Рішення № 90941233, 12.08.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2020 р. Справа № 400/4010/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2019 р. № 00001823305, № 00001813305, № 00001793305, № 00001803305,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.11.2019 року № 00001823305, № 00001813305, № 00001793305 та № 00001803305.

Ухвалою від 22.11.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що перевірка проведена ГУ ДПС з порушенням порядку її проведення, а саме: з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення позивач мав бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку, але отримав його вже після складання акта перевірки. Невиконання вимог п. 79.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідачі подав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову ГУ ДПС зазначило, що у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а на суму у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анулювання боргу вважається додатковим боргом і включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу у відповідності до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України з обчисленням та перерахунком до бюджету відповідної суми податку.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У період з 26.09.2019 року по 02.10.2019 року посадовими особами ГУ ДПС проведено документальну невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору від одержаного доходу ознакою доходу « 126» (додаткове благо) у вигляді анульованої суми кредитної заборгованості.

За результатами перевірки складено Акт від 09.10.2019 року № 86/14-29-33-05-11/ НОМЕР_1 (далі та раніше за текстом - Акт перевірки), висновками якого зафіксовано порушення ОСОБА_1 :

- пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст.16, пп. 49.18.4 п. 49.18. ст. 49, п. 176.1 ст.176, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме: не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, в результаті чого податкова декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік не подана до ДПІ в термін до 01.05.2017 року;

- пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України, а саме: заниження та несплата податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 рік року в сумі 252150,87 грн.;

- п. 16 прим. 1 підр. 10 р. XX ПК України, в результаті чого занижено та несплачено військовий збір за 2016 рік на суму 21012,57 грн.;

- пп. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16, п. 44.3 ст. 44 ПК України щодо забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлено відсутність (не надання) первинних документів.

На підставі Акту перевірки, ГУ ДПС 07.11.2019 року оформлено та надіслано на адресу ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення:

- № 00001793305, яким нараховано адміністративний штраф у розмірі 510,00 грн.;

- № 00001803305, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.;

- № 00001813305, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 252150,87 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 63037,72 грн.;

- № 00001823305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 21012,57 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5253,14 грн.

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПК України).

Так, згідно пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якшо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказом ГУ ДПС від 13.09.2019 року № 151 встановлено провести позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства з 26.09.2019 року тривалістю 5 робочих днів. Період проведення перевірки: з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

17.09.2019 року складено повідомлення № 27/14-29-01-04-44 про проведення з 26.09.2019 року документальної невиїзної перевірки ОСОБА_1 у зв`язку з ненаданням в установлений законом строк податкової декларації за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Зазначені наказ та повідомлення направлено платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку та отримано позивачем 11.10.2019 року.

09.10.2011 року посадовими особами ГУ ДПС складено Акт перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України (станом на момент виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

На думку позивача, посадові особи належним чином не повідомили його про проведення перевірки, посимлаючись на п. 78.4 ст. 78 ПК України.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За приписами п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

На адресу позивача копії наказу від 13.09.2019 року № 151 та повідомлення від 17.09.2019 року № 27/14-29-01-04-44 направлено рекомендованими листами із повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку. Отже, вимоги ст. ст. 42 та 79 ПК України контролюючим органом було виконано.

Відтак судом відхиляються доводи позивача про те, що перевірка була проведена з порушенням п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України.

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного:

Відповідно до пп «а» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Також, у відповідності до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 ПК України.

Так, згідно з пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Одночасно з цим, доходи, визначені ст. 163 ПК України є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5% від об`єкта оподаткування (п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Згідно з наявним у матеріалах справи листом від 20.09.2016 року вих. № 31-4-2-02/17 ПАТ «Укрсиббанк»:

На підставі договору про надання споживчого кредиту № 11334940000 від 17.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсиббанк», за позивачем станом на 20.09.2016 року обліковувалась кредитна заборгованість у сумі 105452,33 дол. США, що складало 2717195,14 грн. По курсу НБУ станом на 20.09.2016 року штрафні санкції (пеня), які підлягали сплаті на підставі судового рішення, у сумі 12019,48 грн., а також заборгованість за відшкодування понесених банком витрат на примусове стягнення в сумі 3441,00 грн.

АТ «Укрсиббанк», як кредитор, з метою виконання вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, листом від 20.09.2016 року вих. № 31-4-2-02/17 ПАТ «Укрсиббанк» повідомило позивача, що банком прийнято рішення про анулювання його кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11334940000 від 17.04.2008 року, а саме: суми основного боргу (кредиту) 54365,49 дол. США, що складає 1400838,14 грн. по курсу НБУ станом на 20.09.2016 року.

Також даним листом позивача повідомлено про те, що банком, як кредитором, прийнято рішення про анулювання заборгованості ОСОБА_1 щодо суми процентів - 29995,84 дол. США, що складає 772904,22 грн. по курсу НБУ станом на 20.09.2016 року; суми штрафних санкцій (пені), які підлягають стягненню на підставі судового рішення - 12019,48 грн.

З 07.05.2015 року підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» доповнений пунктом 8. Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.

Однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є невіднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.

Курсова різниця обчислюється, серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Зазначені преференції застосовуються до всіх фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014 року, операції з прощення (анулювання) заборгованості за якими здійснювалися, починаючи з 01.01.2015 року.

Положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України є спеціальними по відношенню до вимог абзацу «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України: їх застосування виключає наявність податкового правопорушення, передбаченого абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а відтак зумовлює безпідставність призначення перевірки позивача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 07.11.2019 року № 00001823305, № 00001813305, № 00001793305 та № 00001803305

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3421,35 грн. (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 35 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.08.2020 року.

Суддя О.В. Малих