Рішення № 90939813, 10.08.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

10 серпня 2020 р. Справа № 120/897/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до комунального некомерційного підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької міської ради"

про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації,

В С Т А Н О В И В:

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької міської ради", у якому остання просила суд:

- визнати протиправною відмову комунального некомерційного підприємства Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради у наданні інформації на запит про надання інформації вх. № 20 від 16.08.2019;

- зобов`язати комунальне некомерційне підприємство Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради повторно розглянути запит про надання інформації вх. №20 від 16.08.2019 року;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 4830, 80 грн, що складається із судового збору в розмірі 840,80 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 3990 грн, за рахунок бюджетних асигнувань комунального некомерційного підприємства Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із запитом про надання інформації. Вказаний запит зареєстрований під №20.

Проте Відповідачем у відповіді № 1053 від 29.08.2019 року повідомлено про відмову у надані інформації. Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду із цим позовом відповідачем відповіді на запит про надання інформації від 16.08.2019 року за №20 не надано. У зв`язку із ненаданням відповіді на запит про надання публічної інформації позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 03.03.2020 року відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені). Крім того, відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву в порядку передбаченому статтею 162 КАС України.

24.03.2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 04.05.2020 року залишено без розгляду клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та відзив на позовну заяву комунального некомерційного підприємства «Вінницька центральна районна клінічна лікарня» Вінницької районної ради за підписом адвоката Кордонського О.В..

Відтак, відповідач належний відзив на позовну заяву не подав, та не повідомив суд про причини його неподання. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився, а тому суд ухвалює рішення у справі за наявними доказами у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши належність, допустимість доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

16.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до розпорядника інформації - комунального некомерційного підприємства "Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької міської ради" із запитом про надання інформації, який зареєстрований під №20. (а.с.4)., а саме,

1. Зареєструвати та розглянути даний запит.

2. Надати завірені належним чином копії графіків роботи лікаря стоматолога терапевта ОСОБА_2 з 15.01.2019 року по теперішній час.

3. Надати відповідь на вказаний запит та надати інформацію вказану у запиті у встановлений законодавством термін.

4. Відповідь та інформацію надіслати на адресу: АДРЕСА_1 та шляхом надсилання електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1

У відповіді №1053 від 29.08.2019 року відповідачем, посилаючись на ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», відмовлено у надані інформації у зв`язку із відмовою ОСОБА_2 про надання Позивачу такої інформації.

Станом на день звернення до суду із цим позовом, а також на день розгляду цієї справи, відповідачем не подано доказів надання належної відповіді на запит від 16.08.2019 року за №20.

Вважаючи, що відповідачем не надано інформацію на інформаційний запит, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб`єктів стосовно отримання інформації, врегульовані Конституцією України та відповідними спеціальними законами, а саме Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі Закон від 02.10.1996 № 393/96-ВР), Законом України «Про інформацію» від 02.10.1996 № 2657-XII (далі Закон від 02.10.1996 № 2657-XII) та Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі Закон від 13.01.2011 № 2939-VI).

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон від 02.10.1996 № 2657-XII визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 1 Закону від 02.10.1996 року №2657-XII визначено, що інформація - це будь - які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У свою чергу, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом від 13.01.2011 № 2939-VI.

При цьому суд враховує, що інформаційний запит позивача від 16.08.2019 року №20 було подано саме в порядку, визначеному цим Законом, а тому, суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв`язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

Відповідно до статті 1 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно із статтею 12 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Щодо статусу відповідача як розпорядника публічної інформації, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 2-3 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

Відтак, відповідач - є розпорядником інформації, зокрема, щодо використання бюджетних коштів та інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків, і зазначена інформація вважається публічною.

Висновок суду узгоджується із роз`ясненнями щодо застосування норм Закону від 13.01.2011 року №2939-VI наданими у п. 2.4 - 2.5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації".

Як встановлено із змісту запиту від 16.08.2019 року № 20 його предметом стала інформація графіків роботи лікаря стоматологи терапевта ОСОБА_2 з 15.01.2019 року по теперішній час, який отримує заробітну плату за рахунок бюджетних коштів.

У силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону від 13.01.2011 року №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Згідно з положеннями ст. 19 Закону від 13.01.2011 року №2939-VI під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

У відповідності до частини першої статті 20 Закону від 13.01.2011 року № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною четвертою тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відтак, право позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов`язок відповідача який володіє статусом розпорядника публічної інформації розглянути запит та надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.

Статтею 23 Закону від 13.01.2011 року №2939-VI закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, у тому числі, ненадання відповіді на запит на інформацію.

Як встановлено судом, позивачка звернулась до відповідача із запитом про надання інформації 16.08.2019 року за №20. Однак, як на день звернення до суду, так і на день прийняття судом рішення, відповідачем не надано доказів виконання свого обов`язку щодо належного розгляду запиту на інформацію та надання на нього відповіді.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено бездіяльність щодо не надання відповіді на запит позивача про надання інформації від 16.08.2019 року за №20.

Допустивши бездіяльність щодо не надання відповіді на запит від 16.08.2019 за №20, комунальне некомерційне підприємство "Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької міської ради", як розпорядник інформації, порушив гарантоване державою право позивача на доступ до публічної інформації.

З огляду на викладене, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання відповіді на запит про надання інформації від 16.08.2019 року за №20 та зобов`язання відповідача розглянути зазначений запит та надати відповідь у встановлені законом строки.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що надання інформації на зазначений запит стосовно ОСОБА_2 регулюється законом України «Про захист персональних даних», відповідно до якого поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, оскільки відповідач є комунальним підприємством, який фінансується за рахунок бюджетних асигнувань. Працівники такого комунального підприємства отримують бюджетні кошти у вигляді заробітної плати, як наслідок інформація про них не належить до інформації з обмеженим доступом.

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Про витрати на професійну правничу допомогу зазначено у статті 134 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивачки надано договір про надання правової допомоги від 13.02.2020 року №20, акт приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2020 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 24.03.2020 року, а також меморіальний ордер від 11.03.2020 року №35443093,1, що підтверджує оплату в розмірі 3990 грн за надані послуги відповідно договору від 13.02.2020 року №20.

Як видно з матеріалів справи, 13.02.2020 року між позивачкою та адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Якименко та партнери» в особі президента Якименка О.О. укладено Договір №20 про надання правової допомоги.

За умовами цього договору (пункти 1.1, 2.1) адвокатське об`єднання приймає на себе доручення Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме, складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з не наданням інформації на від 16.08.2019 за №20 комунальним некомерційним підприємством "Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької міської ради". Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

У цьому випадку доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є меморіальний ордер від 11.03.2020 року №35443093,1, що підтверджує оплату в розмірі 3990 грн за надані послуги відповідно договору від 13.02.2020 року №20.

Як видно з акта приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги від 13.02.2020 року №20, а також детального опису робіт (наданих послуг) надано позивачеві такі юридичні послуги:

- складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з не наданням інформації на запит від 16.08.2019 року за №20 комунальним некомерційним підприємством "Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької міської ради" - вартістю 3990 грн; складність справи - звичайна; затрачено 6 годин часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 665 грн. Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до Договору становить 3990 грн та розраховувалось наступним чином: 665,00 (грн) х 6 (год.) = 3990 грн.

Надання вказаних адвокатських послуг повністю підтверджується матеріалами справи і, на думку суду, є доведеним, а витрати є фактичними і неминучими, їхній розмір - обґрунтованим.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг та час, необхідний для їх надання, суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3990 грн, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову комунального некомерційного підприємства Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради у наданні інформації на запит про надання інформації вх. № 20 від 16.08.2019 року.

Зобов`язати комунальне некомерційне підприємство Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради повторно розглянути запит про надання інформації вх. №20 від 16.08.2019 року відповідно до висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4830,80 грн (чотири тисячі вісімсот тридцять гривень 80 коп), що складається із судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп) та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3990 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто гривень), за рахунок бюджетних асигнувань комунального некомерційного підприємства Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької районної ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП -НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , Тел. НОМЕР_2 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідач - комунальне некомерційне підприємство Вінницька центральна районна клінічна лікарня Вінницької міської ради (код за ЄДРПОУ-01982502, 21029, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, 92, тел. 0432511288).

Суддя Крапівницька Н. Л.