Ухвала суду № 90918631, 12.08.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 серпня 2020 року м. Київ № 640/10571/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заяву позивача у справі

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код ЄДР: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДР: 43141267), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо проведення фактичної перевірки діяльності позивача, за результатами якої було складено акт (довідку) фактичної перевірки від 03.12.2019;

2) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2019 № 0015460509 на суму 510,00 грн., № 0015470509 на суму 6800,00 грн. та № 0015490509 на суму 86 грн.

Ухвалою від 24.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи положення п. 6 ч. 6 ст. 12 , п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою від 03.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача (без номеру і дати; вх. від 24.07.2020), викладених за змістом відзиву.

Між тим, 11.08.2020 канцелярією суду зареєстровано заву позивача «Про збільшення розміру позовних вимог», яка надіслана до суду 10.08.2020.

За змістом заяви позивач просить:

- викликати та допитати свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

- (додатково) визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у м. Києві від 30.10.2019 № 2516,

- забезпечити розгляд справи за участі позивача з викликом (повідомленням) сторін.

З наведеного вбачається, що в рамках певного процесуального клопотання змішані інші питання, які позивач бажає розглянути.

Так, щодо збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Із вказаної зави вбачається, що позивач додає нову вимогу.

Відповідно до положень частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

1. Суд акцентує увагу на тому, що процесуальний закон дає можливість збільшити розмір позовних вимог, а не кількість позовних вимог, що має місце із заявою позивача.

Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов`язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.

Натомість, доповнення позову додатковими (новими) вимогами не вважається зміною (збільшенням) розміру позовних вимог.

У свою чергу, під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог та не допускається за правилами ст. 47 КАС України.

У даному ж випадку фактично заявлено нову позовну вимогу, заявлення якої не є збільшенням розміру позовних вимог, а по суті є заявленням нового позову із власним предметом та підставами позову, що за правилами ст. 47 КАС України не допускається, а відтак, вже на цій підставі заява про збільшення позовних вимог у наведеній частині задоволенню не підлягає, тобто нова вимога до розгляду судом не приймається.

Наведене, однак, не позбавляє позивача права вирішити питання щодо звернення з окремим позовом.

2. Відповідно до ч. 3. ст. 262 КАС України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто, наведений строк встановлений також і для заяв, визначених ч. 1 ст. 47 КАС України.

У даному випадку, провадження у справі відкрито 24.06.2020, а відтак відповідні процесуальні дії мають бути вчинені відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України - протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, а також положення Закону від 18.06.2020 р. N 731-IX, відповідно до якого процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX, тобто 06.08.2020, суд приходить до висновку про пропуск позивачем строку подання заяв, передбачених ч. 1 ст. 47 КАС України, що додатково вказує на відсутність підстав для задоволення заяви та прийняття до розгляду разом з первинними позовними вимогами додаткових вимог, визначених у заяві, яка надіслана до суду 10.08.2020.

При цьому, як вбачається з позову та додатків до нього, про наявність наказу про проведення перевірки, який позивач вважає протиправним, позивачу було відомо ще 06.12.2019 із змісту акту перевірки.

Щодо клопотання про виклик свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (ч. 2 ст. 91 КАСУ).

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КАС України учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Між тим, клопотання заявника не містить відомостей щодо обставин, які мають значення для справи, та які можуть повідомити свідки.

Враховуючи вищевикладене у задоволенні клопотання у цій частині, а саме: про виклик свідків (за змістом заяви про збільшення розміру позовних вимог), слід відмовити враховуючи необґрунтованість клопотання.

Щодо розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників справи та призначенням судового засідання, слід зазначити, що позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України) та у відповідності до ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У взаємозв`язку з наведеними правилами, суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).

У даному випадку позивач не навів жодних обґрунтувань щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Водночас суд звертає увагу, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні жодним чином не обмежує позивача у виконанні обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, а саме: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, а також беручи до уваги предмет і підстави позову, характер спірних відносин, склад учасників справи та обсяг поданих матеріалів, а також положення ст. 262 КАС України, суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведеного у сукупності суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позивачем клопотань та заяв, викладених за змістом прохальної частини Заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Керуючись вимогами 47, 65, 77, 91, 241, 243, 248, 250, 252, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДР: НОМЕР_1 ), викладені за змістом Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 10.08.2020 (вх. від 11.08.2020), - залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кармазін