Рішення № 90916580, 22.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/5248/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пуленко М.І.

та представників сторін:

від позивача - Калько В.В.,

від відповідача - Дудник В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Полтавської митниці ДФС (надалі також відповідач, митний орган), у якому просив визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації від 27.11.2019 № UA806020/2019/01149, рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2019 № UA806020/2019/000637/2.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що його уповноваженою особою придбано у суб`єкта господарювання за законодавством Федеративної Республіки Німеччина вживаний автомобіль та у листопаді 2019 року ввезено даний автомобіль на митну територію України. Митну вартість автомобіля визначено за основним методом - ціною договору, однак митний орган відкоригував таку вартість із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України з посиланням на виявлені розбіжності у поданих для митного оформлення документах. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості автомобіля є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 36-45/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення виявлені розбіжності у наданих позивачем документах щодо визначення митної вартості, зокрема: відсутні платіжні документи, що підтверджують факт сплати коштів за товар, рахунок на оплату товару виставлений у Польщі, тоді як транзитний техпаспорт виданий у Німеччині; транзитний паспорт виданий 5.11.2019, а рахунок виставлений 7.11.2019; у висновку автотоварознавчої експертизи та акті митного огляду з кордону зазначено різний пробіг автомобіля; автомобіль експортується з Польщі, а для визначення середньої ринкової вартості транспортного засобу експерт врахував для порівняння пропозиції на ринках Люксембургу та Німеччини.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 2.01.2020 провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять календарних днів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 1.04.2020.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 1.04.2020 провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 провадження у справі поновлено.

У судових засіданнях 24.06.2020 та 22.07.2020 представником позивача позовні вимоги підтримані.

Представник відповідача в судових засідання проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи

21.11.2019 до Полтавської митниці ДФС для митного контролю та оформлення подано електронну митну декларацію №UA806050/2019/219549 для митного оформлення автомобіля марки AUDI Q7, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна - 2967 см. куб., календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016 /а.с. 19-20, 48-49/.

У митній декларації митну вартість автомобіля визначено за основним методом (ціна договору) у розмірі 24800,00 євро, що після одержання висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 21.11.2019 №654-19 скорегована шляхом збільшення до 26888,46 євро.

Для митного оформлення уповноваженою особою декларанта - ПП "Романс-трейд" митному органу надані: рахунок-фактура від 7.11.2019 №FV11/2019, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 10.11.2019 №UA209020/2019/62019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 7.06.2016 серії НОМЕР_2 , висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 12.11.2019 №17/5341/9680, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 21.11.2019 №654-19, договір про надання послуг митного брокера від 7.11.2019, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 21.11.2019 №654-19, довіреність від 23.10.2019, платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 7.11.2019 №0.0.1515756784.1, від 21.11.2019 №0.0.1531333873.1, копію митної декларації країни відправлення від 8.11.2019 №19PL402010E1292851, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 11.11.2019 №UA.008.119444-19 /а.с. 66/.

У ході митного оформлення, з огляду на спрацювання системи автоматичного управління ризиками АСАУР, відповідно до якої вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел /а.с. 64/, митним органом, на виконання вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України, 21.11.2019 запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів додатково надати: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки при здійсненні платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (годи, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) інші документи за бажанням декларанта /а.с. 65/. Крім того, на виконання вимог статті 254 МК України декларант мав надати переклад документів на українську мову /а.с. 85/.

27.11.2019 уповноваженою особою декларанта додатково надано митному органу рахунок про здійснення платежу третім особам, квитанцію про оплату товару, лист судового експерта-автотоварознавця, відповідь від компанії "Автоман транс", договір про надання послуг /а.с. 68-82/.

За результатами митного оформлення відповідачем 27.11.2019 прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA 806020/2019/000637/2, яким митну вартість автомобіля скориговано із застосуванням резервного методу, визначена митна вартість ґрунтується на даних митної декларації від 18.10.2019 № UA 206030/2019/405777 та становить 34000,00 євро /а.с. 46-47/. У цьому рішенні причиною незастосування основного методу визначення митної вартості (ціна договору) зазначено наявність розбіжностей у поданих для митного оформлення документах (рахунок-фактура про сплату виставлена у валюті євро, тоді як квитанція про сплату коштів на дана у валюті польський злотий); інші методи визначення митної вартості товарів не застосовані з огляду на відсутність інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно зі статтями 58-63 МК України.

На цій підставі митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 806020/2019/01149, у якій повідомлено позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, а також зазначено, що митне оформлення можливе за умови застосування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2019 № UA 806020/2019/000637/2 /а.с. 66-67/.

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 1.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої цієї статті, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оцінка судом обставин справи

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме: 1) відсутні платіжні документи, що підтверджували факт сплати за товар; 2) рахунок на оплату товару виставлений у Польщі, тоді як транзитний техпаспорт виданий у Німеччині; 3) транзитний паспорт виданий 5.11.2019, а рахунок виставлений 7.11.2019; 4) у висновку автотоварознавчої експертизи та акті митного огляду з кордону зазначено різний пробіг автомобіля; 5) автомобіль експортується з Польщі, а для визначення середньої ринкової вартості транспортного засобу експерт врахував для порівняння пропозиції на ринках Люксембургу та Німеччини /а.с. 65/.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митного органу надано платіжне доручення від 7.11.2019, рахунок від 23.10.2019 №201910-38394, договір від 15.10.2019 №8 про надання послуг з пошуку транспортного засобу, лист судового експерта від 22.11.2019 №1а щодо допущення описки у висновку, лист ТОВ "Автоман транс" від 22.11.2019 /а.с. 75-82/.

У ході розгляду справи представником позивача пояснено, що ввезений на митну території України автомобіль придбаний уповноваженою особою (довіреність від 3.10.2019) ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 24.06.2020 судом заслухано пояснення свідка ОСОБА_2 , який суду повідомив, що він є директором ТОВ "Автоман транс". Зазначене підприємство є юридичною особою за законодавством Республіки Польща, основний вид діяльності - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами. ОСОБА_1 на підставі довіреності від 3.10.2019 уповноважив ОСОБА_2 на придбання легкового автомобіля та на виконання цього доручення свідком через інтернет-аукціон, організований фірмою ADESA Europe NV (країна реєстрації - Бельгія), придбано у Німеччині автомобіль марки AUDI Q7, 2016 року випуску, що був у використанні, за ціною 23805,00 євро.

Факт видачі транзитного техпаспорта у Німеччині свідок пояснив тим, що зазначений вище автомобіль ним фактично придбано у Німеччині, дана країна є місцем відправки автомобіля, доставка якого здійснювалась в Україну через Польщу. При цьому, інтернет-аукціон відбувся 23.10.2019, а автомобіль з Німеччини у Польщу відправлений 5.11.2019, й саме цим пояснюється дата складення транзитного техпаспорта.

Рахунок на оплату виписано у Польщі, оскільки придбання автомобіля здійснено через інтернет-аукціон, а Польща є країною розташування ТОВ "Автоман транс", яким придбано автомобіль для ОСОБА_1 .

Для митного оформлення декларантом було надано два рахунки, а саме: рахунок від 23.10.2019 №201910-38394, виписаний компанією ADESA Europe NV ТОВ "Автоман транс", на суму 23805,00 євро та рахунок від 7.11.2019 № FV 11/2019, виписаний ТОВ "Автоман транс" ОСОБА_1 , на суму 24800,00 євро. Різниця в сумах, що становить 995,00 євро, є оплатою послуг ТОВ "Автоман транс", а також включає вартість паливно-мастильних матеріалів.

У ході проведення консультацій з митним органом, декларантом надано лист судового експерта ОСОБА_3 від 22.11.2019 №1а, у якому повідомлено, що при складанні висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 21.11.2019 №654-19 на другій сторінці помилково вказаний пробіг автомобіля 338231 км, оскільки згідно огляду одометра автомобіля зафіксований пробіг 152924 км /а.с. 79/. Водночас експертом зазначено, що при розрахунку вартості автомобіля коригування по пробігу не проводилось, розрахунок здійснено виходячи з дійсного пробігу, що становить 152924 км.

Стосовно використання судовим експертом інформації про вартість аналогічних транспортних засобів за країною-походження Німеччина суд вкотре звертає увагу на те, що спірний автомобіль для позивача придбано саме у Німеччині, а не у Польщі, як про це помилково зазначає відповідач.

Щодо посилання митного органу у рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що рахунок-фактура про сплату вартості автомобіля ТОВ "Автоман транс" виписано у валюті євро, а оплату цього рахунка ОСОБА_1 здійснено у польських злотих, суд враховує пояснення представника позивача та свідка про те, що розрахунок між ТОВ "Автоман транс" та ОСОБА_1 проводився у Польщі, а тому сплата коштів здійснена у національній валюті - польських злотих; кошти у розмірі 105779,00 польських злотих на дату здійснення платежу є еквівалентом 24800,00 євро /а.с. 155-158/.

Зважаючи на вищевикладені фактичні обставини справи суд дійшов висновку, що декларантом у ході виконання митних формальностей та проведення процедури консультацій з митним органом надано повні та достовірні відомості, що у своїй сукупності спростовують доводи митного органу, наведені у листі від 21.11.2019, щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правомірності визначення митної вартості товару.

Відповідачем у ході проведення митного оформлення не встановлено фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням автомобіля. Натомість позивачем самостійно скорегована митна вартість автомобіля на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 21.11.2019 №654-19.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом (резервним), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Стосовно посилань відповідача на спрацювання системи управління ризиками АСАУР, суд виходить з такого.

У постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 Верховний Суд дійшов правового висновку, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Верховний Суд у цій справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

А оскільки уповноваженою особою позивача під час митного оформлення надані усі необхідні документи, що чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, а відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, суд дійшов висновку про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

Однак, відповідачем таких доказів суду не надано.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що контролюючий орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

У даній справі судом встановлено, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації є результатом неправомірної відмови контролюючого органу у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом, а тому картку відмови у прийнятті митної декларації також сформовано незаконно, у зв`язку з чим її належить визнати протиправною та скасувати.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2670,37 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 164, 165/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС.

Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 27 листопада 2019 року № UA806020/2019/000637/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27 листопада 2019 року № UA806020/2019/01149.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2670,37 грн (дві тисячі шістсот сімдесят гривень тридцять сім копійок).

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач (боржник): Полтавська митниця ДФС (код ЄДРПОУ 39421072; вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 3 серпня 2020 року.

Суддя О.О. Кукоба