Ухвала суду № 90933454, 06.08.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

06.08.2020 Справа №607/5544/13-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванка О.М.

за участю секретаря судового засідання Хримко У. А.

та учасників справи:

представника заявника ОСОБА_1 державного виконавця Кузь Т. С.

представника стягувача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі скаргу ОСОБА_3 про визнання дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південного – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) неправомірними та скасування постанов, –

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_3 звернувся в суд із скаргою про визнання дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південного – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) неправомірними та скасування постанов.

В обґрунтування скарги зазначив, що 30.03.2020 головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61649248 про примусове виконання виконавчого листа № 607/5544/13-ц від 09.01.2020 р. Тернопільського міськрайонного суду про стягнення з нього на користь АТ «Перший український міжнародний банк» коштів в сумі 971 727, 52 грн., зобов`язання подати декларацію, стягнення виконавчого збору у розмірі 97 172, 75 грн. На підставі даної постанови вказаним головним державним виконавцем були винесені як наслідок наступні постанови: від 30.03.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №

61649248, якою для боржника визначено загальну суму вказаних витрат в розмірі

140 грн.; від 01.04.2020 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме

та нерухоме майно боржника; від 01.04.2020 про арешт коштів боржника на всіх відкритих рахунках; від 02.04.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та

інші доходи боржника, а саме - заробітну плату в ТОВ «Т-ПС».

Про існування вказаних постанов скаржник дізнався 28.04.2020 в банку, працівники

якого повідомили про накладення арешту на його рахунки та неможливість здійснення будь-яких розрахункових операцій. Разом із тим, у постанові від 30.03.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 61649248 про примусове виконання виконавчого листа № 607/5544/13-ц від 09.01.2020 р. зазначено про стягнення з нього коштів в сумі 971 727, 52 грн., що суперечить остаточному рішенню суду, за яким стягнуто зі ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 18907, 55 дол. США та 761 440, 66 грн.

Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена без урахування виконання основним боржником ТОВ «Тотус» зобов`язань перед стягувачем за кредитом, який був предметом судового розгляду у справі № 604/5544/13-ц.

У зв`язку з цим заявник просить визнати неправомірними та скасувати постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Семенчук К.І. від 30.03.2020 про відкриття виконавчого провадження; від 30.03.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; від 01.04.2020 про арешт майна боржника; від 01.04.2020 про арешт коштів боржника; від 02.04.2020 про звернення стягнення на заробітну плату.

У судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав з підстав, викладених у ній та просить її задовольнити.

У судовому засіданні головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) просить відмови у задоволенні скарги.

Представник стягувача у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги та просить відмовити у її задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дана скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні з`ясовано, що на виконанні в Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходилося виконавче провадження № 61649248 примусового виконання виконавчого листа № 607/5544/13-ц, виданого 09.01.2010 Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 в користь АТ «Перший Український міжнародний банк» боргу.

30.03.2020 головним державним виконавцем Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якому зазначено про стягнення з ОСОБА_3 в користь АТ «Перший Український міжнародний банк» в сумі 971 727 грн.

Вказана постанова була направлена рекомендованим листом за адресою вказаному у виконавчому документі.

Також, 30.03.2020 головним державним виконавцем Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

За змістом частин першої-четвертої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

01.04.2020 головним державним виконавцем Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), винесено постанову про арешт коштів боржника.

01.04.2020 головним державним виконавцем Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), винесено постанову про арешт майна боржника.

02.04.2020 головним державним виконавцем Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

26.06.2020 головним державним виконавцем Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, де зазначив, про стягнення з ОСОБА_3 в користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1.08-35 від 19.06.2008 в розмірі 12 177,66 доларів США та 629 413,50 грн.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Посилання заявника, що постанова про відкриття виконавчого провадження суперечить остаточному рішення суду, суд зазначає, що державним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, де зазначив, про стягнення з ОСОБА_3 в користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1.08-35 від 19.06.2008 в розмірі 12 177,66 доларів США та 629 413,50 грн., тому відсутні підстави для скасування постанов.

Також посилання заявника на ті обставини, що постанова про відкриття провадження винесена без урахування виконання основним боржником ТОВ «Тонус» зобов`язань перед стягувачем за кредитом, суд зазначає, що ТОВ «Тонус» не є боржником у виконавчому провадженні №61649248. При цьому суд зазначає, що ОСОБА_3 та ТОВ «Тонус» є солідарними боржника за кредитним договором №1.08-35 від 19.06.2008, ОСОБА_3 на підставі договору поруки. Крім цього станом на 27.07.2020 заборгованість ОСОБА_3 перед АТ «Перший Український міжнародний банк» становить 12 000,00 доларів США та 233 866,18 грн.

За таких обставин суд вважає, що державний виконавець правомірно виніс оспорюванні постанови, оскільки в нього на виконанні перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 в користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1.08-35 від 19.06.2008 в розмірі 12 177,66 доларів США та 629 413,50 грн., а тому державний виконавець мав усі повноваження на винесення спірних постанов і слід відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 про визнання дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південного – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) неправомірними та скасування постанов.

На підставі наведеного, керуючись ст. 260, 261, 352-354, 450-452 Цивільного процесуального кодексу України, –

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 про визнання дій головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Південного – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) неправомірними та скасування постанов.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 11 серпня 2020 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко