Ухвала суду № 90879128, 10.08.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5193/20

Провадження № 2/185/3076/20

У Х В А Л А

10 серпня 2020 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Міністерства юстиції України Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Міністерство цифрової трансформації України про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Міністерства юстиції України Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Міністерство цифрової трансформації України, в якому просить скасувати арешт майна та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №880388 з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності б/н НОМЕР_1 , видане Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позовна заяване відповідаєвимогам ч.5ст.177ЦПК,а саме: позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, в порушення вимог ч. 5ст. 177 ЦПК Українипозовна заява не містить доказів, які підтверджують, накладення арешту на вищевказане нерухоме майно (копія постанови АА №880388, ухвали, витяг з реєстру нерухомого майна, який містить такі дані, тощо).

Відповідно до Постанови пленуму ВССУ від 03.06.2016 № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна":

« 1. У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатей 15,16Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченомустаттями 174,539Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно зпунктом 9розділу XI "Перехідні положення" КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченомурозділом VIIЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

2. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3,45ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

….

5. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VIIЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимогстатті 181Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченостаттею 60Закону про виконавче провадження.

У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставіпункту 1частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченоїпунктом 1частини першої статті 205 ЦПК.»

Таким чином, позивачем не зазначено яким документом (постанова, ухвала, інше) накладено арешт на майно, не надано його копію, не зазначено яким органом (судом, державним виконавцем, інше), та в якій справі (цивільна, адміністративна, кримінальна) накладався арешт на майно, та який статус в цій справі має позивач (сторона по справі, інший власник майна, учасник кримінального провадження, інше), що позбавляє суд можливості визначити в яком порядку повинен розглядатися даний спір, встановити належного відповідача, так як в спорах про зняття арешту з майна відповідний орган державної виконавчої служби має бути залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, або він є органом дії якого оскаржуються (якщо питання підлягає розгляду в порядку, передбаченомурозділом VIIЦПК).

Витяг з реєстру нерухомого майна № 2123393250 від 03.06.2020, наданий позивачем, щодо майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 , не містить даних щодо наявності заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, а саме, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пп.2, п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840,8грн. на рахунок: УК у м.Павлоградi/м.Павл-д/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37936856 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA958999980313181206000004032 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа), або надати суду докази звільнення від сплати судового збору.

Відповідно довимог ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 185, 260 ЦПК України,суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Міністерства юстиції України Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: Міністерство цифрової трансформації України про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху, про що сповістити заявника, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в іншому випадку заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко