Рішення № 90881477, 11.08.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 924/108/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, 29006, м. Хмельницький, вул. Героїв АТО, 3/1, код ЄДРПОУ 07928461

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна фірма “Укрінбуд”, 54055, м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, 73, кв. 2, код ЄДРПОУ 40092605

про: стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

11.02.2020 на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна фірма “Укрінбуд” м. Миколаїв про стягнення 14828,75 грн, з яких 13611,82 грн основного боргу, 1056,93 грн пені, 110,00 грн 3% річних, 50,00 грн втрат від інфляції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2020 позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна фірма “Укрінбуд” м. Миколаїв про стягнення 14828,75 грн, передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020, головуючим суддею у справі №924/108/20 визначено суддю Ржепецького В.О.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 31 ГПК України, спори між судами щодо підсудності не допускаються; справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачеві 10-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалу суду від 16.03.2020 позивачем отримано 23.03.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 54001 39823180.

20.03.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/108/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу “COVID - 19” від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061). Установлено, що: у регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, що визначаються цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції; заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою; Головним державним санітарним лікарем України розробляються та затверджуються протиепідемічні заходи, які визначають особливості провадження діяльності суб`єктами господарювання на період карантину.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції “COVID-19”, зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі “Електронний суд”, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

“Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X “Прикінцеві положення” ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020.

Враховуючи, що розгляд цієї справи відбувається в спрощеному провадженні без виклику сторін, відповідач повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений на підставі наведених положень Закону.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

05.07.2018 року між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький (балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна фірма “Укрінбуд” (споживач, відповідач) укладено договір №3 про відшкодування витрат балансоутримувача на електричну енергію (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого споживач згідно з показниками лічильників або за даними щомісячних Актів обстеження (надалі – Акт), підписаних сторонами (в довільній формі), виходячи з вартості встановлених енергозабезпечуючим підприємством тарифів споживання електроенергії, відшкодовує балансоутримувачу вартість електроенергії у в/м №25 в/ч А 4239 м. Хмельницький (а.с. 63-65).

Відповідно до п. 1.2 Договору номера та показники лічильників на день підписання даного Договору фіксуються (перелік об`єктів на які подається електроенергія, вартість тарифу, номера та показники лічильників додаються до даного Договору та є його невід`ємною частиною).

Відповідно до п. 1.3 Договору розмір тарифу встановлюється балансоутримувачем на основі тарифу прямих постачальників.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість електроенергії встановлюється балансоутримувачем для споживача виходячи з вартості тарифу відповідного енергопостачального підприємства.

Відповідно до п. 2.2 Договору споживач відшкодовує вартість електричної енергії, яка перераховуються із розрахунку фактичного споживання за попередній місяць у розмірі 100% на розрахунковий рахунок балансоутримувача щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця за наступний місяць на умовах попередньої оплати.

Кінцевий розрахунок по відшкодуванню вартості електричної енергії за кожний місяць проводиться споживачем, після коригування оплати згідно з виставленим рахунком та актом виконаних робіт, протягом 3-х днів із дня їх отримання.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору балансоутримувач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі забезпечити подачу електричної енергії.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору споживач зобов`язується своєчасно, відповідно до п. 2.2 Договору проводити попередню оплату та коригування оплати по відшкодуванню вартості електричної енергії.

Відповідно до п. 4.3 Договору за порушення термінів відшкодування вартості електричної енергії споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення за кожен день невідшкодування.

Відповідно до п. 6.1 Договору Договір діє з 05.07.2018 року по 05.07.2019 року, а в частині невиконання зобов`язань – до повного їх виконання.

Відповідно до п. 6.3 Договору Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури всього на суму 13611,82 грн:

- рахунок-фактура №12 від 11.09.2019 року на суму 1847,45 грн (а.с. 68);

- рахунок-фактура №05 від 01.10.2019 року на суму 4472,93 грн (а.с. 69);

- рахунок-фактура №05 від 05.11.2019 року на суму 3301,24 грн (а.с. 70);

- рахунок-фактура №05 від 16.11.2019 року на суму 2264,62 грн (а.с. 71);

- рахунок-фактура №05 від 03.12.2019 року на суму 1725,58 грн (а.с. 72).

Позивач звернувся до відповідача з претензією №5208 від 29.10.2019 року про сплату заборгованості за електричну енергію, яка станом на 28.10.2019 року становить 13 611,82 грн (а.с. 66-67).

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, позовні вимоги, щодо стягнення основного боргу за електричну енергію в сумі 13611,82 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 1056,93 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, який позивачем додано до позовної заяви (а.с.23), позивачем на підставі п. 4.3. Договору нараховано за неналежне виконання зобов`язання та заявлено до стягнення пеню в розмірі 1056,93 грн. від суми заборгованості за період прострочення з 14.09.2018 по 28.01.2020 в межах строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, з розрахунку облікової ставки НБУ у період прострочення.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 14.09.2018 по 28.01.2020 року, по кожному окремому рахунку:

- по рахунку від 11.09.2019 на суму 1847,15 грн. за період з 14.09.2019 по 28.01.2020 у сумі 209,37 грн.;

- по рахунку 01.10.2019 на суму 4472,93 грн. за період з 03.10.2019 по 28.01.2020 у сумі 430,11 грн.;

- по рахунку 05.11.2019 на суму 3301,24 грн. за період з 08.11.2019 по 28.01.2020 у сумі 212,58 грн.;

- по рахунку 16.11.2019 на суму 2264,62 грн. за період з 16.11.2019 по 28.01.2020 у сумі 130,41 грн.;

- по рахунку 03.12.2019 на суму 1725,58 грн. за період з 03.12.2019 по 28.01.2020 у сумі 74,46 грн.;

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Відповідачем жодним чином не спростовано позовні вимоги в частині нарахування пені. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 1056,93 грн. є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних у сумі 110,00 грн. та інфляційних втрат у сумі 50,00 грн. та, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 12.02.2019 року по 28.01.2020 року по кожному окремому зобов`язанню в загальній сумі 110,00 грн.

Розрахунок суми трьох відсотків річних є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Отже, вимога щодо стягнення 3% річних в сумі 110,00 грн. є обґрунтованою.

За порушення строків оплати рахунків позивачем нараховано інфляційні втрати за період з вересня 2019 по січень 2020 року в сумі 50,00 грн. Нарахування здійснено по кожному окремому рахунку. Розрахунок є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 2102,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна фірма “Укрінбуд” (54055, м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, 73, кв. 2, код ЄДРПОУ 40092605) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький (29006, м. Хмельницький, вул. Героїв АТО, 3/1, код ЄДРПОУ 07928461) 14828,75 грн., з яких 13611,82 грн. основного боргу, 1056,93 грн. пені, 110,00 грн. 3% річних, 50,00 грн. втрат від інфляції та 2102,00 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький, 29006, м. Хмельницький, вул. Героїв АТО, 3/1, код ЄДРПОУ 07928461

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна фірма “Укрінбуд”, 54055, м. Миколаїв, вул. 2-А Слобідська, 73, кв. 2, код ЄДРПОУ 40092605.

Суддя В.О. Ржепецький