Постанова № 9093491, 18.03.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2010 р.                                                                                 Справа № 2а - 5560/09/1470

          м.Миколаїв

10:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н..А.,

за участю передставників:

позивача: не з’явився,

відповідача: Матвєєва Є.В. –дов. №6/9/10-007 від 11.01.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "Завод"Авангард", вул. Комінтерна, 31,Миколаїв,54031 доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028 прозобов’язання відповідача припинити нарахування орендної плати за земельну ділянку з 16.04.2009; зобов’язання відповідача почати нарахування земельного податку з 16.04.2009; зобов’язання відповідача скасувати штрафні санкції в сумі 15080,11 грн.. нараховані за період з квітня 2005 року по липень 2009 року за несвоєчасне внесення оплати за оренду земельної ділянки; зобов’язання відповідача перерахувати надлишково сплачені кошти за оренду землі та штрафи на погашення податку на землю в рахунок майбутніх платежів; скасування першої податкової вимоги №1/571 від 07.09.2009.,

Згідно заяви позивача від 11.03.2010 про зміну позовних вимог: скасування податкових повідомлень-рішень №0002971530/0 від 28.10.2008, №0002981530/0 від 28.10.2008, №0002631530/0 від 10.09.2009, №0002641530/0 від 10.09.2009, №0002651530/0 від 10.09.2009, - в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача припинити нарахування орендної плати за земельну ділянку з 16.04.2009; зобов’язати відповідача почати нарахування земельного податку з 16.04.2009; зобов’язати відповідача скасувати штрафні санкції в сумі 15080,11 грн. нараховані за період з квітня 2005 року по липень 2009 року за несвоєчасне внесення оплати за оренду земельної ділянки; зобов’язати відповідача перерахувати надлишково сплачені кошти за оренду землі та штрафи на погашення податку на землю в рахунок майбутніх платежів; скасувати першу податкову вимогу №1/571 від 07.09.2009.

Заявою від 11.03.2010 позивач змінив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0002971530/0 від 28.10.2008, №0002981530/0 від 28.10.2008, №0002631530/0 від 10.09.2009, №0002641530/0 від 10.09.2009, №0002651530/0 від 10.09.2009.

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.51, ст.137 КАС України, позивач скористався своїм правом змінити позовні вимоги до прийняття рішення, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача від 11.03.2010.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:

- п.10.1 договору оренди землі від 09.07.2003, укладеного між ТОВ «Завод «Авангард»та Миколаївською міською радою, передбачає за несвоєчасну сплату орендної плати нарахування пені, тому штрафні санкції застосовані у оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях є незаконними;

- 16.04.2009 між ТОВ «Завод «Авангард»та Миколаївською міською радою було укладено та нотаріально посвідчено договорі купівлі-продажу земельної ділянки, який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів купівлі-продажу земельних ділянок Миколаївської міської ради. 28.07.2009 позивачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку, який лише посвідчує право власності і не пов’язаний з моментом виникнення права власності. Таким чином, з 16.04.2009 у позивача виникло право власності на раніше орендовану земельну ділянку, тому починаючи з середини квітня 2009 року позивач не мав обов’язку сплачувати орендну плату, відповідно, нарахування у податкових повідомленнях-рішеннях №0002631530/0 від 10.09.2009, №0002641530/0 від 10.09.2009, №0002651530/0 від 10.09.2009 штрафних санкцій за її несвоєчасну сплату є безпідставним.

У судове засідання 17.03.2010 представник позивача не з’явився, причин неявки суду не повідомив, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи (а.с.122).

Враховуючи, що у попередніх судових засіданнях представник позивача брав участь, надавав свої пояснення по суті позовних вимог та у судовому засіданні 11.03.2010 визначився з остаточними позовними вимогами, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами, яких, на думку суду достатньо для прийняття рішення у справі.

          Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що:

- право власності у позивача на спірну земельну ділянку виникло з моменту реєстрації державного акту на право власності ТОВ «Завод «Авангард», зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею. Такий акт зареєстровано позивачем 28.07.2009, отже право власності на земельну ділянку, в силу приписів ст.ст.125,126,202 Земельного кодексу України, виникло у позивача саме з 28.07.2009, а до цього позивач мав сплачувати орендну плату, що передбачено ст.15 Закону України «Про плату за землю»;

- відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»орендна плата за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів, тому на них розповсюджуються вимоги Закону України «Про зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо повноти, своєчасності та достовірності сплати, а також відповідальності за недодержання вимог цього Закону.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали свої доводи та заперечення проти позову.

У судовому засіданні 18.03.2010 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

09.07.2003 між позивачем та Миколаївською міською радою, на виконання рішення міської ради №12/15 від 13.06.2003, було укладено та нотаріально посвідчено договір оренди землі, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 15.05.2003 за №1847 (а.с.4,5).

25.03.2009 Миколаївською міською радою було винесено рішення №33/49, п.п.3,4,5 якого передбачено продати ТОВ «Завод «Авангард» земельну ділянку площею 7572 кв.м для виробничої діяльності по вул.Комінтерна, 31. Договір оренди, зареєстрований 15.05.2003 за №1847 розірвати з дати державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку (а.с.7).

16.04.2009, на виконання рішення №33/49 від 25.03.2009, між позивачем та Миколаївською міською радою укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 7572 кв.м для виробничої діяльності по вул.Комінтерна, 31 (а.с.8,9). Зазначений договір нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за №566. У книзі записів реєстрації договорів купівлі-продажу земельних ділянок договір зареєстрований 21.04.2009 за №229.

30.01.2008 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в якій позивачем самостійно визначено розмір щомісячної орендної плати на 2008 рік у сумі 3519,87 грн. (за грудень 2008 року –3519,82 грн.) (а.с.115).

28.10.2008 відповідачем було проведено перевірку з питання своєчасності сплати орендної плати за землю та складено акт №3382/15-340/30826808/295 (а.с.80), в якому встановлено несвоєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за землю по податковій декларації за 2008.

За наслідками перевірки від 28.10.2008 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0002971530/0 від 28.10.2008 (а.с.35), яким позивачу нарахований штраф (20%) у сумі 97,58 грн. за затримку на 55 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання та №0002981530/0 від 28.10.2008 (а.с.36), яким нарахований штраф (10%) у сумі 1007,18 грн. за затримку на 22 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Свої вимоги щодо скасування вказаних повідомлень-рішень позивач ґрунтує на тому, що укладеним між ним та Миколаївською міською радою договором оренди не передбачено будь-яких інших штрафних санкцій, крім пені, за несвоєчасне перерахування орендної плати.

Судом вказане твердження позивача не береться до уваги, оскільки приписи Закону України «Про плату за землю»(із змінами та доповненнями) від 03.07.1992 №2535-ХІІ (надалі –Закон №2535-ХІІ), зокрема, ст.1 та ст.17, згідно яких податок - обов’язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками; земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності, визначені у податковій декларації на поточний рік є податковими зобов’язаннями, на які розповсюджується дія Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III (із змінами та доповненнями) (надалі –Закон №2181-III).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку, в силу приписів пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-III, зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.

При прийнятті податкових повідомлень-рішень №0002971530/0 та №0002981530/0 від 28.10.2008 відповідачем були застосовані штрафні санкції, передбачені пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-III за порушення приписів п.5.1 ст.5 Закону №2181-III та ст.17 Закону №2535-ХІІ.

При цьому, слід зазначити, що встановлені відповідачем факти несвоєчасної сплати орендної плати позивачем у адміністративному позові не оспорені та не спростовані під час розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень №0002971530/0 та №0002981530/0 від 28.10.2008.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині їх скасування задоволенню не підлягають.

28.01.2009 позивачем подано до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в якій позивачем самостійно визначено розмір щомісячної орендної плати на 2009 рік у сумі 4054,89 грн. (а.с.116).

27.08.2009 позивачем складено та подано до ДПІ уточнюючу податкову декларацію орендної плати за землю на 2009 рік, в якій щомісячна орендна плата за січень-березень 2009 року визначена у сумі 4054,89 грн., за квітень 2009 року –2027,45 грн., за травень-грудень 2009 року орендна плата відсутня (а.с.117,118).

10.09.2008 відповідачем було проведено перевірку з питання своєчасності сплати орендної плати за землю та складено акт №4942/15-340/30826808/256 (а.с.73-75), в якому встановлено несвоєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за землю по податкових деклараціях за 2008 (грудень) та 2009 роки.

За наслідками перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0002631530/0 від 10.09.2009 (а.с.37), яким позивачу нарахований штраф (50%) у сумі 3021,33 грн. за затримку на 114 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання; №0002641530/0 від 10.09.2009 (а.с.38), яким нарахований штраф (20%) у сумі 1951,47 грн. за затримку на 86 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання та №0002651530/0 від 10.09.2009 (а.с.39), яким нарахований штраф (10%) у сумі 757,48 грн. за затримку на 29 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Свої вимоги щодо скасування вказаних повідомлень-рішень позивач ґрунтує на тому, що укладеним між ним та Миколаївською міською радою договором оренди не передбачено будь-яких інших штрафних санкцій, крім пені, за несвоєчасне перерахування орендної плати, а також те, що 16.04.2009 позивачем по нотаріально посвідченому договору купівлі-продажу, раніше орендовану земельну ділянку, було придбано у власність, тому починаючи з середини квітня 2009 року позивач не мав обов’язку сплачувати орендну плату за землю.

Посилання позивача на те, що податкові повідомлення-рішення №0002631530/0, №0002641530/0, №0002651530/0 від 10.09.2009 є протиправними, оскільки застосовані ними штрафні санкції договором оренди від 09.07.2003 не передбачені, відхиляються судом з підстав викладених вище.

Що стосується посилання позивача на укладення щодо орендованої земельної ділянки договору купівлі-продажу та відсутності у зв’язку з цим обов’язку сплачувати орендну плату, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.15 Закону №2535-ХІІ власники землі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку. У разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році.

Таким чином, головним при розгляді питання, чи мав позивач обов’язок сплачувати орендну плату з 16.04.2009 (дата укладання договору купівлі-продажу) по 28.07.2009 (дата реєстрації державного акту), є встановлення моменту набуття ним права власності на земельну ділянку.

Відповідно до п.1 ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання позивачем договору купівлі-продажу від 16.04.2009) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладання позивачем договору купівлі-продажу від 16.04.2009) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

З 01.05.2009 набрав чинності Закон України №1066-VІ від 05.03.2009, який вніс зміни до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, нова редакція яких також передбачає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Державний акт на право власності на земельну ділянку було зареєстровано у Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю 28.07.2009 за №020900100046 (а.с.112).

Крім того, рішенням Миколаївської міської ради №33/49 від 25.03.2009 передбачено, що укладений між сторонами 15.07.2003 договір оренди землі, слід вважати розірваним з дати державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку площею 7572 кв.м по вул.Комінтерна, 31 (п.4).

Умовами договору купівлі-продажу від 16.04.2009 його учасники також передбачили, що право власності на земельну ділянку виникає у покупця (позивача у справі) після одержання державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації (п.7.1).

Таким чином, датою виникнення у позивача права власності на земельну ділянку площею 7572 кв.м по вул.Комінтерна, 31 та датою втрати чинності договором оренди від 15.07.2003 слід вважати саме дату реєстрації державного акта на право власності –28.07.2009.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень №0002631530/0, №0002641530/0 та №0002651530/0 від 10.09.2009.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст.71, 86, 98, 158-163,167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          В задоволенні позову відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 22 березня 2010 року.