Постанова № 9091152, 29.01.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-4070/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кузьменко Л.В.,

при секретарі - Малинівському А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЦ Альба" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

В позові до суду ТОВ СКЦ "Альба" просить скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Житомирі від 04.06.2009 року за №0001372301/0 про донарахування підприємству податку на прибуток в сумі 128222 грн., за №0001362301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 30540 грн. та за №0005002302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємства в сумі 1276272 грн.59 коп. за порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті України.

В обгрунтування позову зазначає, що ДПІ в м.Житомирі проведено виїзну планову перевірку ТОВ СКЦ "Альба" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р. про що складено акт від 22.05.2008 р. за №3250/23-1/33649618/0110, На підставі акта відповідачем прийнято оспорювані податкові повідомлення - рішення. Зі змісту акта слідує, що позивачем допущено порушення п.п.7.4.3 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в зв"язку із заниженням валових доходів через встановлення меншої за звичайну договірної орендної плати за оренду автомобілів в сумі 9474 грн.; порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - віднесено до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними первинними документами, в сумі 92336 грн.; порушення п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в зв"язку із включенням до складу валових витрат вартості автотранспортних послуг згідно актів виконаних робіт, які не відповідають вимогам п.9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в сумі 276342 грн.; порушення п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" через заниження бази оподаткування за рахунок визначення ціни оренди за договірною вартістю, що перевищує договірну ціну, в результаті чого занижено податкові зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 1896 грн.; порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" через безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, що не підтверджені податковими накладними в сумі 18464 грн.; порушення п.2.6., п.7.12, п.7.14, п.7.15, п.7.16, п.7.17 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України через не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства з оформленням їх прибутковими касовими ордерами та записами в касовій книзі у сумі 254500 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, вважає, що норми податкового законодавства ним застосовано правомірно, факти порушень, що викладені в акті перевірки не мають місця.

З метою захисту інтересів держави на стороні відповідача в справу вступив прокурор.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення.

Прокурор просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ДПІ в м. Житомирі в період з 05.05.2009 р. по 19.05.2009 р. проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЦ Альба" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2008 р., про що складено акт від 22.05.2009 р. №3250/23-1/33649618/0110.

За результатами перевірки ДПІ в м. Житомирі винесено податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Житомирі від 04.06.2009 року за №0001372301/0 про донарахування підприємству податку на прибуток в сумі 128222 грн., за №0001362301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 30540 грн. та за №0005002302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємства в сумі 1276272 грн.59 коп. за порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті України.

Зі змісту акта слідує, що позивачем допущено порушення п.п.7.4.3 та п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - підприємством визначено валовий дохід від надання послуг оренди автомобілів за договірною ціною, яка є меншою за звичайну ціну, в результаті чого занижено валовий дохід на загальну суму 9474 грн.

Суд не погоджується з висновком податкового органу виходячи з такого.

Як слідує з матеріалів справи ТОВ СКЦ "Альба" надавало в оренду автомобілі ГАЗ 3302-415 та ГАЗ 3302-414 приватному підприємцю Антоненко І.А. за договорами найму транспортного засобу від 16.01.2007 року та від 29.01.2008 року., який одночасно є директором підприємства та відповідно до п.1.26 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є пов"язаною особою. Відповідач вважає, що оскільки транспортні засоби придбавались за кредитні кошти, оренда автомобіля становить 1200 грн. на місяць, а сума амортизаційних відрахувань перевищує вартість оренди, то сума від надання орендних послуг значно перевищила суму валових витрат, і як наслідок, в періоді, що перевірявся операції з надання в оренду майна були збитковими, такими що направлені не на отримання прибутку.

Відповідач дійшов висновку про заниження позивачем договірних цін шляхом порівняння їх з амортизаційними відрахуваннями. При цьому ні в акті перевірки ні в судовому засіданні відповідачем не надано доказів щодо рівня справедливих ринкових цін. З матеріалів справи (а.с. 39-40) вбачається, що інформація щодо вартості послуг з орендної плати за автомобілі та вартості послуг з перевезення вантажів за 1 км пробігу в органах статистики відсутня.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. Звичай ні ціни відповідно до п.1.18 ст.1 Закону розуміються та застосовуються відповідно до п.1.20. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.п.1.20.10. п.1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо п.п.1.20 цього Закону не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Таким чином податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Підпунктом 1.20.10 пункту 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Відповідно до абзацу першого підпункту 1.20.10 Закону та підпункту 4.3.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181) донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за наступною процедурою: керівник (його заступник) приймає рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань, а рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

З метою забезпечення дотримання вказаної процедури керівник (заступник керівника) податкового органу, керуючись зазначеними нормами, під час перевірки приймає рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань, що складається за довільною формою, із зазначенням: дати його прийняття, номера, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, що перевіряється, підстав для застосування "звичайної ціни", передбачених законом з питань оподаткування, тощо.

При цьому у окремих частинах відповідних розділів акта перевірки здійснюється посилання на вищенаведене рішення, зазначається підстава для застосування "звичайної ціни", передбачена відповідним законом з питань оподаткування, механізм і обґрунтування розрахунку у порядку, встановленому пунктом 1.20 Закону для відповідної господарської операції, та елемент податкової бази (об'єкта оподаткування), до якого застосовуються "звичайні ціни", тощо. Розраховані з використанням "звичайних цін" суми заниження податкових зобов'язань виділяються в окремих частинах відповідних розділів акту перевірки та додатках до нього.

Розрахована в акті перевірки внаслідок визначення звичайних цін сума податкових зобов'язань (у т. ч. штрафних санкцій) відображається в рішенні про нарахування податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін (складається за довільною формою із зазначенням: дати його прийняття (складання), номеру, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, який перевірявся, тощо) та підписується керівником (заступником керівника) податкового органу як основа подання позовної заяви до суду.

За наслідками перевірки платника податків податковий орган:

- з урахуванням підпункту 4.3.5 Закону №2181 готує та подає позовну заяву про сплату нарахованих із застосуванням "звичайних цін" сум податків (у т. ч. штрафних санкцій) до адміністративну суду в порядку пункту 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України;

- у порядку та строки, встановлені законодавством, надсилає платнику податків податкові повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов'язань (у т. ч. штрафних санкцій) за відповідними податками без урахування нарахованих з використанням "звичайних цін" податкових зобов'язань (у т. ч. штрафних санкцій).

Такий порядок встановлено законом та доведено до відома податкових органів листом ДПА України від 30.09.09 року за №21155/7/15-0217.

Оскільки відповідачем не дотримано наведеного вище порядку, не доведено правомірність висновків про заниження позивачем податкових зобов"язань через неврахування рівня звичайних цін в судовому порядку, тому податкове повідомлення - рішення є неправомірним.

З акта перевірки слідує, що позивачем в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат в періоді, що перевірявся, віднесено витрати, що не підтверджені на момент перевірки відповідними первинними документами, обов"язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку в сумі 92336 грн., а саме перевіркою встановлено, що за даними регістрів бухгалтерського обліку позивачем операції по взаємовідносинах з ТОВ "Альфа" в бухгалтерському обліку відображено по Д-т рах.92 "Адміністративні витрати" та К-т рах631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на загальну суму 110800 грн. Відповідач вважає, що дані операції були безпідставно відображені підприємством в бухгалтерському обліку та віднесені до складу валових витрат оскільки в ході перевірки підприємство не надало документів, що підтверджують факт отримання послуг (акти виконаних робіт, договорів, тощо). Відповідач також зазначає, що ТОВ "Альфа" не задекларувало в періоді, що перевірявся, зобов"язання по взаємовідносинах з позивачем, крім того Державним реєстратором до облікової картки внесено запис про відсутність ТОВ "Альфа" за місцем знаходження.

Суд не погоджується з висновком податкового органу з огляду на таке.

З акта перевірки слідує (а.с.23), що податковий орган дійшов висновку про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ "Альфа" з посиланням в акті перевірки на ненадання копій документів в ході перевірки по взаємовідносинах із вказаним контрагентом.

Як слідує з матеріалів справи, в ході проведення перевірки 14.05.2009 р. ДПІ в м.Житомирі направлено запит директору ТОВ СКЦ "Альба" про надання копій документів, що підтверджують взаємовідносини з контрагентами, зокрема з ТОВ "Альфа". Позивачем до закінчення перевірки надано копії документів, що підтверджують господарські операції з ТОВ "Альфа", що не оспорюється представником відповідача та стверджується матеріалами справи (а.с.48). Крім того відповідно до п.9 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи податкової служби мають право в порядку, встановленому законами України, при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування. Оскільки в листі податкового органу не йдеться про виявлені в ході перевірки факти порушень законодавства про оподаткування, тому підприємство правомірно не надавало перевіряючим в ході перевірки копії документів по взаємовідносинах із вказаним контрагентом. Посилання відповідача на ту обставину, що ТОВ "Альфа" не задекларувало зобов"язання по взаємовідносинах з позивачем, та на внесення Державним реєстратором до облікової картки запису про відсутність ТОВ "Альфа" за місцем знаходження не може бути підставою для виключення зі складу валових витрат 92336 грн. та невизнання податкового кредиту в сумі 18646 грн.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в зв"язку з віднесенням автотранспортних послуг в сумі 276342 грн. до складу валових витрат без підтвердження останніх відповідними документами, обов"язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового та бухгалтерського обліку. В акті перевірки зазначено, що надані для перевірки акти виконаних робіт не відповідають п.9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а товарно-транспортні накладні оформлено з порушенням вимог п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Суд не погоджується з висновком податкового органу про те, що первинні документи, надані для перевірки, не мають юридичної сили з таких підстав.

Судом встановлено, що в періоді, що перевірявся, позивачем до складу валових витрат віднесено 276342 грн. витрат з автотранспортних послуг, які надавались приватним підприємцем Антоненко І.А.

Відповідач вважає, що товарно-транспортні накладні, які є первинними бухгалтерськими документами, не відповідають вимогам п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таке твердження відповідача є безпідставним, оскільки наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", яким затверджена товарно-транспортна накладна форми №1-ТН, в порушення вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992р. №493/92 не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України.

Крім того Наказом Міністерства статистики та Міністерства транспорту України скасовано наказ від 07.08.1996р. №228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи".

В ході проведення перевірки працівниками ДПІ не враховано вимоги розділу 14 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" відповідно до якого розрахунок за перевезення вантажів проводиться замовником на підставі рахунку перевізника. Форми і порядок розрахунків, випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших, пов"язаних з цим послуг, визначається перевізником та вантажовідправником або вантажоодержувачем - замовником при укладенні договору на перевезення.

Будь-яких інших доказів щодо невиконання позивачем зобов"язань за договорами перевезення відповідачем в акті перевірки не наведено і суду не надано.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено рішення від 04.06.2009 року за№0005002302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1276272,59 грн.

Вказане рішення податкового органу підлягає скасуванню з огляду на таке.

З акту перевірки слідує, що позивачем допущено порушення вимог п.2.6., п.7.12, п.7.14, п.7.15, п.7.16, п.7.17 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, а саме: підприємством в періоді, що перевірявся, не оприбутковано готівкові кошти в касі підприємства з оформленням їх прибутковими касовими ордерами та записами в касовій книзі в сумі 254500 грн., а здано готівкові кошти через директора ТОВ СКЦ "Альба" Антоненко І.А. до банківських установ без відображення в касовій книзі для поповнення статутного фонду підприємства.

Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Оскільки санкції, встановлені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як слідує з виписок з особового рахунку позивача по банку (т.3 а.с.18-26) позивачем в період з липня місяця 2007 року по 17.03.2008 року через банківські установи вносились готівкові кошти на поповнення статутного фонду. Рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем прийнято 04.06.2009 року, тобто поза межами строків, передбачених ст.250 ГК України.

Керуючись Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України ", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, ст.ст.86, 158-163 КАС України суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в м.Житомирі від 04.06.2009 року за №0001362301/0 про донарахування ТОВ СКЦ "Альба" додану вартість в сумі 30540 грн., та податкове повідомлення - рішення за №0001372301/0 про донарахування податку на прибуток в 128222 грн. в частині донарахування податку на прибуток в сумі 127322 грн. ( в тому числі 90856 грн. за основним платежем та 36466 грн. штрафних(фінансових санкцій). Визнати нечинним та скасувати рішення ДПІ в м.Житомирі від 04.06.2009 року за №0005002302 про застосування до ТОВ СКЦ "Альба" штрафних фінансових санкцій в сумі 1276272грн. 59 коп.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          < Текст >

Головуючий суддя:                                                                                Л.В. Кузьменко

Повний текст постанови виготовлено: 03 лютого 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.