Рішення № 90860079, 10.08.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/1459/20

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Україна-Експерт-Центр" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Україна-Експерт-Центр" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 0158335133 від 26.11.2019 року прийнятого ГУ ДПС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що Приватним підприємством «Україна-Експерт-Центр» з 16.07.2018 по 01.04.2019 була перерахована сума 15673,97 гри. для сплати ЄСВ, проте внаслідок технічного збою комп`ютерної системи, вказана сума була перерахована па рахунок сплати єдиного податку: 31412698006002 ЄДРПОУ 38035726, МФО 899998, який за даний період сплачено у повному обсязі. У платіжних дорученнях підприємства за період 16.07.2018 по 01.04.2019 в графі призначення платежу зазначено, що сплачується ЄСВ у розмірі 22%. Згідно діючою законодавства 22% сплачується лише за ЄСВ. Листом від 11.04.2019 р. № 8 позивач повідомив податковий орган про необхідність зарахування вищевказаного платежу в рахунок сплати ЄСВ, проте листом від 23.04.2019 р. №5728/6/06-30-51-14 відмовлено та відповідачем застосовано штрафні санкції.

Позивач вказує, що 02.12.2019 року отримано рішення № 0158335133 від 26.11.2019р., прийняте ГУ ДПС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. У встановлений законодавством термін вказане рішення було оскаржене в адміністративному порядку, але 17.01.2020 р. отримали від ДПС України рішення про відмову у задоволенні скарги від 15.01.2020 року.

Позивач вважає, що допущення помилки під час перерахування суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 30 березня 2020 року 11:30 год.

30.03.2020 року представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, судове засідання судом відкладено на 28.04.2020 року о12:00 год.

01.04.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ ДПС в Житомирській області. В обґрунтування позову вказано, що позивач в силу п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону № 2464 рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. Позивач належним чином не виконувались вимоги ст.9 Закону № 2464 а саме, сплачено несвоєчасно єдиний соціальний внесок 21.10.2015, та з 20.12.2017 по 04.09.2019 з порушенням законодавчо встановленого строку. Відповідно до частини шістнадцятої ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування єдиного внеску, застосування та стягнення сум недоїмки, штраф і в і а нарахованої пені не застосовується. ГУ ДПС у Житомирській області вважає, що ним було прийнято правомірно рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.11.2019 № 0158335133 у розмірі 8313,02 грн. до ПП «Україна - Експерт - Центр». Просить відмовити у задоволенні позову.

28.04.2020 року у зв"язку з заявленим клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, судове засідання призначено на 21.05.2020 року о 11:00 год.

21.05.2020 року у зв"язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 04.06.2020 року о 11:30 год.

В судове засідання 04.06.2020 року, будучи належним чином повідомлений, представник позивача не з"явився, представник відповідача не заперечив щодо відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 09.07.2020 року о 10:00 год.

Протокольною ухвалою від 09.07.2020 року судом відкладено підготовче засідання для надання додаткових доказів на 06.08.2020 року о 10:30 год.

04.08.2020 року до суду надійшли заперечення на відзив ПП «Україна-Експерт-Центр», в якому позивач вказує, що допущена помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена позивачем та були вжиті відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Додав, що рішення про застосування фінансових санкцій виникла 20.07.2020 року та вимога мала бути надіслана не пізніше 13.08.2018. У разі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, поза межами законодавчо визначених строків, воно не може вважатися правомірним.

Протокольною ухвалою від 06.08.2020 року суд, без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче засідання та перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено рішення № 0158335133 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого на підставі ч. 10, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано до Приватного підприємства «Україна-Експерт-Центр» штраф у розмір 4320,30 грн за період з 21.10.2015 до 04.09.2019 та нараховано пеню в розмірі 3992,71 грн (а.с.3).

10.12.2019 Приватне підприємство «Україна-Експерт-Центр» подало скаргу на рішення Головного управлінням ДПС у Житомирського області від 26.11.2019 № 0158335133 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с.52).

Відповідно до рішення Державної податкової служби України від 15.01.2020 № 1785/6199-00-08-01-01-06 рішення Головного управлінням ДПС у Житомирського області від 26.11.2019 № 0158335133 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишено без змін, а скаргу Приватного підприємства «Україна-Експерт-Центр» - без задоволення (а.с.53-54).

Позивач, не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464-VI).

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).

Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до п. 2.1 розділу II Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2016 № 54 (далі - Положення) Державна податкова служба України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі - головні управління ДПС) (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Рахунки 3719 відкриваються на ім`я ДПС (далі - рахунки 3719 ДПС), на ім`я головних управлінь ДПС (далі - рахунки 3719 головних управлінь ДПС) та на ім`я головних управлінь ДПС у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві (далі - рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДПС) на балансі Казначейства в розрізі категорій платників, визначених Законом.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

Пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону № 264-VI встановлено, що у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборі днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Крім цього пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Відповідно до частини десятої, пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Суд зазначає, що позивач є платником єдиного соціального внеску та перебуває на обліку в Головному управлінню ДПС у Житомирській області.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, Приватним підприємством «Україна-Експерт-Центр» з 16.07.2018 по 01.04.2019 була перерахована сума 15673,97 гри. для сплати ЄСВ, проте внаслідок технічного збою комп"ютерної системи, вказана сума була перерахована па рахунок сплати єдиного податку: 31412698006002 ЄДРПОУ 38035726, МФО 899998, який за даний період сплачено у повному обсязі.

У платіжних дорученнях підприємства за період 16.07 2018 по 01.04.2019 в графі призначення платежу зазначено, що сплачується ЄСВ у розмірі 22% (а.с.40-50).

Листом від 11.04.2019 р. № 8 позивач повідомив податковий орган про необхідність зарахування вищевказаного платежу в рахунок сплати ЄСВ (а.с.39).

Листом від 23.04.2019 р. №5728/6/06-30-51-14 ГУ ДПС в Житомирській області відмовлено у зарахуванні платежу у відповідності Наказу Міністерства фінансів України затвердженого 16.01.2016 року №6 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 року за №193/28323 «Про затвердження Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів» та відповідачем застосовано штрафні санкції (а.с.51).

Згідно з частиною 4 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття "єдиний казначейський рахунок" закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року №122 (далі - Положення №122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначействі України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Пунктом 2.1 Положення №122 встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Тобто, зі змісту пунктів Положення №122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок.

Правовий аналіз наведених вище норм Бюджетного кодексу України та Положення №122 дає підстави для висновку про те, що допущення платником помилок під час перерахування сум єдиного внеску на невірний бюджетний казначейський рахунок, має кваліфікуватися як дія, хоч й помилкова.

Варто відмітити, що єдиний внесок належить до загальнодержавних податків та надходить до державного бюджету України.

Надаючи правову оцінку діям позивача, суд приходить до висновку, що факт сплати позивачем сум єдиного соціального внеску на інший рахунок Головного управління ДПС у Житомирській області не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були сплачені позивачем у повному обсязі та своєчасно, і зараховані до Державного бюджету, що не спростовано відповідачем.

При цьому, штрафні санкції та пеня, передбачені ч. 10 і п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI, застосовуються до платника лише у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки відкриті на ім`я Головного управління ДПС у Житомирській області в Казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом № 2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 820/3561/16, від 24.10.2018 у справі № 760/6097/16-а.

На підставі вищевикладеного, рішення № 0158335133 від 26.11.2019 року прийнятого ГУ ДПС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним і підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Україна-Експерт-Центр" (вул. Котовського, 60, каб. 11, Житомир,10030. Код ЄДРПОУ 31469363) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10000. Код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення № 0158335133 від 26.11.2019 року прийнятого ГУ ДПС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь Приватного підприємство "Україна-Експерт-Центр" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 10 серпня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова