Постанова № 9090629, 24.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 р. м. ВінницяСправа № 2-а-840/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : Богачика Петра Павловича

відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про: стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

02 березня 2010 року Тростянецька обєднана державна податкова інспекція Вінницької області (Тростянецька ОДПІ) звернулася в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2) про стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 10024 грн 50 коп.

Зазначали, що відповідач знаходиться на обліку в Тростянецькій ОДПІ і з 2005 року зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво №52062405, індивідуальний податковий №2198816736.

За наслідками проведеної 07 вересня 2009 року документальної перевірки дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства встановлено порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до чого платнику донараховано 6683 грн основного платежу.

На підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» та відповідно до податкового повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року №0007651755/0 даному субєкту підприємницької діяльності донарахована штрафна санкція в сумі 3341 грн 50 коп.

В добровільному порядку вказані суми ФОП ОСОБА_2 не сплачені. Відтак, Тростянецькою ОДПІ вжито заходів щодо погашення боргу та направлено податкові вимоги №1/47 від 24 листопада 2009 року й №2/2 від 13 січня 2010 року.

Посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_2 ні податкове повідомлення-рішення, ні податкові вимоги в установленому законом порядку не оскаржив, що фактично свідчить про погодження з існуючим боргом та здійсненими заходами щодо його погашення, однак у порушення вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» заборгованість по податку на додану вартість не сплатив, а також те, що для належного виконання обовязків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача 10024 грн 50 коп. податкового боргу за рахунок його активів.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні представник Тростянецької ОДПІ головний державний податковий інспектор юридичного сектору П.П.Богачик (довіреність на а.с. 28) позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та надані до справи докази.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили, що із встановленим в акті перевірки порушенням підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та донарахованою сумою основного платежу по податку на додану вартість вони погоджуються. Податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги в установленому законом порядку не оскаржували. Однак при цьому, зазначили, що мають бюджетне відшкодування по податку на додану вартість в сумі 108878 грн, частина з якого може бути зарахована в оплату 10024 грн 50 коп. податкового боргу.

Суд заслухав пояснення учасників процесу, повно, всебічно, обєктивно дослідив матеріали справи та надав їм юридичну оцінку.

Зокрема, суд встановив, що як фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, зареєстрований виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області 14 серпня 1997 року, про що зроблено запис за НОМЕР_2 (а.с. 7)

Згідно з довідкою №260 від 07 листопада 2006 року, відповідача взято на податковий облік в Тростянецькій ОДПІ з 01 січня 1999 року (а.с. 8).

ФОП ОСОБА_2 із 11 жовтня 2005 року зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №52062405 серія НБ №342814 індивідуальний номер НОМЕР_1 (а.с. 9).

Відповідно до направлення Тростянецької ОДПІ від 13 серпня 2009 року №202, працівником Ладижинського відділення Тростянецької ОДПІ, а саме інспектором податкової служби 1 рангу, завідувачем сектору оподаткування фізичних осіб Грабовенком С.Д. з 13 серпня 2009 року по 27 серпня 2009 року та відповідно до наказу начальника Тростянецької ОДПІ №185 від 27 серпня 2009 року про продовження перевірки на 5днів, з 28 серпня 2009 року по 03 вересня 2009 року проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01 липня 2007 року по 31 березня 2009 року, відповідно до затвердженої програми.

Перевірку проведено з відома і в присутності ОСОБА_2

За результатами проведеної перевірки складено акт від 07 вересня 2009 року №291/17/2198816736, у якому встановлено порушення відповідачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, а саме: до складу податкового зобовязання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року не включено суму податку на додану вартість з отриманого авансу від фізичної особи підприємця ОСОБА_5 в сумі 40100 грн, в тому числі податок на додану вартість 6683 грн 33 коп. та відповідно донараховано 6683 грн основного платежу (а.с. 16-23).

Акт перевірки ОСОБА_2 підписав, один примірник отримав, заперечень чи пояснень до нього не подавав.

В подальшому, на підставі акта перевірки та відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, Тростянецькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року №0007651755/0 на суму 10024 грн 50 коп., з яких 6683 грн основний платіж, 3341 грн 50 коп. штрафна (фінансова) санкція (а.с. 10).

Дане рішення отримане відповідачем 09 вересня 2009 року, про що свідчить його підпис на корінці рішення (а.с. 10).

Оскільки в добровільному порядку визначена податковою інспекцією сума ФОП ОСОБА_2 не сплачена, то для здійснення заходів до погашення податкового боргу, Тростянецькою ОДПІ виставлені перша податкова вимога від 24 листопада 2009 року №1/47, отримана відповідачем 07 грудня 2009 року та друга податкова вимога від 13 січня 2010 року №2/2 на суму 10024 грн 50 коп., отримана ним 25 січня 2010 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових повідомлень №3192, №8518 (а.с. 11, 12).

Податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги фізичною особою підприємцем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались. Визначена інспекцією сума податкового боргу в добровільному порядку не сплачена.

Таким чином, Тростянецька ОДПІ звернулася в суд про стягнення 10024 грн 50 коп. в судовому порядку.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до статті 20 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ, органи державної податкової служби здійснюють документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Оскільки, відповідач є платником податку на додану вартість, то згідно пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами термінами.

Визначенням, даним у пункті 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В свою чергу податковий борг - це податкове зобовязання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п.1.2 ст.1 Закон №2181).

Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення податкового законодавства податковим органом накладаються на платника податків штрафні санкції.

Так, згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними в абзаці «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така доплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На момент розгляду справи, податкова заборгованість по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 становить 10024 грн 50 коп., з яких основний платіж - 6683 грн, штрафні санкції 3341 грн 50 коп, в добровільному порядку не сплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Наявність податкового боргу (донарахування основного платежу за актом перевірки, донарахування штрафної санкції за актом перевірки, податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року №0007651755/0) підтверджується витягом із картки особового рахунку платника податку та визнається відповідачем (а.с. 13-15).

При цьому слід зазначити, що Державна податкова інспекція, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу України», є органом державної податкової служби і субєктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, що тягне за собою розгляд цього спору за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) відповідно до положень пункту 4 частин першої статті 17.

Зокрема, пункт 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону №2181, активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Що стосується посилань відповідача на зарахування бюджетного відшкодування в оплату боргу з податку на додану вартість, то заяви платника до Тростянецької ОДПІ, довідки, висновку органу державної податкової служби про суму відшкодування податку на додану вартість, декларації із вказівкою на суму відшкодування, довідки органу державної податкової служби про податкову заборгованість з платежу до державного бюджету, будь-яких інших документів, які б свідчили про те, що відповідач сформував розрахунок бюджетного відшкодування та подав заяву про згідно вимог закону та по формі і в порядку, визначеному центральним податковим органом суду не надано, обґрунтувань щодо порушення Тростянецькою ОДПІ чинного законодавства, недотримання встановленого порядку відшкодування, безпідставної відмови чи взагалі яких-небудь вчинюваних ними дій ФОП ОСОБА_2 також не вказано.

Сама по собі наявність бюджетного відшкодування не є обовязковою підставою для такого зарахування судом. Більше того, при настанні термінів відшкодування податку на додану вартість згідно із законодавством ФОП ОСОБА_2 не позбавлений права здійснити відшкодування 10024 грн 50 коп. (в тому числі на підставі рішення суду, в межах виконавчого провадження чи інше).

У даній ситуації субєкт підприємницької діяльності з позовом до суду про списання з розрахункового рахунку Державного казначейства сум податку на додану вартість, заявлену як бюджетне відшкодування не звертався.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною другою статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги Тростянецької ОДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, оскільки заявлена сума до стягнення складається із донарахованого основного платежу по податку на додану вартість, яка визнається відповідачем та штрафної санкції, застосованої податковим повідомленням-рішенням, яке в установленому законом порядку не оскаржене, більше того, сума підтверджена першою та другою податковими вимогами, чинними на момент розгляду даної справи, а також те, що на час вирішення справи, докази про сплату відповідачем податкового боргу відсутні, Тростянецька ОДПІ має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, то суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 ПАТ «Промінвестбанк» в м. Лажижині, МФО 303485; р/р НОМЕР_4 ВФ ВАТ ВТБ банк м. Вінниця, МФО 302559; р/р НОМЕР_5 ВФ АТ «Брокбізнесбанк» м. Вінниця, МФО 302719; р/р НОМЕР_6 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) в дохід Державного бюджету України (вул. Леніна, 27, смт. Тростянець, Вінницька область, 24300, код ЄДРПОУ 20087434, р/р 01040161400020 ВДК у Тростянецькому районі, МФО 802219) борг по податку на додану вартість в розмірі 10024 грн 50 коп. (десять тисяч двадцять чотири гривні пятдесят копійок) за рахунок активів.

Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 29.03.10

СуддяЧудак Олеся Миколаївна

24.03.2010