Рішення № 90936524, 07.08.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2711/20

Провадження № 2/161/1682/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Ярмолюк В.С.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

19.02.2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка являлася рідною сестрою його баби ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ОСОБА_5 та ОСОБА_7 була ще одна рідна сестра ОСОБА_8 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 також померла. У ОСОБА_5 та ОСОБА_9 дітей не було. На час смерті в зареєстрованому шлюбі жодна з них не перебували. З близької родини у нині покійної ОСОБА_5 залишилася лише його мама ОСОБА_10 , яка приходилася покійній племінницею. Після смерті ОСОБА_5 (далі - спадкодавець) відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок, спадкове майно), де покійна проживала за життя. Вказаний житловий будинок знаходиться по сусідству з будинковолодінням, де проживає він разом зі своєю сім`єю, в тому числі і своїми батьки. Фактично у нього з покійною ОСОБА_5 одне подвір`я. Його родина та ОСОБА_5 проживали фактично однією сім`єю, він та його мати в усьому допомагали спадкодавцю, оскільки у неї нікого більше з родини не було. Після того, як ОСОБА_5 раптово захворіла, він оплачував лікування останньої, а після її смерті, всі витрати на поховання та поминальні обіди проводив за власні кошти родини. Надгробний пам`ятник ОСОБА_5 був придбаний та встановлений за його кошти. Після смерті ОСОБА_5 , за житловим будинком та присадибною земельною ділянкою протягом усього часу здійснює доглядає він. Разом з тим, у відповідь на його звернення до Торчинської селищної ради, з питанням, яким чином оформити документи на житловий будинок, за яким він здійснюю догляд, йому стало відомо, що покійна ОСОБА_5 залишила на його ім`я заповіт. Згідно вказаного заповіту, покійна ОСОБА_5 заповіла йому належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудам, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З приводу оформлення спадкових прав, він звернувся до Луцької районної державної нотаріальної контори, однак у прийнятті заяви про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 було відмовлено по причині пропуску шестимісячний термін з дня смерті ОСОБА_5 на звернення до нотаріальної контори із такою заявою. За наведених обставин, вважає, що ним пропущено строк на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поважних причин, оскільки мені про наявність заповіту йому нічого відомо не було. Просить суд визначити йому додатковий строк в один місяць на подання заяви в нотаріальну контору для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати просить залишити за собою.

30.04.2020 року із Луцької районної державної нотаріальної контори судом було витребувано інформацію щодо факту звернення із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 50).

20.05.2020 року на адресу суду від Луцької районної державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 357/2008 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 58).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.05.2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів було залучено ОСОБА_4 , як спадкоємця, після смерті ОСОБА_5 (а.с. 70).

18.06.2020 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів надійшли письмові пояснення в яких зазначено наступне. Вказує, що ОСОБА_11 у своєму позові посилається виключно про відсутність у нього відомостей щодо наявного заповіту відносно нього, проте такі доводи жодними доказами не підтверджуються. При цьому, позивачем в жодній мірі не доведено та не обгрунтовано причин відсутності його звернення чи звернення ОСОБА_12 з моменту смерті ОСОБА_5 по дату подання даного позову. В свою чергу, ОСОБА_13 , який являється чоловіком спадкодавця та спадкоємцем за заповітом, проживав у житловому будинку до 07.07.2016 року та з вказаної дати його місце проживання було зареєстрованим в АДРЕСА_2 у Луцькому геріатричному пансіонаті. Зазначене, свідчить про неправдивість та необґрунтованість тверджень позивача щодо відсутності в ОСОБА_5 родичів окрім нього та його матері. Крім того, твердження позивача про те, що лише він доглядав за будинком та прибудинково територією є безпідставними, оскільки до 07.07.2016 року, цим займався ОСОБА_13 , а після вказаної дати ОСОБА_14 поселив у спірному будинковолодінні квартирантів, які там проживають і на даний час, про що ОСОБА_2 достеменно відомо. Вважає, що позивачем не доведені поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, які б надавали підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад встановлений законом шестимісячний строк та перешкод у реалізації свої спадкових прав в останнього не було, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. Також вказує, що орієнтовні судові витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом даної справи, становлять 5000 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.06.2020 року за клопотанням представника позивача, ОСОБА_4 було залучено до участі у справі в якості співвідповідача (а.с. 93).

В судовому засіданні, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі із зазначених у позовній заяві підстав, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, у поданій на адресу суду заяві від 21.04.2020 року просила судовий розгляд здійснювати у її відсутності, заявлений позов визнає із викладених у ньому підстав та не заперечує щодо його задоволення (а.с. 37).

До початку судового засідання представником відповідача Торчинської селищної ради Луцького р-ну було подано заяву, в якій вона просить розгляд справи проводити без його участі, заявлені вимоги визнає та щодо задоволення позову не заперечує (а.с. 36).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Пилипчук І.Ю, в судове засідання не з`явилася, 07.08.2020 року до початку судового засідання на електронну адресу суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи в обґрунтування якого вона зазначила, що на день розгляду справи її стан здоров`я (підвищена температура), з урахування запровадження протиепідемічних заходів, позбавляє її можливості з`явитися в приміщення суду та, зокрема, пройти термічну перевірку тіла. Тому, з метою забезпечення її процесуальних прав та участі при розгляді справи, просила судове засідання відкласти на іншу дату (а.с. 116).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Суд вважає можливим проводити розгляд у відсутності сторони відповідача відповідно до приписів п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, оскільки будучи належним чином повідомленими про дату розгляду справи, відповідач ОСОБА_4 притичини неявки суду не повідомив, а його представник, надавши заяву про відкладення розгляду справи не надала жодних доказів на підтвердження поважності неявки в судове засідання.

Крім того, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи від 07.08.2020 року також не містить жодної інформації щодо надання в майбутніх судових засіданнях вищевказаних доказів (про факт звернення за медичною допомогою, перебування на листку непрацездатності тощо).

При цьому, суд враховує й ту обставину, що відповідач ОСОБА_4 скористався своїм правом щодо надання письмових пояснень по суті спору, в яких виклав свою позицію щодо заявлених позовних вимог, а також надав письмові докази, які на його думку, підтверджують його заперечення проти позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без участі відповідачів та їх представників.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.11.2007 року Торчинською селищною радою Луцького р-ну Волинської обл., ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (а.с. 5).

За час свого життя, ОСОБА_5 було складено заповіт на ім`я ОСОБА_2 , яким померла заповіла позивачу належний їй житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний заповіт 26.12.2005 року було посвідчено секретарем Торчинської селищної ради Луцького р-ну Волинської обл. та зареєстровано в реєстрі за № 286 (а.с. 6).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є двоюрідною бабою позивача ОСОБА_2 , а відповідач ОСОБА_3 була рідною племінницею померлої.

Зазначені обставини підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_15 серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 серії НОМЕР_3 , свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 та свідоцтвом про народження ОСОБА_5 НОМЕР_5 (а.с. 40-42, 46).

Із свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 вбачається, що відповідач ОСОБА_4 до 30.07.1987 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_18 .

При цьому, відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 , до моменту смерті останньої (а.с. 83-85).

Із наведеного слідує, що відповідач ОСОБА_4 є колишнім чоловіком померлої ОСОБА_5 .

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернувся до Луцької районної державної нотаріальної контори з метою оформлення правовстановлюючих документів на житловий будинок, який залишився після смерті ОСОБА_5 .

Як вбачається із листа Луцької районної державної нотаріальної контори № 1547/01-16 від 09.12.2019 року «Роз`яснення про пропущення строку для прийняття спадщини», ОСОБА_2 було роз`яснено про неможливість отримання ним свідоцтва про право на спадщину через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду з позовом для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 11).

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 фактично обґрунтовує тією обставиною, що йому не було відомо про наявність заповіту, складеного 26.12.2005 року ОСОБА_5 на його ім`я.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу (ч. ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України)..

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у Постанові № 6-1320цс17 від 23.08.2017 року.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень ст. 63 ЗУ «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини), нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з п.п. 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що 24.06.2008 року Луцькою районною державною нотаріальною конторою Волинської області було заведено спадкову справу № 375/08 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с. 59-68).

Як вбачається із матеріалів вищевказаної спадкової справи № 375/08, Луцька районна державна нотаріальна контора 03.03.2017 року за вих. № 300/02-14 та повторно 13.11.2019 року за вих. № 1451/02-14 звернулася до Торчинської селищної ради Луцького р-ну Волинської обл. з приводу надання копій заповітів померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 для видачі відповідних свідоцтв про право на спадщину. Одночасно з цим повідомлено, що заповіт від 22.11.2005 року № 249, який був вказаний в спадковій довідці і міститься в матеріалах спадкової справи до Спадкового реєстру не внесений (а.с. 68).

Разом з тим, матеріали спадкової справи № 375/08 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не містять будь-якої згадки про наявність складеного ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 заповіту, посвідченого 26.12.2005 року секретарем Торчинської селищної ради Луцького р-ну Волинської обл. та зареєстрованого в реєстрі за № 286.

Крім того, будь-які відомості про вжиття посадовою особою Торчинської селищної ради Луцького р-ну Волинської обл. заходів щодо надання Луцькій районній державній нотаріальній конторі відомостей про наявність заповіту, виданого на ім`я ОСОБА_2 , а відтак і вжиття нотаріусом дій щодо сповіщення спадкоємців, після отримання від ОСОБА_4 повідомлення про відкриття спадщини, матеріали спадкової справи № 375/08 не містять.

Будь-які інші докази, які б свідчили про виконання посадовою особою органу місцевого самоврядування, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій, а від так й нотаріусом Луцької районної державної нотаріальної контори, після заведення спадкової справи № 375/08 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , свого обов`язку щодо сповіщення інших спадкоємців, визначеного ст. 63 ЗУ «Про нотаріат», стороною відповідача надано не було та судом в ході розгляду справи доказів зворотного не встановлено.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що звертаючись до Торчинської селищної ради Луцького р-ну Волинської обл. із листами 03.03.2017 року за вих. № 300/02-14 та повторно 13.11.2019 року за вих. № 1451/02-14, Луцька районна державна нотаріальна контора, наголосивши на не внесенні до Спадкового реєстру заповіту від 22.11.2005 року № 249, який був наданий посадовою особою органу місцевого самоврядування, жодним чином не вказала про наявність чи відсутність відомостей щодо виданого ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_19 заповіту від 26.12.2005 року № 286.

Зазначене може свідчити про наявність у Спадковому реєстрі інформації про реєстрацію заповіту від 26.12.2005 року № 286 на ім`я ОСОБА_19 , або ж не повідомлення нотаріальної контори посадовою особою Торчинської селищної ради Луцького р-ну Волинської обл. при формуванні спадкової довідки про фактичну наявність такого, що в обох випадках підтверджує факт невиконання вимог ст. 63 ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин, суд вважає доведеним той факт, що позивач не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа № 375/08 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 не містить жодних відомостей щодо сповіщення спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 про заведення спадкової справи, а відтак приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Разом з тим, суд оцінює критично доводи представника відповідача ОСОБА_4 про обізнаність ОСОБА_2 про наявність заповіту, виданого спадкодавцем на його ім`я, оскільки такі твердження базуються виключно на припущеннях та всупереч вимог ч. 3 ст. 12, ст. 76-81 ЦПК України, жодними належними, достовірними та допустимими доказами не обгрунтовані.

Інші доводи сторін в контексті розгляду даної справи суд не приймає до уваги, оскільки такі не стосуються предмету даного спору щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Торчинської селищної ради Луцького р-н Волинської обл., ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом.

Згідно ч. 1, п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

У своєму позові ОСОБА_2 судові витрати просив залишити за ним, а тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.

В свою чергу, в зв`язку із задоволенням даного позову, суд не вбачає підстав для вирішення питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу, про які представник ОСОБА_4 заявляла у письмових поясненнях від 18.06.2020 року.

На підставі ст. ст. 1217, 1223, 1261, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області, ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 1 (один) місяць з моменту набранням рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення у повному обсязі складено 13 серпня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська