Постанова № 90907247, 11.08.2020, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/812/20

Провадження № 3/550/337/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року смт. Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., розглянувши справу, яка надійшла від Чутівського відділення поліції ГУНП в Полтавській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, -

УСТАНОВИВ :

29.06.2020р. близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї бабусі ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою останню, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнав частково та зазначив, що у вказаний час дійсно висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , однак заперечував обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього, стосовно погроз фізичною розправою та те, що він не реагував на зроблені йому зауваження.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі Закон).

Відповідно до статті 1 Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

З вищевикладеного випливає, що однією з кваліфікуючих ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є вчинення в тому числі домашнього насильства в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Крім часткового визнання вини правопорушником, його вина у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 632129 від 29.06.2020 року, згідно якого 29.06.2020р. близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї бабусі ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, останню, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 29.06.2020 року, згідно яких 29.06.2020 року в її матері з сином виникла сварка з приводу того, що її мати завжди зачіпає без причини, вчиняє сварки, без потреби викликає поліцію;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.06.2020 року, згідно яких 29.06.2020 року близько 10 год її внук ОСОБА_4 повернувся додому в стані алкогольного сп`яніння і вчинив сварку відносно неї, яка виникла через те, що вона проживає з його матір`ю і в них раніше виникали сварки на сімейному побуті; тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не завдано;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 29.06.2020 року, згідно яких 29.06.2020 року близько 10 години вона перебувала на території власного домогосподарства та поралася по господарству, і чула, як ОСОБА_1 вчинив сварку з бабусею ОСОБА_2 , під час якої ображав останню нецензурними словами, на зауваження не реагував; при цьому ОСОБА_5 не бачила, щоб ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_2

- довідкою про не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

При цьому суддя зазначає, що показаннями ОСОБА_1 та дослідженими матеріалами справи, зокрема вищевказаними письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не підтверджується факт того, що ОСОБА_1 у вищевказаний час погрожував фізичною розправою та не реагував на зроблені йому зауваження.

Також суд критично ставиться до письмових пояснень ОСОБА_5 в частині того, що ОСОБА_1 не реагував на зауваження, оскільки дані письмові пояснення в цій частині спростовуються іншими письмовими поясненнями, наявними в матеріалах справи. При цьому суддя зазначає, що вказаний свідок проживає по сусідству і в момент скоєння адміністративного правопорушення перебувала на території власного домогосподарства, а не була безпосереднім очевидцем даної події.

Але водночас суддя вказує, що під час судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження обставини щодо висловлювання ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 нецензурними словами, що не спростовується самими ОСОБА_1 і повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими суддею доказами.

Таким чином суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є доведеною повністю.

Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховується характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. (рахунок: UA658999980313090106000016499, отримувач: Чутівське УК/Чутівський р-н, код бюджетної класифікації доходів: 21081100, код ЄДРПОУ: 37969661, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998), призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів, з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 340 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн. судового збору (одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Чутівський районний суд Полтавської області, код ЄДРПОУ: 02886172).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. І. Михайлюк