Рішення № 90935362, 13.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2020справа №910/9445/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовної провадження

справу №910/9445/20

за позовом товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, вул. бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 32382598)

до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681)

про стягнення 14 480 грн.,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» (далі - Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - Товариство) про стягнення 14 480 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 13.03.2019 Компанією та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту «Пряме врегулювання до автоцивілки» №06-GR/01-090-002639 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Nissan Almera», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль «Nissan Almera»);

- 13.11.2019 у м. Києві на пр. Визволителів, 3-А, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля «Nissan Almera» під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Toyota Yaris», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - «Toyota Yaris»), під керуванням ОСОБА_2 ;

- постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №755/19045/19 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до винної особи адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.;

- 14.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до Компанії з заявою №01/19/0380 про подію, що має ознаки страхового випадку;

- 21.11.2019 фізична особа - підприємець Савченко Н.Г. виставила ОСОБА_1 рахунок на оплату №33 на суму 14 480 грн.;

- Компанією складено страховий акт від 03.01.2020 №СТ/19/0380 на суму 14 480 грн.;

- на підставі вказаного страхового акта Компанією було здійснено фізичній особі - підприємцю Савченко Н.Г. виплату страхового відшкодування на суму 14 480 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.01.2020 №5595 на суму 14 480 грн.;

- цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Toyota Yaris» як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством (поліс №АО82302);

- 10.01.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №03/86 на виплату страхового відшкодування, яку Товариство отримало 13.01.2020, проте відповіді на вказану заяву Товариством не надано.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач 27.07.2020 подав суду заяву, в якій повідомив суд про те, що відповідачем 15.07.2020 було сплачено 10 099 грн. (платіжне доручення від 15.07.2020 №11757 на суму 10 099 грн.), а 21.07.2020 - 3 381 грн. (платіжне доручення від 21.07.2020 №11970 на суму 3 381 грн.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2020 закрито провадження у справі.

Разом з тим, судом встановлено, що при додаванні сум за вказаними платіжними дорученнями відповідачем сплачено 13 480 грн. страхованого відшкодування, проте 1 000 грн. страхового відшкодування, заявленого до стягнення, відповідачем не погашено.

Згідно з пунктом 3 частини першої та частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

13.03.2019 Компанією та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір, яким було застраховано транспортний засіб марки «Nissan Almera».

13.11.2019 у м. Києві на пр. Визволителів, 3-А, відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля «Nissan Almera» під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Toyota Yaris» під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №755/19045/19 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до винної особи адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

Компанією складено страховий акт від 03.01.2020 №СТ/19/0380 на суму 14 480 грн.

На підставі вказаного страхового акта Компанією було здійснено фізичній особі - підприємцю Савченко Н.Г. виплату страхового відшкодування на суму 14 480 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.01.2020 №5595 на суму 14 480 грн.

10.01.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №03/86 на виплату страхового відшкодування, яку Товариство отримало 13.01.2020, проте відповіді на вказану заяву Товариством не надано.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку (постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №755/19045/19), а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення, а відтак, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Toyota Yaris», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.

10.01.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №03/86 на виплату страхового відшкодування, яку Товариство отримало 13.01.2020, проте відповіді на вказану заяву Товариством не надано.

Разом з тим, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Toyota Yaris» як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством (поліс №АО82302).

Отже, стягненню з відповідача підлягало 14 480 грн.

15.07.2020 відповідачем було сплачено 10 099 грн. (платіжне доручення від 15.07.2020 №11757 на суму 10 099 грн.), а 21.07.2020 - 3 381 грн. (платіжне доручення від 21.07.2020 №11970 на суму 3 381 грн.).

Отже, Товариство зобов`язане доплатити Компанії кошти у сумі 1 000 грн.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 244, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, вул. бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 32382598) 1 000 (одну тисячу) грн. страхового відшкодування.

2. Після набрання даним судовим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.08.2020.

Суддя О.В. Марченко