Рішення № 90915485, 11.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/6339/20

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.12.2019 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком відповідно до заяви від 10.10.2019 із застосуванням ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у віці 54 роки 4 місяці 23 дні, звернувся до відповідача з заявою щодо призначення йому пенсії відповідно до положень ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак отримав відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах вмотивовану відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (лише 3 роки), зокрема відповідачем не враховано стаж роботи у період з 21.08.1992 по 28.06.1996, оскільки відсутні дані про проведення атестації робочих місць. Вважає, що має достатньо пільгового стажу, що у свою чергу дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому, на думку позивача, рішення відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку та відмови зарахувати до стажу роботи відповідних періодів роботи є неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк, для подання відзиву на позов та витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 10.10.2019 та усі додані до неї документи на підтвердження пільгового стажу.

На виконання вимог ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області області подав до суду копії матеріалів пенсійної справи.

Проте, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду: №01-35-В від (у період з 04.05.2020 до 08.05.2020), №01-45-в від 20.05.2020 (у період з 09.06.2020 до 03.07.2020), № 01-65-В від 22.07.2020 (у період з 27.07.2020 до 05.08.2020) суддя Єфіменко О.В., перебувала у щорічній відпустці, а тому розгляд даної справи судом відкладався.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 10.10.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до положень ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.46).

До поданої заяви позивач додав наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру №4006 від 02.07.2019 (а.с.51), паспорт (а.с.50), військовий квиток НОМЕР_1 (а.с.52), диплом НОМЕР_2 від 04.11.1983 (а.с.49), довідку про прийняття на роботу (2018-2019), довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій осіб, трудову книжку НОМЕР_3 від 09.07.1986 (а.с.54) та її переклад на українську мову (а.с.65 на зворот - 66), свідоцтво про народження дитини. Крім того зазначив, що раніше за призначенням пенсії не звертався, оскільки не знав про таке право.

На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивачу було повних 54 роки.

У відповідь на заяву щодо призначення пільгової пенсії позивач отримав лист від 09.01.2020 №806/03.29 (а.с.14-15), яким повідомлено про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.12.2019 відмовлено у призначенні пенсії (а.с.18-19), з підстав відсутності у нього необхідного пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до положень ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивачу додатково повідомлено, що за наявними документами його страховий стаж становить 26 років 10 місяців 19 днів, в тому числі із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України становить 3 роки 0 місяців 00 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.

Вважаючи таке рішення про відмову відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Абзацом першим ч.2 ст.24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 24.06.2016 №461 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХХІІ (далі - Закон №1788-ХХІІ, у редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до п."а" ст.13 Закону №1788-ХХІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Як вже зазначалося, підставами для відмови у задоволенні заяви позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до положень ст.114 Закону №1058-IV слугували відсутність необхідного стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на Кріковській шахті АТ «Мінерал» в цехах і виробництвах, передбачених Списком №1, затвердженим постановою Уряду Республіки Молдови №822 від 15.12.1992 (постановою Ради Міністрів СРСО віл 22.08.1956 №1173) у період з 11.07.1989 (наказ №69-к від 13.07.1989) до 28.06.1996 (наказ №29 від 19.06.1996) на посаді вибірника-укладника 3-го розряду з повним робочим днем з підземних умовах праці (а.с.75-76).

В свою чергу, зі змісту довідки Акціонерного товариства «Мінерал» №39 від 14.10.2019 (а.с.72-73) відслідковується, що на підставі постанови Ради Міністрів MPСР №263 від. 31.07.1970 та наказу по Мінпромбудматеріалів № 124 від 04.08.1970 Кріковські розробки черепашнику перейменовані на Кріковську шахту (наказ № 120-к від 10.08.1970), на підставі постанови Ради Міністрів МРСР №381-Р від 20.11.1974 та наказу по Мінпромбудматеріалів №191 від 21.11.1974, Кріковська шахта перейменована в Кріковське виробниче об`єднання шахт з видобутку стінових блоків (наказ № 161-к від 02.12.1974 р ). Кріковське виробниче об`єднання шахт з видобутку стінових блоків в 1990 році з 3 вересня перейменовано в Кріковське виробниче державно-кооперативне об`єднання шахт «Мінерал» на підставі наказу №98-к від 03.09.1990. Згідно з наказом президента концерну «Інмаком» від 16.03.1993 №14 «Про реорганізацію Кріковського виробничого об`єднання шахт «Мінерал» на базі об`єднання з 01.04.1993 створено підприємство «Кріковська шахта» з правом юридичної особи. На підставі державної реєстрації від 17.10.1995, реєстраційний номер 1003600060507 «Кріковська шахта» з 18.10.1995 наказ № 95 від 13.11.1995 перейменована в Товариство з обмеженою відповідальністю з видобутку стінових блоків "MINERAL" (SA "МINERAL") (МІНЕРАЛ AT «МІНЕРАЛ»).

Разом з тим, позивач у період з 19.11.1997 (наказ №108С від 19.11.1997) до 30.04.1998 (наказ про звільнення №36С від 28.04.1998) працював в підземних умовах праці в Кишинівській шахті на роботах, які відповідають Списку №1 з повним робочим днем під землею п.1, код 08-1-811212 рішенням Уряду №256 від 27.03.2018 у процесі видобутку пильного вапняка з повним робочим днем в підземних умовах праці та до інших роботах не залучався, що підтверджується довідкою Акціонерного товариства «Кишинівська шахта» №46/01 від 16.10.2019 (а.с.84-85). Вказана довідка видана на підставі планів розвитку гірничих робіт, особистих рахунків, табелів обліку робочого часу, форма -Т2, журналу обліку по входу та виходу із шахти.

В свою чергу, відповідно до довідки АТ «Кишинівська шахта» №47/01 від 16.10.2019 (а.с.86-87) Кишинівська шахта при Кріковському виробничому об`єднанні шахт з видобутку стінових блоків МПСМ МРСР з 01.06.1990, відповідно до наказу №33 від 15.05.1990 перейменована у виробничо-кооперативне підприємство «Кишинівська шахта», а з 28.09.1992 на підставі державної реєстрації №10301237 колишнє підприємство «Кишинівськка шахта» перейменована в Кишинівську шахту «ЛІТО». З 23.08.1995 на підставі сертифікату реєстрації №10306260 Кишинівська шахта «ЛІТО» перейменована а S.F. «Mina din Chisinau» (А.Т. «Кишинівська шахта»)

Таким чином, матеріалами, які містяться в даній адміністративній справі підтверджено, що позивач дійсно у період з 11.07.1989 до 28.06.1996 працював на Кріковській шахті АТ «Мінерал» вибірником-укладником 3-го розряду з повним робочим днем з підземних умовах праці, тобто більше 5 років. Крім того, у період з 19.11.1997 до 30.04.1998 на Кишинівській шахтіу процесі видобутку пильного вапняка з повним робочим днем в підземних умовах праці, тобто більше 5 місяців.

Як вже зазначалося, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не враховано позивачу у пільговий стаж, роботу на Кріковській шахті АТ «Мінерал», зокрема з 21.08.1992 по 28.06.1996. Підставою для незарахування вказаного періоду роботи позивача до стажу роботу із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 слугував факт відсутності відомостей атестації робочих місць.

Відтак, надаючи правову оцінку вказаній підставі, яка слугувала для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивачу роботу на Кріковській шахті АТ «Мінерал», зокрема у період з 21.08.1992 по 28.06.1996, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Пунктом другим ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV передбачено, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (п.3 Порядку №383).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, якою затверджено списки виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах підземні роботи, зокрема за Список N 1 до підземних робіт відносяться всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди і інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, працівники підземної телефонного зв`язку і т. д.).

Згідно з пунктом 4 цього Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно п. 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до Роз`яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 №205, в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Системно аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Наведене узгоджується із правовими висновком, викладеним Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.07.2018 у справі №227/545/17.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, позивач у спірний період (21.08.1992 по 28.06.1996) безперервно працював на Кріковській шахті АТ «Мінерал» на посаді вибірника-укладника 3-го розряду з повним робочим днем з підземних умовах праці, тобто відповідно до вищезазначеної норми, вказана робота відноситься до роботи, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, оскільки останнім здійснювалися підземні роботи (а.с.84-85)

Проте, відповідачем не зараховано такий стаж до пільгового у зв`язку із відсутністю атестації робочих місць, втім слід відмітити, що в матеріалах справи міститься довідка Акціонерного товариства «Мінерал» №39/2 від 14.10.2019 (а.с.77), зміст якої свідчить про те, що атестація робочих місць на товаристві виконувалася в 2005 році.

Отже, під час розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_1 виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а відтак період його роботи з 21.08.1992 по 28.06.1996 має бути зарахований до пільгового стажу за результатами атестації проведеної в 2005 році.

Разом з тим, слід відмітити, що відповідач не заперечує стосовно трудової діяльності позивача в означений період, однак відмовив у зарахуванні вказаних періодів трудової діяльності до страхового стажу останнього з мотивів відсутності атестації робочих місць.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, при цьому за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання, підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Як вже зазначалось, трудова книжка позивача містить в собі записи про те, що позивач дійсно працював у період з 11.07.1989 до 28.06.1996 на Кріковській шахті АТ «Мінерал» вибірником-укладником 3-го розряду з повним робочим днем з підземних умовах праці та у період з 19.11.1997 до 30.04.1998 на Кишинівській шахті у процесі видобутку пильного вапняка з повним робочим днем в підземних умовах праці.

З огляду на викладене, суд вказує, що позивач не несе відповідальність за порушення строків, своєчасність та якість проведення атестації робочих місць, така відповідальність покладається на керівника підприємства, організації, а тому якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Також суд відмічає, що підставою для призначення пільгової пенсії є відповідний стаж та відомості у трудовій книжці, а не дотримання законодавства керівником підприємства, щодо проведення атестації робочих місць, в якому працювала особа, яка має право використати свій пільговий стаж при призначенні пенсії.

Відтак, підставою для підтвердження трудового стажу у особи, є записи (відомості) зазначені у трудовій книжці.

Суд відмічає, що записи, які зазначені у трудовій книжці позивача містять інформацію, щодо роботи останнього повний робочий день в підземних умовах, у оскаржуваний період.

З огляду на вищевказане, посилання відповідача на відсутність атестації робочих місць у період 21.08.1992 по 28.06.1996, як на підставу для відмови у зарахуванні такого трудового стажу до пільгового, судом до уваги не береться.

Щодо позовної вимоги стосовно зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з Списку №1 відповідно до положень ст.114 Закону №1058-IV слід вказати наступне.

Так, постановою Кабінету міністрів України №461 від 24.06.2016 затверджено в тому числі Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З огляду на встановлені обставини та із врахуванням посад, які займав позивач на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, в разі необхідного стажу, дає право останньому на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відтак, відповідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши вищевикладене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, та для ефективного захисту прав позивача за захистом яких останній звернувся, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.12.2019 у призначення пенсії позивачу та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 10.10.2019 з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на відсутність судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 , суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.12.2019 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 10.10.2019 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 11.08.2020.

Суддя О.В. Єфіменко