Постанова № 9090601, 09.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.04.10Справа №2а-353/10/8/0170 (12:41год.) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О. , суддів Латиніна Ю.А., Кірєєва Д.В., при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Сакрополь"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників :

від позивача: Шугалка Наталія Євгенівна, довіреність № 278/02-28 від 14.11.09

від відповідача: не зявився

Сутність спору: Позивач Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Сакрополь» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Сакської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції №0000842301/0 від 28.10.2009 р., №0000842301/1 від 16.12.2009 р., № 0001162301/0 від 16.12.2009 р.

Позивач вважає, що оскаржені ним податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, суперечать чинному податковому законодавству та підлягають скасуванню у звязку з тим, що викладені в акті перевірки № 1637/2301/31733380 від 15.10.2009р. та покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому позивач пояснив, що висновки відповідача про порушення ним п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на прибуток» по операціях з отримання від нерезидента - Міжнародної ділової компанії Сільвер Спіріт Групп Інтерпрайзес Корп. коштів за договором позики від 26.05.2008р., які відповідач розцінив як поворотну фінансову допомогу, спростовуються тим, що хоча вказаний договір позики на момент проведення перевірки дійсно не передбачав сплату процентів за користування позичкою, але цей договір передбачав надання інших видів компенсації за користування коштами (у вигляді права на придбання путівок за пільговою ціною), що не дозволяє розцінювати отримані позивачем від нерезидента кошти як поворотну фінансову допомогу.

Крім того, позивач не погоджується з висновками Сакської обєднаної державної податкової інспекції про порушення ним п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., що призвело до завищення податкового кредиту у сумі 805250грн. та завищення відємного значення з ПДВ у сумі 721174грн., які ґрунтуються на тому, що позивач не мав законних підстав для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених під час здійснення капітального ремонту будівлі ЗАТ «Санаторій «Сакрополь» у звязку з відсутністю дозвільних документів на капітальний ремонт обєкту та у звязку з відсутністю ліцензії на здійснення будівельних робіт у позивача.

При цьому позивач пояснив, що він здійснює капітальний ремонт будівлі санаторію підрядним способом, обєкт призначений для використання в господарській діяльності впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію і вартість якого перевищує 1000грн. і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом, у звязку з чим він правомірно на підставі п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» формував податковий кредит та відємне значення з ПДВ як такий, що був нарахований внаслідок споруди (капітального ремонту) основних фондів.

Більше того, позивач вважає, що норма п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не обмежує право платника податків на включення до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у звязку з придбанням або виготовленням товарів і послуг, періодом початку використання таких товарів і послуг в господарській діяльності. До того ж, на його думку, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить норм, які б зобовязували платника податку будь-яким чином доводити призначення товарів, що набували, і послуг для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності або визначали б процедуру такого доведення.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.01.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-353/10/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, вказаних у запереченнях на позов (том 1, а.с. 222-226).

За твердженням Сакської ОДПІ, перевіркою було встановлено, що у перевіреному періоді ЗАТ «Санаторій «Сакрополь» (Позичальник) був укладений Договір безпроцентної позики від 26.05.2008р. з Міжнародною діловою компанією Сільвер Спірит Групп Інтерпрайзес Корп. (INTERNATIONAL BUSINESS COMPANY SILVER SPIRIT GROUP ENTERPRISES Соrp.) (Позикодавець), відповідно до предмету якого Позикодавець у порядку і на умовах, визначених даним Договором, надає Позичальнику безвідсоткову позику, а останній зобовязується використовувати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений даним договором термін.

За висновком відповідача, вказані кошти є поворотною фінансовою допомогою відповідно до п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в силу якого поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк, відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. А відтак, вказана допомога безпідставно не була віднесена позивачем до складу валових доходів на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з наступними змінами і доповненнями, як така, що була отримана платником податку у звітному періоді, але залишилася неповерненою на кінець такого звітного періоду, від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону. Вказане порушення, за висновком ДПІ, призвело до заниження позивачем валових доходів всього на суму 17397099,50грн., у тому числі за 3 квартали 2008р. у сумі 8000112грн., за 2008р. у сумі 9424630грн., за 1 квартал 2009р. в сумі 3661350грн., за перше півріччя 2009р. у сумі 7972469,50грн.

Відповідач також зауважив, що надана позивачем копія договору позики від 26.05.2008р. відрізняється від копії договору позики від 26.05.2008р., наданої ЗАТ «Санаторій «Сакрополь» за вих. № 243/02-28 від 05.10.2009р. на запит Сакської ОДПІ за вих. №6490/10/2301 від 05.10.2009р., адже містить іншу редакцію п. 4.6 договору, де зазначено, що плата за користування позикою за даним договором встановлюється у вигляді права на придбання путівок за пільговою ціною і не може перевищувати 70% її вартості. При цьому відповідач зауважив, що як відповідно до наданої до перевірки редакції договору, так і відповідно до наданого до перевірки реєстраційного свідоцтва № 610 Головного управління НБУ в АРК (вих. № 09-014/3634 від 29.05.2008р.) про проведення реєстрації договору безвідсоткової позики від 26.05.2008р. така умова компенсації, як придбання путівок за пільговою вартістю, не була передбачена.

Правомірними та обґрунтованими відповідач також вважає свої висновки про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», адже у порушення ч. 14 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» та п. «р» ст. 17 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998р. № 3073-ІІІ (зі змінами і доповненнями) будівельні роботи по капітальному ремонту ЗАТ «Санаторій «Сакрополь» почало здійснювати та здійснювало без відповідної затвердженої документації, без одержання відповідного дозволу ДАБК.

До того ж, як зазначив відповідач, відповідно до ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999р. № 687-ХІV господарська діяльність, повязана зі створенням обєктів архітектури, підлягає ліцензуванню згідно законодавству, в той час як до перевірки не було надано документів (ліцензій) ЗАТ «Санаторій «Сакрополь», що підтверджують право ЗАТ «Санаторій «Сакрополь» здійснювати будівельні роботи господарським способом або виконувати роботи генпідрядника (забудовника).

Заявою від 23.02.2010р. позивач доповнив підстави щодо визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень (том 1, а.с. 213-217).

Так, доповнивши підстави позовних вимог, позивач зазначив, що виходячи зі змісту ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланові виїзні перевірки проводяться в межах тих питань, які стали підставою для її проведення.

В той же час, не зважаючи на те, що в акті перевірки та направленні на проведення перевірки підставою для проведення позапланової виїзної перевірки відповідач вказав пункт 9 частини 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачено, що позапланова перевірка проводиться, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, відповідачем фактично була проведена комплексна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, з питань щодо правомірності відображення у податковій декларації відємного значення з податку на додану вартість, що можливо лише при проведенні планової, а не позапланової виїзної перевірки.

Позивач також вказав, що при проведенні спірної позапланової виїзної перевірки відповідачем були порушенні норми статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», які виразилися у неврученні позивачу наказу на проведення позапланової виїзної перевірки до початку проведення перевірки.

Позивач також додав, що на теперішній час між позивачем та відповідачем 12.11.2009р. укладена додаткова угода до договору позики від 26.05.2008р., якою встановлена процентна ставка за користування позикою в розмірі 0,01 процентів річних. Ця додаткова угода зареєстрована у Головному управлінні Національного Банку України в АР Крим 12.01.2010р., про що свідчить додаток від 12.01.2010р. №1 до реєстраційного свідоцтва. А щодо користування нерезидентом пільгою на придбання путівок у Санаторію «Сакрополь», позивач додатково зазначив, що на момент звернення позивача до суду санаторій «Сакрополь» ще не почав працювати, оскільки у приміщенні санаторію здійснюється капітальний ремонт, відтак на час розгляду справи судом позикодавець не встиг скористатися правом на компенсацію за користування коштами (у вигляді права на придбання путівок за пільговою ціною) згідно п.4.6 договору позики.

31.03.2010р. від відповідача по справі Сакської ОДПІ до суду надійшли додаткові заперечення, з яких вбачається, що відповідач не погоджується з доводами позивача про порушення підстав та порядку проведення спірної перевірки (том 2, а.с 48-49).

Так, на думку відповідача, п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає підставу для проведення позапланової виїзної перевірки якщо платником подано декларацію з відємним значенням ПДВ більше 100 тис.грн., а не перелік питань, які перевіряються у ході перевірки.

Крім того, спростовуючи доводи позивача про ненадання до перевірки наказу, відповідач стверджує, що як направлення № 356/2301 від 24.09.2009р., так і копія наказу Сакської ОДПІ від 24.09.2009р. № 464, були вручені 24.09.2009р. під розписку головному бухгалтеру ЗАТ Санаторій «Сакрополь» ОСОБА_4 та у журналі реєстрації перевірок санаторію вчинено запис 24.09.2009р. під № 3 про проведення перевірки, що свідчить про дотримання перевіряючими вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також про допущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р.

За клопотанням відповідача про колегіальний розгляд справи, відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 06.04.2010р., вказану справу було призначено колегії суддів у складі головуючого судді Кушнової О.А., суддів Кірєєва Д.В. та Латиніна Ю.А. (том 2, а.с. 52).

Телефонограмами від 07.04.2010р. сторони були сповіщені про дату, час та місце судового засідання у даній справі 09.04.2010р. о 12-00 (том 2, а.с. 53-54).

08.04.2010р. до суду від відповідача Сакської ОДПІ надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк у звязку з отриманням виклику до суду 08.04.2010р. та неможливістю забезпечити участь своїх представників у судове засідання 09.04.2010р. (том 2 а.с. 55).

09.04.2010р. від позивача до суду надійшло клопотання про вжиття заходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи (том 2 а.с. 56).

Розглянувши вказані клопотання сторін в судовому засіданні 09.04.2010р., судова колегія вважає, що клопотання Сакської ОДПІ про відкладення розгляду справи на більш пізній строк не підлягає задоволенню за необґрунтованістю внаслідок ненадання відповідачем будь-яких доказів відносно неможливості забезпечити участь своїх представників у судове засідання 09.04.2010р.

В свою чергу, клопотання позивача про вжиття заходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи судова колегія вважає обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому судова колегія також виходить з того, що матеріали справи в повній мірі характеризують правовідносини сторін та є достатніми для розгляду даної справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Санаторій «Сакрополь» має статус юридичної особи з 29.12.2001р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 №443883, виданим виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим (том 1, а.с. 11) та Статутом Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Сакрополь» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 27.07.2006р., номер запису 11431050004000185 (том 1,а.с.13-29).

На підставі направлень № 379/23-01 від 08.10.2009р. та № 356/001218 від 24.09.2009р., з 28.09.2009р. по 12.10.2009р. Сакською обєднаною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Сакрополь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт перевірки № 1637/2301/31733380 від 15.10.2009р. (том 1, а.с. 32-33, 34-130).

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1, пп. 5.3.1 п.5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3 Порядку складання декларації податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, яке виразилося у заниженні позивачем податку на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 3504498 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року на 473428 грн., за 2008 рік на 1916910 грн., за 1 квартал 2009 року на 692496 грн., за півріччя 2009 року на 1587588 грн., порушення пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.5.1, пп. 5.3.1 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3 Порядку складання декларації податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, яке виразилося у завищенні відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся за 2008 рік на суму 5600970 грн., за 1 півріччя 2009 року на суму 1718209 грн., а також порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке виразилося у завищенні податкового кредиту у сумі 805250 грн., в тому числі за липень 2008 року на суму 66667 грн., за жовтень 2008 року на 25000,00 грн., за листопад 2008 року на 328422 грн., за грудень 2008 року на 70262 грн., за січень 2009 року на 68275 грн., за лютий 2009 року на 101174 грн., за квітень 2009 року на 44707 грн., за травень 2009 року на 16667 грн., за червень 2009 року на 84076 грн. та завищенні податку на додану вартість всього в сумі 721174 грн.

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення Сакської ОДПІ № 0000842301/0 від 28.10.2009р., яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 4 705 372,23грн., в тому числі 3 504 498,25грн. основного боргу та 1 200 873,98 грн. штрафних санкцій (том 1,а.с.132).

Як свідчать матеріали справи, позивач з вказаним донарахуванням податкових зобовязань та штрафних санкцій не погодився та звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000842301/0 від 28.10.2009р. до відповідача (том 1, а.с.133-135).

За результатами розгляду первинної скарги відповідачем було прийнято рішення №8124/10/3100 від 16.12.2009року, згідно до якого відповідач залишив без задоволення скаргу позивача та залишив без змін податкове повідомлення-рішення № 0000842301/0 від 28.10.2009 р. (том 1 а.с. 141-145).

З даного рішення слідує, що відповідач також на підставі пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» збільшив штрафні санкції на 1 752 249 грн.

Вказане рішення про результати розгляду скарги було покладено в основу податкового повідомлення-рішення Сакської ОДПІ № 0000842301/1 від 16.12.2009р. на суму 4 705 372,23 грн., в тому числі 3504 498,25грн. основного боргу та 1200 873,98 грн. штрафних санкцій, а також податкового повідомлення-рішення № 0001162301/0 від 16.12.2009р. на суму донарахованих штрафних санкцій в розмірі 1 752 249,12 грн. (том 1, а.с.139-140).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Сакрополь» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши доводи позивача відносно правомірності проведення відповідачем спірної перевірки, судова колегія встановила наступне.

Як зазначено в акті перевірки та направленнях на її проведення, працівники контролюючого органу були уповноважені на проведення виїзної позапланової перевірки на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Частиною 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, зазначених у цій частині.

При цьому, пункт 9 частини 6 ст. 11-1 вказаного Закону визначає, що позапланова перевірка проводиться, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Водночас, статтею 11-1 «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє судовій колегії зробити висновок про те, що оскільки в рамках планової документальної перевірки контролюючим органом здійснюється перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), платником яких він був протягом перевіреного періоду, при цьому не частіше одного разу на календарний рік, то в рамках позапланових виїзних перевірок підлягають перевірці лише ті питання, які стали підставою для їх проведення.

Зокрема, якщо підставою проведення перевірки стала подача позивачем декларації з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, то відповідно і перевірці підлягають саме первинні та інші документи платника, безпосередньо повязані з відображенням у такій декларації від'ємного значення податку на додану вартість понад 100 тис. гривень.

Проте, як вбачається з акту перевірки № 1637/2301/31733380 від 15.10.2009р., в даному випадку відповідач перевищив свої повноваження, адже фактично провів комплексну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним всіх податків та зборів (обов'язкових платежів), платником яких був позивач у перевіреному періоді.

Підтвердженням цього є акт перевірки № 1637/2301/31733380 від 15.10.2009р, де відображені результати перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати з податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, дотримання позивачем положень Декрету КМУ від 20.05.1993 р. «Про місцеві податки і зборі» щодо сплати курортного збору, питання щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

В той же час, судова колегія не погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем при проведенні спірної перевірки статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в частині ненадання йому під розписку наказу про проведення перевірки, адже ця обставин спростовується наявним у матеріалах справи наказом Сакської ОДПІ №464 від 24.09.2009р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Санаторій «Сакрополь», на якому міститься розписка головного бухгалтеру санаторію ОСОБА_4 від 24.09.2009р. (том 1, а.с. 231).

По суті виявлених порушень судова колегія встановила наступне.

Згідно з актом перевірки, порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на прибуток» полягає у тому, що у перевіреному періоді ЗАТ «Санаторій «Сакрополь» (Позичальник) був укладений Договір безпроцентної позики від 26.05.2008р. з Міжнародною діловою компанією Сільвер Спірит Групп Інтерпрайзес Корп. (INTERNATIONAL BUSINESS COMPANY SILVER SPIRIT GROUP ENTERPRISES Соrp.) (Позикодавець), відповідно до предмету якого Позикодавець у порядку і на умовах, визначених даним Договором, надає Позичальнику безвідсоткову позику, а останній зобовязується використовувати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений даним договором термін.

За висновком відповідача, вказані кошти є поворотною фінансовою допомогою відповідно до п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в силу якого поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк, відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. А відтак, вказана допомога безпідставно не була віднесена позивачем до складу валових доходів на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з наступними змінами і доповненнями, як така, що була отримана платником податку у звітному періоді, але залишилася неповерненою на кінець такого звітного періоду, від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону.

При цьому відповідач зазначив, що відповідно до вищевказаного договору позики від 26.05.2008р., укладеного між позивачем (Позичальник) та нерезидентом - Міжнародною діловою компанією Сільвер Спіріт Групп Інтерпрайзес Корп. (Позикодавець), яка створена відповідно до законодавства Британських Віргінських островів, Позикодавець в порядку і на умовах, визначених цим договором, надає Позичальнику безпроцентну позику, а останній зобовязується використовувати її за цільовим призначенням і повернути у встановлений договором строк. У звязку з тим, що між сторонами налагоджуються тісні ділові стосунки, позика надається Позичальнику на безпроцентної основі. Розмір позики згідно з договором складає 10000000 (десять мільйонів) доларів США.

Також відповідач вказав, що до перевірки було надано реєстраційне свідоцтво Головного управління Національного Банку України в АР Крим про проведення реєстрації договору позики від 26 травня 2008 року. У перевіреному періоді згідно договору позики Позивач отримав від нерезиденту валютні кошті в розмірі 2570 500 дол. США. Розрахунки з нерезидентом згідно договору позиви від 26.05.2008 року ведуться по рахунку № 506 «Інші довгострокові розрахунки по позикам в іноземній валюті».

На думку відповідача, сума позики в іноземній валюті, перерахована нерезидентом на виконання вимог договору від 26.05.2008 року, повинна бути включена позивачем до валового доходу на підставі пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 та пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якою валовий доход включає суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податків у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосувати ставку податку нижчу, ніж встановлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Вказане порушення, за висновком ДПІ, призвело до заниження позивачем валових доходів всього в сумі 17 397 099,50грн., у тому числі з 3 квартали 2008р. у сумі 8 000112,00грн., за 2008р. у сумі 9 424 630,00грн., за 1 квартал 2009р. в сумі 3 661 350,00грн., за півріччя 2009р. у сумі 7 972 469,50грн.

Судова колегія вказані висновки ДПІ вважає безпідставними з огляду на таке.

В розумінні пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.

Враховуючи, що редакція наданого позивачем та відповідачем договору позики від 26.05.2008 року відрізнялися одна від одної, суд ухвалою від 24.02.2010р. витребував від Головного управління НБУ в АРК та АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» копії договору безпроцентної позики від 26.05.2008р., на підставі якого було Головним управлінням Національного Банку України в АР Крим видане реєстраційне свідоцтво № 610 від 29.05.2008р. (том 1, а.с. 238-239).

16.03.2010р. від Головного управління НБУ в АРК до суду надійшли витребувані судом документи (том 1, а.с. 242-245), дослідивши які суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 4.6 договору позики від 26.05.2008 року розмір виплат за користування позикою (за встановленою Договором процентною ставкою, з врахуванням комісії, неустойки і інших встановлених Договором платежів, у тому числі тих, які є санкціями за неналежне виконання умов даного договору) впродовж періоду дії цього Договору не може перевищувати розміру виплат максимальної процентної ставки встановленою Національним Банком України (Постанова № 363 від 03.08.2004г. НБУ) 11% річних. Плата за користування позикою за даним договором встановлюється у вигляді права на придбання путівок за пільговою ціною і не може перевищувати 70 % її вартості. Дане право може бути реалізоване Позикодавцем з моменту надання санаторієм «Сакрополь» послуг з оздоровлення. Путівки надаються Позикодавцеві на підставі представленої заявки.

Договір позики в аналогічній редакції було надано і АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (том 1, а.с. 248-252).

Крім того, судом в судовому засіданні оглянутий оригінал договору позики від 26.05.2008 року, копія цього договору, засвідчена судом, долучена до матеріалів справи (том 2, а.с. 6-8).

З приводу відмінностей примірників договору позики від 26.05.2008 року, наданих сторонами, позивач на вимогу суду надав пояснення, в яких зазначив, що сторонами договору було складено та підписано проект договору з орієнтовною датою його укладення 26.05.2008 року. У звязку з відсутністю відповідної практики укладення зовнішньоекономічних угод та ведення податкового та бухгалтерського звіту при виконанні зовнішньоекономічних угод санаторій «Сакрополь» звернувся до незалежного аудитора - приватного підприємця ОСОБА_5, яким проведено аналіз проекту договору безпроцентної позики та аналіз впливу існуючих норм податкового законодавства на наслідки в податковому обліку залучення грошових коштів (т.2, а.с.1-2).

В обґрунтування наданих пояснень позивачем до матеріалів справи долучено копію звіту незалежного аудитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, що здійснює аудиторську діяльність на підставі свідоцтва про включення в Реєстр субєктів аудиторської діяльності №3867, виданого рішенням Аудиторської палати України від 28.09.2006р. , сертифікату аудитора № 006149, виданого рішенням Аудиторської палати України №165 від 30.06.2006р. про результати погоджених процедур стосовно оподаткування позики від 20.05.2008р. стосовно аналізу проекту договору безпроцентної позики, що вступає в дію 26.05.2008р., укладеного між ЗАТ «Санаторій «Сакрополь» (Позичальник) та Міжнародною діловою компанією Сільвер Спірит Групп Інтерпрайзес Корп. (INTERNATIONAL BUSINESS COMPANY SILVER SPIRIT GROUP ENTERPRISES Соrp.) (Позикодавець) (т.2, а.с. 3-5).

Судом досліджений зміст наданого звіту незалежного аудитора фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від 20.05.2008р., в якому зазначено, що з наданого проекту договору безпроцентної позики не вбачається, що позика надана позичальнику у користування під відсоток, що позбавляє позичальника права застосовувати п.7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, незалежним аудитором звернуто увагу заявника на те, що наданий проект договору не містить в собі будь-яких видів компенсації у вигляді плати за користування отриманими від нерезиденту коштами, що в подальшому буде мати ознаки поворотної фінансової допомоги, яка включається до складу валового доходу згідно п.п. 4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відтак якщо у майбутньому позичальник - ЗАТ «Санаторій «Сакрополь» отримає від Позикодавця нерезидента - Міжнародної ділової компанії Сільвер Спірит Групп Інтерпрайзес Корп. позику на умовах, які викладені в проекті наданого договору, існує необхідність щодо включення суми отриманої позики до складу валового доходу, що може призвести до збільшення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Судова колегія приймає до уваги надані позивачем пояснення стосовно розбіжностей та відмінностей у пункті 4.6. договору безпроцентної позики від 26.05.2008р., які були надані позивачем при проведенні перевірки та долучено до позову.

При цьому суд відзначає, що згідно умов укладеного договору (п.6.1), даний договір вступив в силу саме з моменту його реєстрації в Головному управлінні Національного Банку України в АР Крим, відтак належним підтвердженням того, що сторонами укладено, підписано та зареєстровано саме ту редакцію договору, в якому пункт 4.6 має посилання на надання Позичальнику інших видів компенсації як плати за користування такими коштами, а саме плати за користування позикою за даним договором у вигляді права на придбання путівок за пільговою ціною, яка не може перевищувати 70 % її вартості, є копія договору безпроцентної позики від 26.05.2008р., на підставі якого Головним управлінням Національного Банку України в АР Крим видане реєстраційне свідоцтво № 610 від 29.05.2008р. (том 1, а.с. 242-245).

Судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що наведений пункт договору спростовує висновки відповідача про порушення позивачем п.п.1.22.2 п. 1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки необхідною умовою визначення фінансової допомоги як поворотної є відсутність будь-яких видів компенсації, як плати за користування коштами, в той час як у даному договорі компенсацією за отримання коштів позивачем від нерезидента встановлено право на придбання нерезидентом путівок за пільговою ціною.

Суд вважає, що вказані обставини є підставою для задоволення позовних вимог позивача та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Сакської обєднаної державної податкової інспекції № 0000842301/0 від 28.10.2009р., №0000842301/1 від 16.12.2009 р., № 0001162301/0 від 16.12.2009 р.

В той же час, судова колегія не приймає до уваги доводи позивача про те, що на теперішній час між позивачем та відповідачем 12.11.2009 року укладена додаткова угода до договору позики від 26.05.2008 року, згідно до якої встановлена процентна ставка за користування позичкою в розмірі 0,01 процент річних, оскільки вказана угода не стосується спірного перевіреного періоду.

Доказів того, що донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток, та як наслідок, застосування штрафних санкцій, спірними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено обґрунтовано, Сакською ОДПІ суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх висновків та прийнятих податкових повідомлень-рішень суду не доведено.

Щодо виявлених перевіркою порушень позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення податкового кредиту у сумі 805250,00грн. та завищення відємного значення з ПДВ у сумі 721174,00грн., суд не досліджував доводів позивача в обґрунтування свого непогодження із такими висновками відповідача, оскільки в прохальній частині будь-які вимоги стосовно висновків відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відсутні, відтак предмет спору з приводу цього порушення у даній справі відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

У звязку зі складністю справи судом 09.04.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 14.04.2010р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції № 0000842301/0 від 28.10.2009 року, №0000842301/1 від 16.12.2009 року, № 0001162301/0 від 16.12.2009 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Санаторій «Сакрополь» (96000, АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 14, код ЄДРПОУ 31733380) 3,40грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.