Ухвала суду № 90934720, 12.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12.08.2020 Справа № 905/1469/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ложистик Женераль”, м.Артемівськ, Донецька область,

про стягнення 14’ 245’ 629,61грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”, м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ложистик Женераль”, м.Артемівськ, Донецька область, про стягнення 14’ 245’ 629,61грн, з яких 1'462’ 956,11грн – заборгованість за кредитом, 5'007’ 638,28грн – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 7'775’ 034,60грн – пеня.

Вирішуючи питання про прийняття даної позовної заяви до розгляду, суд виходить з наступного.

Основні вимоги, що пред`являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені статтями 162, 164, 172 ГПК України.

1. В п.3 ч.3 ст.162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в ній не міститься обґрунтований розрахунок пені та відсотків, що заявлені до стягнення. А саме, не вказано періодів, протягом яких здійснюється кожне нарахування.

До позовної заяви додано “Розрахунок заборгованості за договором № б/н від 08.06.2013, укладеного між ПриватБанком та клієнтом – Ложистик Женераль ТОВ, станом на 05.05.2020". Проте, зі змісту вказаного розрахунку незрозуміло за який саме період здійснюється нарахування заявлених до стягнення: суми пені та відсотків за користування кредитом. Суд зазначає, що саме на позивача покладений обов`язок визначитися з позовними вимогами та вказати спірні періоди заявлених до стягнення нарахувань, які підлягають розгляду в межах позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять повного та обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум пені та відсотків за користування кредитом.

2. У п.2 ч.1 до ст.164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст.4 Закон України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2 102грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені майнові вимоги на суму 14’ 245’ 629,61грн,

Тому, за звернення з даною позовною заявою позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 213’ 684,44грн (1,5 відсотка від ціни позову).

Між тим, додані до позовної заяви платіжні доручення №PROM4BKI2B від 24.06.2020 на суму 100’ 000,00грн та №PROM4BKI2K від 24.06.2020 на суму 100’ 000,00грн свідчать про сплату судового збору лише у розмірі 200’ 000,00грн. Тобто, недоплачена сума судового збору становить 13'684,44грн, а тому вказані платіжні доручення не можуть вважатися належними доказами сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

3. Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Виходячи зі змісту позову, вимоги обґрунтовуються в тому числі заявками №1638 від 17.10.2013 та №1743 від 25.11.2013, шляхом створення яких відповідач користувався послугою «Гарантований платіж»; а також наказ СП-2014-6536037 від 03.02.2014 «Про актуалізацію Умов і правил надання банківських послуг і переходу на роботу з зовнішніми агентами ПриватБанку (Україна) в рамках публічного звернення винагороди», яким затверджено Умови та Правила надання банківських послуг.

Канцелярією суду під час розкриття поштового конверта та огляду стану позовної заяви вказані вище документи не виявлено, а замість них надано суду:

- заявки на гарантований платіж №1638 від 01.11.2013 та №1743 від 25.12.2013,

- наказ СП-2010-817 від 22.07.2010 «Про затвердження Умов і правил надання банківських послуг для ПриватБанку та усіх дочірніх банків.

Судом встановлено, що у порушення ч.2 ст.164 ГПК України позивач не надав у повному обсязі докази на які містяться посилання у позові, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме заявки на гарантований платіж №1638 від 17.10.2013 та №1743 від 25.11.2013; наказ СП-2014-6536037 від 03.02.2014 «Про актуалізацію Умов і правил надання банківських послуг і переходу на роботу з зовнішніми агентами ПриватБанку (Україна) в рамках публічного звернення винагороди».

Таким чином, при подачі позову заявником не додержано вимог ст.164 ГПК України щодо надання доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частиною 1 ст.174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного процесуального законодавства, позовна заява б/н від 06.08.2020 підлягає залишенню без руху.

В силу ч.ч.3, 4 ст.174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.3 ст.162, п.2 ч.1, ч.2 ст.164, ст.ст.174, 234-235 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву б/н від 06.08.2020 Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ложистик Женераль”, м.Артемівськ, Донецька область, про стягнення 14’ 245’ 629,61грн – залишити без руху.

2. Акціонерному товариству комерційний банк “Приватбанк”, м.Київ, усунути недоліки позовної заяви б/н від 06.08.2020 шляхом подачі до канцелярії суду:

- детального обґрунтованого розрахунку позовних вимог з визначенням періодів початку та закінчення нарахування заявлених до стягнення: пені; відсотків за користування кредитом із зазначенням застосованої процентної ставки;

- документального підтвердження сплати судового за подану позовну заяву у встановленому порядку і розмірі (доплатити судовий збір у сумі 13'684,44грн);

- заявки на гарантований платіж №1638 від 17.10.2013 та №1743 від 25.11.2013; наказ СП-2014-6536037 від 03.02.2014 «Про актуалізацію Умов і правил надання банківських послуг і переходу на роботу з зовнішніми агентами ПриватБанку (Україна) в рамках публічного звернення винагороди».

3. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви – п`ять робочих днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Повідомити позивача, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду не пізніше шостого дня з наступного дня після закінчення строку на усунення недоліків.

5. Роз`яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою (ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України).

6. Ухвала набирає чинності 12.08.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Макарова