Вирок № 90911510, 06.08.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3235/19

Провадження № 1-кп/362/162/20

ВИРОК

Іменем України

06.08.2020 Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

з участю секретарів - Сілецької М.О., Чорної М.В., Лагути І.А.,

прокурорів - Матвєєва Д.В., Лігоміни Я.А.,

представника потерпілого - Литвиненко О.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

захисників - Москалюка А.В., Савченка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019110140000488 від 15.04.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Терешки, Сквирського району, Київської області, громадянин України, українець, не працюючий, що має повну середню освіту, одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Київ, громадянин України, українець, не працюючий, що має повну середню освіту, одружений, що має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Як вбачається з обвинувального акту, 05.04.2019 року, близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», юридична адреса м. Київ, пров. Чугуївський, 21, а саме на території заводу № 2, що розташований за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гоголя, 5, де він, на той час, працював завідуючим вказаного складу маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, маючи вільний доступ до матеріальних цінностей підприємства, запропонував ОСОБА_2 , який також, на той час, працював водієм вказаного підприємства та керував службовим вантажним автомобілем марки «ISUZU», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, білого кольору, бортового-С типу, вчинити крадіжку майна ТОВ «Арсенал-Центр», тим самим вступивши у злочинну змову з останнім, розподіливши ролі кожного і домовившись про спільне вчинення таємного викрадення майна, що належить ТОВ «Арсенал-Ценр», яке перебуває на території заводу № 2 ТОВ «Арсенал-Центр» в м. Васильків по вул. Гоголя, 5.

Згідно розробленого плану ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 ключів від усіх приміщень, що розташовані на території заводу № 2 ТОВ «Арсенал-Центр» в м. Васильків по вул. Гоголя, 5, проникли всередину складського приміщення, розташованого всередині недобудованого торгівельного центру «Сахара», звідки взяли вироби з металу, а саме Рольганг 3, що має інвентарний номер 0000196 та металевий стелаж 1К.02.05, що має інвентарний номер 00008180, загальна вага яких становить 306 (триста шість) кг, які перебувають на балансі заводу № 2 ТОВ «Арсенал-Центр» в м. Васильків по вул. Гоголя, 5 як основні засоби, які відповідно до Наказу № 118 від 05.10.2015 року передані на відповідальне зберігання директору заводу № 2 ТОВ «Арсенал-Центр» в м. Васильків по вул. Гоголя, 5, ОСОБА_4 .

В подальшому вищевказані вироби з металу, а саме Рольганг 3 та металевий стелаж 1К.02.05 ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 завантажили до службового вантажного автомобіля марки «ISUZU», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням останнього, на якому залишили місце вчинення кримінального правопорушеннята вивезли викрадене майно підприємства за межі території заводу № 2 ТОВ «Арсенал-Центр», тим самим викраденим розпорядились на власний розсуд, чим спричинили ТОВ «Арсенал-Центр» матеріального збитку на загальну суму 1692 (одна тисяча шістсот дев`яносто дві) гривні 18 (вісімнадцять) копійок.

Дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене, за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України визнали повністю, підтвердили обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, і пояснили, що дійсно проникли всередину складського приміщення, розташованого всередині недобудованого торгівельного центру «Сахара», звідки взяли вироби з металу, а саме Рольганг 3, що має інвентарний номер 0000196 та металевий стелаж 1К.02.05, що має інвентарний номер 00008180, загальна вага яких становить 306 (триста шість) кг, які перебувають на балансі заводу № 2 ТОВ «Арсенал-Центр» в м. Васильків по вул. Гоголя, 5. В скоєному щиро розкаялися.

Представник потерпілого в судовому засіданні щодо призначення міри покарання підтримав думку прокурора.

Суд визнав за можливе, відповідно до положень ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ні ким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор і обвинувачені, правильно розуміючи зміст даних обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Учасникам процесу було роз`яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що органи досудового розслідування правильно кваліфікували дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене, за попередньою змовою групою осіб, оскільки в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні яких обвинувачуються особи, мали місце, вони містять склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і що в їх вчиненні винні саме обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи обвинуваченим міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ними злочину, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів середньої тяжкості, обставини їх вчинення, дані про особи обвинувачених, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин для кожного з обвинувачених.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше не судимі, на обліках у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебувають.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину та осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх щирого каяття, готовності понести покарання, часткового відшкодування шкоди, думки представника потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає за можливе призначити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, але враховуючи їх щире каяття у скоєному, відшкодування матеріальних збитків, те, що вони раніше не судимі, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку є можливість виправлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реального відбування призначеного покарання і тому по відношенню до них застосовує ст. 75 КК України, призначене покарання на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів. Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Підстав для застосування більш м`якого покарання щодо обвинувачених суд не вбачає.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, із засуджених на користь держави слід стягнути процесуальні витрати по справі на залучення експерта, що підтверджені документально.

23.07.2019 року під час підготовчого судового засідання представником потерпілого заявлено цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, в розмірі 46000,00 гривень, який прийнятий судом до спільного розгляду із обвинувальним актом.

В обгрунтування цивільного позову зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

В судовому засіданні представник потерпілого позов підтримав, пояснивши, що розмір шкоди визначено виходячи із вартості обладнання, яке було пошкоджено.

Щодо задоволення цивільного позову обвинувачені та їх захисники заперечували, та пояснили, що відповідно до обвинувального акту завдана ними шкода потерпілому становить 1692,18 гривень, більш того викрадене майно було повернуто власнику, та обвинуваченим ОСОБА_1 було добровільно відшкодовано заподіяні збитки в розмірі 1692,18 гривень

Суд, заслухавши представника цивільного позивача, цивільних відповідачів та їх захисників, дослідивши письмові докази, дійшов до наступних висновків.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 24.05.2019 року № 13-1/930 матеріальні збитки завдані обвинуваченими, а саме викрадення брухту чорних металів (сталь) загальною вагою 306 кг, становить 1692 (одна тисяча шістсот дев`яносто дві) гривні 18 (вісімнадцять) копійок.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У ч. 1 ст. 129 КПК України зазначено, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язується довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що викрадене майно виявлено в повному обсязі, та в силу ст. 100 КПК України підлягає поверненню потерпілому, приймаючи до уваги, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завданої шкоди саме в розмірі 46000,00 гривень, більш того, відсутні докази пошкодження обладнання до стану непридатного для використання, як і будь-яких інших доказів його пошкодження, що має наслідком відшкодування його повної вартості, а тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення цивільного позову,

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.349, 368-371, 395 КПК України, ч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк три роки

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 24.05.2019 року № 13-1/930 в розмірі 314,02 гривень, по 157,01 гривень з кожного.

Речові докази по справі: вироби з металу, а саме Рольганг 3, що має інвентарний номер 0000196 та металевий стелаж 1К.02.05, що має інвентарний номер 00008180, загальна вага яких становить 306 (триста шість) кг, який повернутий потерпілому ОСОБА_6 - залишити за належністю.

В задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини другої статті 394 КПК України, дане судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя М .М. Ковбель