Рішення № 90940758, 10.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2020 року Справа № 280/2918/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРМ-АГРО» (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Ярослава Мудрого, 11/2 Код ЄДРПОУ 40693196)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРМ-АГРО» (надалі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 05 лютого 2020 року №0001490515 винесене ГУ ДПС у Запорізькій області, яким ТОВ «ВРМ-АГРО» код ЄДРПОУ 40693196 нараховано пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 113 417,82 грн. як таке що суперечить законодавству України.

Ухвалою судді від 4 травня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а справу призначено до розгляду на 09 червня 2020 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що із аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що податкове зобов`язання передбачає обов`язок платника податків сплатити до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду податку, збору (обов`язкового платежу), встановленого Податковим кодексом України. Вказує, що норми Податкового кодексу України не встановлюють пені та штрафних санкцій за порушення у сфері зовнішньо - економічної діяльності статусу податкового платежу, а зобов`язанню по їх сплаті - статусу податкового зобов`язання. За своєю правовою природою пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті є адміністративно-господарською санкцією, заходом майнового характеру, що застосовується органом державної влади за порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності та спрямований на припинення правопорушення і ліквідації його наслідків - тобто підпадає під критерії визначення адміністративно-господарської санкції, встановлені статтею 238 Господарського кодексу України. В свою чергу перевіряючими невірно визначено дату розрахунку терміну повернення пені. Так згідно змісту Акта перевірки, перевіряючими для розрахунку, прийнята дата оформлення ВМД надрукована на бланку ВМД згідно спеціального програмного комплексу. При цьому не враховано, що дата оформлення ВМД визначається відміткою митного органу про випуск товару, які може не співпадати з дату оформлення бланку ВМД.

Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№24242 від 26 травня 2020 року), відповідно до якого зазначено, що за результатами перевірки встановлено порушення пункту 2, пункту 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року №2473-VIII, пункту 21 розділу II з постанови Правління Національний банк України від 2 січня 2019 року № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», а саме: ненадходження валютної виручки по експортним операціям у законодавчо встановлений 365-денний термін з дати митного оформлення: по митній декларації № 5569 від 07 вересня 2018 року з 08 вересня 2019 року по 29 вересня 2019 року (затримкою 22 (двадцять два дні)) у сумі 48928,75 Євро; по митній декларації № 5832 від 21 вересня 2018 року з 22 вересня 2019 року по 29 вересня 2019 року (затримкою 8 (вісім днів.) у сумі 35228,55 Євро. Вказує, що податкове повідомлення - рішення від 05 лютого 2020 року № 0001490515 по акту планової документальної виїзної перевірки ТОВ «ВРМ-Агро», код 40693196 від 27 грудня 2019 року № 165/08-01-05-15/40693196, відповідає чинному законодавству.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

На підставі направлень від 02 грудня 2019 року №612, №613, №614, від 10 грудня 2019 року №658, виданих ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75. статті 77 Податкового Кодексу України та статті 13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір то облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРМ-АГРО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27 липня 2016 року по 30 вересня 2019 року, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування єдиного внеску за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Перевірка проводилась з 02 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки №165/08-01-05-15/40693196 від 27 грудня 2019 року.

У висновках акту перевірки податковим органом зазначено про порушення позивачем зокрема вимог: пункту 2, пункту 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року №2473-VIII, пункті 21 розділу II з постанови Правління Національний банк України від 2 січня 2019 року № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», а саме: ненадходження валютної виручки по експортним операціям у законодавчо встановлений 365-денний термін з дати митного оформлення по митній декларації №5569 від 07 вересня 2018 року з 08 вересня 2019 року по 29 вересня 2019 року (затримкою 22 (двадцять два дні)) у сумі 48928,75 Євро; по митній декларації №5832 від 09 липня 2018 року з 22 вересня 2019 року по 29 вересня 2019 року (затримкою 8 (вісім днів.)) у сумі 35228,55 Євро.

Так, ТОВ «ВРМ-АГРО» скористалось своїм правом на подання заперечень на акт перевірки №165/08-01-05-15/40693196 від 27 грудня 2019 року, в якому зазначило свою незгоду з висновками акту перевірки

Однак, за результатами розгляду заперечень, висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення без задоволення.

Так, на підставі акту перевірки №165/08-01-05-15/40693196 від 27 грудня 2019 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 05 лютого 2020 року №0001490515, яким ТОВ «ВРМ-АГРО» нараховано пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 113 417,82 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління ДПС у Запорізькій області позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Згідно з підпунктом 191.1.4 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених вказаним Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З урахуванням викладеного, спірні правовідносини регулюються нормами валютного і податкового законодавства, а порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті згідно з Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є валютним порушенням, яке підпадає під регулювання в частині контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті податковим органом відповідно до підпункту 191.1.4 пункту 191 статті 191 Податкового кодексу України. Застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності здійснює податковий орган відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 23 вересня 2019 року (чинний на час укладання контрактів), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно статті 37 вищевказаного Закону за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, зокрема, накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.

Частиною 1 статті 4 Закону визначено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Виходячи з положень пункту 191.1 статті 191 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті (підпункту 191.1.4) та забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках, сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункту 191.1.34).

Зазначена норма кореспондується з приписами частини 5 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як судом так і проведеною перевіркою встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність здійснювалась з нерезидентом "La Mieleria srl", Italy на підставі наступних контрактів:

- №2-VRM/Lf Miel від 03 серпня 2018 року;

- №4-VRM/Lf Miel від 07 вересня 2018 року;

Згідно наданих до перевірки документів (контрактів, митних декларацій, специфікацій) встановлено, що товар (натуральний соняшниковий бджолиний мед, гомогенізований, врожаю 2018 відповідає ДСТУ 4497:2005. виробник: ТОВ «ТОЛД ХАНІ», код товару за УКТЕЗЕД 0409000000) відвантажено нерезиденту "La Mieleria srl", Italy загальною фактурною вартістю 84157,30 Євро в т. ч:

- по контракту № 2-VRM/La Miel від 03 серпня 2018 року, митна декларація № 5569 від 07 вересня 2018 року, на суму 48928,75 Євро, граничний термін надходження валютної виручки – 07 вересня 2019 року;

- по контракту № 4-VRM/La Miel від 17 вересня 2018 року, митна декларація № 5832 від 21 вересня 2018 року, на суму 35228,55 Євро, граничний термін надходження валютної виручки - 21 вересня 2018 року.

Станом на 30 вересня 2019 року по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» рахується дебіторська заборгованість по нерезиденту "La Mieleria srl", Italy (контракт №2-VRM/La Miel від 03 серпня 2018, контракт №4-VRM/La Miel від 17 вересня 2018) в сумі 84157,30 Євро, або в гривневому еквіваленті 2216244,79 грн.

21 червня 2018 року прийнято Закон України «Про валюту України та валютні операції» № 2473-VIII, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Відповідно до частини 5 статті 13 цього Закону, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Постановою Правління Національного Банку України № 5 від 02 січня 2019 року, затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Вказаним Положенням збільшено граничний строк розрахунків та розмір операції.

Так, відповідно до пункту 21 Розділу ІІ вказаного Положення, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. У пункті 22 розділу ІІ цього Положення зазначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі в розділі II цього Положення - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.

Стаття 13 Закону № 2473-VIII передбачає право Національного банку України право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (ч.1,2).

Стаття 15 Закону № 2473-VII передбачає, що порядок застосування заходів впливу, передбачених статтею 14 цього Закону, у тому числі розмір штрафних санкцій, встановлюється: до уповноважених установ - Національним банком України; до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно пункту 7 статті 13 Закону №2473-VІІІ, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника- нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

До матеріалів справи позивачем надано постанови від 30 вересня 2019 року про прийняття справи до провадження Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України.

Тобто, по митній декларації № 5569 від 07 вересня 2018 року за період з 08 вересня 2019 року по 29 вересня 2019 року - затримка 22 дні у сумі 48928,75 Євро; по митній декларації № 5832 від 21 вересня 2018 року за період з 22 вересня 2019 року по 29 вересня 2019 року - затримка 8 днів у сумі 35228,55 Євро.

За порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентом "La Mieleria srl" (Італія) та в зв`язку з несвоєчасним зверненням та прийняттям до провадження позовних заяв відповідно Закону №2473-VІІІ нараховується пеня.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки встановлені податковим органом, а наведені у позовній заяві підстави не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, через що суд доходить висновку, про відсутність порушень процедури встановленої законом з боку відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову, а відтак податкове повідомлення - рішення форми «С» від 05 лютого 2020 року №0001490515 винесене ГУ ДПС у Запорізькій області, яким ТОВ «ВРМ-АГРО» код ЄДРПОУ 40693196 нараховано пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 113 417,82 грн. є правомірним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВРМ-АГРО» (72319, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Ярослава Мудрого, 11/2 Код ЄДРПОУ 40693196) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001490515 від 05 лютого 2020 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 серпня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов