Ухвала суду № 90849393, 07.08.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5955/20

Провадження № 4-с/727/50/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2020 року Шевченківський райсуд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Мамчина П.І.

секретар судових засідань – Нікітович О.В.

учасники справи:

заявниця – ОСОБА_1

приватний виконавець – Кондрюк К.О.

заінтересована особа – представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» Кисилиця Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О.

Посилалася на те, що 01 липня 2020 року вона отримала постанову про відкриття виконавчого провадження №62385992 від 19 червня 2020 року, винесену на підставі виконавчого листа №2-20/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 458006,58 грн.

Вважає дії приватного виконавця Кондрюка К.О. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними, а постанову таку, що підлягає скасуванню. Посилалася на те, що в постанові стягувачем по виконавчому провадженню зазначено ТзОВ «Кредитні ініціативи», хоча по виконавчому листі стягувачем є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Крім цього, приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо сума стягнення за виконавчим документом перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.

Також посилалася на те, що згідно інформаційної довідки №055542320200713 від 13 липня 2020 року приватному виконавцю ОСОБА_2 зупинено діяльність з 12 червня 2020 року строком на шість місяців. Отже, на момент винесення постанови вже існували обставини, які забороняли приватному виконавцю проводити виконавчі дії.

Зазначає, що приватний виконавець виніс постанову не про стягнення боргу за виконавчим документом, а про стягнення основної винагороди в розмірі 149221,41 грн. (не зрозуміло за які виконавчі дії і з якої суми розрахована дана винагорода і кому мають поступити дані кошти, якому стягувачу). Якщо виконавчі дії приватний виконавець Кондрюк К.О. проводити не може, то і основну винагороду стягувати не може (дана винагорода стягується тільки після повного виконання рішення).

Виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, виконавчого листа №2-20/2011, виданого 14 лютого 2012 року не існує.

Просила визнати дії приватного виконавця Кондрюка К.О. неправомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62385992 від 19 червня 2020 року та всі послідуючі постанови в даному виконавчому провадженню.

У відзиві на скаргу приватний виконавець Кондрюк К.О. вважає скаргу безпідставною та просить в її задоволенні відмовити. Посилався на те, що його діяльність як приватного виконавця зупинена 25 червня 2020 року, з дня внесення інформації про зупинення діяльності приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена до зупинення його діяльності.

Щодо розміру суми, що підлягає стягненню по виконавчому листу та постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця вказав, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь первісного кредитора ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість в розмірі 54846,55 доларів США та зазначено еквівалент у національній валюті - гривні на дату вчинення розрахунку заборгованості за кредитом. Оскільки курс НБУ (гривні до долара США) з моменту вчинення розрахунку до подачі виконавчого документу приватному виконавцю значно змінився, а фактичне виконання рішення суду повинне відбуватись у тій валюті, яка стягнута рішенням суду, то при подачі виконавчого документа приватному виконавцю було перераховано та зазначено гривневий еквівалент заборгованості станом на дату підготовки матеріалів для відкриття виконавчого провадження. Тому при відкритті виконавчого провадження зазначено гривневий еквівалент заборгованості. А тому сума 149221,41 грн. - це сума основної винагороди приватного виконавця, що становить 10 відсотків від 1492214,17 грн., яка підлягає примусовому стягненню.

Щодо підтвердження про те, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» є стягувачем по виконавчому листі, то 03 липня 2013 року Шевченківським районним судом м. Чернівців винесено ухвалу про заміну стягувача з ПАТ «Промінвестбанк» - на ТзОВ «Кредитні ініціативи» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа 2-90/2011р. Вищевказана ухвала надана представником стягувача при пред`явлені виконавчого документа до виконання.

Також при реєстрації виконавчого документа здійснено технічну помилку в автоматизованій системі виконавчого провадження, зокрема, вказано невірний номер виконавчого листа, а саме: 2-20/2011 замість вірного номера 2-90/2011. Зазначена помилка жодним чином не впливає на хід виконавчого провадження, в подальшому приватним виконавцем будуть здійсненні реєстраційні дії щодо виправлення помилки. А тому вважає скаргу боржника необгрунтованою та безпідставною.

06 серпня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_1 , в якій остання зазначила, що приватний нотаріус вводить суд в оману, зазначаючи, що номер виконавчого листа ним буде в подальшому виправлений, і це при зупиненні діяльності як приватного виконавця. Крім того, ОСОБА_2 не зазначив та не надав належних доказів про те, коли і ким було перераховано заборгованість, на підставі якого рішення суду та якого виконавчого листа. ОСОБА_2 надав до суду постанову про повернення виконавчого документа стягувачу зовсім по іншому виконавчому провадженню. Також вказала, що представник ОСОБА_3 , який подав заяву про відкриття виконавчого провадження не має ніякого відношення до основної винагороди приватного виконавця і його заява не відповідає постанові про відкриття ВП № 62385992 від 19 червня 2020 року. Ухвала суду від 03 липня 2013 року про заміну стягувача з ПАТ «Промінвестбанк» на ТзОВ «Кредитні ініціативи» стосується виконавчого провадження ВП № 31427970, а не в ВП № 62385992 від 19 червня 2020 року. Просила скаргу задовольнити.

Заявниця в судовому засіданні скаргу підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в ній.

Приватний виконавець Кондрюк К.О. в судовому засіданні скаргу не визнав відповідно до поданого відзиву, просив в задоволенні скарги відмовити.

Заінтересована особа – представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» Кисилиця Є.І. пояснив, що звернувся як представник ТзОВ «Кредитні ініціативи», яке є правонаступником ПАТ «АКПІБ» із заявою до приватного виконавця Кондрюка К.О. про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-90/11, виданого 14 лютого 2012 року Шевченківським райсудом м. Чернівці. Постановою приватного виконавця від 19 червня 2020 року було відкрито виконавче провадження та розпочато виконавчі дії. Вважає дії приватного виконавця Кондрюка К.О. правомірними.

Суд, заслухавши пояснення заявниці, приватного виконавця Кондрюка К.О., представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» Кисилиці Є.І., дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського райсуду м. Чернівці від 06 грудня 2011 року (справа №2-90/2011) стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чернівці» заборгованість за кредитним договором № 1031 від 03 травня 2006 року із змінами № 1607 від 24 вересня 2008 року у розмірі 54846,55 доларів США, що еквівалентно 434340 гривень 80 копійок та 23665 гривень 78 копійок за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та по комісійній угоді за кредитним договором, а всього стягнуто 458006 гривень 58 копійок. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чернівці» понесені судові витрати за сплату судового збору 1700 грн., за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн., а всього стягнуто судових витрат 1820 гривен.

На виконання вищевказаного рішення 14 лютого 2012 року був виданий виконавчий лист (а.с.38).

Виконавчий лист по справі № 2-90/2011р., виданий 14 лютого 2012 року Шевченківським районним судом м.Чернівців, вперше був пред`явлений до Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ 20 лютого 2012 року первісним кредитором - ПАТ «Промінвестбанк», після чого 28 лютого 2012 року Першотравневим ВДВС Чернівецького МУЮ було відкрите виконавче провадження та винесено постанову № 31427970 від 28 лютого 2012 року.

Встановлено, що 17 грудня 2012 року ПАТ «Промінвестбанк» уклало договір відступлення права вимоги з ТзОВ «Кредитні ініціативи», внаслідок чого до останнього перейшли права вимоги, в тому числі і за зобов`язаннями ОСОБА_1 .

Ухвалою Шевченківського райсуду м. Чернівці від 03 липня 2013 року замінено сторону у виконавчому провадженні №31427970 по виконанню виконавчого листа №2-90/2011, виданого Шевченківським районним судом м.Чернівці 14 лютого 2012 року із ПАТ «Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний банк» на ТзОВ «Кредитні ініціативи».

Оскільки ТзОВ «Кредитні ініціативи» є правонаступником ПАТ «АК Промінвестбанк», то доводи скарги в частині іншого стягувача по рішенню суду є безпідставними.

Судом встановлено, що 19 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О. за заявою представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-20/2011, виданого 14 лютого 2012 року Шевченківським районним судом м.Чернівці про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АК Промінвестбанк» заборгованості за кредитним договором.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К.О. від 19 червня 2020 року постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 основну винагороду приватного виконавця у розмірі 149221, 41 грн.

Щодо доводів скарги ОСОБА_1 в частині зупинення приватному виконавцю ОСОБА_2 діяльності, то суд зазначає наступне.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» з дня внесення інформації про зупинення діяльності приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України приватному виконавцю забороняється здійснювати діяльність приватного виконавця, крім дій, пов`язаних із передаванням виконавчих документів іншому приватному виконавцю або відповідному органу державної виконавчої служби.

Згідно Інформаційної довідки №055542320200713 від 13 липня 2020 року приватному виконавцю Кондрюку К.О. зупинено діяльність на підставі протоколу №33 від 12 червня 2020 року строком на шість місяців.

Інформацію про зупинення діяльності приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України внесено 25 червня 2020 року.

Отже, постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення з боржника основної винагороди приватним виконавцем Кондрюком К.О. винесені в період відсутності запису про зупинення його діяльності в Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

З огляду на викладене, скарга ОСОБА_1 в цій частині є безпідставною.

Щодо доводів скарги про те, що сума стягнення перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, а тому приватний виконавець не міг виконувати таке рішення, то суд вважає, що заявник не довела належними та допустимими доказами порушення вимог закону в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець зобов`язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами (ч.1 ст.24 Закону).

Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року (ч.3).

Приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у нього на виконанні, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця. У такому разі приватний виконавець зобов`язаний укласти договір страхування на належну страхову суму (ч.4).

Згідно із Законом України про державний бюджет на 2020 рік, від 1 січня мінімальна заробітна плата становить 4723 гривень.

Отже, мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця становить 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати або 4723000 гривень.

Сума стягнення відповідно до заяви про відкриття виконавчого провадження становить 1492214,17 грн., що не перевищує мінімальний розмір страхової суми.

Щодо доводів скарги в частині розміру винагороди приватного виконавця, то суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: фіксованої суми – у разі виконання рішення немайнового характеру; відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця.

Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що в постанові про стягнення винагороди має наводитись розрахунок та порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця. При цьому, стягується винагорода в порядку, встановленому для стягнення виконавчого збору і розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 19 Порядку виплати винагород державного виконавця та їх розмірів і основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року №643 встановлено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 14 лютого 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь первісного кредитора ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість в розмірі 54846,55 доларів США та зазначено еквівалент у національній валюті - гривні на дату вчинення розрахунку заборгованості за кредитом.

Оскільки курс НБУ (гривні до долара США) з моменту вчинення розрахунку до подачі виконавчого документу приватному виконавцю значно змінився, а фактичне виконання рішення суду повинне відбуватись у тій валюті, яка стягнута рішенням суду, то при подачі виконавчого документа приватному виконавцю було перераховано та зазначено гривневий еквівалент заборгованості станом на дату підготовки матеріалів для відкриття виконавчого провадження.

Вищевказане зазначено в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №727/4092/19, провадження №61-15931св19 (а.с.43-47).

Як вбачається із заяви представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» про відкриття виконавчого провадження, що товариство просило відкрити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 54846,55 доларів США, що станом на 17 червня 2020 року по курсу НБУ (1 долар США = 26,7424 гривень) становить 1466728,38 грн., а також 23665,78 грн. заборгованості по комісії, 1700 грн. по сплаті судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 1492214,17 грн. (а.с.37).

Отже, основна винагорода приватного виконавця становить 10% від суми, що підлягає примусовому стягненню (1492214,17 грн.) і становить 149221,41 грн.

Не наведення приватним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження розрахунку основної винагороди є порушенням Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Проте, дане порушення (при встановленні судом правильності визначеної суми основної винагороди) не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Є безпідставними також доводи скарги про те, що основна винагорода стягується лише після повного виконання рішення.

Так, відповідно до вимог ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди.

Вказане в скарзі посилання на стягнення основної винагороди після повного виконання рішення стосується лише виконавчих дій у разі виконання рішення немайнового характеру, де передбачена фіксована сума основної винагороди (ч.6 ст.31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Посилання заявниці ОСОБА_1 на те, що приватний виконавець здійснює виконання за виконавчим листом №2-20/2011, що не відповідає дійсному номеру виконавчого листа №2-90/2011, то суд це розцінює як технічну помилку, допущену при реєстрації виконавчого документа. Дана технічна помилка не може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги скарги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 16, 18, 27, 40, 42 «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 13, 76, 81, 258-261, 353, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівців або безпосередньо до апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали виготовлений 07 серпня 2020 року.

СУДДЯ Мамчин П.І.