Ухвала суду № 90883808, 07.08.2020, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/531/20

Провадження № 1-кп/162/63/2020

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі судді Глинянчука В.Д.,

за участі секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

прокурора Шептура А.М.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Гичука В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Шептура Антона Миколайовича у кримінальному провадженні № 12020030140000098 за частиною першою статті 119 Кримінального кодексу України (далі по тексту - КК) про обрання запобіжного заходу обвинуваченому

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю і жителю АДРЕСА_1 , одруженому, із середньою освітою, робітнику товариства «Волма», селище Любешів,

встановив:

На розгляді Любешівського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження № 12020030140000098 за частиною першою статті 119 КК.

У підготовчому судовому засіданні 07 серпня 2020 року прокурором подано клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Клопотання умотивовано тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у протиправному заподіяння смерті іншій людині, вчиненому з необережності. В ході проведення досудового розслідування встановлено ризики, передбачені пунктами 1 та 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК, зумовлена тим, що обвинувачений ОСОБА_2 проживає у безпосередній близькості від державного кордону, зважаючи на суворість потенційного покарання, він може ухилитися та переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК, обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту матиме можливість незаконно впливати на свідків обвинувачення, оскільки вони проживають у територіально наближених населених пунктах тощо. З огляду на викладене застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та повідомив суд, що за час досудового розслідування ОСОБА_2 виконував встановлені законодавством процесуальні обов`язки. Інформацією про вплив обвинуваченого на свідків прокурор не володіє. У ході досудового розслідування ОСОБА_2 сприяв встановленню обставин кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечив. Вказав, що намірів ухилятися чи переховуватись від суду він не має, ніяких дій щодо впливу на свідків він не вчиняв і вчиняти не планує. Також ОСОБА_2 просить взяти до уваги, що він працює робітником у товаристві «Волма» у селищі Любешів.

Вирішуючи це клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 176 КПК запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурорне доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження- судом за клопотанням прокурора.

Згідно із статтею 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченимпокладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурорне мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченимкримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частин першої, другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченомузалишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадженнядокази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Необхідно констатувати, що на підтвердження обставин, передбачених статтею 178 КПК, прокурором не надано суду жодних матеріалів.

З обвинувального акту слідує, що ОСОБА_2 обвинувачується у вбивстві з необережності ОСОБА_3 під час полювання. Немає підстав вважати, що на момент оголошення підозри ОСОБА_2 слідчий поліції діяв неумотивовано та свавільно.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що домашній арешт щодо обвинуваченого уже застосовувався, строк його дії збіг 15 червня 2020 року.

З обвинувального акту слідує, що ОСОБА_2 працевлаштований, під час досудового розслідування активно сприяв у розкритті злочину.

Зі слів прокурора обвинувачений виконував процесуальні обов`язки, у тому числі і після закінчення строку дії попереднього домашнього арешту.

Об`єктивних даних про спроби обвинуваченого впливати на свідків суду не надано.

Факт проживання ОСОБА_2 у близькості до державного кордону з Республікою Білорусь сам по собі не є достатньою підставою для констатації ризику переховування від суду.

Отже, клопотання прокурора необхідно визнати необґрунтованим. Достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує прокурор, не встановлено.

Керуючись статтями 176, 177, 178, 181, 194 КПК, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Д. Глинянчук