
Справа № 132/2403/20
Ухвала
Іменем України
"07" серпня 2020 р. місто КАЛИНІВКА
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті цього органу місцевого самоврядування про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
05.08.2020р. до Калинівського районного суду Вінницької області надійшов вказаний адміністративний позов, ознайомившись із яким, вважаю, що його необхідно залишити без руху виходячи з наступних підстав:
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтми 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно п.п. 2, 4, 11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються :повне найменування(дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові-для фізичнихосіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб);поштовий індекс;ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України);реєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерія паспортадля фізичнихосіб -громадян України(якщотакі відомостівідомі позивачу),відомі номеризасобів зв`язку,офіційна електроннаадреса абоадреса електронноїпошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак ОСОБА_1 , під час звернення до суду з адміністративним позовом, вищевказані вимоги ст.160КАС України не дотримані.
Так, у позовній заяві не зазначено повне найменування відповідача, а саме відсутні наступні реквізити: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Зміст позовної заяви містить ряд протиріч. Так, відповідачем у справі є Глинська сільська рада Калинівського району Вінницької області в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті цього органу місцевого самоврядування, натомість згідно прохальної частини позовної заяви, заявник просить визнати дії поліцейського роти № 2 БУПП м. Вінниці Турляка А.В. при винесенні постанови серії АР № 057505 про адміністративне правопорушення від 01.10.2016р. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП протиправними, а постанову скасувати.
Крім цього, на обґрунтування позовних вимог, заявник посилається на незаконність постанови адміністративної комісії при виконкомі Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 14.07.2017р. № 3, натомість до позовної заяви додає копію постанови від 14.07.2020р. № 3.
Документи та докази відповідно до ст.94 КАС України, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дані вимоги позивачем не виконано, оскільки копії позовної заяви та додані до неї документи не засвідчені в передбаченому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даною позовною заявою.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч.2 ст.166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі, які за формою та змістом повинні відповідати вимогам, встановленим у ст.167 КАС України.
За ч.3 ст.166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено в ч.ч.3, 4 КАС України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію.
Виходячи з викладеного, питання про поновлення процесуального строку вирішується судом на підставі відповідної заяви, яка подається у вигляді окремого процесуального документа, який за формою та змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у ст.167 КАС України.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивач із клопотанням про поновлення процесуального строку не звертається.
Статтею 161 КАС Українивстановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до частини 3статті 161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до преамбулиЗакону України «Про судовий збір» №3674-VIцей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Отже, самеЗакон України «Про судовий збір»є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріоритет застосування у даних правовідносинах.
Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 3 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до положень статей3,5 Закону №3674-VIсеред осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
В той же час, відповідно достатті 288 КУпАПособа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Питання застосування вищенаведених норм закону стало предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 дійшла висновку про те що: «за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті25 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають».
Частиною п`ятоюстатті 242 КАС Українивизначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено вимоги про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частина 3 ст.6Закону України«Про судовийзбір» визначає, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до правової позиції, наведеній у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Згідно з частиною першоюстатті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьоїстатті 4 Закону №3674-VІза подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення позивача до суду складає 840,80 грн.
В той же час, частиною п`ятоюстатті 4 Закону № 3674передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 420,40 грн.
При цьому, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що «З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Як уже зазначалося, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5ст. 242 КАС).
Відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2020 року складає 2102 грн.
Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви позивачу в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн. (2102 х 0,2).
Однак, в порушення вищевказаних норм, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, а також не додано документів, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За ч.2 цієї ж статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного місцевий суд вважає за необхідне залишити вказаний адміністративний позов без руху, надавши заявнику строк для усунення його недоліків /тобто, для надання місцевому суду позову, оформленого відповідно до вимог процесуального закону, а також квитанції про сплату судового збору/.
Керуючись ст.ст. 123, 161, 169 КАС України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті цього органу місцевого самоврядування про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а також надати суду в оригіналі документ про сплату судового збору в сумі 420,40 грн. або ж документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отримувач: УК у Калинівському р-ні/Калинів.р-н/ 22030101, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37503268, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.). Номер рахунку (IBAN) UA948999980313171206000002222, код класифікації доходів бюджету:22030101.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу на підставі пункту 1 частини четвертоїстатті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеномуст. 256 КАС України.
Відповідно дост. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя
Судове рішення № 90874571, Калинівський районний суд Вінницької області було прийнято 07.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 132/2403/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: