Ухвала суду № 90879130, 10.08.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/5198/20

Провадження № 1-кп/185/590/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року Колегія Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Самоткан Н.Г.,

суддів - Мицака М.С., Мельника Ю.А.,

секретаря судових засідань - Перепелиці О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040370000778 від 12 травня 2020 року, з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравенська Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Миколаївка Петропавлівського району, Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Першотравенська Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, -

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Першотравенська Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, -

за участю:

прокурора - Онуфрієнко Л.Г.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників обвинувачених - адвокатів Алієва Н.Д., Мелешка І.В., Ільїна І.Д., Михайлюка Б.Л.,

представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката Дерев`янка О.А.,

В С Т А Н О В И Л А :

Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожному окремо, строк якого спливає 12 серпня 2020 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожний окремо, заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити на цілодобовий домашній арешт.

Захисники обвинувачених - адвокати Алієв Н.Д., Мелешко І.В., Ільїн І.Д., Михайлюк Б.Л. заперечували проти продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Ільїн І.Д. просив застосувати до обвинуваченого заставу.

Представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат Дерев`янко О.А. підтримав клопотання прокурора.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, колегія суддів приходить до наступного висновку.

На даний час строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожного окремо, закінчується, суд має розпочати розгляд кримінального провадження.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено до дванадцяти років позбавлення волі, працює. Обвинувачений ОСОБА_1 під тяжкістю встановленого покарання може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, в позапроцесуальний спосіб незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще судом не допитані, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою та можливість продовження вищевказаного запобіжного заходу, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено до дванадцяти років позбавлення волі, не працює. Обвинувачений ОСОБА_2 під тяжкістю встановленого покарання може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, в позапроцесуальний спосіб незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще судом не допитані, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою та можливість продовження вищевказаного запобіжного заходу, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено до дванадцяти років позбавлення волі, не працює. Обвинувачений ОСОБА_3 під тяжкістю встановленого покарання може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, в позапроцесуальний спосіб незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще судом не допитані, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою та можливість продовження вищевказаного запобіжного заходу, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період умовного терміну, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, у період іспитового строку, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено до дванадцяти років позбавлення волі, не працює. Обвинувачений ОСОБА_4 під тяжкістю встановленого покарання може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, в позапроцесуальний спосіб незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще судом не допитані, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою та можливість продовження вищевказаного запобіжного заходу, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено до дванадцяти років позбавлення волі, не працює. Обвинувачений ОСОБА_5 під тяжкістю встановленого покарання може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, в позапроцесуальний спосіб незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще судом не допитані, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою та можливість продовження вищевказаного запобіжного заходу, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожному окремо, обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останнім, у разі визнання останніх винуватими у кримінальних правопорушеннях, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожний окремо, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, можуть переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожному окремо, не зважаючи на їх міцні соціальні зв`язки, у разі доведеності вини та визнання їх винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», колегія суддів приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Для відмови у звільненні особи з-під варти принципи конвенційного прецедентного права передбачають наступні підстави: 1) ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі «Штегмюллер проти Австрії»; 2) ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини»; 3) вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ у справі «Мацнеттер проти Австрії»).

Колегія суддів погоджується з думкою прокурора про те, що враховуючи ймовірну тяжкість покарання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожному окремо, у разі визнання останніх винуватими у кримінальних правопорушеннях, їм може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, перебуваючи під загрозою тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожний окремо, можуть переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожний окремо, можуть вплинути на потерпілих та свідків, з метою схилення до зміни показів та відмови від показів, взагалі. Ці ж обставини вказують на недопустимість застосування більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України, не визначався, оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожний окремо, обвинувачуються у вчиненні злочинів із застосуванням насильства.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожному окремо, у вигляді тримання під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183, 194, 314-316, 372 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 08 жовтня 2020 року.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - до 08 жовтня 2020 року.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - до 08 жовтня 2020 року.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - до 08 жовтня 2020 року.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - до 08 жовтня 2020 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4) для виконання.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: Н.Г. Самоткан

Суддя: М.С. Мицак

Суддя: Ю.А. Мельник