Постанова № 9092462, 02.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

02.04.2010 р.                                                                                 № 2а-7394/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого –судді                               Костіва М.В.

при секретарі                                         Билень Н.С.

за участю представників:

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: Мусійчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон», м. Львів, Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, м. Львів, про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень – рішень №0001862302/0/29805 від 05.11.2009 р. на суму 28644,17 грн.; №0001872302/0/29804 від 05.11.2009 р. на суму 10,80 грн.; №0001882302/0/29803 від 05.11.2009 р. на суму 16,80 грн.,

встановив:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Посейдон», м. Львів, до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, м. Львів, про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень –рішень №0001862302/0/29805 від 05.11.2009 р. на суму 28644,17 грн.; №0001872302/0/29804 від 05.11.2009 р. на суму 10,80 грн.; №0001882302/0/29803 від 05.11.2009 р. на суму 16,80 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 29.01.2010 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач не повідомляв його про проведення невиїзної документальної перевірки, не надавав позивачу акт перевірки. Оспорювані рішення вважає незаконними, оскільки відповідно до даних податкового обліку позивач не має несплачених, але узгоджених зобов’язань. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що постановою Господарського суду Львівської області від 16.04.2007 р. у справі №5/733-13/109А, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2007 р., позивачу було відмовлено в позові про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова №0000572302/0/6977 від 03.03.2007 р., яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 210105 грн., з якої 140070 грн. –основний платіж, а 70035 грн. штрафні (фінансові) санкції. Таке зобов’язання є узгодженим, але добровільно не сплаченим позивачем. У зв’язку із цим були винесені оспорювані податкові повідомлення –рішення. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Постановою Господарського суду Львівської області від 16.04.2007 р. у справі №5/733-13/109А, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2007 р., позивачу було відмовлено в позові про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова №0000572302/0/6977 від 03.03.2007 р., яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 210105 грн., з якої 140070 грн. –основний платіж, а 70035 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно із пп. 5.2.4. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Доказів сплати позивачем зазначеної у вказаному податковому повідомленні-рішенні суми, суду надано не було, хоча згідно із пп. 5.3.2. вказаного закону, у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Позивач посилається на те, що він не був повідомлений відповідачем про проведення невиїзної перевірки. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. При цьому, для проведення невиїзних перевірок закон не містить вимог щодо проведення повідомлень платників податків, як це передбачено у ст. 11-1 вказаного закону для виїзних перевірок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено саме невиїзну документальну перевірку позивача, про що було складено акт від 05.11.2009 р. №2695/23-2/19338003 “Про результати перевірки дотримання вимог пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ТОВ “Посейдон”, ЄДРПОУ –19338003 за період з 24.10.2007 року по 06.07.2009 р.”. Зазначеним актом було встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у визначеній у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Залізничному районі м. Львова №0000572302/0/6977 від 03.03.2007 р., у зв’язку із чим були винесені оспорювані податкові повідомлення –рішення №0001862302/0/29805 від 05.11.2009 р. на суму 28644,17 грн.; №0001872302/0/29804 від 05.11.2009 р. на суму 10,80 грн.; №0001882302/0/29803 від 05.11.2009 р. на суму 16,80 грн.

Посилання позивача на те, що йому не надавався зазначений акт для ознайомлення, не заслуговують на увагу, враховуючи наявний у матеріалах справи акт про неможливість вручення акту від 05.11.2009 р. №2695/23-2/19338003 позивачеві, лист відповідача від 03.11.2009 р. про виклик представника позивача.

Згідно із п. 5.4.1. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із пп. 17.1.7. вказаного закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Належних доказів наявності передбачених законом підстав для звільнення позивача від обов’язку сплатити такі санкції, суду не надано, як і доказів порушення відповідачем законодавства у спірних відносинах.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими, і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          У позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                       Костів Михайло Васильович

Повний текст постанови виготовлено 07.04.2010 року.