Рішення № 90895563, 11.08.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/402/20

Провадження № 2/317/441/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Нікітіна В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Московкіної І.С.,

представника позивача ОСОБА_7.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області як органу опіки та піклування в інтересах дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, КЗ «Запорізький центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання та передачу дитини під опіку держави, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 (треті особи: Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, КЗ «Запорізький центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Запорізької обласної ради) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання та передачу дитини під опіку держави.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

До служби у справах дітей ЗРДА Запорізької області звернулась директор КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР з повідомленням, що у центрі з 26.08.2019 на повному державному забезпеченні перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , згідно акту патрульної поліції від 26.08.2019.

Згідно рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2019 за цивільною справою № 333/186/19 ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають двох синів: ОСОБА_5 - спільна дитина, ОСОБА_6 - від іншого чоловіка. У січні 2019 року ОСОБА_2 належним чином оформив свідоцтва про народження дітей: за його заявою були внесені відомості про батька у актові записи дітей.

26.08.2019 ОСОБА_6 потрапив до КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 24.10.2019 він повідомив службу у справах дітей, що не приймає участі у вихованні дитини, тому що має сумніви стосовно свого батьківства, вагається щодо подальшого виховання дитини та перебування хлопця разом з ним.

За весь час перебування ОСОБА_6 у КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ЗОР, батько жодного разу не відвідав сина, не відповів на жоден телефонний дзвінок.

18.12.2019 наказом служби у справах дітей Запорізької райдержадміністрації Запорізької області малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на облік як такого, що перебуває у складних життєвих обставинах.

Розглянувши сукупність викладеної інформації, наявних документів, керуючись вимогами законодавства України, комісія з питань захисту прав дитини Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_1 , дитину взяти під опіку держави і стягнути аліменти з батька на користь держави, осіб чи установи, на утримання якої буде знаходитись малолітній ОСОБА_1 , у розмірі 889 грн. 50 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до закону.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач був вимушений звернутися до суду з цим позовом.

У судовому засіданні представник позивача, позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, надала пояснення, аналогічні тим, що містяться у позові.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач до суду повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Третя особа КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» до суду не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без участі їх представника, з вимогами заяви згодні в повному обсязі.

Третя особа Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області до суду не з`явилась, заяви про відкладення розгляду справи не надала.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з відповіді Комунарського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 05.01.2020, відділом було проведено державну реєстрацію народження дитини 05.05.2012 року: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 448. Відомості про батьків дитини записані відповідно до ст. 126 СК України.

Згідно повідомлення КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» від 27.08.2019, у центрі з 26.08.2019 на повному державному забезпеченні перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Служба у справах дітей Запорізької райдержадміністрації неодноразово надсилала ОСОБА_2 запрошення про з`явлення на засідання комісії з питань захисту прав дитини відносно подальшого виховання ОСОБА_1 (на 11.10.2019, 11.11.2019, 17.12.2019).

Як вбачається з інформації, наданої КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» від 18.11.2019, у центрі з 26.08.2019 на повному державному забезпеченні перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько жодного разу дитину не відвідав, на телефонні дзвінки не відповідає.

Крім того, 26.11.2019 Служба у справах дітей Запорізької райдержадміністрації звернулась до Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області з клопотанням про порушення питання про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.

Згідно наказу № 221-08/56 від 18.12.2019 Служби у справах дітей Запорізької райдержадміністрації ОСОБА_1 , 27.04.2012, який перебуває у КЗ «Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей», поставлено на облік, як дитину, яка проживає в сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Згідно рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2019, позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з листа Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 29.01.2020, вважають за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 .

Як вбачається з характеристики, наданої 29.01.2020 виконкомом Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Скарг від сусідів та мешканців села на нього не надходило, спиртними напоями не зловживає.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

За приписами ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 р. закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розумінні. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і принаймні в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Наразі суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 безвідповідально ставиться до питання виховання дитини ОСОБА_1 .

Відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що встановлено безпосередньо у судовому засіданні. Він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1 , стягнення з нього аліментів на утримання дитини та передання дитини під опіку держави.

Заходи впливу на відповідача виявились безрезультатними, оскільки протягом розгляду справи відповідач для себе належних висновків не зробив, до суду не з`явився, подальших намірів щодо виховання та утримання дитини не виявив, жодних реальних кроків на це спрямованих не вчинив.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні відповідачем дитини судом не встановлено. Також судом не встановлено жодних об`єктивних даних, які б вказували на те, що ОСОБА_2 виконував або намагається виконувати вищезазначені батьківські обов`язки.

На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_1 не зашкодить інтересам дитини, його подальшому вихованню та утриманню.

Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_2 , що він не позбавлений у подальшому права вирішувати питання про поновлення його у батьківських правах відносно дитини в порядку, передбаченому ст. 169 СК України.

Відповідно до абз. 7 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 182 СК України, суд при визначені розміру аліментів повинен враховувати обставини, що мають істотне значення, зокрема матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, тощо.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частина 1 статті 191 Сімейного кодексу України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області як органу опіки та піклування (м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 8, ЄДРПОУ 20488417) в інтересах дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання та передачу дитини під опіку держави - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави чи установи, на утриманні якої буде знаходитись малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання у розмірі 889 грн. 50 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову 07.02.2020 та до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією відповідно до закону.

Передати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під опіку держави.

Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення в частині стягнення суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Нікітін