Ухвала суду № 90862900, 06.08.2020, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 529/1197/19

У Х В А Л А

06.08.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого – судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання – Горошко О.О.,

учасники справи та їхні представники:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Литовченко Роман Вікторович,

відповідач – прокуратура Полтавської області,

представник відповідача – Харенко Володимир Миколайович,

відповідач - Державна казначейська служба України,

відповідач – Головне управління Національної поліції в Полтавській області,

представник відповідача – Білько Владислав Вікторович,

третя особа - Миргородська місцева прокуратура,

третя особа - Диканське відділення поліції Миргородського ВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди.

В позовній заяві просив суд стягнути солідарно з прокуратури Полтавської області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України на його користь 278657 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої довготривалим досудовим розслідуванням та бездіяльністю слідчого й процесуального керівника у кримінальному проваджені №12015170360000169 від 17 квітня 2015 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 384 КК України.

В судовому засіданні позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням про призначення у справі судово-психологічної експертизи.

У своєму клопотанні просив суд призначити у цивільній справі № 529/1197/19 судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Полтавського відділення Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

На вирішення експертів просив поставити наступні питання: 1) Чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) у зв`язку із довготривалим досудовим розслідуванням та бездіяльністю слідчого й процесуального керівника у кримінальному провадженні № 12015170360000169 від 17.04.2015 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України? 2) Якщо так, то який можливий розмір становитиме компенсація ОСОБА_1 за завдані страждання (моральну шкоду)?

В судовому засіданні, підтримуючи дане клопотання, представник позивача адвокат Литовченко Р.В. звернувся до суду з клопотанням про звільнення позивача від обов`язку оплатити проведення даної експертизи.

Своє клопотання обґрунтовував тим, що позивач не має фінансової можливості оплатити експертизу.

Також позивач та його представник суду повідомили, що у випадку, якщо суд не знайде можливості звільнити позивача від оплати експертизи, клопотання про призначення експертизи вони не підтримують, оскільки позивач не зможе її оплатити.

Заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання представника позивача адвоката Літовченка Р.В., яке підтримав і позивач ОСОБА_1 , про звільнення позивача від обов`язку оплатити експертизу, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

В абзаці 2 1.8. Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, також вказано, що підставою для проведення експертизи у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах є ухвала суду про призначення експертизи або договір з експертом чи експертною установою, укладений на замовлення учасника справи.

Частиною 1 ст. 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

Згідно з ч. 7 ст. 72 ЦПК України експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з проведенням експертизи.

У п. 6 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплата робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з викладеного та відповідних роз`яснень наданих у абз. 2 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року, оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

З роз`яснень викладених у п. 45 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, також вказано, що вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз.

Крім того, згідно зі ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюст від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об`єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об`єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Як вбачається з приведених норм права, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі – за рахунок замовника, така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання, тобто в даному випадку сторони позивача.

Таким чином підстави для задоволення клопотання представника позивача про звільнення позивача від оплати вартості експертизи відсутні.

Оскільки позивач та його представник вирішення клопотання про призначення експертизи ставлять в залежність від звільнення позивача від обов`язку оплатити експертизу, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічна норма закріплена і ч.1 ст.81 ЦПК України.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

На суд покладено обов`язок сприяти всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, здійсненню особами, які беруть участь у справі, їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

В той же час, вирішуючи клопотання у справі, та розглядаючи справу по суті, суд керується положеннями ч.1 ст. 2 ЦПК України, згідно якої завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Призначення у справі судової експертизи, яка завідомо для суду не буде оплачена стороною, яка клопотала про її призначення, та яка відповідно не буде проведена, не сприятиме досягненню цілей цивільного судочинства, а лише призведе до затягування розгляду справи.

Позивач та його представник в судовому засіданні зазначили, що у випадку, якщо суд не знайде можливості звільнити позивача від оплати експертизи, вони зазначене клопотання не підтримують.

Тому суд приходить до висновку про необхідність в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити.

Керуючись ст. 2, 103, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача – адвоката Литовченка Р.В. про звільнення позивача ОСОБА_1 від обов`язку оплатити проведення судово-психологічної експертизи.

Відмовити в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 07 серпня 2020 року.

Головуючий О.А.Самсонова