Рішення № 90922228, 12.08.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14329/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данка В.Й.,

за участі секретаря судового засідання Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить: визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ВР № 148817 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що винесена відносно нього постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Так, він 02.12.2018 близько 01 год. 00 хв. прямував по вул. Баб`яка в напряму вул. Капушанської, що в м. Ужгород. при здійсненні правого повороту на перехресті з круговим рухом (в сторону смт. Сторожниця) був зупинений працівниками поліції за допомогою звукового та світлового сигналів. Причиною зупинки, за словами поліцейського, було порушення вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах». На пояснення щодо відсутності на жодному з чотирьох заїздів на вказане перехрестя такого знаку та, відповідно, протиправну зупинку транспортного засобу - працівник поліції уваги не звернув та попросив пред`явити посвідчення водія. 07.12.2018, як вказує позивач, він поштою отримав оскаржувану постанову, яка ним, навіть, не підписувалася. При винесенні такої, інспектор не керувався жодними доказами, не ознайомив його з гарантованими правами. Окрім того зазначив про порушення місця розгляду справи, оскільки постанова мала б бути винесена на місці вчинення (перехрестя вул. Баб`яка та вул. Капушанської), однак фактично винесена по вул. Баб`яка,15 (тобто на перехресті вул. Баб`яка та Слов`янської Набережної).

У судове засідання позивач не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.12.2018 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР № 148817 (далі - Постанова), якою гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Зі змісту вказаної Постанови випливає, що 02.12.2018 о 01 год. 45 хв. в м. Ужгород на перехресті вул. Баб`яка та вул. Капушанська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Clio», номерний знак « НОМЕР_1 », не виконав вимогу знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах» та при перевірці документів не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 8.4 «ґ», п. 2.1 «а» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, поліцейським було поінформовано його про конкретну причину зупинення транспортного засобу, а саме - порушення вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах».

Знак 5.16 підрозділу 5 розділу 33 («Напрямки руху по смугах») - показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Згідно з п. 8.4 «ґ» ПДР України, однією з груп дорожніх знаків є інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Згідно з положеннями ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Диспозиція ч. 1 ст. 126 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, визначає склад правопорушення, яке полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Разом з тим, вказаною законодавчою нормою не охоплюється порушення вимог дорожніх знаків, яке було підставою для зупинки транспортного засобу та ставилося у вину позивачу. Відповідальність за таке правопорушення передбачена іншою нормою КУпАП, а саме ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В той же час, як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення вимог дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах». Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України. Відтак, правомірність зупинки транспортного засобу позивача відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» - не доведена.

Щодо порушення позивачем ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивачу видано посвідчення водія на право керування транспортними засобами, що підтверджується відповідною копією такого серія НОМЕР_2 від 14.08.2009.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з п. 2.4 «а» ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Оскільки, як встановлено судом в ході розгляду справи, стосовно позивача не виносилася постанова про порушення ним правил дорожнього руху, які слугували підставою для зупинки його транспортного засобу, суд приходить до висновку про неправомірність вимоги посадової особи Національної поліції до позивача про пред`явлення ним посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Така ж позиція висвітлена у Постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ВР № 148817 від 02.12.2018 підлягає скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання дій відповідача зі складання оскаржуваної постанови протиправними, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, процесуальним законом не передбачено право суду за наслідками розгляду даної категорії справ визнавати дії суб`єкта владних повноважень протиправними. З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в даній частині.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 268-272, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ВР № 148817 від 02.12.2018, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й. Данко