Рішення № 90886583, 18.05.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/41/2020

130/1446/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

при секретарі - Яковець К.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ :

18.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди з підстав того, що 10.04.2019 року суддею Жмеринського міськрайонного суду Шепелем К.А. призначено підготовче засідання у кримінальній справі №130/2968/18, де відповідач перебуває у статусі обвинуваченого, а позивач потерпілою, за наслідком чого вона виявила бажання звернутись до суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Під час досудового розслідування було встановлено, що 13.10.2017 року близько 17:40 годин відповідач, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ 210994-20", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Київська в м.Жмеринка з боку вул. Грушевського у напрямку Жмеринської ЦРЛ, в районі АЗС "ОККО" не впорався з керуванням, перетнув лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яку згідно Правил дорожнього руху перетинати заборонено, в результаті чого з необережності допустив зіткнення з автомобілем "ВАЗ 21130", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 18.10.2018 року №85 внаслідок даної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля "ВАЗ 210994-20", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого двобічного перелому нижньої щелепи зі зміщенням травматичного вивиху (41-42) зубів; забою правої нирки, які належать до тілесних ушкоджень середньої важкості, оскільки спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я. Вказані дії відповідача кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Після отриманих тілесних ушкоджень вона потрапила спочатку до реанімаційного відділення Жмеринської ЦРЛ, звідки наступного дня була переведена до реанімаційного відділення Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, де перебувала упродовж трьох днів, після чого знаходилась на стаціонарному лікування, під час якого їй було видалено два зуба. Надалі перебувала на лікуванні з приводу переламу щелепи. Для її лікування та проведення операції за кошти матері були придбані медикаменти та лікарські засоби, сума яких загалом становить 9738,31 грн., про що свідчать відповідні фіскальні чеки. Крім того, батьком відповідача були надані кошти в сумі 11000 грн., а також 5500 грн. на придбання інструментів надала її матір. Наразі вона потребує лікування та протезування зубів, вартість якого складає 19350 грн., проте, такої суми коштів її матір не має. Також у зв`язку з незаконними діями відповідача ОСОБА_3 їй було завдано моральну шкоду, яка полягає у сильних душевних стражданнях, зумовлених перебігом неодноразових стаціонарних лікувань та втратою п`ятьох зубів. Після цього вона перестала спокійно спати, відчуваючи із вадами свого здоров`я, що її друзі та знайомі помічають відсутність у неї зубів, а також не маючи змоги нормально харчуватись та пережовувати їжу. З вини ОСОБА_3 вона вимушено пропустила загалом два місяці занять у Жмеринському ВПУ. В момент отримання тілесних ушкоджень перенесла значний фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, страху за своє здоров`я, життя. Зазначила, що в подальшому вона була вимушена проходити стаціонарне лікування, витримувати болісні процедури, отримувати неприємне медикаментозне лікування, упродовж якого вона почувалась незручно, дискомфортно, з необхідністю пристосовуватись до негативних умов існування, потребуючи домомоги з боку матері, з приводу чого сама почувалася джерелом клопоту та обмежень для неї. До теперішнього часу відчуває періодичні болі та має погіршений стан здоров`я. У зв`язку з ушкодженням здоров`я, заподіяного вчиненням обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, їй була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах. Просила стягнути з відповідача завдану їй матеріальну шкоду в розмірі 34588,31 грн., яка складає загальну вартість придбання нею лікарських засобів та препаратів та завдану їй моральну (немайнову) шкоду в розмірі 50000 грн.

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 25.07.2019 року відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.

14.08.2020 року до суду від представника відповідача - адвоката Кучера В.М. надійшов відзив на позов, за змістом якого не заперечено наслідки ДТП та страждань, незручностей, яких зазнала потерпіла внаслідок дій відповідача, у зв`язку з чим строна відповідача ОСОБА_3 погоджується на часткове відшкодування вартості відновлення зубів, втрачених з його вини, однак за наявності відповідно підтвердженого розрахунку такої вартості. Просив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; зобов`язати позивача представити суду та відповідачеві якісні копії документів на підтвердження завданої майнової шкоди в розмірі 9738 грн. та її розрахунок; провадження у справі зупинити до закінчення апеляційного розгляду кримінальної справи про кримінальне правопорушення, внаслідок якого завдано шкоду.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 29.08.2019 року визначено подальший розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Того ж дня ухвалою суду було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

04.11.2019 року ухвалою Жмеринського міськрайонного суду провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 20.11.2019 року підготовче засідання було відкладено з підстав неявки до суду сторін у справі.

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 19.12.2019 року закрито підготовче провадження із призначенням справи до судового розгляду по суті.

В судових засіданнях 05.02.2020 року та 10.03.2020 року оголошено перерву за клопотаннями позивача та її представника.

15.04.2020 року справа була знята з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді Верніка В.М. у нарадчій кімнаті в колегіальному складі суду у іншій справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кметюк А.В. позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задоволити з викладених у позові обґрунтувань. Зазначили, що внаслідок ДТП, яке сталось з вини відповідача, позивач ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження на лікування яких було витрачено значні кошти, розмір яких вважають доведеним долученими до позову фіскальним чеками. Окрім того, позивач зазнала і моральні страждання, які заключаються у втраті зубів та нездатності продовжувати навчання у зв`язку з перебуванням на лікуванні.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 до нього про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнав, зазначивши, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Представник відповідача Кучер А.В. позов не визнав. Вважає, що надані стороною позивача докази є неналежними та недопустимими, адже представлені позивачем чеки неналежної якості та немає підтверджень призначення певних медичних препаратів для лікування позивача. Крім того, у довідці щодо протезування зубів, вартість чого становить 19350 грн. не зазначено протезування яких саме зубів потребує позивач, також дана довідка не містить опису виконаних робіт.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши представлені в матеріалах справи докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого позивачу ОСОБА_1 встановлено діагноз: Повний відкритий двобічний перелом нижньої щелепи із зміщенням, призначено відповідне лікування (а.с.4,5, 81,82).

Згідно висновку комп`ютерної томографії діагностичного центру "Свята Софія" від 13.10.2017 року при проведенні дослідження головного мозку ОСОБА_1 об`ємних та вогнищевих змін в структурах головного мозку і ЗЧЯ не виявляється. Встановлено лінійний перелом нижньої щелепи справа (а.с.12).

Як вбачається з довідки квартального комітету "Велика Жмеринка" м.Жмеринка від 27.08.2019 року №37981, до складу сім`ї відповідача ОСОБА_3 входять: ОСОБА_7 , та неповнолітні ОСОБА_8 і ОСОБА_9 (а.с.32).

Згідно копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.34,35).

Відповідно до довідки ПП "Транзит-Транс" від 12.08.2019 року заробітна плата відповідача ОСОБА_3 , який є працівником даного підприємства, за період з лютого по липень 2019 року становила 25038 грн. (а.с.36).

Згідно копії вироку Вінницького апеляційного суду від 16.10.2019 року вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.05.2019 року щодо ОСОБА_3 скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Згідно ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням іспитовим строком на три роки (а.с. 46-48).

Відповідно до копії розписки від 18.10.2017 року ОСОБА_10 отримано від ОСОБА_11 грошові кошти в розмірі 11000 грн. на придбання лікарських препаратів та операцію доньки ОСОБА_1 . Відповідно до копії товарного чеку від 18.10.2017 року сплачено кошти за придбання лікарських засобів в сумі 16000 грн. (а.с.60).

Згідно довідки Державного центру зайнятості Жмеринська міськрайонна філія № 1357 від 18.12.2019 ОСОБА_3 перебуває на обліку як безробітний в Жмеринській МРЦЗ з 10.12.2019 року. Виплата допомоги по безробіттю буде розпочато з 16.03.2020 року (а.с.61).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані та представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не оскаржуються.

Суд не приймає в якості доказу копії фіскальних та товарних чеків на придбання медичних та лікарських засобів (а.с.6-9, 83-92), адже вони не підтверджують обставини, викладені в позовній заяві, відповідно відсутні відомості щодо того, що такі ліки були позивачкою придбані у даній аптеці та за таку ціну, а відтак встановити, що їх позивачка придбавала чи вживала за призначенням, із наданих суду доказів неможливо

Також за аналогічних обставин суд не приймає в якості доказів квитанції до прибуткового касового ордера №87/06 від 13.10.2017 року від ОСОБА_1 отримано 780 грн. на підставі СКТ голови (а.с.10,93), довідку від 16.01.2019 року №2 ПП "Клініка стоматології Гаврилюка" стосовно потреби лікування та протезування зубів ОСОБА_1 , вартість якого складає 19350 грн., надто з огляду на відсутність вказівки щодо певних зубів та розрахунку зазначеної вартості (а.с.11).

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно положень ст.12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч.1, п.8,9 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

У відповідності до положень ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У відповідності до положень ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, суд вважає, що позивачем доведено понесення нею витрат на лікування спричинених їй ушкоджень у виді двобічного перелому нижньої щелепи зі зміщенням травматичного вивиху (41-42) зубів, що пов`язані із обставинами, які встановлені вироком Вінницького апеляційного суду від 16.10.2019 року, та які випливають внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 на загальну суму, що становить 5917,20 грн. відповідно до придбаних медичних препаратів " Цефатоксін ", " Лінконіцин ", "Лопракс", "Нурофен", "Хлоргексидин", "Содермікс" та їх аналогів, що визначені у переліку лікувальних заходів і медичних рекомендацій згідно виписок з медичної карти амбулаторного (стацінарного) хворого (а.с.4,5,6,7,8,9,81,82,83,84,85,86,87,89,90,91).

В частині вимог щодо відшкодування оспорюваної моральної шкоди, яку позивачем ОСОБА_1 оцінено у 50000 грн, суд приймає до уваги її ствердження щодо понесених фізичних страждань від больових відчуттів внаслідок отриманих нею тілесних ушкоджень та лікувальних заходів, погіршення нормальних життєвих зв`язків, негативні емоції та психічні переживання, зумовлені пошкодженням нижньої щелепи та двох зубів, що є очевидним, хоча й оціночним поняттям, проте не спростовано стороної відповідача самим лище запереченням доведеності цих обставин позивачем.

Разом з тим, суд відхиляє доводи сторони позивача щодо вимушеного двомісячного пропуску навчальних занять через перебіг її стаціонарного лікування, оскільки згідно відомостей у вказаних вище виписках з медичної карти ОСОБА_1 періоди її стаціонарного лікування вказані з 14 до 27 жовтня 2017 року та з 23 до 26 січня 2018 року. Також суд визнає недоведеними позивачем заявлені обставини щодо необхідності протезування загалом п`яти її зубів, надто за невизначення їх певної нумерації за медичним обліком та причинного зв`язку стосовно цього наслідку із протиправними діями відповідача ОСОБА_3 , що наразі не підтверджено жодним належним та допустими доказом, виходячи з встановлених в ході судового розгляду кримінального провадження причинного наслідку його протиправних дій лише щодо відкритого двобічного перелому нижньої щелепи зі зміщенням травматичного вивиху (41-42) зубів. Також суд враховує, що позивачем не доведено незворотність наслідків травмування для її організму або непереборного знівечення.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої позивачці ОСОБА_1 , суд виходить із усталеної судової практики. Зокрема, згідно роз`яснень, що містяться у п.п.3, 5 Постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, також відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд при вирішенні даної справи враховує, що оскільки компенсація моральної шкоди відбувається на емоційному рівні людської свідомості, то розмір такої компенсації повинен бути достатнім, щоб викликати у потерпілого, або дозволити йому отримати у майбутньому позитивні емоції такої глибини і сили, які здатні у повному обсязі компенсувати, врівноважити ті негативні відчуття і переживання, в яких полягає моральна шкода, в межах її доведеності перед судом.

Зокрема, суд враховує доведеність позивачкою завдання їй загалом матеріальної та моральної шкоди внаслідок злочинних дій відповідача ОСОБА_3 , якого вироком суду від 16.10.2019 року визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні щодо якого позивач ОСОБА_1 є потерпілою, що призвело до її душевних психоемоційних переживань, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою, спричиненою дією джерала підвищеної небезпеки, і протиправним діянням та вини у її заподіянні відповідача, яка встановлена вироком суду, що набув законної сили, стан здоров`я позвача, що за характером страждань це прості переживання, які не потребували отримання психолого-психіатричної допомоги, незначну тривалість лікування та відсутність стійких та заздалегідь незворотніх негативних наслідків, які виникли в результаті посягання на здоров`я ОСОБА_1 , необхідність звернення із позовом до суду для захисту порушених прав.

Тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також встановлених судом обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення на її користь з відповідача матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 5917,20 грн., та в частині відшкодування моральної шкоди також підлягають частковому задоволенню в сумі 15000 грн.

З урахуванням того, що позива при подачі даного позову звільнена законом від сплати судового збору за предметом заявленого позову, пропорційно задоволеним позовним вимогам стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1621,60 грн. судового збору за сумою ставок щодо вимог майновго та немайнового характеру. Підстав розподілу інших судових витрат наразі немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.15, 16, 22, 23, 1166, 1169, 1177, 1187 ЦК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , мешканки АДРЕСА_2 ) 5917 гривень 20 копійок матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди, завданих вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь з ОСОБА_3 28671 гривні 11 копійок матеріальної шкоди та 35000 гривень моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь держави (рахунок отримувача UA568999980313141206000002854, отримувач коштів - УК у Жмерин.р/отг м.Жмеринка/22030101, код ЄДРПОУ 37755173, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, пункт 1.1.2.,1.2.2.) 1621 гривню 60 копійок судових витрат із сплати судового збору.

Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а також включно під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Повне судове рішення складено 31.07.2020 року.

Суддя Вернік В.М.