Ухвала суду № 90849386, 07.08.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9754/18

Провадження № 1-кп/727/12/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді - Семенко О.В.

суддів - Чебан В.М., Смотрицького В.Г.,

секретаря судового засідання - Дутчак А.І.

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судового засідання №4 Шевченківського районного суду м. Чернівці клопотання прокурора Кукурудзяк В.С. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника Ткаченко О.Ю. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт по кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017260000000407 від 31 травня 2017 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого, відносно якого обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 149 КК України,-

сторони кримінального провадження:

прокурор - Кукурудзяк В.С.

обвинувачений - ОСОБА_1

захисник - Ткаченко О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці під головуванням судді Кодрян Л.І. перебувало кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017260000000407 від 31 травня 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 149 КК України.

Ухвалою суду від 09.01.2020 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні у закритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 10.06.2020 року за клопотанням прокурора Кабану В.І. продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, а саме до 08.08.2020 року. Дана ухвала залишена без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 18.06.2020 року.

На підставі розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м.Чернівці Бойчука О.І. №52 від 16 червня 2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2020 року, у зв`язку із закінченням повноважень судді Кодрян Л.І., дане кримінальне провадження передано до розгляду судді Семенко О.В. (том 6 а.с.215-216).

Під час судового засідання прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів, обґрунтовуючи клопотання тим, що на даний час не зменшились ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки 11 серпня 2017 року ОСОБА_1 було оголошено в розшук та він був затриманий в Італійській Республіці у подальшому екстрадований в Україну. Зазначила, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки у даному кримінальному провадженні наявні декілька фактів вчинення ОСОБА_1 аналогічних злочинів та систематичність їх вчинення вказує на можливість вчиняти ним такі кримінальні правопорушення, а також враховуючи, що злочин вказаної категорії відноситься до злочинів проти волі, честі та гідності, а потерпілими в кримінальному провадженні є жінки.

Захисник Ткаченко О.Ю. вважає, що клопотання прокурора є необґрунтованим, оскільки обвинувачений тривалий час перебуває під вартою; ризики, наведені прокурором вважає недоведеними, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки. На думку захисника, щодо обвинуваченого може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, зокрема, цілодобовий домашній арешт.

Крім того, захисником через канцелярію суду подано письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з покладенням на обвинуваченого обов`язків визначених вимогами ст. 194 КПК України. Вказує, що відповідно до п.2 ч.3 ст. 197 КПК України сукупний строк тримання під вартою обвинуваченого не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Зазначив, що ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, уродженець та мешканець с. Горішнє Залуччя, Снятинського району, Івано-Франківської області, за місцем проживання характеризується позитивно, має соціальний зв`язок з родичем - дядьком ОСОБА_2 , який йому як рідний батько, так як він усе дитинство проживав з ним та ним виховувався. Вважає, що та обставина, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, не може бути підставою для обрання йому виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку захисника є всі правові підстави для обрання ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту та такий запобіжний захід зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника, заперечивши про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор заперечила щодо задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

За наслідками розгляду заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою та захисника про зміну запобіжного заходу, встановлено наступне.

Вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 27.12.2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 ч. 2 КК України і призначено йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу - залишено обрану - тримання під вартою. Строк покарання відраховано з моменту затримання ОСОБА_1 , а саме з 07.02.2018 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19.03.2019 року, в задоволенні апеляційної скарги адвоката Ткаченка О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 відмовлено, а вирок Першотравневого районного суду м.Чернівців від 27 грудня 2018 року в кримінальному провадженні №12017260000000407 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.149 ч.2 КК України, залишено без змін.

Постановою Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 28.08.2019 року касаційну скаргу захисника Ткаченка О.Ю. задоволено. Вирок Першотравневого районного суду м.Чернівці від 27 грудня 2018 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 19 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Таким чином, ОСОБА_1 утримується під вартою з 07.02.2018 року.

Судом встановлено, що прокурором в поданому клопотанні про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, не зазначені підстави, які б виправдовували подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Виходячи з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи, а тому суд вбачає на даний час підстави для зміни запобіжного заходу.

При цьому, колегія суддів бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Разом з тим, в силу практики Європейського суду з прав людини, небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою.

Існування обґрунтованої підозри щодо скоєння заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, однак тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).

Крім цього, слід зазначити, що на даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень Європейського Суду з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», враховуючи принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що подальше тримання обвинуваченого під вартою не є виправданим і тому наявні реальні підстави для зміни запобіжного заходу.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177, 179, 194 КПК України, беручи до уваги, вище викладене, те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, прокурором в судовому засіданні не доведено, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків чи буде вчиняти інші кримінальні правопорушення, відсутні відомості що йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, є особою молодого віку, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задоволенню не підлягає задоволенню та відносно ОСОБА_1 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, що полягає у закріпленні на тілі обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Крім цього, враховуючи вимоги ч. 1,2 ст. 181 КПК України, сукупність всіх обставин передбачених ст. 178 КПК України, наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України щодо спроби обвинуваченого переховуватись від суду, враховуючи санкцію статті, чинити тиск на свідків та потерпілих, чи перешкоджати іншим чином в розгляді кримінального провадження, суд приходить до обґрунтованого висновку, що цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю в даному випадку є пропорційним запобіжним заходом з урахуванням на даний час обставин кримінального правопорушення та інтересів суспільства.

Таким чином, обрання більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт на думку суду забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 під час розгляду даного кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про домашній арешт не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 193-197, 331, 369-372, КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання захисника Ткаченко О.Ю. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на два місяці, а саме до 05 жовтня 2020 року.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- заборонити залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання;

- заборонити обвинуваченому в будь-якій спосіб спілкуватись з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню;

- носити електронний засіб контролю.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали про застосування домашнього арешту покласти на працівників Снятинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області за місцем проживання ОСОБА_1 та у відповідності до вимог ч. 3 ст. 181 КПК України.

Застосування електронного засобу контролю до ОСОБА_1 покласти на працівників відповідного підрозділу ГУНП в Івано-Франківській області.

ГУНП в Івано-Франківській області негайно поставити на облік обвинуваченого щодо якого застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, і повідомити про це суд.

Копію ухвали направити до Державної прикордонної служби України, до відома.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала щодо зміни запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільняється з-під варти.

Копію ухвали вручити негайно обвинуваченому, прокурору, а також направити в Чернівецький слідчий ізолятор до виконання.

Головуючий суддя Семенко О.В.

Суддя Чебан В.М.

Суддя Смотрицький В.Г.