Ухвала суду № 90856371, 30.07.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/784/20

Номер провадження 1-кс/201/422/2020

УХВАЛА

Іменем України

30 липня 2020 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., за участю секретаря судового засідання Кисельової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Крачко В.Г. від 28.12.2018р. про закриття кримінального провадження № 42017040000000303, внесеного до ЄРДР 27.03.20179р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2019р. ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зі скаргою на постанову слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Крачко В.Г. від 28.12.2018р. про закриття кримінального провадження № 42017040000000303, внесеного до ЄРДР 27.03.20179р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376 КК України.

Скарга 06.02.2019р. була передана на розгляд слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П.

Після задоволення заяв про самовідвід всіх слідчих суддів Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30.10.2019р. матеріали скарги направлені на розгляд Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Після задоволення заяв про самовідвід всіх слідчих суддів Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17.01.2020р. матеріали скарги направлено на розгляд Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

27.01.2020р. скарга передана в провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумової О.С.

В обґрунтування скарги заявниця зазначила, що про оскаржувану постанову вона дізналася з листа прокуратури Дніпропетровської області, який отримала 22.01.2019р.

Зазначила, що кримінальне провадження № 42017040000000303 від 27.03.20179р. розпочате за її заявою щодо шахрайських дій голови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 , державного виконавця ДВС Печорського РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 , посадових осіб комерційного банку, що припинив діяльність, колекторських компаній ТОВ «Вердикт Фінале» і ТОВ «Фінансові Перспективи».

Указані особи заволоділо її майном - автомобілем НІССАН X-ТЕРРА 2007 р.в, № кузова НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , чим завданий матеріальний збиток в сумі 40 000 доларів США. Так, суддя - голова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 створив злочинне угруповання з суддів цього ж суду та посадових осіб ТОВ «Вердикт Фінанс» і ТОВ «Фінансові Перспективи», з метою заволодіння її майном та ще 494 осіб, залучили до угруповання державного виконавця виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 і працівника прокуратури Оболонського району м. Києва ОСОБА_4 , яка займається справами з вилучення майна «Вердикт Фінанс».

Указане робиться шляхом порушення територіальності розгляду справ, адже в цьому суді розглядаються справи, які за територіальною належністю не можуть розглядатись (у тому числі за сумнівними документами і які мають явні сліди підробки), а суддями рішення приймаються лише на користь ТОВ «Вердикт Фінанс». Майно вилучається із законного володіння громадян і передається ТОВ «Вердикт Фінанс», яке продає його і розподіляє кошти між членами угруповання.

Діяльність посадових осіб ТОВ «Вердикт Фінанс» і ТОВ «Фінансові Перспективи», державного виконавця ОСОБА_3 не розслідувалась, слідчий сфальсифікував документи, не витребував їх, не перевірив, експертиз документів ТОВ «Вердикт Фінанс» не проводив, вилучення не здійснив.

Заявниця 17.12.2019р. подавала додаткові пояснення (до Багліського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області), у яких вказувала, що на підставі кредитного договору № 2608/0607/64-020 від 14.06.2007 з АКБ «ТАС-Комерцбанк» вона отримала кредитні кошти в розмірі 35 448,00 доларів США на придбання автомобіля марки NISSAN X-TERRA, 2007 року випуску, д.р.н. НОМЕР_3 , який є предметом застави за цим кредитом. Зобов`язання за кредитним договором виконувала, вчасно сплачувала кредит як перед АКБ «ТАС-Комерцбанк», так і перед його правонаступником ПАТ «Сведбанк».

Про проблеми з кредитом дізналась коли прийшла сплатити платіж у січні 2012 року. Після того, як працівники банку не прийняли платіж по кредиту мотивуючи, що вона вже виплатила, вона звернулася до банку з листами про пояснень. Банком повідомлено, що ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «Вердикт Фінанс» без її відома 02.02.2012р. уклали договір факторингу № 11 і банк незаконно відступив право грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Вердикт Фінанс». Останній став вимагати виплати усіх коштів відразу, при цьому суми пропонованих виплат суттєво коливалися, це було схоже на рекет.

У березні 2012 року заявниця подала позов до Шевченківського районного суду м. Києва, але розгляд справи більше року не починався, на що вона подала скаргу.

Увесь час посадові особи ТОВ «Вердикт Фінанс» в телефонному режимі погрожували їй, рідним, обіцяючи забрати їхнє майно, вжити засоби фізичного впливу.

У червні 2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулося до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до судді Ізотова В.М. з позовом про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу, створивши штучну підсудність за допомогою фальшивого договору поруки № 2608/0607/64-020-П, укладеного 30.04.2013р. без її відома зі своєю «дочірньою фірмою» ТОВ «Фінансові Перспективи», офіс і співробітники якого перебувають у м. Києві, у тому ж приміщенні і кімнаті, що і ТОВ «Вердикт Фінанс».

Позов ТОВ «Вердикт Фінанс» через втручання у систему автоматичного розподіл справ, попав у провадження голови суду ОСОБА_2 .

З переліку судових рішень, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, спостерігається втручання у роботу автоматичного розподілу судових справ, адже починаючи з 25.06.2013р. (дата першого судового рішення у численних справах, де позивачем є ТОВ «Вердикт Фінанс»), суддя Ізотов В.М. є персональним суддею ТОВ «Вердикт Фінанс», який задовольняє всі їх позовні заяви, що може свідчити про корупційну складову в його діяльності.

В усіх позовах, що розглядаються у Заводському суді за участю ТОВ «Вердикт Фінанс» фігурує фальшивий поручитель - ТОВ «Фінансові Перспективи» і робиться це на підставі фальшивих договорів поруки вчинених між ними.

За інформацією в ЄДР фальшивий «поручитель» ТОВ «Фінансові Перспективи» (код 32850062), зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична 38 (зміни до реєстраційного запису в ЄДР № 1 070 120 0000 005953 не вносились з 16.02.2005р.). У той же час, в позовній заяві для створення умов зміни підсудності, зазначена не адреса особи-поручителя, а її структурного підрозділу, який не є юридичною особою: вул. Широка, 2Б, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, що може свідчити про корупційну складову у діях судді ОСОБА_2 , адже рішеннями апеляційного суду його ухвали скасовані.

Вказувала, що під час розгляду в судовому засіданні клопотання ТОВ «Вердикт-Фінанс» про забезпечення позову представник заявниці ОСОБА_5 звертав увагу судді Ізотова В.М. на те, що справа не може розглядатись цим судом за вказаними обставинами (порушення територіальної підсудності), що за іншим позовом інша справа (з цього ж предмету) вже рік перебуває в Шевченківському суді м. Києва, що суд не має права приймати рішення (ухвали) на підставі фальшивого договору поруки і копій документів, які мають сліди підроблення (копії договору факторингу, договору про відступлення прав за договором застави), звертався з клопотанням про витребування оригіналів, повідомляв, що машина перебуває в заставі, існує заборона її відчуження, тому необхідності передання її посадовим особам ТОВ «Вердикт-Фінанс» немає.

Суддя Ізотов В.М., незважаючи на аргументи, відмовив у скасуванні заходів забезпечення позову ТОВ «Вердикт-Фінанс» і виніс ухвалу від 04.07.2013р. про вилучення авто і перечу його на зберігання посадовим особам ТОВ «Вердикт-Фінанс», яка в подальшому була скасовану Апеляційним судом Дніпропетровської області 19.07.2013р.

В подальшому ухвалою судді Ізотова В.М від 09.12.2013р. позовну заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансові перспективи» повернуто позивачу для подання до належного суду.

Користуючись часом, поки заявниці оскаржувала ухвалу про відкриття провадження по справі за непідсудністю, 16.07.2013р. посадові особи ТОВ «Вердикт-Фінанс» увійшовши у злочинну змову з судовим виконавцем ДВС Печерського РУЮ у м. Києві ОСОБА_3 , спонукали її в інтересах угруповання порушити територіальність розгляду справи і вчинити службовий підлог (вона змінила адресу проживання заявниці з Шевченківського на Печорський р-н, дописавши вул. Соловцова 6). З 2007 року постійним місцем проживання і реєстрації заявниці є: АДРЕСА_1 , що відноситься до Шевченківського району м. Києві.

Державний виконавець Шиян О.В. виніс виносить постанову про арешт та розшук - автомобіля NISSAN X-TERRA, 2007 року випуску.

05.08.2013 в м. Немирові інспектором ДПС вилучено автомобіль згідно акту № 183 огляду тимчасово затриманого транспортного засобу, що передається на тимчасове зберігання, а 08.08.2013 (Акт № 43 05.08.13) , передано на зберігання посадовим особам ТОВ «Вердикт Фінанс» (за довіреністю посадової особи ТОВ «Вердикт Фінанс» від 04.07.2013).

Апеляційним судом Дніпропетровської області 19.11.2013р. скасовані незаконні ухвали судді Ізотова В.М. від 04.07.2013р. однак, коли заявниці звернулася до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві з вимогою про повернення вилученого автомобіля в зв`язку зі скасуванням ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04.07.2013, з`ясувалось, що матеріали виконавчого провадження № 388896229 знищено.

Таким чином заявниці була завдана значна шкода на суму 40 000 доларів США.

На підставі викладеного, просила скасувати постанову слідчого ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Крачка В.Г. від 28.12.2018р. про закриття кримінального провадження № 42017040000000303, внесеного до ЄРДР 27.03.2017р.

Заявниця в судові засідання, які призначалися на 31.01.2020р., 27.02.2020р., 31.03.2020р., 04.05.2020р., 20.05.2020р., 29.05.2020р., 30.07.2020р. не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся неодноразово (а.с. 108, 113, 121, 130, 162). На ел.адресу суду 30.01.2020р. і 04.02.2020р. поштою надала заяву про відкладення розгляду скарги у зв`язку із перебуванням декретній відпустці, повідомила про намір організувати поїздку в м. Дніпро (а.с. 109 - 116). 29.04.2020р. надала клопотання про долучення пояснень на ел.адресу суду, а також надала заяву про розгляд скарги в он-лайн режимі, зазначивши адресу електронної пошти, але з означені пояснення і заява були нечіткі і нерозбірливі, з яких неможливо встановити їх зміст (а.с. 133 – 138). Потім означені пояснення ( у яких заявниця наполягала на задоволенні скарги), а також заява про розгляд скарги в он-лайн режимі із зазначенням адреси електронної пошти, надійшли поштою 05.05.2020р. (а.с. 146 - 151). Проте заявниця не надала жодних відомостей про те, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції попередньо зареєстрована з використанням власного електронного підпису в Системі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.court.gov.відповідно відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого Наказом ДСА України від 08.04.2020р. №169.

27.05.2020р. від заявниці надійшла заява про неможливість прибути в судове засідання у зв`язку із запровадженням карантину, у якій вона просила провести розгляд скарги в он-лайн режимі, наприклад, за допомогою програми ZOOM (а.с. 156), що не передбачено вищенаведеним Наказом ДСА України від 08.04.2020р. №169.

29.05.2020р. заявниці направлена телефонограма про неможливість проведення відеоконференції поза межами приміщенні суду у зв`язку із наявністю технічних неполадок, запропоновано звернутися з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні суду, що більш територіально наближений до заявниці.

Однак заявниця указаним правом не скористалася.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суддя слідчий вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки..

Слідчій в судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду скарги був повідомлений належним чином, про що наявні докази у матеріалах скарги. Надав суду матеріали кримінального провадження.

Неявка слідчого або прокурора не перешкоджає розгляду скарги, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали за скаргою, надані матеріали кримінального провадження, зіставивши доводи скарги з вимогами закону, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги, виходячи з такого.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Крачко В.Г. перебувало кримінальне провадженні № 42017040000000303, внесене до ЄРДР 27.03.2017р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. ст. 375, ч. 2 ст. 376-1 КК України, розпочате за зверненням народного депутата Медуниці О.В. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яке надійшло з НАБУ про можливе вчинення кримінального правопорушення окремими суддями Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (Кам`янського) за фактом постановлення завідомо неправосудного рішення суддею Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області під час розгляду цивільної справи №208/5056/13-ц, чим спричинено тяжкі наслідки інтересам ОСОБА_1 .

Постановою слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Крачко В.Г. від 28.12.2018р. кримінальне провадження в частині вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. ст. 375 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Як видно з матеріалів кримінального провадження 27.03.2017р. прокуратурою Дніпропетровської області внесені відомості до ЄРДР за № 42017040000000303 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 375 КК України.

Крім того, 27.04.2017р. прокуратурою Дніпропетровської області за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР внесені відомості за №42017040000000479 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 376-1 КК України за фактом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду посадовими особами апарату Заводського району суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

27.04.2017р. матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень №42017040000000303 і №42017040000000479 об`єднані в одне провадження за №42017040000000303.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 вона стала жертвою шахрайської cxeми, у якій задіяні: суддя - голова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 , виконавець ДВС Печерського РУЮ у м. Києві Шиян О.В, посадові особи банку, колекторських компаній, офіс і співробітники якого перебувають у м. Києві в одному приміщенні і кімнаті - ТОВ «Вердикт Фінанс» і її «дочірньої фірми» ТОВ «Фінансові Перспективи».

Так, на підставі кредитного договору № 2608/0607/64-020 від 04.06.2007р. АКБ «ТАС-Комерцбанк» ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 35 448,00 доларів США на придбання автомобіля марки NISSAN Х-ТЕСЇ 2007 року випуску, шасі д.р.н. НОМЕР_3 , який є предметом застави за цим кредитом.

Свої зобов`язання за кредитним договором вона виконувала перед АКБ «ТАС-Комерцбанк», і перед його правонаступником ПАТ «Сведбанк», який викупив АКБ «ТАС-Комерцбанк». Про відступлення грошової вимоги (і, як наслідок, зміну заставодержателя) ПАТ «Сведбанк» не повідомив і не запропонував достроково погасити залишок по кредиту. ОСОБА_1 дізналась про проблеми з кредитом, коли прийшла сплатити залишок і отримати довідку про погашення. У банку не прийняли залишок грошей по кредиту, через де-який час їй було повідомлено, що ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «Вердикт Фінанс» без її відома 02.02.2012р. вчинили договір факторингу № 11 і Банк порушуючи її права, незаконно відступив право грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Вердикт Фінанс».

Посадові особи ТОВ «Вердикт Фінанс» стали вимагати сплати ринкової на той час вартості автомобіля – 17 000 доларів США. ОСОБА_1 не погодилась сплачувати більше, ніж було відступлено ПАТ «Сведбанк» і в березні 2012 року подала позов до Шевченківського райсуду м. Києва, але суддя Н.Г Голік, порушуючи присягу, більше року навмисне не починала розгляд справи, про що довелось скаржилась до Вищої Ради Юстиції.

Через рік, у червні 2013 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулося до судді Ізотової В.М Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованосте та звернення стягнення на заставу, створивши штучну підсудність за допомогою підробленого договору поруки №2608/0607/64-020-Н, укладеного 30.04.2013р. без відома ОСОБА_1 зі своєю «дочірньою фірмою» ТОВ «Фінансові Перспективи», офіс і співробітники якого перебувають в м. Києві в одному приміщенні і кімнаті, що і ТОВ «Вердикт Фінанси» і яке прийняло на себе частину боргу в розмірі 2 000 гривень.

З ЄДРЮОФОПГО видно, що поручитель ТОВ «Фінансові Перспективи» (код: 32850062), має зареєстровану адресу місцезнаходження юридичної особи в м. Києві по вулиці Шовковичній в буд. 38. Однак, зазначаючи в позовній заяві місцезнаходження навіть не юридичної особи-поручителя, а його структурного підрозділу за адресою: вул. Широка, 2Б, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область - ТОВ «Вердикт Фінанс», зловживаючи правом вибору підсудності за місцезнаходженням (місце проживанням) одного із співвідповідачів, подано вказаний вище позов до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська.

Разом з позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» подало заяву про забезпечення лозову шляхом накладення арешту на автомобіль, його вилучення та передачу на зберігання ТОВ «Вердикт Фінанс».

Суддя Ізотов В.М., незважаючи на аргументи про територіальну непідсудність справи цьому суду, про те, що за іншим позовом інша справа вже рік перебуває в суді м. Києва, задовольнив цю заяву і виніс відповідну ухвалу від 04.07.2013р.

Користуючись часом, поки ОСОБА_1 оскаржувала вказану ухвалу та ухвалу про відкриття провадження по справі за непідсудністю, ТОВ «Вердикт Фінанс» 16.07.2013р. подав заяву до відділу ДВС Печорського РУЮ у м. Києві про примусове виконання ухвали судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Ізотова В.М. від 04.07.2013р.

Постійне місце реєстрації ОСОБА_1 , як і фактичного проживання, з 2007 року є: АДРЕСА_1 , тобто юрисдикція відділу державної виконавчої служби Шевченківського, а не Печорського РУЮ у м. Києві.

Старший державний виконавець ОСОБА_3 , вступивши в злочинну змову з посадовими особами ТОВ «Вердикт Фінанс», цього ж дня зробив службовий підлог, написав фальшиву адресу її проживання в межах Печерського РУЮ у м. Києві і 16.07.2013р. відкрив виконавче провадження №388896229 на виконання вказаної вище ухвали.

Відповідно до Інформації про виконавче провадження № 38896229, цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт та розшук майна боржника ОСОБА_6 .

05.08.2013р. у м. Немирові старшим інспектором ДПС вилучено автомобіль на підставі акта огляду тимчасово затриманого транспортного засобу, що передається на тимчасове зберігання, а 08.08.2013р. передано на зберігання ТОВ «Вердикт Фінанс».

19.11.2013р. Апеляційний суд Дніпропетровської області скасував як незаконні ухвали судді Ізотова В.М від 04.07.2013р. по справі.

Суддя скасував свої попередні ухвали і направив справу до розгляду за територіальною належністю, але навмисне в ухвалі (в інтересах посадових осіб ТОВ «Вердикт Фінанс» не зобов`язав посадових осіб ТОВ «Вердикт-Фінанс» повернути ОСОБА_1 незаконно отриманий на зберігання –автомобіль, а посадові особи ТОВ «Вердикт-Фінанс» його продали, гроші привласнили учасники схеми.

ОСОБА_1 звернулася до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві з вимогою про повернення вилученого автомобіля у зв`язку зі скасуванням Апеляційним судом Дніпропетровської області ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області від 04.07.2043р., але з`ясувалось, що матеріали по виконавчому провадженні № 388896229 знищено.

На виконання постанови прокуратури Дніпропетровської області від 27.04.2017р. про призначення службової перевірки законності дій голови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська під час винесення відповідних судових рішень, а також за фактом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу посадовими особами Заводського районного суду м. Дніпродзержинська-наказом територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № 28-з від 05.05.2017р. створено комісію у складі начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів та судової статистики ТУ ДСА України в Дніпропетровській області - ОСОБА_7 та головних спеціалістів відділу організаційного забезпечення діяльності судів та судової статистики - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою проведення перевірки роботи автоматизованої системи документообігу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська.

24.05.2017р. ТУ ДСА здійснено перевірку за фактом втручання до автоматизованої системи документообігу працівниками Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області під час реєстрації, розподілу та розгляду справи № 208/5056/13-ц у період з 02.07.2013р. по 09.12.2013р. із складанням акту.

Так, під час реєстрації, розподілу та розгляду справи № 208/5056/13-ц працівниками апарату Заводського районного суду м. Дніпродзержинська допущені порушення Інструкції з діловодства, затвердженої наказом ДСА України 17.12.2013 року № 173 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30.

Так, 02.07.2013р. до канцелярії Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, надійшла позовна заява ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансови Перспективи" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу, та заява про забезпечення позову. Матеріали справи були надані старшому секретарю суду Ткаченко А.В. для реєстрації вхідної кореспонденції суду у системі документообігу суду ДЗС, (наказом голови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 57-з від 11.04.2012р. старшому секретарю суду надано право здійснювати реєстрацію вхідної кореспонденції в автоматизованій системі документообігу суду).

Того ж дня старший Ткаченко А.В. здійснила вхідну реєстрацію тільки позовної заяви.

Після реєстрації позовна заява передана секретарю суду ОСОБА_10 , яку відповідно до обліково-статистичної картки зареєстровано в комп`ютерній програмі «Д-3» і присвоєно № 208/5056/13-ц (наказом керівника апарату Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 87-з від 11.07.2011р. секретарю Смахтіній Ю.О. надано право вносити дані до обліково-статистичних карток на цивільні та адміністративні справи з подальшим здійсненням її автоматизованого розподілу).

02.07.2013р. секретарем суду Смахтіною Ю.О. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви на суддю Ізотова В.М.

Відповідно до звіту автоматичного розподілу КП «Д-3», автоматичний розподіл справи було проведено 03.07.2013р. об 11:38 год. секретарем Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Смахтіною Ю.О.

Призначення судді Ізотова В.М. для розгляду справи № 208/5056/13-ц відбувалося серед 1 судді, який мав повноваження щодо розгляду зазначеної судової справи (протоколом зборів суддів Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 29 від 13.06.2013р. судді Ізотову В.М. визначено тимчасово з 14.06.2013 р., передавати в провадження справи за категорією «Спори, що витікають з позики, кредиту, банківського вкладу»).

Так, суддів Дячкова С.В., Гібалюк Т.Я., Івченко Т.П., Похваліта С.М., Стребіж Н.М., Савранського Т.А., Нельга Д.В., Ричка С.О. – виключено з автоматизованого розподілу з зазначенням «не слухає категорію». Окрім цього, з вказаних суддів, Гібалюк Т.Я., Похваліта С.М. та Івченко Т.П. виключено з зазначенням «Зайнятий згідно табелю».

03.07.2013р. судді ОСОБА_2 під підпис передано справу №208/5056/13-ц за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансови Перспективи» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу та заяву про забезпечення позову.

04.07.2013р. ухвалою судді Ізотова В.М. відкрито провадження у справі і призначено судовий розгляд справи на 18.07.2013 р. об 08.30 год.

Також, 04.07.2013р. ухвалою судді Ізотова В.М. задоволено заяву про забезпечення позову ТОВ «Вердикт Фінанс» та накладено арешт на предмет застави.

18.07.2013р. відбулося засідання по справі за результатами якого наступне судове засідання призначено па 20.09.2013р.

24.07.2013р. відповідачкою ОСОБА_1 подано апеляційна скаргу на ухвали про відкриття провадження та про забезпечення позову від 04.07.2013р.

25.07.2013р. за № 16720/13-вих. матеріали справи направлені для розгляду апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою судді апеляційного суду Дніпропетровської області Михайловської С.Ю. від 09.08.2013р. апеляційна скарга залишена без руху для усунення недоліків.

Ухвалою судді Михайловської С.Ю. від 05.09.2013р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду о 09.15 год. 19.11.2013 року.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.11.2013р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 04.07.2013р. про відкриття провадження скасовано, справу направлено до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська для нового вирішення питання про відкриття провадження.

Також скасовано ухвалу Заводського районного суді м. Дніпродзержинська від 04.07.2013р. про забезпечення позову, ТОВ «Вердикт Фінанс» відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

02.12.2013р. матеріали справи повернуто до Заводського районне суду м. Дніпродзержинська.

09.12.2013р. ухвалою судді ОСОБА_2 позовну заяву ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансові перспективи» на підставі ст.ст. 109, 115 ЦПК України повернуто позивачу для подання до належного суду.

До обліково-статистичної картки на справу № 208/5056/13-ц КП «Д-3» прикріплені наступні документи:

- ухвала судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Ізотова В.М. від 04.07.2013р. про відкриття провадження у справі та призначення судового розгляду справи на 18.07.2013р. на 08.30 год.

- довідка про рух справи від 18.07.2013 року.

- довідка про рух справи від 20.09.2013 року.

- ухвала судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Ізотова В.М. від 09.12.2013р. про повернення заяви позивачу для подання до належного суду.

Керівника апарату Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Михайловську Н.І. зобов`язано провести в суді службове розслідування по факту виявлених порушень.

Допитана під час проведення досудового розслідування старший секретар Заводського районного суду м. Дніпродзержинська ОСОБА_11 показала, що 02.07.2013р. до канцелярії Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшла позовна заява ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансові Перспективи" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу. Матеріали справи, були надані їй як старшому секретарю суду для реєстрації вхідної кореспонденції суду у системі документообігу суду ДЗС (Наказом голови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 57-з від 11,04.2012 р. старшому секретарю суду надано право здійснювати реєстрацію вхідної кореспонденції в автоматизованій системі документообігу суду). Того ж дня вона здійснила вхідну реєстрацію тільки позовної заяви.

Після реєстрації позовна заява ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансові Перспективи" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу передана секретарю суду ОСОБА_10 , яку відповідно до обліково-статистичної картки зареєстровано в комп`ютерній програмі «Д-3» і присвоєно № 208/5056/13-ц. (Наказом керівника апарату Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 87-з від 11.07.2011 року секретарю Смахтіній Ю.О. надано право вносити дані до обліково-статистичних карток на цивільні та адміністративні справи з подальшим здійсненням її автоматизованого розподілу).

02.07.2013р. секретарем суду Смахтіною Ю.О. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансовії Перспективи" у на суддю Ізотова В.М.

Автоматичний розподіл справи було проведено 03.07.2013р. секретарем суд Смахтіною Ю.О.

03.07.2013р. судді Ізотову В.М. під підпис передано справу №208/5056/13-ц за позовом ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 та заяву про забезпечення позову.

04.07.2013р. ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Ізотова В.М., задоволено заяву про забезпечення ТОВ «Вердикт Фінанс», та накладено арешт на предмет застави.

Щодо заяви про забезпечення позову ТОВ «Вердикт Фінанс» ОСОБА_11 показала, що окремо як справа вказана заява не реєструвалась, і наскільки вона пам`ятає, до канцелярії суду вона безпосередньо не надходила та можливо вказана заява була надана до зали судового засідання.

Хід судової справи та прийняті у нею процесуальні рішення вона не відстежувала. 02.12.2013р. матеріали справи повернуто до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з Апеляційного суду Дніпропетровської області. На зборах суддів працівники канцелярії суду ніколи не присутні, їм невідомо які рішення на них приймаються, у тому числі невідомо, які категорії справ для розгляду визначаються між суддями.

Відповідні рішення щодо розгляду категорії справ суддями оформлюються відповідним наказом, але без їхньої, працівників канцелярії суду, участі.

Можливість доступу визначення категорій розгляду справ у автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» має лише керівник апарату суду та головний спеціаліст суду.

У липні 2013 року посаду керівника апарату суду займала ОСОБА_12 , яка на даний час звільнена. Вказану посаду на теперішній час обіймає ОСОБА_13 . У липні 2013 року посаду головного спеціаліста суду обіймала ОСОБА_14 , яка на даний час перебуває у декретній відпустці, вказану посаду на теперішній час обіймає ОСОБА_15 .

Допитана під час проведення досудового розслідування секретар Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Смахтіна Ю.О. показала, що 02.07.2013р. до канцелярії Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшла позовна заява ТОВ "Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 і ТОВ "Фінансові Перспективи" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу. Матеріали справи були надані старшому секретарю суду Ткаченко А.В. для реєстрації вхідної кореспонденції суду у системі документообігу суду ДЗС. Того ж дня вона здійснила вхідну реєстрацію тільки позовної заяви.

Після реєстрації позовна заява передана їй, і яку відповідно до обліково-статистичної картки зареєструвала в комп`ютерній програмі «Д-3» і присвоєно № 208/5056/13-ц.

02.07.2013р. нею здійснено автоматизований розподіл позовної цієї позовної заяви на суддю ОСОБА_2 . Автоматичний розподіл справи проведено нею 03.07.2013р. об 11.38 годин.

03.07.2013р. судді Ізотову В.М. під підпис передано справу №208/5056/13-4 за. Хід судової справи та прийняті у неї процесуальні рішення вона не відстежувала.

Також показала, що наказом керівника апарату Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 87-з від 11.07.2011 року секретарю Смахтіній Ю.О. надано право вносити дані до обліково-статистичних карток на цивільні та адміністративні справи з подальшим здійсненням її автоматизованого розподілу. Нею заводиться обліково- статистична картка на цивільну справу у разі надходження до канцелярії суду позовної заяви та проводиться автоматичний розподіл справи. Розподіл справ здійснюється в автоматизованій системі «Д-3» автоматично, на яку вона впливу технічно не має. Про те, які рішення приймаються стосовно того - які категорії справ та якими суддями слухаються, їй невідомо.

Технічної можливості втручатися у роботу автоматизованої системи «Д-3» вона не має.

Заяви про забезпечення позову разом із позовною заявою ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансові Перспективи" не було, оскільки, наскільки вона пам`ятає, у відповідних журналах вона не реєструвалась.

Вказану позовну заяву передано судді Ізотову В.М. під підпис, про що робилась відмітка у контрольному журналі переданих справ, який заведено для кожного судді. Зараз позовні заяви передаються нею суддям за електронним реєстром.

Допитана під час проведення досудового розслідування керівник апарату Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Михайловська Н.І. показала, що 24,05.2017р. ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, була здійснена перевірка стосовно незаконного втручання в автоматизовану систему документообігу суду Д-3 посадовими особами розподілу цивільної справи № 208/5056/13

01.06.2017р. наказом керівника апарату суду, затвердженого голови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було проведено службову перевірку.

Відповідно до висновку від 20.06.2017р. встановлено наступне.

До канцелярії Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 02.07.2013р. надана позовна заява ТОВ "Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансові Перспективи», разом з додатками та заявою про забезпечення позову.

В додатках до позовної заяви не зазначена заява про забезпечення позову, зв`язку із чим ця заява не була помічена, ані старшим секретарем суду, ані секретарем суду, та не зареєстрована як вхідна кореспонденція автоматизованій системі документообігу суду Д-3.

02.07.2013р.у працівником апарату суду - Смахтіною Ю.О., заведена обліково-статистична картка на позовну заяву ТОВ "Вердикт Фінанс», даній справі системою документообігу суду Д-3 присвоєний унікальний номер.

Було виявлено порушення п. 2.11 Інструкції працівниками апарату суду, старшим секретарем суду Ткаченко А.В., секретарем судового засіданні Кушта І., а саме: додаткові матеріали, що стосуються розгляду конкретної судової справи, яка перебуває у провадженні суду, реєструються за датою, а в разі надходження в день судового розгляду справи - також за часом надходження.

З метою усунення зазначених порушень, комісією були вжиті заходи для уникнення порушень Інструкції з діловодства, а саме попередження відповідальних осіб про необхідність строгого дотримання виконання Інструкції з діловодства.

Стосовно незаконного втручання в автоматизовану систему документообігу суду Д-3 посадовими особами стосовно розподілу цивільної справи ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 та TOВ "Фінансові Перспективи" ОСОБА_13 показала, що 02.07.2013р. до канцелярії суду надійшла вказана позовна заява. Матеріали позовної заяви були надані старшому секретарю суду Ткаченко А.В. для реєстрації вхідної кореспонденції суду у системі документообігу суду ДЗС.

Згідно до наказу голови суду від 11.07.2011р. право користувача щодо розподілу цивільних та адміністративних справ усіх категорій в автоматизованій системі документообігу суду Д-3 надано секретарю суду ОСОБА_10 .

02.07.2013р. секретарем суду Смахтіної Ю.О. здійснений авторозподіл позовної заяви ТОВ "Вердикт Фінанас" до ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансови Перспективи" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставу.

Відповідно до автоматизованій системи документообігу ДЗС, позовній заяві присвоєний унікальний номер № 208/5056/13 та автоматизовано визначено суддю Ізотова В.М.

Згідно протоколу зборів суддів Заводського районного суду м. Дніпродзержинська № 29 від 13.06.2013 р. «Щодо перерозподілу навантаження суддів» з 14.06.2013 р., у зв`язку із великою навантаженістю цивільної колегії, тимчасово передано в провадження судді Ізотова В.М. категорію 26 «спори, що витікають з позики, кредиту, банківського вкладу», у разі його тривалої відсутності з будь-яких причин, усі категорії цивільних справ, які тимчасово розподіляються на ОСОБА_2 , розподіляти автоматично на суддів цивільної колегії.

Авторозподіл справ у Заводському районному суді м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, здійснюється на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду ДЗС, яке затверджено рішенням Ради суддів.

При проведенні службового розслідування від 20.06.2017р. згідно наказу керівника апарату суду, затвердженого головою суду від 01.06.2017р., не було виявлено порушення стосовно розподілу в автоматизованій системі документообігу суду ДЗС цивільної справи № 208/5056/13.

Допитана під час проведення досудового розслідування головний спеціаліст відділу організаційного забезпечення діяльності судів та судової статистики ТУ ДСА в Дніпропетровській області ОСОБА_8 показала, що відповідно до вимог Інструкції з діловодства, встановлено порушення в діяльності працівників апарату суду:

1.2. Положення Інструкції, який передбачає автоматизовану (електронну) технологію обробки, обліку та контролю документів (справ, матеріалів щ проваджень) за допомогою АСДС та ведення діловодства у паперовій форм.

2.1. Уся вхідна кореспонденція підлягає реєстрації в АСДС відповідно до Положення про АСДС.

2.2. Приймання та реєстрація вхідної кореспонденції, яка надходить поштою, телеграфом, факсимільним повідомленням, електронною поштою на сайт суду шляхом заповнення електронної форми, якщо таку створено, надається особисто або кур`єром, переданої від керівництва суду, якщо документи були отримані під час особистого прийому керівництвом суду забезпечується канцелярією суду (відповідним структурним підрозділом апарату суду).

Приймання кореспонденції від осіб, які беруть участь у справі (їх представників або кур`єра), здійснюється за пред`явленням оригінал документа, що посвідчує особу (документа, що підтверджує повноважень представника або належність його до організації-відправника).

У разі непред`явлення таких документів або пред`явлення таких, що не оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, кореспонденція не приймається).

2.15. Реєстрація та облік судових справ (матеріалів кримінального провадження) у місцевому загальному суді здійснюються згідно з індексами:

"2-з" - заяви про забезпечення позову, доказів у цивільних справах;

3.5 Після завершення автоматичного розподілу судових спразі (матеріалів) формуються та роздруковуються реєстри судових справ матеріалів на кожного суддю (суддю-доповідача) окремо. Справи передаються головуючому судді (судді-доповідачу) для розгляду під підпис у реєстрі в порядку, визначеному в суді.

3.6. Кореспонденція, що стосується розгляду конкретної справи, після її реєстрації передається судді (судді-доповідачу), у провадженні якого перебуває справа (матеріали). Передавання кореспонденції здійснюється під підпис порядку, визначеному в суді.

Інформація про рух справи вноситься до АСДС у день ухваленні відповідного судового рішення (відкриття провадження у справі, зупиненні провадження у справі тощо) або проведення певних дій у справі (направлення справи до суду апеляційної чи касаційної інстанції, видача виконавчого документа тощо).

Крім того, встановлено наступні порушення «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30 та погодженого Головою ДСА України 126.11.2010р. в діяльності працівників апарату суду, а саме:

2.2.1. Вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об`єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну.

2.2.2. На кожний вхідний, у тому числі процесуальний, документ в автоматизованій системі створюється реєстраційна картка, яка містить Інформацію щодо реквізитів та руху документа. Особливості заповнення реєстраційної картки визначаються відповідними інструкціями з діловодства.

Відповідно до вимог Інструкції з діловодства:

1.5. Контроль за ефективністю діяльності апарату суду здійснюється головою суду.

1.6. Відповідальність за стан та організаційне забезпечення діловодства в суді покладається на керівника апарату суду, а в разі його відсутності - на заступника керівника апарату суду або особу, яка виконує його обов`язки.

Крім того, відповідно до п 2.6. «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», що була чинною на той час «Персональну відповідальність за функціонування автоматизованої системи в суді несе керівник апарату суду».

Також показала, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», що діяв на час, до якого відносяться вказані події, за подання заяви про забезпечення позову стороною судового розгляду повинно було сплачено судовий збір. Ставка судового збору визначалась Законом України «Про судовий збір», що діяв на той час.

Крім того, ОСОБА_8 показала що, діяльність судді регулюється Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Відповідно до протоколу зборів суддів Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 13.06.2013р. № 29 збори суддів визначили, що з 14.06.2013р. передавати у провадження судді Ізотова В.М. категорію 26 «справи, що виникають з позики, кредиту, банківського вкладу». Відповідно до вказаного протоколу - « у разі його тривалої відсутності з будь-яких причин усі категорії цивільних справ, які тимчасово розподіляються на ОСОБА_2 розподіляються автоматично на суддів цивільної колегії.

Встановлено, що колегія Апеляційного суду Дніпропетровської області, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська про відкриття провадження від 04.07.2013р., постановляючи ухвалу від 19.11.2013р. зазначила, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження по справі були порушені вимоги ст. 109 ЦПК України, тобто був порушений порядок вирішення цього питання, що є підставою для скасування ухвали та направлення до суду першої інстанції для нового вирішення питання.

Крім того, в іншій ухвалі колегія судів Апеляційного суду Дніпропетровської області, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська про забезпечення позову від 04.07.2013р., постановляючи ухвалу від 19.11.2013р. зазначила в ній суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову послався на те, що не вжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також те, що вимога про забезпечення позову є співмірною із ціною позову. Але з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначений позов вже забезпечений договором застави від 14.06.2007р. укладеним між АКБ «ТАС-Комерцбанк» і ОСОБА_1 . Цей договір зареєстрований в реєстрі заборони на відчуження і тому загроза неможливості виконання рішення у разі задоволення судом позову відсутня.

Мотивуючи підставі про закриття провадження за відсутністю складу злочину, слідчий посилався на норми міжнародних договорів, ст.ст. 124, 126 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що вказують на незалежність суддів., а також на склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 375 КК України.

Зазначив, що у випадку кримінальної відповідальності підставами для притягнення до відповідальності може бути постановлення судом незаконного судового рішення. На прикладі кримінального процесуального законодавства, виходячи з вимог законності, обґрунтованості, вмотивованості судового рішення (ст. 370 КПК України) незаконним є судове рішення, ухвалене з порушенням норм матеріального права та недотримання вимог щодо кримінального провадження.

Істотні порушення норм кримінального процесуального права є підставами для скасування або зміни судового рішення (ст. 409 КПК України).

Для розмежування кримінальної відповідальності за постановлення завідомо неправосудного судового рішення та дисциплінарної відповідності за істотні порушення суддею норм процесуального права слід виходити з характеристики злочинної дії як дії вольового акту, тобто діяння має мати вольовий характер, має бути завідомим.

В той же час «завідомість» є характеристикою суб`єктивної сторони складу злочину. Свідченням завідомості можуть бути порушення вимог матеріального чи процесуального закону в ході судового розгляду, які полягають в усуненні перешкод, створенні умов для постановлення завідомо неправосудного рішення, тобто, по суті, є готуванням до злочину.

Виходячи, із ч. 2 ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. «Про незалежність судової влади», дисциплінарна відповідальність судді настає в разі умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до своїх обов`язків, тобто вина може бути як у формі умислу, так і у формі необережності. Таким чином, ключовим моментом у розмежуванні кримінальної та дисциплінарної відповідальності судді в контексті постановлення саме неправосудного судового рішення є завідомість постановлення судового рішення.

Проведеним досудовим розслідуванням не встановлено даних, що підтверджують наявність в діях судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 375 КК України.

На підставі викладеного, слідчий дійшов висновку про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу, кримінального правопорушення.

Суддя слідчий зазначає, що завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.

Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону слідчим не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.

Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011р. (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

Проте, суддя слідчий вважає, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст.ст. 9, 91, 110 КПК України, оскільки висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі були зроблені передчасно, без належної перевірки обставин викладених в заяві скаржника та не надавши відповідної оцінки доказам, які були здобуті під час проведення досудового розслідування у всій їх сукупності та без збирання доказів, на які вказувала заявниця.

Слідчий суддя вважає за доцільне, з урахуванням принципу диспозитивності (ст. 26 КПК України), не перебираючи на себе дискреційні повноваження слідчого, які передбачають самостійність слідчого у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України), звернути увагу на де-які обставини, що вказують на неповноту слідства, але які не є вичерпними і їх усунення не позначатиме зворотнє.

Так, правопорушення кваліфіковане органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 375 КК України як постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розсування допитані лише працівники апарата суду, працівники ТУ ДСА в Дніпропетровській області, досліджені документи з автоматизованої системи авторозподілу, протоколи зборів суддів Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, накази голови суду, долучені до матеріалів провадження копії судових рішень. Однак з оскаржуваної постанови та матеріалів кримінального провадження не вбачається , що слідчим була надана оцінка змісту самих рішень суду, а також не допитані самі учасники судової справи - представники ТОВ «Вердикт Фінанас» і ТОВ «Фінансови Перспективи», представник заявниці ОСОБА_5 .

Тому, суддя слідчий приходить до висновку, що не можна говорити про дослідження всіх обставин кримінального провадження і повноту досудового розслідування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку, що слідчим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не були дотримані вимоги чинного кримінально-процесуального закону щодо всебічності та повноти, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову, яка на підставі цього підлягає скасуванню.

Заявницею порушено 10-тиденний строк звернення до суду зі скаргою, але заявниця не була обізнана про хід кримінального провадження і фактично дізнався про оскаржувану постанову лише 22.01.2019р., після того як отримала від прокурора лист, яким повідомлено про закриття кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. За вказаних обставин строк оскарження підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 91, 93, 94, 110, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги до слідчого судді.

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Крачко В.Г. від 28.12.2018р. про закриття кримінального провадження № 42017040000000303, внесеного до ЄРДР 27.03.20179р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України – задовольнити.

Постанову слідчого в ОВС СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області Крачко В.Г. від 28.12.2018р. про закриття кримінального провадження № 42017040000000303, внесеного до ЄРДР 27.03.20179р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України – скасувати.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.С. Наумова