Ухвала суду № 90891330, 10.08.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9139/20

Провадження № 4-с/521/55/20

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання – Шабалдак О.А.

за участю:

представника заявника – Саранчук В.С.

державного виконавця, дії якого оскаржуються – ОСОБА_1

представника заінтересованої особи - Ільїна М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеси матеріали скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на дії державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Людмили Вадимівни, за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вищезазначена скарга представника АТ «Ощадбанк України», яка діє на підставі довіреності від 21.01.2018 року на дії державного виконавця Другого Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л.В., за участі заінтересованої особи: ОСОБА_2 .. В обґрунтування скарги представник скаржника зазначив наступне.

На виконанні Другого Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 51743041 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4119/11, виданий Малиновським районним судом м. Одеси 23.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором.

30.04.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 51743041 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, у зв`язку зі сплатою боргу у повному обсязі.

Дослідивши зміст зазначеної постанови від 30.04.2020 р. АТ «Ощадбанк» вважає її необґрунтованою та передчасною, вбачає у діях державного виконавця порушення Закону України «Про виконавче провадження» та вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Всупереч вимогам ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», на адресу АТ «Ощадбанк» державним виконавцем не було надіслано копію постанови від 30.04.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 51743041. Про винесену постанову Банку стало відомо лише 22.05.2020 року з листа боржника ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановами № 215 від 16.03.2020 року, № 239 від 25.03.2020 року, № 255 від 02.04.2020 року, № 262 від 08.04.2020 року, № 284 від 15.04.2020 року, від 22 квітня 2020 року № 291,від 29 квітня 2020 року № 313, від 4 травня 2020 року, № 332, від 4 травня 2020 року, № 343, від 14 травня 2020 року № 377, від 20 травня 2020 року № 392), в Україні з 12.03.2020 року запроваджені карантин, суттєво обмежено пересування осіб в межах країни, роботу транспорту, а також деяких підприємств.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 12 Закону, розділ XII Цивільного процесуального кодексу України «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Зважаючи на введення заходів, щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій короновірусної хвороби (COVID-19), представником Банку було втрачено можливість вчасно реалізувати своє право на звернення до суду зі скаргою.

Отже, вважаємо, що строк для подання скарги на дії державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л. В. пропущений з поважних підстав та підлягає поновленню.

Враховуючи вищевикладене, заявник просить суд:

1. Визнати поважними причини пропуску строку АТ «Ощадбанк» на подання скарги на дії державного виконавця Другого Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л. В.

2. Поновити строк на подання скарги на дії державного виконавця Другого Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л. В.

3. Визнати неправомірними дії державного виконавця Другого Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л. В. щодо винесення постанови від 30.04.2020 р. про закінчення виконавчого провадження № 51743041.

4. Скасувати постанову державного виконавця Другого Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л. В. від 30.04.2020 р. про закінчення виконавчого провадження № 51743041.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11.06.2020 року прийнято скаргу до розгляду та витребувано копію виконавчого провадження № 51743041.

У судовому засіданні, представник стягувача підтримав скаргу на дії державного виконавця Другого Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л. В. та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник боржника Ільїн М.В. та державний виконавиць Другого Суворовського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л.В., у судовому засіданні, заперечували проти задоволення скарги банку з підстав та правової аргументації зафіксованої засобами звукозапису судового засідання.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином.

У відповідності до вимог ч.2 ст.450 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_2 .

При розгляді скарги судом встановлено наступні обставини.

23 серпня 2011 року Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено заочне рішення по справі № 1519/2-4119/11 за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги Банку задоволено повністю - стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 135 306, 61 грн., що еквівалентно 11 776, 75 євро. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 січня 2013 року заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2011 року залишено без змін.

Під час ухвалення заочного рішення від 23.11.2011 року Малиновським районним судом м. Одеси по справі № 1519/2-4119/11 було встановлено, що заборгованість відповідачів складає 11776,75 євро з яких: - за кредитом 4033,54 євро, залишок заборгованості за кредитом 4800 євро, борг по відсоткам 1827,12 євро, заборгованість за пенею по кредиту 859,57 євро; заборгованість за пенею по відсоткам 256,52 євро.

Відповідно до ч.2 п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення.

На виконання рішення суду Банку видані виконавчі документи, які були пред`явлені до примусового виконання.

За роз`ясненням судового рішення сторони до суду не звертались.

30.04.2020 р. державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 51743041 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4119/11 про стягнення боргу з ОСОБА_2 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

З постанови державного виконавця від 30.04.2020 р. вбачається, що примусове стягнення коштів з ОСОБА_2 відбувалось у національній валюті - гривні.

Сторони у судовому засіданні визнали, що в ході виконавчого провадження № 51743041 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4119/11 про стягнення боргу з ОСОБА_2 , останньою було сплачено на користь банку суму боргу у розмірі 135 306, 61 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 вказаного Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Положеннями статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 53 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України не вважається належним виконанням.

У статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті.

У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачу має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Перерахування стягувачу суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.

Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року № 761/12665/14-ц, провадження № 14-134цс18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем всупереч вимогам діючого законодавства стягувачу перерахована сума у гривні без урахування її еквіваленту в іноземній валюті що зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачу має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті.

Згідно з ч. 1 п. а) ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановами № 215 від 16.03.2020 року, № 239 від 25.03.2020 року, № 255 від 02.04.2020 року, № 262 від 08.04.2020 року, № 284 від 15.04.2020 року, від 22 квітня 2020 року № 291,від 29 квітня 2020 року № 313, від 4 травня 2020 року, № 332, від 4 травня 2020 року, № 343, від 14 травня 2020 року № 377, від 20 травня 2020 року № 392), в Україні з 12.03.2020 року запроваджені карантин, суттєво обмежено пересування осіб в межах країни, роботу транспорту, а також деяких підприємств.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 12 Закону, розділ XII Цивільного процесуального кодексу України «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Зважаючи на введення заходів, щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій короновірусної хвороби (COVID-19), представником Банку було втрачено можливість вчасно реалізувати своє право на звернення до суду зі скаргою.

Отже, суд приходить до висновку, що строк для подання скарги на дії державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Л. В. пропущений з поважних підстав та підлягає поновленню.

Оскільки в рішенні суду, що підлягає примусовому виконанню встановлено валюту виконання зобов`язання – євро, тому відсутні підстави вважати, що державним виконавцем внаслідок стягнення з боржника суми боргу у гривні було фактично виконано в повному обсязі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23.08.2011 р. ухваленого по справі №1519/2-4119/11, а тому у державного виконавця не було підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», закінчити виконавче провадження.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 447 453 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити строк Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» на подання скарги.

Скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ( ЄДРПОУ 00032129, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001) в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09328601 вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014) на дії державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Людмили Вадимівни (код ЄДРПОУ 41405348 вул. 1-а Сортувальна, 36г, м. Одеса, 65102) за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ), - задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свиридюк Людмили Вадимівни від 30.04.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 51743041.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 10.08.2020 року.

Суддя Леонов О.С.

10.08.20