Постанова № 9092711, 21.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 1893/09/1470

           м.Миколаїв

10:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н.А.,

за участю представників:

позивача: Плахотної О.М. –дов. №1/9/10-011 від 08.01.2009,

відповідача-1: не з’явився,

відповідача-2: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24,Миколаїв,54030 доТОВ "Кано-Миколаїв", вул. 12 Повздовжня, 3, кв. 115,Миколаїв,54056 ТОВ "Атлантика-Україна", вул. Морехідна, 14, кв. 331,Миколаїв,54010 прозастосування наслідків нікчемності правочинів та стягнення з 2-го відповідача вартість всього отриманого за усним договором поставки на загальну суму 376814,70 грн. на користь 1-го відповідача, а з 1-го відповідача в дохід держави, в с т а н о в и в:           Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить застосувати наслідки нікчемності правочинів та стягнути з 2-го відповідача вартість всього отриманого за усним договором поставки на загальну суму 376814,70 грн. на користь 1-го відповідача, а з 1-го відповідача в дохід держави.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на момент складання податкових накладних ТОВ «Атлантика-Україна»не було зареєстроване у податковому органі, як платник податку на додану вартість, тому дії ТОВ «Атлантика-Україна»на укладання з ТОВ «Кано-Миколаїв»правочинів та видача податкових накладних на виконання таких правочинів є підтвердженням мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства та спрямованої на ухилення від сплати податків.

Відповідачі заперечень проти позову не висловили, представники у судове засідання не з’явились, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

          Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 21.10.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За загальним правилом до угод, що підпадають під ознаки ст.207 ГК України, належать, зокрема, угоди спрямовані на приховування об’єктів оподаткування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, тобто на спричинення шкоди інтересам держави та суспільства. Однак, при прийнятті рішення по кожному спору необхідно встановити в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладання угоди, якою із сторін і якою мірою виконано господарське зобов’язання, а також вину сторін у формі умислу (наміру). При цьому умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це відповідні повноваження. Така ознака, як завідомість, свідчить, що сторони виходячи з обставин справи усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди (господарського зобов’язання), суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2007 ТОВ «Атлантика-Україна»було подано до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а.с.24), на підставі якого 23.02.2007 свідоцтво ТОВ «Атлантика-Україна»було анульоване, про що внесені відповідні дані до автоматизованої системи.

Відповідно до п.7.2.4 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключено особам, зареєстрованим як платники податку.

Згідно п.9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання.

Відповідно до п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 (надалі - Положення), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Виходячи з приписів п.25 Положення датою анулювання реєстрації ТОВ «Атлантика-Україна» як платника ПДВ є 23.02.2007.

Таким чином, на момент укладання та виконання усних договорів купівлі-продажу, за якими по видаткових накладних №128 від 01.03.2007, №127 від 02.03.2007, №129 від 03.03.2007, №130 від 05.03.2007, №131 від 06.03.2007, №132 від 10.03.2007, №133 від 13.03.2007, №134 від 16.03.2007, №135 від 19.03.2007, №136 від 23.03.2007, №137 від 24.03.2007, №138 від 30.03.2007 ТОВ «Кано-Миколаїв»отримало товар на загальну суму 376814,70 грн. ТОВ «Атлантика-Україна»не перебувало на податковому обліку як платник ПДВ і, відповідно, не мало право на складання та видачу ТОВ «Кано-Миколаїв»податкових накладних №128 від 01.03.2007, №127 від 02.03.2007, №129 від 03.03.2007, №130 від 05.03.2007, №131 від 06.03.2007, №132 від 10.03.2007, №133 від 13.03.2007, №134 від 16.03.2007, №135 від 19.03.2007, №136 від 23.03.2007, №137 від 24.03.2007, №138 від 30.03.2007 і сплату податків, а відповідно ТОВ «Кано-Миколаїв» не мало права на включення до податкового кредиту ПДВ у сумі 376814,70 грн. за спірною угодою.

Згідно довідки ДПІ у Заводському районі від 17.04.2007 (а.с.13-23) у період з 01.01.2006 по 17.04.2007 ТОВ «Атлантика-Україна» податки до бюджету не перераховувало, у 2007 році податкові декларації до ДПІ не подавало.

Таким чином, в порушення приписів п.1.2 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»підприємством ТОВ «Атлантика-Україна» податкова звітність за період здійснення у березні 2007 року поставок по спірним угодам з ТОВ «Кано-Миколаїв»до ДПІ не надавалась, податки за наслідками операції ТОВ «Атлантика-Україна» не нараховувались і не сплачувались.

Таким чином, другий відповідач –ТОВ «Атлантика-Україна» при здійсненні господарської діяльності ухилявся від сплати податків, що порушує основні принципи існуючого суспільного ладу, а значить і спірні усні угоди укладені ТОВ «Атлантика-Україна»з метою приховання прибутку та доходу від незаконної фінансово-господарської діяльності.

Виходячи з наведеного, господарська діяльність ТОВ «Атлантика-Україна» здійснювалась поза межами правової відповідальності, без відображення таких операцій в податковому обліку, без сплати до бюджету відповідних податків і з приховуванням оподаткованого доходу. Тобто, договори постачання товару на загальну суму 376814,70 грн. з боку ТОВ «Атлантика-Україна» укладено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним наявність у ТОВ «Атлантика-Україна»при укладанні спірних правочинів мети завідомо суперечної інтересам держави і суспільства та заподіяння шкоди державним інтересам у вигляді ненадходження коштів до Державного бюджету України. Тому вказані правочини є нікчемними в силу ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 ЦК України. Визнання таких правочинів недійсним судом не вимагається.

Оскільки умисел на укладання угоди з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства має місце тільки з боку ТОВ «Атлантика-Україна», то суд вважає за необхідне застосувати реституційні наслідки, передбачені ст.208 Господарського кодексу України, а саме все одержане ТОВ «Атлантика-Україна» за спірною угодою спочатку повинно бути повернуто другій стороні –ТОВ «Кано-Миколаїв», а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягнуто в доход держави.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню повному обсязі.

Керуючись ст. ст.11,71, 86, 158-163,167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Застосувати наслідки нікчемності, укладених між ТОВ «Атлантика-Україна» та ТОВ «Кано-Миколаїв» усних правочинів з поставки лісопродукції по видаткових накладних №128 від 01.03.2007, №127 від 02.03.2007, №129 від 03.03.2007, №130 від 05.03.2007, №131 від 06.03.2007, №132 від 10.03.2007, №133 від 13.03.2007, №134 від 16.03.2007, №135 від 19.03.2007, №136 від 23.03.2007, №137 від 24.03.2007, №138 від 30.03.2007 на загальну суму 376814,7 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантика-Україна», вул.Мореходна, 14, кв.331, м.Миколаїв, 54010 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 32613074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кано-Миколаїв», вул.12-а Поздовжня, 3, кв.115, м.Миколаїв, 54056 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 34652005) 376814,70 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кано-Миколаїв», вул.12-а Поздовжня, 3, кв.115, м.Миколаїв, 54056 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 34652005) в доход Державного бюджету України 376814,70 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 22 березня 2010 року.