Постанова № 9091463, 15.04.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1055/10/0670

категорія 2.11.12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацький Є.М.,

при секретарі - Вітковській Т.С.

з участю представника відповідача Демидчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Готель Житомир" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому вказав, що протягом 22.05.2009 р. по 12.06.2009 р. працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена планова виїзна перевірка ТДВ " Готель Житомир" / надалі - позивач/ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.10.2007 р. по 31.03.2009 р., про що був складений акт № 3757/23-1/35410491/0110 від 17.06.2009 р. Під час перевірки контролюючим органом було виявлено порушення пп.2.11. ст.2, пп.7.41, 7.43 ст.7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, а саме були проведені готівкові розрахунки без подання платіжного документа на загальну суму 61020 грн. За виявлене порушення ДПІ у м. Житомирі винесло рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій № 0005732302 від 2.07.2009 р., яким до підприємства були застосовані штрафні санкції в сумі 61200 грн. Позивач вважає вказане рішення протиправним, а висновки контролюючого органу про наявність порушення безпідставними і просить вказане рішення скасувати.

Свою правову позицію позивач обґрунтував тим, що рахунок готелю є достатнім документом для віднесення витрат працівника на проживання під час відрядження до складу валових витрат; підстави для застосування штрафних /фінансових/ санкцій відсутні.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день і час розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить корінець повістки. Про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду надала письмові заперечення проти позову, просила відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і вони підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що протягом з 22 травня по 12 червня 2009 р. працівниками ДПІ у м. Житомирі була проведена планова виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю " Готель Житомир" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.10.2007 р. по 31.03.2009 р., про що був складений акт № 3757/23-1/35410491/0110 від 17.06.2009 р.

Під час перевірки контролюючим органом було виявлено порушення пп.2.11. ст.2, пп.7.41, 7.43 ст.7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, а саме були проведені готівкові розрахунки без подання платіжного документа на загальну суму 61020 грн.

За виявлене порушення ДПІ у м. Житомирі винесло рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій № 0005732302 від 2.07.2009 р., яким до підприємства були застосовані штрафні санкції в сумі 61200 грн.

Підставою для застосування штрафних санкцій, на думку контролюючого органу, була відсутність достовірних підтверджуючих документів до авансових звітів на загальну суму 61200 грн. і не було звітування за раніше отримані працівниками під звіт коштів.

Такий висновок контролюючого органу не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до абз. 1 пп. 5.4.8. п. 5.4. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат включаються: витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найом інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов’язаних з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо (абз. 2 пп. 5.4.8. п. 5.4. ст. 5 цього Закону).

Крім того, відповідно до абз. 1, 6 п. 1.4. розділу Iнструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998р. за № 218/2658, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших суб’єктів, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника.

Судом оглянуті в судовому засіданні та приєднані до матеріалів справи квитанції про оплату працівниками, які були у відрядженні у м. Львові протягом 2008 року, за проживання в готелі, які містять вартість наданих послуг, відмітку про оплату та зазначення готелю, в якому мешкали працівники позивача / а.с. 10, 14, 18, 21, 24, 28, 30, 34, 37, 40, 43, 47, 50/.

Відповідно до п. 2.11. ст.2 Постанови Національного банку, від 15.12.2004, № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

В силу п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Суд погоджуючись з позовними вимогами позивача, звертає увагу на помилковість міркувань контролюючого органу щодо порушення позивачем розрахункових операцій, оскільки позивач не здійснював розрахункових операцій за готівку. Тобто звіт про відрядження не є розрахунковою операцією, так як і не є розрахунковою операцією видача позивачем працівникам підприємства авансом коштів на відрядження.

Таким чином, рахунки з готелів за надання послуг з розміщення та проживання працівників позивача є достатніми документами, які підтверджують фактичні витрати за надання цих послуг, їх отримання та оплату такою особою, а також підтверджують можливість віднесення цих витрат до складу валових витрат підприємства, працівником якого є фізична особа, що їх понесла. З наданих та оглянутих судом документів вбачається, що працівники позивача належним чином прозвітували за отримані авансом кошти на відрядження.

Аналогічна правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі по справі від 2 лютого 2006 року N 1-1244/05 та № К-1027/07 від 28.10.2008 р.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень з боку позивача, рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій № 0005732302 від 2.07.2009 р. є незаконним і його суд скасовує.

Керуючись пп.5.4.8 / абзаци 1 та 2/ п.5.4. ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", абзацами 1, 6 п. 1.4. розділу Iнструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998р. за № 218/2658, на підставі ст.160-163 КАС України суд,-

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій № 0005732302 від 2.07.2009 р.

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                Є.М. Мацький

Повний текст постанови виготовлено: 16 квітня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.