Постанова № 9093708, 02.03.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2010 р.                                                                                 Справа № 2а - 6536/09/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомящої А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Стройлюкс»,

за участю представників

від позивача: Матвєєв Є.В.

від відповідача: не з’явився.

про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Податковий орган звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсним установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю “Гамма Стройлюкс», свідоцтва про реєстрацію в якості платника на додану вартість, припинення юридичної особи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що засновнику підприємства Леоновій Ю.В. про реєстрацію на її ім’я товариства було відомо, але установчих документів вона не підписувала, діяльністю підприємства не займалася, а само підприємство використовувалося з метою прикриття незаконної господарської діяльності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, заперечень не надав.

Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. А відповідно до ч.2 зазначеної статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У такому випадку, суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами та не виконують процесуальні обов’язки щодо явки до суду.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглядаючи адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, суд досліджував докази: пояснення позивача та письмові докази, надані позивачем.

          Розглянувши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача суд приходить до наступних виводів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма Стройлюкс»зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності державним реєстратором 21.03.2007 року (а.с.19).

Єдиним засновником та учасником товариства є Леонова Юлія Віталіївна (а.с.11-12).

23.03.2007 року ТОВ «Гамма Стройлюкс»взятий на облік як платник податків ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (а.с. 15).

24.05.2007 року ТОВ «Гамма Стройлюкс»зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с.25).

На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав Акт від 26.07.2007 року про відсутність за юридичної адресою ТОВ «Гамма Стройлюкс» (а.с.23), а також пояснення Леонової Ю.В., наданні 26.07.2007 року співробітникам податкової міліції (а.с.21).

Відповідно до пояснень Леонової Ю.В., наприкінці лютого –на початку березня 2007 року її знайомий на ім’я Костянтин, познайомив її з Ігорем та Денисом, які в свою чергу запропонували їй заробити кошти, якщо вона погодиться зареєструвати на своє ім’я підприємство. На цю пропозицію вона погодилась і разом з Ігорем і Денисом вони поїхали до нотаріуса, де вона підписала установчі документи. Після реєстрації підприємства всі документи, а також печатка залишилися у Ігоря і Дениса, а сама вона відношення до діяльності підприємства не мала (а.с.21).

          Перша позовна вимога позивача сформульована як визнання недійсним установчих документів.

Відповідно до ч.2 ст.87 Цивільного кодексу України (2003 року) установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

          Затвердження засновником статут товариства, це рішення особи, направлене на набуття цивільних прав та обов’язків, тобто односторонній правочин (ст.202 ЦК України).

          Відповідно до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу” державні податкові інспекції мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

          Статтею 41 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), який діяв на момент прийняття Закону України “Про державну податкову службу”, угода визначається як дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

          Застосовуючи логічний, історичний та системний методи тлумачення правових норм, суд приходить до висновку, що поняття правочин (ЦК України 2003 року) та угода (ЦК УРСР 1963 року) є тотожними поняттями, а за таких обставин позивач має право звертатися до суду про визнання недійсними правочинів (угод), на підставі п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу”.

          Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України.

          Вимоги ст.203 ЦК України полягають у наступному:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Перевіряючи правочин, що оскаржується (рішення засновника про затвердження статуту) на дотримання вимог ст.203 ЦК України, суд не вбачає порушень жодної:

1) створення господарських товариств не суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) Леонова Ю.В. 1979 року народження, таким чином відповідно до віку є повнолітньою і повністю дієздатною особою. Відомостей щодо позбавлення або обмеження Ленової Ю.В. дієздатності позивач не надав;

3) в поясненні від 26.07.2007 року, на яке посилається позивач відсутні відомості, що Леонова Ю.В. прийняла рішення про заснування товариства під впливом погроз, насильства або обману. Навпаки, Леонова Ю.В. пояснює, що мала намір зареєструвати підприємство;

4) волевиявлення Леонової Ю.В. засвідчив нотаріус (а.с.14 на звороті);

5) Леонова Ю.В. вказує, що мала намір зареєструвати підприємство, тобто правочин був направлений на реальне настання правових наслідків.

          Таким чином, на момент вчинення правочину, під час затвердження Леоновою Ю.В. статуту товариства з обмеженою відповідальністю “Гамма Стройлюкс” були дотримані всі вимоги ст.203 ЦК України.

          Аргументи позивача, що зазначене товариство використовувалося для незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та інше, судом не приймаються так як всі зазначені дії відбувалися після вчинення правочину, що оскаржується і не впливають на його дійсність.

          За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними установчих документів.

Друга позовна вимога стосується визнання недійсним реєстрації ТОВ “Гамма Стройлюкс” в якості платника податку на додану вартість та визнання недійсним Свідоцтва платника податку на додану вартість.

Статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачена необхідність у державний реєстрації платника податку на додану вартість.

Частиною 9.8 Закону передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання.

Рішення про анулювання свідоцтва приймає податковий орган.

Підстав для скасування або визнання недійсним реєстрації платника податку на додану вартість законодавством не передбачено.

В задоволенні цієї позовної вимоги також необхідно відмовити.

Третя позовна вимога стосується припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Стройлюкс».

Згідно акту перевірки дотримання податкового законодавства України про відсутність подачі звітності від 12.02.2010 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, відповідач не надає податкові декларації, документи бухгалтерської звітності з моменту реєстрації.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, неподання протягом року до органів державної податкової служби податкової декларації, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством, є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до п.17 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу” податкові органи мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Оскільки засновники в судове засідання не з’явились, не є стороною у справі, суд не знаходить підстав призначати ліквідаційну комісію.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині припинення юридичної особи обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до чч.6, 7 ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, державний реєстратор не пізніше 3 робочих днів від дати надходження рішення вносить до Єдиного державного реєстру відповідний запис щодо призначення голови комісії з припинення юридичної особи.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судові витрати по справі відсутні.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити юридичну особу –товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма Стройлюкс», вул. Космонавтів, 53, кв. 98, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 34993047) зареєстроване виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 21.03.2007 р. № 15221020000013554.

3. У день набрання постановою законної сили направити її копію для виконання Державному реєстратору виконавчого комітету Миколаївської міської ради, якого зобов’язати повідомити суд про внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов