
Справа № 216/43/19
Провадження № 1-кп/177/33/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.08.2020
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040230002108 від 13.11.2018 щодо ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участі:
прокурора Гулика Д.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого,
адвоката Голівера П.В.,
В С Т А Н О В И В:
Криворізьким районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою посилаючись на продовження існування ризиків, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Голівер П.В. не заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований щодо нього ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.11.2018. Цей запобіжний захід неодноразово продовжувався та строк його дії спливає 15.08.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, суд виходить із того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного з позбавленням особи життя, за яке передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, і дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, не маючи стійких соціальних зв`язків, з метою уникнення покарання, може уникати явки до суд. При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також суд враховує, що на даний час, з об`єктивних причин, у кримінальному провадженні, відповідно до визначеного порядку та обсягу дослідження доказів, не допитано усіх свідків, а також обвинуваченого. З огляду на викладене, а також враховуючи те, що обвинувачений, у зв`язку з відкриттям йому, та стороні захисту матеріалів кримінального провадження, обізнаний з приводу показань свідків на досудовому слідстві, суд вважає, що наявний ризик незаконно впливати на свідків.
Отже, судом встановлено, що наразі наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які не зменшилися, а тому й досі продовжують виправдовувати тримання обвинуваченого під вартою і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.
Стан здоров`я обвинуваченого на теперішній час не перешкоджає перебуванню у місці ув`язнення. Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 392 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в кримінальному провадженні №12018040230002108 від 13.11.2018, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09.10.2020, 17 год. 00 хв. включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Суддя:
Судове рішення № 90856806, Криворізький районний суд Дніпропетровської області було прийнято 10.08.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 216/43/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: