Рішення № 90909932, 21.07.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Черкаси справа № 925/307/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом малого приватного підприємства фірма «Ерідон», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, 46

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс плюс», Черкаська область, м. Тальне, вул. Скворцова, 40

про стягнення 1129893,04 грн заборгованості та санкцій за договором,

без участі повноважних представників сторін.

Мале приватне підприємство фірма «Ерідон» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс плюс» про стягнення 1 129 893,04 грн заборгованості за договором поставки товару №1647/19/24 від 25.07.2018, з яких:

- 851140,80 грн основного боргу,

- 33924,82 грн - 10% річних,

- 93274,29 грн пені,

- 151553,13 грн штрафу,

та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.03.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.04.2020 підготовче засідання відкладено на 11:00 год. 13 травня 2020 року.

Сторони не забезпечили участі свої представників в засіданні суду.

Позивач надіслав до суду заяву від 12.05.2020 про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача; просить закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Подано заяву від 21.04.2020 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач свого представника не направив, вимоги не заперечив, витребувані документи не надав, відзиву на позов і пропозицій по врегулюванню спору не направлено. Подано клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з карантином по коронавірусу COVID-19.

Інших доказів не подано.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Сторони не змінили предмет чи підставу позову.

Позивач позовні вимоги підтримує письмово, просить їх задовольнити в повному обсязі. Додаткових клопотань, доказів, документів по суті спору - не подано.

Відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь у судовому засіданні.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 21.07.2020 підписані вступна та резолютивна частини рішення суду без його проголошення.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між сторонами виникли та тривають господарські відносини постачання за плату товарів сільськогосподарського призначення промислового використання.

25.07.2018 Мале приватне підприємство фірма «Ерідон» (постачальник), в особі представників Кумановського Олега Анатолійовича, який діє на підставі довіреності №1936 від 20.12.2017 та Ободзінського Дмитра Владиславовича, який діє на підставі довіреності №02-01/-112 від 02.01.2018р., які можуть діяти як спільно так і незалежно один від одного - з однієї сторони, та товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Імпуль Плюс» (покупець), в особі директора Овчаренка Олега Анатолійовича, який діє на підставі Наказу №166 від 01.09.2016 року та Статуту підприємства - з іншої сторони, уклали договір поставки №1647/19/24 (далі - Договір).

Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений підписами їх повноважних представників та печатками. Копія Договору знаходиться в матеріалах справи (а.с. 11-14).

Відповідно до п.п. 1.1. Договору в порядку та на умовах цього Договору постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (далі-товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару.

Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках як невід`ємна частина договору (п.п. 1.2. Договору).

Ціна та загальна вартість товару узгоджена сторонами у Розділі 2 Договору.

Відповідно до п.п. 2.3 Договору загальна вартість товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору), визначається Додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 2.3 Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна.

На виконання умов договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018 МПП фірма «Ерідон» (постачальник) поставив (передав), а товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Імпульс Плюс» (покупець) прийняв та використав у господарській діяльності посівний матеріал (насіння, засоби захисту рослин, позакореневі добрива):

А) Відповідно додатку №1647/19/24/1-Н від 01.08.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, згідно видаткової накладної №71740 від 02.08.2018, відповідачу було поставлено насіння на суму 318504,00 грн. (а.с. 15-17).

Відповідач оплатив отримане насіння, за додатком №1647/19/24/1-Н від 01.08.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, сума 318505,00 грн. (платіжне доручення №6118 від 18.10.2018) (а.с. 18).

Б) Відповідно додатку №1647/19/24/2-Н від 19.12.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, згідно видаткової накладної №4586 від 18.02.2019, відповідачу було поставлено насіння на суму 238860,47 грн. (а.с. 19-21).

Відповідач оплатив отримане насіння за додатком №1647/19/24/2-Н від 19.12.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, сума 238860,47 грн. (платіжне доручення №6713 від 15.01.2019) (а.с. 22).

В) Відповідно додатку №1647/19/24/3-Н від 19.12.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, згідно видаткової накладної №4137 від 15.02.2019, відповідачу було поставлено насіння на суму 1079496,00 грн. (а.с. 23-25).

Відповідач оплатив отримане насіння, за додатком №1647/19/24/3-Н від 19.12.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, сума 1079496,00 грн. (платіжне доручення №6711 від 15.01.2019) (а.с. 26).

Г) Відповідно додатку №1647/19/24/4-Н від 19.12.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, згідно видаткових накладних, відповідачу було поставлено насіння на суму 1264759,86 грн. (а.с. 27-28):

- за видатковою накладною №5776 від 21.02.2019 поставлено товару на суму 792957,06 грн. (а.с. 29);

- за видатковою накладною №8717 від 01.03.2019 поставлено товару на суму 546351,60 грн. (а.с. 30);

- за видатковою накладною №4935 від 24.12.2019 поставлено товару на суму 74548,80грн. (а.с. 31);

Відповідач оплатив отримане насіння, за додатком №1647/19/24/4-Н від 19.12.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, сума 1264759,86 грн. (платіжне доручення №6712 від 15.01.2019) (а.с. 32).

Д) Відповідно додатку №1647/19/24/1-НВВ від 16.08.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, згідно видаткових накладних, відповідачу було поставлено насіння на суму 126000,00 грн. (а.с. 33-34):

- за видатковою накладною №80610 від 06.09.2018 поставлено товару на суму 75600,00 грн. (а.с. 35);

- за видатковою накладною №83753 від 17.09.2018 поставлено товару на суму 50400,00 грн. (а.с. 36).

Відповідач оплатив отримане насіння, за додатком №1647/19/24/1-НВВ від 16.08.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, сума 126000,00 грн., а саме:

- згідно платіжного доручення №5633 від 21.08.2018 суму 25200,00 грн. (а.с. 37);

- згідно платіжного доручення №6117 від 18.10.2018 суму 100800,00 грн (а.с. 38).

Е) Відповідно додатку №1647/19/24/2-НВВ від 23.01.2019 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, згідно видаткової накладної №6735 від 25.02.2019, відповідачу було поставлено насіння на суму 383130,00 грн. (а.с. 39-41)

Відповідач частково оплатив отримане насіння, за додатком №1647/19/24/2-НВВ від 23.01.2019 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, сума 76626,00 грн. (платіжне доручення №6957 від 20.02.2019) (а.с. 42).

Неоплачена частина вартості отриманого насіння становить 306504,00 грн.

Є) Відповідно додатку №1647/19/24/1-ЗЗР від 04.02.2019 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, згідно видаткової накладної №9702 від 05.03.2019, відповідачу було поставлені засоби захисту рослин (ЗЗР) на суму 23,33 грн. (а.с. 43-45).

Відповідач оплатив засоби захисту рослин, за додатком №1647/19/24/1-ЗЗР від 04.02.2019 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, сума 23,33 грн. (платіжне доручення №6964 від 25.02.2019 (а.с. 46).

Ж) Відповідно додатку №1647/19/24/1-ПД від 10.07.2019 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, згідно видаткових накладних, відповідачу було поставлено позакореневі добрива на суму 867 465,60 грн. (а.с. 47-48):

- за видатковою накладною №69672 від 12.07.2019 поставлено товару на суму 429753,60 грн. (а.с.49);

- за видатковою накладною №70710 від 22.07.2018 поставлено товару на суму 437712,00 грн. (а.с.50).

Відповідач оплатив отримані позакореневі добрива, за додатком №1647/19/24/1-ПД від 10.07.2019 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, суму 867465,60 грн. (платіжне доручення №7590 від 11.07.2019) (а.с. 51).

З) Відповідно додатку №1647/19/24/3-ПД від 05.09.2019 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, згідно видаткових накладних, відповідачу було поставлені позакореневі добрива на суму 925689,60 грн. (а.с. 52-53).

- за видатковою накладною №84546 від 10.09.2019 поставлено товару на суму 395736,00 грн. (а.с. 54);

- за видатковою накладною №84531 від 12.09.2019 поставлено товару на суму 59241,60 грн. (а.с.55);

- за видатковою накладною №85772 від 13.09.2019 поставлено товару на суму 392568,00 грн. (а.с.56);

- за видатковою накладною №86935від 19.09.2019 поставлено товару на суму 78144,00 грн. (а.с. 57).

Відповідач частково оплатив отримані позакореневі добрива, за додатком №1647/19/24/3-ПД від 05.09.2019 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, сума 381052,80 грн. а саме:

- згідно платіжного доручення №6712 від 15.01.2019 суму 74548,80 грн. (а.с. 32);

- згідно платіжного доручення №9070 від 04.12.2019 суму 306504,00 грн. (а.с. 58);

Неоплачена частина вартості отриманих позакореневих добрив становить 544636,80 грн.

Тобто за вищевказаними додатками до Договору сторін Позивачем було поставлено, а Відповідачем отримано та спожито товар (насіння, ЗЗР, позакореневі добрива) на загальну суму 5203928,86 грн.

Відповідно до приписів ст.ст. 655, 712 ЦК України, ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар i сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору. ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» зобов`язане було оплатити товар у строки та на визначених договором умовах.

Строки розрахунків за поставлений товар визначаються в Додатку до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018 - відповідно до умов п.3.1 договору.

Згідно додатків до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, товар підлягав остаточній оплаті у наступні строки:

Згідно додатку № 1647/19/24/1-Н від 01.08.2018 до договору поставки № 1647/19/24 від 25.07.2018 оплата повної вартості товару мала бути здійснена Покупцем в строк не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними;

Згідно додатку № 1647/19/24/2-Н від 19.12.2018 до договору поставки № 1647/19/24 від 25.07.2018, додатку № 1647/19/24/3-Н від 19.12.2018 до договору поставки № 1647/19/24 від 25.07.2018, додатку № 1647/19/24/4-Н від 19.12.2018 до договору поставки № 1647/19/24 від 25.07.2018 товар підлягав остаточній оплаті в строк до 31.12.2018;

Згідно додатку №1647/19/24/1-НВВ від 16.08.2018 до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018 оплата повної вартості товару мала бути здійснена Покупцем в строк не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними;

Згідно додатку № 1647/19/24/2-НВВ від 23.01.2019 до договору поставки № 1647/19/24 від 25.07.2018 товар підлягав остаточній оплаті в строк до 15.11.2019;

Згідно додатку № 1647/19/24/1-ЗЗР від 04.02.2019 до договору поставки № 1647/19/24 від 25.07.2018 товар підлягав остаточній оплаті в строк до 07.03.2019;

Згідно додатку № 1647/19/24/1-ПД від 10.07.2019 до договору поставки № 1647/19/24 від 25.07.2018 оплата повної вартості товару мала бути здійснена Покупцем в строк не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними;

Згідно додатку №1647/19/24/3-ПД від 05.09.2019 до договору поставки № 1647/19/24 від 25.07.2018 оплата повної вартості товару мала бути здійснена Покупцем в строк не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними, отже враховуючи дати поставки товару за видатковими накладними, товар підлягав остаточній оплаті в строк до 19.10.2019.

Суд враховує, що до моменту відкриття провадження у справі відповідач ТОВ «Імпульс Плюс» зобов`язання з оплати отриманого товару згідно з договором поставки №1647/19/24 від 25.07.2018 виконав лише частково - сплатив Позивачу вартість отриманого товару в загальній cyмі 4352788,06 грн.

Інших платежів в рахунок оплати (погашення) заборгованості за отриманий товар, за вищевказаними Додатками до договору поставки № 1647/19/24 від 25.07.2018 від Відповідача не надходило, розрахунків між сторонами в інший спociб також не проводилося.

Факт невиконання Відповідачем договірних зобов`язань за вищевказаним Договором поставки №1647/19/24 від 25.07.2018 та Додатками до договору поставки №1647/19/24/1-Н від 01.08.2018,

№1647/19/24/2-Н від 19.12.2018,

№1647/19/24/3-Н від 19.12.2018,

№1647/19/24/4-Н від 19.12.2018,

№1647/19/24/1-НВВ від 16.08.2018,

№1647/19/24/2-НВВ від 23.01.2019,

№1647/19/24/1-ЗЗР від 04.02.2019,

№1647/19/24/1-ПД від 10.07.2019,

№1647/19/24/3-ПД від 05.09.2019 не спростовано відповідачем у належний спосіб.

На суму заборгованості - як прострочене грошове зобов`язання - Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача:

33924,82 грн. - 10% річних від простроченої суми основної заборгованості з посиланням на приписи ч.2 ст. 625 ЦК України за період з 16.11.2019 по 06.03.2020;

151553,13 грн. плати за користування товарним кредитом;

93274,29 грн. пені з посиланням на п. 6.8 договору.

Відповідач вимоги не заперечив.

Інших доказів не надано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим - приписи частини 1 ст. 236 ГПК України.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями та приписами ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом представлений договір №1647/19/24 від 25.07.2018 є договором поставки (як різновид купівлі-продажу) і відповідає вимогам ст. 655 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, - є господарським зобов`язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки (купівлі-продажу) №1647/19/24 від 25.07.2018 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Як встановлено судом, Позивач з липня 2018 по вересень 2019 здійснив поставку партій товару промислового сільськогосподарського призначення, а Відповідач прийняв товар - насіння, ЗЗР, позакореневі добрива на загальну суму 5203928,86 грн, що підтверджується видатковими накладними та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який відповідно п. 3.1 Договору визначений додатками до договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов`язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав. Строк оплати за отриманий товар для відповідача вже настав.

Станом на 19.10.2019 основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлену продукцію сільськогосподарського призначення склала 851140,80 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат, % річних за користування грошовими коштами та пені.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

Умовами договору поставки №1647/19/24 від 25.07.2018, а саме пунктом 6.7 встановлено, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань, передбачених пунктами 3.2 та 3.3 цього Договору, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує на користь постачальника 10% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь Сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

На підставі вказаного пункту Договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача сума в розмірі 33924,82 грн - 10% річних від простроченої суми основної заборгованості.

Здійснивши перевірку правильності нарахування, інфляційних втрат і річних нарахувань за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Еліт: Ліга Закон», судом встановлено, що позивачем вірно здійснено розрахунки та нарахування.

Окрім того, на підставі приписів ст. 536 ЦК України та пунктів 4 та 5 додатків до Договору поставки, сторони узгодили та встановили, що у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 30 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 36% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку, та закінчується днем повної оплати вартості товару (Додаток №1647/19/24/2-НВВ від 23.01.2019 до договору поставки).

На підставі Договору сторін та умов вказаного Додатку до договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 33858,19 грн - 36% процентів за користування товарним кредитом за період прострочення з 16.11.2019 по 06.03.2020 (розрахунок додається, а.с. 6).

Відповідно до п. 4 Додатку №1647/19/24/3-ПД від 05.09.2019 до Договору у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару, що був поставлений на умовах відстрочення оплати у строк, зазначений в п. 3 цього Додатку, на строк понад 15(п`ятнадцять) календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але не оплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку, та закінчується днем повної оплати вартості товару (п. 5 вказаного Додатку).

Відповідно до умов Договору та Додатку №1647/19/24/3-ПД від 05.09.2019 до Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 117694,94 грн - 48 %річних процентів за користування товарним кредитом за період прострочення виконання зобов`язання відповідачем з 20.10.2019 по 06.03.2020. Розрахунок міститься в матеріалах справи.

Тому на підставі вказаних пунктів додатків до Договору сторін та в силу положень ст. 536 ЦК України Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 151553,13 грн процентів по товарному кредиту за періоди прострочення виконання грошового зобов`язання:

Відповідно до п. 6.2 Договору Відповідач у разі несвоєчасної оплати товару зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

В зв`язку з несвоєчасною оплатою поставленого товару позивачем також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 93274,29 грн пені (розрахунок штрафних санкцій, а.с. 6-7).

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «Ліга Закон: ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.», судом встановлено, що нарахування пені здійснено позивачем вірно, не перевищує сум можливого нарахування за спірні періоди, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідач доводи позивача не спростував, свого розрахунку не надав.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

З огляду на встановлені судом обставини та враховуючи, що позивачем доведено та належними доказами підтверджено в діях відповідача порушення умов договору та підстави для застосування нарахованих санкцій до ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог МПП Фірма «Ерідон» до ТОВ «ВП «Імпульс Плюс». Позов підлягає до задоволення. Належить стягнути з Відповідача на користь позивача:

- 851140,80 грн основного боргу,

- 33924,82 грн - 10% річних,

- 93274,29 грн пені,

- 151553,13 грн процентів по товарному кредиту.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16692,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позивач вказує, що розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які пов`язані з розглядом даної справи, складає 16692,00 грн та підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) від 01.07.2020, платіжним дорученням №423114 від 16.04.2020 на суму 16692,00 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 16, 58 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

В свою чергу п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу по справі в сумі 16692,00 грн та підтверджує ці витрати документально.

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Про необхідність вирішення питання розподілу судових витрат заявив представник позивача до прийняття рішення у справі.

Таким чином, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача 16692,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності - недопустимість ревізування рішень судів, в тому числі які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення «Трофімчук проти України» nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю задоволених вимог та стягнути на користь позивача 16948,41 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Імпульс плюс», Черкаська область, м. Тальне, вул. Скворцова, 40 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34150627, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: малого приватного підприємства фірма «ЕРІДОН», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, 46 (поштова адреса: м. Київ, а/с 50), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19420704, номер рахунку в банку невідомий

- 851140,80 грн основного боргу,

- 33924,82 грн - 10% річних,

- 93274,29 грн пені,

- 151553,13 грн процентів за користування товарним кредитом,

- 16692,00 грн витрат на професійну правничу допомогу,

- 16948,41 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення, або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 10.08.2020

Суддя Г.М. Скиба