відповідачу, який не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. В. Чайкіна