Рішення № 90915157, 29.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року Справа № 160/6072/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - Тубольцевої О.В., представників відповідача - Кузнецова М.О., Луцевич А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт»

до Офісу великих платників Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008914613 від 22.11.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 935,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0008914613 від 22.11.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 935,35 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення, є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

05.07.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

20.08.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного сулу відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Істрейт» про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву повернуто позивачу.

28.10.2019 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року в справі №160/6072/19 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року в справі №160/6072/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасовано та направлено справу №160/6072/19 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

05.11.2019 року, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №160/6072/19 розподілено судді Дєєву М.В.

11.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження дану справу, адміністративний позов залишено без руху.

На виконання вимог ухвали від 11.11.2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

15.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

09.12.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання відповідача та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

09.12.2019 року від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

11.12.2019 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання позивача про оголошення перерви та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні.

17.12.2019 року позивачем було надано відповідь на відзив відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки висновки відповідача про порушення строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань є безпідставними та зроблені виключно на даних Інтегрованої картки платника, які є недостовірними та не відповідають фактичним обставинам.

17.12.2019 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву.

09.01.2020 року від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби надійшли додаткові пояснення по справі відповідно до яких вказано, що погашення податкових зобов`язань по уточнюючому розрахунку відбулось в хронологічному порядку за рахунок переплати, що призвело до несвоєчасного погашення частки подальшого грошового зобов`язання.

17.01.2020 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

31.01.2020 року відповідно до довідки секретаря судового засідання, судове засідання по даній справі було знято з розгляду.

27.02.2020 року у судовому засіданні було замінено відповідача Офіс великих платників Державної фіскальної служби на його правонаступника Офіс великих платників Державної податкової служби, витребувано у відповідача детальний розрахунок щодо формування боргу, внаслідок якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення та витяг з відповідної бази щодо порядку надходження та зарахування коштів, оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті.

11.03.2020 року від відповідача надійшла витребувана судом інформація.

11.03.2020 року у судовому засіданні витребувано у сторін розрахунок пені, у відповідача - пояснення з приводу норми законодавства на підставі, якої розраховано пеню, оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті.

16.03.2020 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, щодо витребуваної судом інформації.

19.03.2020 року від відповідача надійшла витребувана судом інформація.

19.03.2020 року відповідно до довідки секретаря судового засідання, у зв`язку з оголошенням загальнодержавного карантину, з урахуванням Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", судові справи, судові засідання у яких, призначені суддею Дєєвим М.В. на 19.03.2020 року, зняті з розгляду.

27.03.2020 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

28.04.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (карантину).

15.07.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі, призначено судове засідання.

29.07.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду виправлено описку в ухвалі від 15.07.2020 року.

29.07.2020 року представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «Істрейт» з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №487/28-10-46-13/37213365 від 18.10.2018 року (далі - Акт).

Згідно висновків акту №487/28-10-46-13/37213365 від 18.10.2018 року перевіркою було встановлено наступні порушення:

- п.57.1 ст.57, п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) відповідно до якого встановлено факт несвоєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених в уточнюючому розрахунку від 06.06.2018 року №9110318873 за вересень 2017 року із затримкою на 20 календарних днів у розмірі 1 556,26 грн. та в податкових деклараціях з ПДВ за травень 2018 року від 19.06.2018 №9122507793 із затримкою на 23 календарні дні, у розмірі 59 265,76 грн., за червень 2018 року від 19.07.2018 року №9148942438 із затримкою на 28 календарних дні, у розмірі 59 265,76 грн. та за липень 2018 року від 17.08.2018 року №9174247621 із затримкою 15 календарних дні у розмірі 16 500 грн. та із затримкою на 20 календарних дні у розмірі 42 765 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними висновками акту перевірки позивачем було подано відповідачу заперечення на акт.

19.11.2018 року відповідачем за результатами розгляду заперечень було надано відповідь №48178/10/28-10-46-13, відповідно до якої висновки перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008914613 від 22.11.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 935,35 грн.

10.12.2018 року позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу на вищевказане податкове повідомлення-рішення.

08.02.2019 року рішенням Державної податкової служби України №6266/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Відповідно до п. 57.1 ст. ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктами 200.1. та 200.2 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п. 126.1 ст. ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того пп. 129.9 ст. 129 ПК України передбачено, що у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до пп. 129.1.3 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Так, під час перевірки відповідачем було встановлено несвоєчасну сплату до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме:

1) визначених в уточнюючому розрахунку від 06.06.2018 року №9110318873 за вересень 2017 року, із затримкою на 20 календарних днів у розмірі 1 556,26 грн. (строк сплати 06.06.2018 року, фактично погашено 26.06.2018 року);

2) визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість:

- за травень 2018 року від 19.06.2018 року №9122507793 із затримкою на 23 календарних дні, у розмірі 59 265,76 грн. (строк сплати 30.06.2018 року, фактично погашено 23.07.2018 року);

- за червень 2018 року від 19.07.2018 року №9148942438 із затримкою 28 календарних дні, у розмірі 59 265,76 грн. (строк сплати 30.07.2018 року фактично погашено 27.08.2018 року);

- із затримкою 15 календарних дні, у розмірі 16 500,00 грн. (строк сплати 30.08.2018 року фактично погашено 14.09.2018 року) та із затримкою на 20 календарних днів у розмірі 42 765,00 грн. (строк сплати 30.08.2018 року, фактично погашено 19.09.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 05.06.2018 року було подано уточнюючий розрахунок №9108666559 по декларації з ПДВ за вересень 2017 року - період, в якому сума ПДВ склала - 463 050,00 грн. та була відображена у складі податкового кредиту з ПДВ.

Вказану суму заниженого податкового зобов`язання в розмірі 463 050,00 грн. було сплачено позивачем завчасно, що підтверджується платіжним дорученням №2272 від 04.06.2018 року. Також, позивачем було самостійно розраховано суми штрафу та пені в розмірі 41 685,00 грн. (в т.ч. штраф 13 892,00 грн. та пеня 27 793,00 грн.), що підтверджується копією платіжного доручення №2273 від 04.06.2020 року.

Таким чином, станом на дату подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року позивачем було розраховано та завчасно сплачено до бюджету суму заниженого зобов`язання, штрафу та пені.

При цьому, відповідачем було вказано, що перераховані позивачем 04.06.2018 року кошти були автоматично зараховані в хронологічному порядку в погашення сум податкових зобов`язань та пені відповідно до наданого позивачем уточнюючого розрахунку від 05.06.2018 року.

Дослідивши дані інтегрованої картки платника податків, судом встановлено, що несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість виникла, у зв`язку з тим, що при поданні позивачем уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року в автоматичному режимі було розраховано пеню у розмірі 43 456,93 грн.

Так, судом встановлено, що вказаний розмір пені розраховано відповідачем в автоматичному режимі без врахування 90 календарних днів встановлених відповідно до положень пп. 129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України.

Крім того, на виконання вимог суду відповідачем 19.03.2020 року було надано до суду розрахунок пені з ПДВ по ТОВ «Істрейт», згідно наданого уточнюючого розрахунку з ПДВ від 05.06.2018 року №9108666559, відповідно до якого відповідачем було проведено нарахування пені відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України та відповідно до якого сума заниженого податкового зобов`язання, визначена в уточнюючому розрахунку - 463 050,00 грн., сума штрафної санкції - 13 892,00 грн., період заниження (уточнюючий період - вересень 2017 року, граничний термін сплати по декларації за вересень 2017 року (що уточняється) - 30.10.2017 року, період нарахування пені з урахуванням 90 календарних днів (ст.129.1.3 ПКУ) з 29.01.2018 року по 05.06.2018 року, кількість календарних днів прострочення сплати грошового зобов`язання - 127, ставка НБУ на кожний день не сплати: - 16% з 29.01.2018 року по 02.03.2018 року, 32 календарних днів, сума пені - 6 690,25 грн.; 17% - з 02.03.2018 року по 05.06.2018 року, 95 календарних днів, сума пені 21 103,05 грн. Всього сума пені склала 27 793,31 грн., яка відповідає нарахованій та сплаченій самостійно позивачем.

Таким чином, з огляду на вищевказане, відповідачем було в порушення вимог податкового законодавства нараховано пеню за заниження податкового зобов`язання у розмірі 43 456,93 грн. в автоматичному режимі без застосування періоду в 90 календарних днів передбачених пп. 129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України, що у свою чергу в подальшому призвело до невчасного зарахування до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та як наслідок нарахування штрафу та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 19.06.2018 року ТОВ «Істрейт» було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2018 року в рядку 18 якої було задекларовано до сплати суму 4 871 203,0 грн., узгоджена в декларації сума грошового зобов`язання сплачено відповідно до платіжного доручення №2650 від 26.06.2018 року.

19.07.2018 року позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2018 року в рядку 18 якої було задекларовано до сплати суму 7 195 894,0 грн., узгоджена в декларації сума грошового зобов`язання сплачена відповідно до платіжних доручень №2695 від 09.07.2018 на суму 1 145 000,0 грн., №2701 від 10 07.2018 на суму 510 000,0 грн та №3223 від 27.07.2018 на суму 5 540 894,0 грн.

17.08.2018 року було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2018 року в рядку 18 якої було задекларовано до сплати суму 6 959 438,0 грн., узгоджена в декларації сума грошового зобов`язання була перерахована в бюджет наступними платіжними дорученнями: №3284 від 10.08.2018 на суму 1 500 000,0 грн. та №3599 від 27.08.2018 на суму 5 459 438,0 грн.

Суд звертає увагу, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують своєчасну сплата позивачем до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість визначених в уточнюючому розрахунку від 06.06.2018 року №9110318873 за вересень 2017 року та у податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2018 року від 19.06.2018 року №9122507793, за червень 2018 року від 19.07.2018 року №9148942438, за липень 2018 року від 17.08.2018 року №9174247621.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №2858 від 24.06.2019 року та за подання апеляційної скарги у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4093 від 17.09.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» (49069, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 13, код ЄДРПОУ - 37213365) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г, код ЄДРПОУ - 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0008914613 від 22.11.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 935,35 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» (код ЄДРПОУ - 37213365) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) та за подання апеляційної скарги в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 11.08.2020 року.

Суддя М.В. Дєєв