Вирок № 90864180, 07.08.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7588/19

Провадження № 1-кп/521/362/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року м. Одеса Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

за участю секретарів - Несвіти А.С., Гаспарової Ж.А.,

прокурорів - Притули Є.С., Кологрьової С.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Жолобчука О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 10.01.2019 року за № 12019160000000021, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області, має вищу освіту, не працює, одружений, має на утриманні малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді провідного фахівця відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, будучи наділений повноваженнями з прийняття іспитів та видачі посвідчень тракториста-машиніста, які підтверджують спеціальне право особи на управління тракторами, у період з 15.05.2018 по 13.07.2018, більш точний час встановити не надалось можливим, за завданням Особи 1, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, склав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: посвідчення тракториста-машиніста на ім`я ОСОБА_2 , у якому повинно бути посвідчено факт складання останнім теоретичних та практичних іспитів на право керування тракторами, у тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими меліоративними і дорожньо-будівельними машинами, без складання ним іспитів, без надання документів щодо проходження професійного навчання, а також щодо усіх передбачених категорій.

Так, ОСОБА_1 , достовірно знав, що особи, які мають намір отримати право керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими меліоративними і дорожньо-будівельними машинами, мають надати документи щодо проходження професійного навчання та успішно скласти теоретичний і практичний іспити, які ОСОБА_2 не складав.

Реалізовуючи свій злочинний намір на підробку завідомо неправдивого документу, ОСОБА_1 у період з 15.05.2018 по 12.07.2018, перебуваючи на своєму робочому місці - в приміщенні кабінету відділу реєстрації сільгосптехніки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, на 2 поверсі в приміщенні будівлі лабораторного корпусу № 1 за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3-й, за відсутності у ОСОБА_2 документів щодо проходження професійного навчання, склав та видав завідомо недостовірний документ, шляхом внесення до бланку посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , який перебував у його розпорядженні, наступні відомості: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » та завідомо недостовірні відомості, які не відповідають дійсності стосовно того, що ОСОБА_2 має право на користування спеціальною технікою за категоріями: А1, А2, В1, В2, В3, С, Б1, Б2, Е1, Е2, Б1, Б2, Ш, 02, шляхом їх не закреслення. У графі «підпис голови екзаменаційної комісії» ОСОБА_1 поставив свій підпис, та у графі «підпис власника» виконав підпис від імені ОСОБА_2 , а також поставив відтиск круглої печатки за № 2 відділу реєстрації сільгосптехніки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, яка видна особисто йому, надавши у такий спосіб вказаному документу усіх необхідних реквізитів офіційного документу.

Після цього, у період з 12.07.2018 по 13.07.2018, більш точний час не встановлено, ОСОБА_1 , діючи у порушення п. 18 Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 217, не вносячи запису про видачу посвідчення на ім`я ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 20.03.2018 до «Книги реєстрації посвідчень тракториста-машиніста і талонів-попереджень за 2018 рік» про видачу серії НОМЕР_1, видав завідомо неправдивий офіційний документ - посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_2 , а іншій невстановленій слідством особі, яка передала посвідчення Особі 1.

Обвинувачений ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Заявив, що не підроблював документів і не розуміє, у чому саме його обвинувачують. Він пояснив суду, що у 2018 році працював на посаді провідного фахівця відділу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області. В той час у відділі працювали 5 співробітників, вони виконували великий обсяг роботи, постійно були завантажені роботою. Всі співробітники відділу мали робочі місця в одному кабінеті, кожен користувався своїм ключем. Він не мав особистого сейфу, зберігав документи у томбочці. Також у складі комісії приймав екзамени у громадян, які спочатку проходили теоретичне випробування, а потім практичне. Він не пам`ятає, чи здавав ОСОБА_2 іспит, але у нього не було потреби підробляти посвідчення ОСОБА_3 і передавати його невідомій особі. Вважає, що підпис у посвідченні ОСОБА_3 відрізняється від його підпису. Не виключає, що бланк посвідчення ОСОБА_3 міг бути йому кимось підкладений серед великого обсягу інших документів на підпис. Крім того, вважає, що при проведенні обшуку 13.07.2018 року працівниками правоохоронних органів були припущені порушення закону, оскільки: був відсутній дозвіл на обшук; у той час, коли всіх працівників було виведено до коридору, у кабінет заходив невідомий чоловік у масці; один з понятих був присутній не з початку обшуку.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в обсязі, вказаному у вироку, знайшла своє підтвердження у сукупності доказів, досліджених та перевірених у судовому засіданні.

- Так, свідок ОСОБА_2 показав суду, що він та члени його сім`ї мають земельні паї, для обробки яких йому було необхідно отримати посвідчення тракториста-машиніста. Для цього у травні 2018 року він звернувся до директора Біляївського учбового центру і запитав, чи можливо закінчити курси, щоб отримати дозвіл на керування спецтехнікою. Директор відповів, що все можливо. У тому ж місяці він (свідок) передав директору фотографії, ксерокопію паспорту та ідентифікаційного коду для отримання посвідчення. Після цього навчання для управління трактором і спецтехнікою не проходив, теоретичні та практичні іспити не складав, навиками керування спецтехнікою не володіє. Відділ реєстрації сільгосптехніки ГУ Держпродспоживслужби ніколи не відвідував, де він розташований - не знає. Він думав, що буде навчатися, але в середині червня 2018 року йому зателефонував директор учбового центру і повідомив, що його посвідчення тракториста вже готово, попросив приїхати, отримати посвідчення та привезти гроші. Він приїхав, передав директору гроші і отримав від нього посвідчення.

- Свідок ОСОБА_4 показала, що разом з обвинуваченим ОСОБА_1 працювала ведучим фахівцем відділу реєстрації сільгосптехніки Держпродспоживслужби. Їх робочі місця розташовувалися в одному кабінеті. Вона, а також ОСОБА_1 і ОСОБА_5 входили до складу екзаменаційної комісії зі складання іспитів для отримання громадянами права на керування тракторами і спецтехнікою. Разом з тим, вона не приймала участі у жодному засіданні комісії, але не підіймала питання про виключення з її складу, оскільки вважала це формальністю. Як член комісії вона не приймала жодного іспиту. Де проходили засідання комісії, їй не відомо. Для складання іспиту громадянину необхідно було показати навички управління сільськогосподарською технікою, однак власної техніки для цього у комісії не було. У випадку успішного складання іспиту відомості про це вносились до електронної бази ОСОБА_1 або ОСОБА_5 . Ким підписувалися посвідчення трактористів, їй не відомо. З ОСОБА_2 вона не знайома і їй не відомо, чи складав він іспит. 13.07.2018 року до них у відділ з`явилися працівники правоохоронних органів і провели обшук, при цьому, на її думку, були порушені вимоги законодавства, оскільки за відсутності ОСОБА_5 був вскритий сейф, де той зберігав документи.

- Свідок ОСОБА_5 показав, що працював у відділі реєстрації сільгосптехніки Держпродспоживслужби та входив до складу екзаменаційної комісії для отримання права на керування тракторами і спецтехнікою. В кабінеті працювали 5 чоловік, у тому числі ОСОБА_1 , який також входив до складу комісії та займався заповненням посвідчень після складання громадянами іспитів. Всі члени комісії знаходилися в одному кабінеті, обговорювали результати іспитів, приймали рішення. Теоретичний екзамен проходив прямо в цьому кабінеті. У зв`язку з великим обсягом роботи він не пам`ятає ОСОБА_2 , обставини здачі ним іспиту. 13.07.2018 року він (свідок) був відсутній на робочому місці, але йому зателефонував ОСОБА_7 , передав слухавку прокурору і той попросив прибути. Він зміг приїхати на роботу тільки через 2 години - близько 17-18 години. В кабінеті були прокурор, інші працівники правоохоронних органів, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 . Він побачив, що його сейф був відчинений. Він викликав адвоката і після його прибуття обшук продовжувався. Його запитали про документи на видачу посвідчення тракториста ОСОБА_3 . Він відповів, що документи мають бути у шафці, але коли подивилися цю шафку, то папки з документами відносно ОСОБА_3 не знайшли. Він (свідок) підписувався у протоколі обшуку, адвокат подав на нього зауваження.

- Свідок ОСОБА_9 показав, що 13.07.2018 року наприкінці робочого дня був запрошений працівником правоохоронного органу взяти участь як понятий при проведені обшуку, який проводився в офісі організації, що займається реєстрацією техніки. Це приміщення розташоване у сусідньому корпусі з його підприємством. Його провели до кабінету, де мав проводитися обшук, там крім правоохоронців було ще 1 чи 2 особи, їм роз`яснили права, потім всі зайшли до кабінету. Поняті спостерігали, працівники поліції виконували свою роботу, вилучали документи, все фіксувалося на відеокамеру. ОСОБА_1 був присутній при проведенні обшуку. Приблизно через годину приїхав чоловік, який назвався адвокатом. Наприкінці протокол обшуку зачитали вголос і дали понятим на підпис. Він ознайомився і підписав протокол.

- 18.05.2018 ОСОБА_2 звернувся до ГУНП в Одеській області із заявою про вимагання неправомірної вимоги за отримання посвідчення на право керування сільськогосподарською технікою (т. 1 ар. 13-15).

- Матеріали кримінального провадження № 12019160000000021 за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України виділені в окреме провадження із кримінального провадження № 12018160000000408 за ознаками ч. 4 ст. 368-3 КК України - відповідно до постанови прокурора від 09.01.2019 року та опису документів, які виділяються (т. 1 ар. 7-11).

Захисник заявив клопотання про визнання опису документів, які виділяються з кримінального провадження (т. 1 ар. 10-11), недопустимим доказом, оскільки станом на 23.04.2019 року цей документ не був підписаний прокурором.

Суд звертає увагу на те, що такий процесуальний документ як опис документів, які виділяються з кримінального провадження, не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до статті 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Процесуальні ж документи, які стали підставою для виділення матеріалів із одного кримінального провадження до іншого, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних органом досудового розслідування фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.

Отже, процесуальні документи про виділення матеріалів кримінального провадження ( в тому числі опис виділених документів) повинні досліджуватися судом з метою оцінки допустимості отриманих доказів.

Прокурором Притулою Є.С., який підтримував обвинувачення, суду були надані документи, які в ході досудового розслідування були складені і підписані ним же: 1) постанова від 09.01.2019 року, якою прокурор виділив матеріали із кримінального провадження № 12018160000000408 в окреме провадження за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України; 2) опис документів, які виділяються із кримінального провадження № 12018160000000408.

Опис складається із 90 пунктів і підписаний прокурором Притулою Є.С . У суду відсутні підстави вважати, що додаток до постанови прокурора - опис документів, підписаний не прокурором, а іншою особою, або ж що викладені у ньому відомості не відповідають дійсності.

- Обвинувачений ОСОБА_1 з 09.02.2017 призначений на посаду провідного фахівця відділу атестації, сертифікації та аналітичної роботи Управління контролю в сфері насінництва та розсадництва, відповідно до наказу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 07.02.2017 (т. 1 ар 107); переведений на посаду провідного фахівця відділу реєстрації сільськогосподарської техніки з 05.12.2017 відповідно до наказу від 04.12.2017 (т. 1 ар. 112).

- Згідно з п. 2.6. Положення про відділ сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, завданням вказаного відділу є прийняття теоретичних і практичних іспитів для отримання права на керування машинами, а також видача за їх результатами посвідчення тракториста-машиніста (т. 1 ар. 117-118).

- Відповідно до п. 2.2.6. посадової інструкції провідного фахівця відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 13.11.2017 № 582, ОСОБА_1 зобов`язаний приймати теоретичні і практичні іспити з перевірки знань, необхідних для отримання права на керування машинами та видавати за результатами їх успішного складання посвідчення тракториста-машиніста (т. 1 ар. 123-124).

- Наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області № 113 від 23.01.2018 створено екзаменаційну комісію Відділу реєстрації сільськогосподарської техніки з приймання теоретичних та практичних іспитів на право керування тракторами,саморобними, самохідними сільськогосподарськими меліоративними, дорожно-будівельними машинами, для отримання посвідчення тракториста-машиніста у складі: голова комісії ОСОБА_5 , члени комісії ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (т. 1 ар. 125-126).

Таким чином, ОСОБА_1 був наділений повноваженнями з прийняття іспитів та видачі посвідчень тракториста-машиніста, які підтверджують спеціальне право особи на управління тракторами, а отже був службовою особою на момент вчинення кримінального правопорушення.

- Відповідно до роз`яснення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів («Держпродспоживслужба») № 603-17-12/16106 від 21.11.2018, посвідчення тракториста-машиніста, підписане державним інспектором та завірене печаткою, видається особам, які позитивно склали теоретичний і практичний іспити відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 217 (т. 1 ар. 139-140).

- Як вбачається з протоколу від 13.07.2018, в ході проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України у службовому кабінеті відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області головним спеціалістом відділу ОСОБА_5 були добровільні видані документи: протокол № 54 від 20.03.2018 засідання екзаменаційної комісії, протокол комісії № 55 від 23.03.2018, копія Наказу № 99-к від 26.03.2018, копія посадової інструкції № 582 від 13.11.2017, посадова інструкція № 582 від 13.11.2017, положення про відділ № 582 від 13.11.2017, лист від 13.04.2018, наказ № 1227 від 21.05.2018, посадова інструкція, роздруківка-посвідчення водія ОСОБА_2 13.07.2018, наказ 23.01.2018 № 113, печатка ГУ Держпродспоживслужби, 1 аркуш із відтисками вказаної печатки; вилучено книгу реєстрації видачі посвідчень тракториста-машиніста та талонів попереджень (т. 1 ар. 26-35, 160-168).

Дозвіл на проведення обшуку був наданий відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14.07.2020 року (т. 1 ар. 47-48).

Захисник заявив клопотання про визнання протоколу обшуку недопустимим доказом, посилаючись на те, що: понятий ОСОБА_12 не був присутній на початку обшуку; певний час у кабінеті знаходилися лише правоохоронці, а ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вивели з приміщення; у протоколі не зафіксовано місце виявлення вилучених документів та спосіб відкриття сейфу ОСОБА_5 ; відсутність невідкладності проведення обшуку.

Надаючи оцінку допустимості зазначеного доказу, суд зважає на те, що наявність підстав для проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України перевірялась слідчим суддею. Дозвіл на проведення обшуку був отриманий у встановленому законом порядку 14.07.2020 року. Суд також не знаходить підстав вважати незаконними дії органу досудового розслідування щодо проникнення до кабінету відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив, що разом з іншим понятим був присутній при проведенні обшуку, до початку якого їм працівником правоохоронного органу були роз`яснені права і обов`язки, після чого вони були запрошені до кабінету, де в подальшому проводилася слідча дія, а поняті спостерігали. Свідок пояснив також, що час початку обшуку він пам`ятає приблизно, оскільки з дати події пройшло багато часу (близько 2 років). Суд не має підстав піддавати сумніву покази цього свідка, який був викликаний стороною захисту. Тому відсутні підстави вважати, що певна частина слідчої дії відбувалася без участі понятого ОСОБА_9 .

Що стосується безпосереднього вилучення документів, то суд звертає увагу, що в протоколі обшуку чітко визначено про те, що вилучені документи були отримані органом досудового розслідування не в результаті відшукання (обшуку як такого), а були добровільно видані ОСОБА_5 на усний запит прокурора. Зазначена обставина була зафіксована підписами учасників, у тому числі понятих, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_1 . При цьому жоден з учасників, зазначених у протоколі не вносив протестів чи зауважень з проводу добровільності видачі документів.

Таким чином, викладені захисником аргументи не ґрунтуються на матеріалах справи, а підстави для визнання доказу недопустимим - відсутні.

- В ході досудового розслідування слідчим СУ ГУНП в Одеській області від ОСОБА_2 за його заявою було прийняте посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_2 , дата видачі зазначена 20.03.2018 (т. 1 ар. 158-159).

Захисник заявив, що вважає зазначений доказ недопустимим, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні процесуальні документи, які б підтверджували його отримання органом досудового розслідування у встановлений спосіб.

Суд зважає на те, що відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України стороні обвинувачення надано право здійснювати збирання доказів, зокрема, шляхом витребування та отримання від фізичних осіб речей і документів. При цьому порядок і форма такого витребування і отримання доказів не визначена імперативно.

Як вбачається з досліджених документів, не заперечувалося в судовому засіданні сторонами і випливає із показів свідка ОСОБА_2 , після отримання посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_2 передав його слідчому, відповідно до складної ним же заяви. Ці обставини не викликають сумнівів і не дають підстав вважати, що доказ (посвідчення тракториста-машиніста) отримано внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, або ж в порушення порядку, встановленого КПК України.

- Відповідно до листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів («Держпродспоживслужба») № 603-17-12/16106 від 21.11.2018 - згідно даних з уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_1 від 21.05.2018 розподілене на Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (т. 1 ар. 139-140).

Таким чином, зазначена у посвідченні на ім`я ОСОБА_2 дата видачі - 20.03.2018 року була вказана обвинуваченим ОСОБА_1 безпідставно і довільно, раніше, ніж 21.05.2018 року бланк посвідчення був розподілений і отриманий ГУ Держпродспождивслужби в Одеській області.

- Висновком експерта № 18-4630-4633 від 23.01.2019 за результатами судової почеркознавчої експертизи встановлено, що у посвідченні тракториста-машиніста, виданого на ім`я ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , підпис, розміщений у нижній часині документу в графі «(підпис голови екзаменаційної комісії)», виконаний ОСОБА_1 (т. 1 ар. 190-206).

Захисником заявлене клопотання про визнання висновку експертизи недопустимим доказом у зв`язку з тим, що почеркознавча експертизи призначалася у іншому кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018160000000408, і висновок експертом надавався саме у цьому провадженні.

Суд вважає доводи захисника необґрунтованими з огляду на такі обставини.

Як зазначено у вироку вище, із матеріалів кримінального провадження № 12018160000000408 в окреме кримінальне провадження № 12019160000000021 були виділені документи, визначені відповідно до постанови прокурора від 09.01.2019 року та переліку (т. 1 ар. 7-11). При цьому, відповідно з п. 72 переліку, до нового кримінального провадження № 12019160000000021 було виділено саме ухвалу слідчого судді про призначення почеркознавчої експертизи від 26.10.2018 року (т. 1 ар. 144-148), а не виготовлену слідчим чи прокурором копію цієї ухвали.

Таким чином, почеркознавча експертиза, призначена у межах кримінального провадження № 12018160000000408, в подальшому проводилась і її висновок має використовуватись як доказ у виділеному кримінальному провадженні № 12019160000000021.

Відповідно до ч. 6 ст. 217 КПК України рішення про виділення матеріалів кримінального провадження приймається прокурором і не відноситься до компетенції експерта. Тому зазначення у висновку експертизи номеру кримінального провадження, в якому така експертиза була призначена (№ 12018160000000408), не є підставою для визнання цього висновку недопустимим доказом.

Зазначений висновок почеркознавчої експертизи був відкритий стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, що не заперечували захисник і обвинувачений.

- Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № 18-3357 від 02.10.2018 відтиск печатки із текстом: «*Головне управління Держспоживслужби в Одеській області*40342996 Технагляд № 2» та із зображенням малого Державного Герба України, розміщеного у посвідченні тракториста-машиніста, виданого на ім`я ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , нанесений печаткою, вилученою 13.07.2018 в ході проведення обшуку у службовому кабінеті відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби (т. 1 ар. 80-85).

- В судовому засіданні був оглянутий речовий доказ - печатка Головного управління Держспоживслужби в Одеській області, яку вилучено під час обшуку 13.07.2018 року.

Захисник завив клопотання про визнання цього доказу недопустимим як похідного від протоколу обшуку та у зв`язку з недопустимістю, на його думку, опису до постанови про виділення матеріалів кримінального провадження.

Як зазначено у вироку вище, суд не знаходить підстав для визнання протоколу обшуку від 13.07.2018 року недопустимим доказом. Такі підстави відсутні і для визнання недопустимості речового доказу.

- Як вбачається з інформації, наданої ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи Держпродспоживслужби України, відомості про видачу посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 20.03.2018 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виявлені (т. 1 ар. 236).

- Під час обшуку 31.08.2018 року за місцем проживання ОСОБА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси (т. 1 ар. 56-58), було виявлено не заповнений бланк посвідчення тракториста-машиніста, а також 2 копії медичних довідок громадян щодо придатності до керування транспортним засобом (т. 1 ар. 59-71).

Крім обвинувачення визнаного судом доведеним в обсязі, викладеному у вироку, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 вказано, що він з метою реалізації єдиного злочинного умислу вніс завідомо недостовірні відомості щодо складання ОСОБА_2 теоретичного та практичного іспитів до електронного протоколу засідання екзаменаційної комісії № 54 від 20.03.2018 та у графі «Рішення екзаменац. комісії» здійснив відмітку «Склав», друкований та електронний примірник якого не відшукано під час проведення досудового розслідування, а лише видано його копію.

На підтвердження обвинувачення у цій частині прокурором надано доказ - вилучений під час обшуку Протокол № 54 засідання екзаменаційної комісії з приймання іспитів на одержання посвідчення тракториста-машиніста від 20.03.2018 року (т. 1 ар. 169-173).

Як зазначено у протоколі обшуку (т. 1 ар. 162), Протокол № 54 засідання екзаменаційної комісії був роздрукований за ініціативою ОСОБА_5 та підписаний членами екзаменаційної комісії, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , під час обшуку.

Разом з тим, вказаний доказ, а також інші досліджені судом докази, не дають підстав вважати, що електронний протокол засідання екзаменаційної комісії № 54 від 20.03.2018, про який йдеться в обвинуваченні, був складений саме ОСОБА_1 .

Суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази у своїй сукупності є недостатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 саме у цій частині обвинувачення.

Тому суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 викладені вище обставини щодо внесення завідомо недостовірних відомостей до електронного документу.

Інші надані стороною обвинувачення докази - протоколи тимчасового доступу до речей і документів (т. 1 ар. 89-90, 93-94), копії наказів ГУ «Держпродспоживслужби» (т. 1 ар. 108-111, 127-128) не містять інформації, що має значення для кримінального провадження, та фактів, що підлягають доказуванню.

На підставі досліджених доказів суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 винен у тому, що він, будучи службовою особою, склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ - посвідчення тракториста-машиніста, тобто винен у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на наркологічному обліку не перебуває (т. 1 ар. 186), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 2 ар. 94,95), одружений, має на утриманні дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 ар. 77-79, 206). Також обвинувачений ОСОБА_13 надав документи, які підтверджують, що його вітчим ОСОБА_14 , 1958 року народження, є інвалідом 1 групи і потребує постійного стороннього догляду (т. 2 ар. 80-85).

Передбачених положеннями ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання, а також обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що ним вчинено кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винного, відсутність обтяжуючих і пом`якшуючих покарання обставин, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у виді штрафу, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з прийманням теоретичних і практичних іспитів для отримання спеціального права та видачею документів, що підтверджують спеціальне право.

Кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_1 не пізніше 12.07.2018, тобто до того, як Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 була посилена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 366 КК України. Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 5 КК України про зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі (закон про кримінальну відповідальність, що посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі) суд вважає, що розмір основного покарання у виді штрафу ОСОБА_1 має бути призначений у відповідності до закону, що діяв на час вчинення злочину, тобто в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014.

Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення криміналістичних експертиз в загальній сумі 6006+9295=15301 грн. (т. 1 ар. 86, 200).

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази у справі - печатку, книгу реєстрації видачі посвідчень тракториста-машиніста та талонів попереджень - необхідно повернути ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, призначивши покарання в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з прийманням теоретичних і практичних іспитів для отримання спеціального права та з видачею документів, що підтверджують спеціальне право, на строк два роки.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 15301 (п`ятнадцять тисяч триста одна) грн.

Речові докази у справі - печатку, книгу реєстрації видачі посвідчень тракториста-машиніста та талонів попереджень - повернути ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Морозова І.В.