Вирок № 90943143, 13.08.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4226/20

(1-кп/199/431/20)

ВИРОК

іменем України

13.08.2020 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Дяченко І.В.,

секретаря судового засідання – Парлагашвілі К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12020040030001006 від 16.05.2020 відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю: прокурора Кузьменко К.О., потерпілого ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Сергієнко Т.М., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.05.2020 року близько 20-20 годині, керуючи технічно справним мотоциклом «МТ 11 Дніпро», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Передовій з боку вул. Гуртової в напрямку вул. Донецьке шосе в м. Дніпро.

Під час руху ОСОБА_1 , грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при виникненні небезпеки для руху у вигляді велосипеду «Мінськ», під керуванням велосипедиста ОСОБА_2 , який перетинав проїзну частину справа наліво за напрямком руху автомобілю, заходів до негайного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв і в районі буд. №289 по вул. Передовій в м. Дніпро, допустив з ним зіткнення.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми кінцівок: закритих уламкових переломів лівої променевої та ліктьової кісток у нижній третині зі зміщенням уламків, закритого підвертлюжного перелому лівої стегнової кістки з відривом малого вертела, які відносяться до СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (понад 21 день).

Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилось в тому, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом – мотоциклом «МТ 11 Дніпро» реєстраційний номер НОМЕР_1 не виконав вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», - невиконання якого знаходяться у причинному зв`язку з наслідками що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених вище, визнав частково і суду показав, що він 15.05.2020 о 20-10 годині рухався по вул. Передовій з боку вул. Гуртової в напрямку вул. Донецьке шосе в м. Дніпро. Він рухався на мотоциклі марки «МТ 11 Дніпро», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому, та який був в технічно справному стані. Швидкість його руху складала близько 50 км/год. Погода була нормальна, але вже були сутінки. В районі будинку № 350 по вул. Передовій в м. Дніпро, перед ним їхав велосипедист – ОСОБА_2 . Велосипедист рухався з ним в одному напрямку. Коли він був неподалеку від велосипедиста, останній різко повернув справа наліво з метою переткнути проїзну частину, при цьому ніяких попереджуючих рухів не робив. Він застосував різке гальмування, але зіткнення уникнути не вдалося. Після зіткнення він проїхав десь 15-20 метрів та зупинився. Він зліз з мотоцикла та підбіг до потерпілого, який лежав на землі та розмовляв по телефону із сином. Він почав надавати допомогу потерпілому ОСОБА_2 . Він зателефонував до поліції, а перехожі викликали швидку. Потерпілого ОСОБА_2 госпіталізували до лікарні. Він шкодує та жалкує, що таке трапилось, але вважає, що не тільки він винен в тому , що сталася дорожньо-транспортна пригода. Вважає, що і ОСОБА_2 винен в тому, що трапилось. Ніякого повороту не було перед ними під час руху, велосипедист не попередив учасників дорожнього руху, що буде повертати. Просить суворо не карати та не позбавляти права керувати транспортними засобами.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 , з врахуваннямчасткового визнання ним вини, у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_2 , який суду пояснив, що 15.05.2020 о 20-20 годині він їхав на роботу на велосипеді «Мінськ» по вул. Передовій з боку вул. Гуртової в напрямку вул. Донецьке шосе в м. Дніпро в правому ряді руху. В районі будинку № 350 по вул. Передовій в м. Дніпро він лівою рукою показав поворот наліво, оглянувся назад та побачив, що позаду близько нікого не було. Він повернув наліво та, проїхавши з моменту маневру три метра, почув удар в ліву частину тулубу, від чого відразу впав на проїзну частину дороги. Він був доставлений до лікарні, довго лікувався. Йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми кінцівок, закритих уламкових переломів лівої променевої та ліктьової кісток у нижній третині зі зміщенням уламків, закритого підвертлюжного перелому лівої стегнової кістки з відривом малого вертела. На даний час він ще проходить лікування. Йому спричинена матеріальна та моральна шкода, яку він просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 та страхової компанії. Себе винним в ДТП не вважає;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.05.2020 з фото-таблицею та схемою до нього, відповідно до якого проведені необхідні виміри на вул. Передовій біля будинку № 289 в місті Дніпро, де відбулося зіткнення мотоцикла «МТ 11 Дніпро», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 з велосипедистом ОСОБА_2 . На час огляду з 21-30 години до 22-20 години стан покриття – сухе, дорожнє покриття асфальтоване, призначено для руху в двох напрямках. До проїзної частини примикає бордюрний камінь. Огляд проводився в темну пору доби з міським електроосвітленням. Видимість з загального місця водія не обмежена. Об`єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, не виявлено. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів на місці пригоди після ДТП не виявлено ;

- довідкою з КЗ «Шостої міської клінічної лікарні» в м. Дніпро, відповідно до якої ОСОБА_2 доставлений до приймального відділення з діагнозом: перелом лівого стегна та лівого передпліччя;

- висновком судово-медичної експертизи № 1519е від 15.06.2020 та схематичним зображенням, згідно з яким в ході проведення експертизи у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми кінцівок: закритих уламкових переломів лівої променевої та ліктьової кісток у нижній третині зі зміщенням уламків, закритого підвертлюжного перелому лівої стегнової кістки з відривом малого вертела.

Враховуючи характер, локалізацію та ступінь ознак загоєння виявлених у нього тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що ушкодження утворилися незадовго до надходження на стаціонарне лікування у МКЛ №6, тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

Виявлені й нього тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми кінцівок, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, якими могли бути і виступаючі частини транспортних засобів (вело- та мото-), з послідуючим падінням обстеженого на дорожнє покриття.

За своїм характером виявлені ушкодження у вигляді: тупої травми кінцівок - відносяться до СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (понад 21 день), згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджені наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6 – термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.06.2020 з план-схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_1 в присутності понятих вказав на обставини наїзду мотоцикла марки «МТ 11 Дніпро», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням,на велосипед «Мінськ», під керуванням велосипедиста ОСОБА_2 , що мало місце 15.05.2020 о 20-10 годині по вул. Передовій з боку вул. Гуртової в напрямку вул. Донецьке шосе в м. Дніпро;

- висновком судової авто-технічної експертизи № 19/104-9/2/739 від 16.06.2020, згідно з яким в даній дорожній обстановці водій мотоцикла марки «МТ 11 Дніпро» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.

При заданому механізмові події, дії водія мотоцикла марки «МТ 11 Дніпро» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

В умовах даної події, водій мотоцикла марки «МТ 11 Дніпро» ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з велосипедом «Мінськ» своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою мотоцикла до місця зіткнення.

У даній дорожній обстановці водій велосипеда «Мінськ» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

При заданому механізмові події дії водія велосипеда «Мінськ» ОСОБА_2 , не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

- речовими доказами.

Оцінюючи докази в їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як такі, що виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила злочин, які мають кримінально-правове значення.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке скоєно з необережності і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який свою вину визнав, негативно оцінив свій злочин, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, не має на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, думку потерпілого.

Суд відносить, щире каяття та сприяння розкриттю кримінального правопорушення до обставин, що згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України суд призначає покарання, передбачене санкцією статті КК України в редакції ЗУ № 586-VI від 24.09.2008, яка діяла на час вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що відповідає вимогами ч. 2 ст. 4 КК України.

Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу без призначення додаткового покарання; позицію потерпілого, який підтримав думку прокурора, позицію обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які також підтримали думку прокурора, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України без призначення додаткового покарання.

Вирішуючи питання щодо не призначення додаткового виду покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обвинуваченому ОСОБА_1 , суд бере до уваги те, що незважаючи на порушення Правил дорожнього руху України обвинуваченим ОСОБА_1 , відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи № 19/104-9/2/739 від 16.06.2020 і потерпілий ОСОБА_2 , керуючи велосипедом «Мінськ», порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, невиконання яких з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, та він притягнутий до адміністративної відповідальності згідно постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2020 по справі №199/4910/20. Крім того, суд враховує і те, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що раніше ОСОБА_1 порушував Правила дорожнього руху України та притягувався за це до адміністративної відповідальності. Таким чином, враховуючи ступінь вини кожного, як і обвинуваченого та і потерпілого, від дій яких настала дорожньо-транспортна пригода, суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому ОСОБА_1 додатковий вид покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через приму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, – воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного особою кримінального правопорушення.

Тому, саме це покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, та не буде становити особистий надмірний тягар для обвинуваченого.

В межах кримінального провадження потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку він поніс в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.05.2020, та просив стягнути на свою користь 40748,39 гривень матеріальної шкоди з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та 100000,00 гривень моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» солідарно.

Прокурор позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 підтримала частково: матеріальну шкоду в сумі 34748,39 гривень просила стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка»; моральну шкоду в сумі 1737,42 гривень просила стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та 30 000,00 гривень з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення з нього моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2 не визнав.

Представник цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» у відзиві на цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди не заперечував проти стягнення суми в розмірі 34 748,39 гривень за умови, якщо цивільний позивач надасть всі належні докази, понесених ним витрат. Щодо відшкодування моральної шкоди зазначив, що відшкодуванню підлягає сума в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілого.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши надані суду докази, вважає можливим цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Закон України від 30.06.1993, № 3353-XII "Про дорожній рух", визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України ( ст. 53 Закону).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п.22.1 ст.22 зазначеного Закону передбачено,що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Враховуючи вищевказане, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам (потерпілим) унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

05.07.2019 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/3800403, згідно з яким забезпеченим транспортним засобом є мотоцикл «Днепр МТ 11» 1985, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до повідомлення ОСОБА_1 , 15.05.2020 о 20-10 годині в м. Дніпро відбулося зіткнення застрахованого транспортного засобу з велосипедистом, в результаті чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазнали травм.

Згідно п. 24.1 ст. 24 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до абз. 3 п. 24.1 ст. 24 вказаного вище Закону «зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я».

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення витрат, понесених ним на лікування за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 34 748,39 гривень, які документально підтверджені копіями чеків, повинні бути стягнуті з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь потерпілого ОСОБА_2 .

Надані цивільним позивачем квитанції до прибуткових касових ордерів на суму 5 000,00 гривни та 1 000,00 гривень з призначенням «Безповоротна фінансова допомога» не належать до обґрунтованих витрат на лікування у розумінні ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є доказом здійснення витрат потерпілим ОСОБА_2 саме на лікування, тому сума 6000,00 гривень не підлягають відшкодуванню на користь потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п. 1 і п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Фізична особа, дією або бездіяльністю якої порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язана вчинити необхідні дії для його негайного відновлення (ч. 1 ст. 276 ЦК України). Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не учиняються, суд може постановити рішення про відновлення порушеного права, а також про відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (ч. 2 ст. 276, ст. 280 ЦК України).

За змістом статті 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов*язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, то що.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідний правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, моральна шкода, завдана фізичній особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об`єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку незалежно від вини такої особи.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року за наслідками розгляду справи №520/11029/14-ц (провадження №61-14658св19).

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд встановив, що ОСОБА_1 15.05.2020, керуючи технічно справним мотоциклом «МТ 11 Дніпро», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та використовуючи цей транспортний засіб, грубо порушуючи ПДР України, а саме п.12.3 ПДР України, проявляя крайню неуважність до дорожньої обстановки, допустив зіткнення з велосипедом «Мінськ», під керуванням потерпілого ОСОБА_2 та внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, грубої необережності в діях ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

На підставі вищевикладеного, надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 щодо невизнання цивільного позову ОСОБА_2 в частині стягнення з нього моральної шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілого, оскільки останній також порушив Правила дорожнього руху України, керуючи велосипедом «Мінськ» 15.05.2020, суд вважає такі доводи необґрунтованими, тобто такими, що не можуть бути підставою для відмови цивільному позивачу у задоволенні його позовних вимог до обвинуваченого ОСОБА_1 .

З огляду на це, суд враховуючи роз`яснення, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, перенесених потерпілим, який до сьогоднішнього дня повністю не одужав, не може самостійно пересуватися та потребує подальшого лікування, вважає суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 гривень явно завищеною, та на користь ОСОБА_2 належить стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000,00 гривень, оскільки саме визначена судом сума відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IVстраховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовується потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Оскільки страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров`ю ОСОБА_2 , складає 34 748,39 гривень, яка повинна бути стягнена з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», відповідно ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на підставі ст.. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинно відшкодувати потерпілому ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що відповідно становить 1737,42 гривень.

Приймаючи до уваги, що цивільний відповідач ОСОБА_1 не сплатив цивільному позивачу ОСОБА_2 грошові кошти в якості компенсації моральної шкоди, з нього, тобто ОСОБА_1 , на підставі ч.1 ст. 1172 ЦК України в якості відшкодування моральної шкоди слід стягнути 38 262, 58 гривень на користь цивільного позивача ОСОБА_3 .

За вимогами ст. 124 КПК України із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави витрати, пов`язані із проведенням експертизи, в сумі 1307,60 грн.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 34 748,39 гривень (тридцять чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 39 копійок), в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 737,42 гривень (одна тисяча сімсот тридцять сім гривень 42 коп.), а всього загальну суму 36 495,71 гривень (тридцять сім тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 71 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 38 262,58 гривень (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят дві гривні 58 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов`язані із проведенням судової експертизи в загальній сумі 1307,60 гривень (одержувач платежу УК у Чечелівському районі м. Дніпра, рахунок № 24060300, ЄДРПОУ 37989253, номер рахунку: UA 878999980313060115000004008, код бюджетної класифікації: 24060300, висновок № 19/104-9/2/739 від 16.06.2020).

Речовий доказ – мотоцикл «МТ 11 Дніпро», реєстрацій номер НОМЕР_3 ААА – повернути за належністю ОСОБА_1 .

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.В. Дяченко