Рішення № 90842027, 27.07.2020, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/878/20

Провадження №2/597/199/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дудяка С.В.

з участю:

секретаря судових засідань Богдана В.М.

представника позивача ОСОБА_1 Г.В ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в місті Заліщики цивільну справу за позовом представника Акціонерного товариства “Державного ощадного банку України” в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк” - Маракіної Оксани Григорівни до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представники позивача в позовній заяві та в судовому засіданні просять стягнути в користь позивача з відповідача заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) №571807020 від 10.11.2018 року у розмірі 121547,50 грн. та судові витрати по справі, що складаються із судового збору в розмірі 2102,00 гривні, покликаючись на те, що між ПАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_3 10.11.2018 року укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), шляхом підписання позичальником заяви про приєднання №571807020 від 10.11.2018 року. Згідно вищевказаної заяви відповідач беззастережно приєднався до договору в редакції, яка на день підписання заяви розміщена на інтернет-сторінці банку та уклав з банком договір, складавою частиною якого є умови договору банківського рахунку. Банк в свою чергу відкрив на ім`я відповідача поточний рахунок № НОМЕР_1 та надав кредит, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії з параметром кредитування в сумі 55000 грн., з фіксованою процентною ставкою 38 процентів річних за користування кредитними коштами. Відповідач, відповідно до виписки по картковому рахунку за період з 14.11.2018 року по 03.06.2020 року активно користувався карткою, здійснюючи зняття готівки, що підтверджує використання кредитних коштів. Зважаючи на те, що станом на 11.06.2020 року настав строк повернення кредиту відповідачем, йому банку, як зазначає його представник, направив вмимогу про усунення порушень кредитного договору, однак відповідач на вказане зверненя не відреагував, заборгованості не погасив, тому станом на 03.06.2020 року вона становить 61385,57 грн. та складається із:

заборгованості по тілу кредиту — 52377,52 грн;

заборгованості по відсоткам — 7090,30 грн;

заборгованості по комісії — 785,40 грн;

пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором — 442,33 грн;

3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 392,29 грн;

3% річних за несвоєчасне погашення відсотків та комісії - 167,12 грн;

інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу - 81,91 грн;

інфляційних втрат за несвоєчасне погашення відсотків - 48,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі позовних вимог та просить його задоволити.

Ухвалою суду 06.07.2020 року про відкриття провадження у справі відповідачу надано строк для подання відзиву на даний позов та роз`яснено наслідки його неподання без поважних причин.

Відповідач відзиву на даний позов у визначений судом строк не подав, в судове засідання не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, а, тому, справу слід розглянути заочно без його участі, так як, представник позивача в судовому засіданні не заперечує проти цього.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справу слід вирішити за наявними матеріалами та задоволити позов, виходячи із наступного:

Відповідно до ст.207 ч.1, 2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.638 ч.1 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1048 ч.1 ЦК України).

Частиною другою вищевказаної статті ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

10.11.2018 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), шляхом підписання відповідачем ОСОБА_3 заяви про приєднання №571807020 від 10.11.2018 року.

Згідно вищевказаної заяви відповідач ОСОБА_3 беззастережно приєднався до договору в редакції, яка на день підписання заяви розміщена на інтернет-сторінці банку та уклав з банком договір, складавою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

Позивач виконав свої зобов`язання згідно з договором та відкрив на ім`я відповідача поточний рахунок № НОМЕР_1 та надав кредит, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії з параметром кредитування в сумі 55000 грн., з фіксованою процентною ставкою 38 процентів річних за користування кредитними коштами.

Відповідач, відповідно до виписки по картковому рахунку за період з 14.11.2018 року по 03.06.2020 року активно користувався карткою, здійснюючи зняття готівки, що підтверджує використання кредитних коштів, однак заборгованості у строки передбачені договором не погасив.

Відповідно до ст.1048 ч.1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 551 ч.1, 2 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із положеннями ст.1050 ч.1 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.1050 ч.2 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Тому, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 порушив зобов`язання щодо повернення кредиту, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати заборгованості за відсотками, комісією, пенею та інфляційними втратами, які становлять станом на 03.06.2020 року 61385,57 грн. та складаються із:

заборгованості по тілу кредиту — 52377,52 грн;

заборгованості по відсоткам — 7090,30 грн;

заборгованості по комісії — 785,40 грн;

пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором — 442,33 грн;

3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 392,29 грн;

3% річних за несвоєчасне погашення відсотків та комісії - 167,12 грн;

інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу - 81,91 грн;

інфляційних втрат за несвоєчасне погашення відсотків - 48,70 грн.

А тому, враховуючи, що в даному випадку має місце порушення прав позивача АТ “Державний ощадний банк України”, суд вважає, що вони підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості із відповідача в розмірі 61385,57 гривні.

Суд також вважає, що в користь позивача з відповідача слід стягнути 2102,00 гривні сплаченого позивачем при подачі позову до суду судового збору, а всього стягнути з відповідача в користь позивача 63487,57 гривні.

Керуючись ст.ст.207, 526, 549, 551, 626, 628, 638, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов представника Акціонерного товариства “Державного ощадного банку України” в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ “Ощадбанк” - Маракіної Оксани Григорівни до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації якого АДРЕСА_1 в користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії — Тернопільського обласного управління АТ “Ощадбанк” (м.Тернопіль, Майдан Волі 2) заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) №571807020 від 10.11.2018 року та судові витрати по справі у розмірі 63487 (шістдесять три тисячі чотириста вісімдесят сім) гривень 57 копійок на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , МФО 338545, код ЄДРПОУ 09338500.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.ст.284, 354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду, а відповідачем протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення.

Повне рішення суду складено 31.07.2020 року.

Суддя

С. В. Дудяк