
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
10 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3327/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій при виконанні рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №440/3327/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Великобагачанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі № 525/503/14-а. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі № 525/503/14-а за період із 01.01.2014 по 02.08.2014 по день фактичної виплати.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №440/3327/19 повернуто скаржнику.
19.12.2019 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/3327/19 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі № 525/503/14-а за період із 01.01.2014 по 02.08.2014 по день фактичної виплати.
28.07.2020 року ОСОБА_1 до суду подано заяву у відповідності до приписів статті 383 КАС України, у якій позивач просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №440/3327/19. Копію ухвали направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №440/3327/19. Про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №440/3327/19 повідомити Полтавський окружний адміністративний суд та заявника ОСОБА_1 протягом 30 днів після отримання винесеної ухвали.
Заява обґрунтована тим, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі №440/3327/19 не виконано в повному обсязі, оскільки згідно розрахунку суми компенсації виплати ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 09.10.2019, пенсійний орган здійснив розрахунок компенсації на загальну суму заборгованості 33001,68 грн та 304,22 грн. не з 01.01.2014 по 01.08.2014, а починаючи з 01.11.2014 та 0.04.2015.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій при виконанні рішення суду у справі №440/3327/19 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11:00 10 серпня 2020 року.
У судове засідання сторони, які беруть участь у справі №440/3327/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд заяви без представника управління.
На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, суд дійшов наступного.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Відповідно до частин 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, вказаними нормами визначено особливий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, який здійснюється судом в процесі контролю за виконанням судових рішень.
При цьому, суд при вирішенні спору повинен встановити природу спірних правовідносин, а саме: які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов`язані з виконанням рішення суду, чи вчинені відповідачем у зв`язку з виникненням нових правовідносин.
Вказана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №806/3099/17 (№К/9901/50917/18).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що ст.383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами застосування цієї статті є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 по справі № 440/3327/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі № 525/503/14-а за період із 01.01.2014 по 02.08.2014 по день фактичної виплати.
На виконання рішення суду від 26.09.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області нараховано суму компенсації у розмірі 39365,72 грн за період з листопада 2014 року по червень 2019 рік.
Позивач не погоджується із здійсненим відповідачем розрахунком суми компенсації, вважаючи, що такий розрахунок повинен бути зроблений за період з першого дня місяця - з 01.01.2014, в якому встановлено факт виплати пенсії не в повному обсязі, та по дату фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 16.07.2019.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі також - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
За змістом статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Приписами статей 3, 4 Закону № 2050-III обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, зазначені вище правові норми Закону № 2050-III встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159 (далі - Порядок) закріплено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до п.2 Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
За змістом п.3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У п.4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону № 2262-XII, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі №522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18 та від 10.04.2019 №686/13725/17.
Суд звертає увагу, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 по справі № 440/3327/19 встановлено, що частина пенсії, на яку позивач мав право в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили, виплачена позивачу із затримкою - 16.07.2019.
У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі № 525/503/14-а.
Таким чином, період, за який ОСОБА_1 повинна бути нарахована компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії, на виконання судового рішення від 09.10.2019, повинен обчислюватися з 01.01.2014 по 16.07.2019, тобто з моменту виплати пенсії у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством, та по день фактичної виплати донарахованої на виконання судового рішення частини пенсії. Відповідно, для обрахунку компенсації індекс споживчих цін підлягає обчисленню шляхом множення місячних індексів за період невиплати грошового доходу: за січень 2014 року - визначається шляхом множення місячних індексів за період з лютого 2014 р. по червень 2019 р. включно; за лютий 2014 р. (беруться індекси з березня 2014 р. по червень 2019 р. включно); за березень 2014 р. (беруться індекси з квітня 2014 р. по червень 2019 р. включно); за квітень 2014 р. (беруться індекси з травня 2014 р. по червень 2019 р. включно) і т.д.
Беручи до уваги вищевикладене, дії відповідача, щодо нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 01.11.2014 по 01.06.2019 - неправомірними і такими, що не відповідають судовому рішенню від 09.10.2019, на виконання якого відповідачем вчинено оскаржені позивачем дії.
Вказане призвело до неналежного виконання відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 440/3327/19, та, як наслідок, порушення відповідачем приписів статей Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов`язковості виконання судового рішення, що відповідно до частини другої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Зважаючи на положення вказаної норми, а також ту обставину, що у запереченнях на заяву ОСОБА_1 відповідач жодним чином не доводить правомірності проведеного на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №440/3327/19 розрахунку суми компенсаційної виплати ОСОБА_1 , та не надає жодних належних доказів щодо вчинення дій спрямованих на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії, суд вважає за доцільне задовольнити заяву ОСОБА_1 та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №440/3327/19, та постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, копію якої направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №440/3327/19.
Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (заява подана в порядку передбаченому ст. 383 КАС України) у справі № 440/3327/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення компенсації та моральної шкоди.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №440/3327/19.
Копію окремої ухвали направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №440/3327/19.
Про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №440/3327/19 повідомити Полтавський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з дня отримання копії цієї окремої ухвали.
Окрема ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Окрема ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Головко
Судове рішення № 90888512, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 10.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/3327/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: