Рішення № 90836755, 28.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 липня 2020 року м. Рівне №460/1453/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача – М.В. Гарькавого; представника відповідача – О.О. Федченка; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Поліської митниці Держмитслужби (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 №UA204000/2020/000003/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/000004.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Поліської митниці митну декларацію від 27.12.2019 №UA204120.2019.307712 щодо митного оформлення товару – Стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет, на загальну суму 22093,62 Євро, за одиницю товару: 0,96 Євро, 1,26 Євро, та надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару – за ціною контакту. Проте, митним органом декларанта зобов`язано надати додаткові документи: до виникнення сумнівів у достовірності заявленої митної вартості товару призвело спрацювання обов`язкової до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2; митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів через наявність оформлень аналогічних товарів в базі ЄАІС Держмитслужби згідно МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755 за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг. У подальшому відповідачем винесені Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 №UA204000/2020/000003/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/000004. Позивач вказує, що такі рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, а підставі для витребування додаткових документів не існувало. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що за митною декларацією від 27.12.2019 до митного оформлення заявлено товар «Стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет», імпортер – ФОП ОСОБА_2 ; фактурна вартість товару – 22093,62 Євро; комерційні умови поставки – FCA PL Колбіель. При проведенні у порядку статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено неточності у документах: наданий рахунок FVEXP/000224/19 від 23.12.2019 не містить підпису покупця; не надано належних документів щодо транспортування товару; наданий Прайс-лист містить інформацію щодо зменшених цін на товар при умові замовлення 100 тон на місяць, однак згідно комерційного рахунку обсяг партії становить 22642 кг; митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів через наявність оформлень аналогічних товарів в базі ЄАІС Держмитслужби згідно МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755 за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг; надані декларантом додаткові документи не можуть братися до уваги через наявність неточностей. Відповідач вказує, що оскаржувані рішення є правомірними, а тому позивачу слід відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 13.04.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 14.05.2020.

Ухвалою суду від 14.05.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 110)), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 07.07.2020.

Ухвалою суду від 07.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 122)), у судовому засіданні оголошено перерву до 28.07.2020.

У судове засідання 28.07.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов повністю.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позову, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 28.07.2020.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Поліської митниці митну декларацію від 27.12.2019 №UA204120.2019.307712 щодо митного оформлення товару – Стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет, на загальну суму 22093,62 Євро, за одиницю товару: 0,96 Євро, 1,26 Євро.

До митної декларації надані наступні документи:

(1) Пакувальний лист від 23.12.2019;

(2) Платіжний документ Swift від 23.12.2019;

(3) Міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 23.12.2019;

(4) Сертифікат з перевезення (проходження) товару EUR 1 PL/MF/AN0514950 від 23.12.2019;

(5) Довідка про вартість транспортних послуг від 27.12.2019;

(6) Калькуляція продукції від 23.12.2019;

(7) Прайс-Лист від 20.12.2019;

(8) Додаткова угода №1 від 26.08.2016;

(9) Додаткова угода №2 від 09.02.2018;

(10) Додаткова угода №3 від 27.12.2018;

(11) Додаткова угода №4 від 31.07.2019;

(12) Додаткова угода №6 від 03.01.2020;

(13) Контракт №20012016 від 20.01.2016;

(14) Специфікація №132 від 20.12.2019 до Контракту №20012016 від 20.01.2016 (а.с. 18);

(15) Договір-Заявка на перевезення №171 від 20.12.2019;

(16) Експертний висновок Житомирської Торгово-промислової палати №В-6 від 03.01.2020;

(17) Фактура FVEXP/000224/19 від 23.12.2019 (а.с. 22);

(18) Копія митної декларації країни відправлення №19PL445010E1892506 від 23.12.2019;

(19) Переклад Прайс-Листа від 23.12.2019;

(20) Переклад Калькуляції від 23.12.2019.

За результатами розгляду поданих декларантом документів, в межах процедури митної консультації, відповідачем сформоване Повідомлення із зазначенням: до митного оформлення надано товару «Стрейч плівка» (товар №1); до виникнення сумнівів у достовірності заявленої митної вартості товару призвело спрацювання обов`язкової до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2; митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів через наявність оформлень аналогічних товарів в базі ЄАІС Держмитслужби згідно МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755 за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг; при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності заяви, документа чи розрахунку, наданих для цілей визначення митної вартості; декларанту необхідно надати: (1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; (2) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових органів про вартість товару (далі іменується – Повідомлення) (а.с. 121).

Митним органом винесене Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 №UA204000/2020/000003/2 (далі іменується – Рішення №UA204000/2020/000003/2), яким скориговано митну вартість товару – «Стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет» на рівні 1,51 USD/кг (а.с. 11).

У графі 33 Рішення №UA204000/2020/000003/2 зазначені підстави для коригування митної вартості товару:

митна вартість імпортованого товару не можу бути визначена за ціною рахунку щодо товару, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в базі даних ЄАІС Держмитслужби згідно МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755 за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг;

також, до виникнення сумнівів у достовірності заявленої митної вартості товару призвело спрацювання обов`язкової до виконання форми митного контролю за індексом 105.2 та 106.2;

митниця володіє інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС ДФС згідно МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755 за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг;

за результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статті 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України;

вартість товару визначено на підставі положень Наказу ДФСУ від 11.09.2015 №68, Наказу МФУ від 31.07.2015 №684, за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг відповідно до МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755;

при цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товару використано актуальну на дату оцінки та найменшу із альтернативних вартість, що заявлена до Митниці Держмитслужби;

числове значення митної вартості товару становить 34189,42 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті становить 796370,23 грн.

Відповідачем також сформована Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 січня 2020 року №UA204000/2020/000004 (ділі іменується – Картка відмови №UA204000/2020/000004) (а.с. 13), відповідно до якої повідомлено про відмову у митному оформленні товарів з таких причин:

митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у звєязку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та у звєязку із неподанням декларантом усіх додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України;

прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 №UA204000/2020/000003/2;

роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: провести декларування товарів відповідно до положень статті 257 Митного кодексу України, здійснивши коригування заявленої митної вартості відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2020 №UA204000/2020/000003/2, з урахуванням положень частини 4,7 статті 55 Митного кодексу України.

Позивачем подана до митного органу митна декларація (форма МД-2) від 10.01.2020 №UA204120/2020/001713 (а.с. 15) щодо імпортованого товару - «Стрейч плівка з полімерів етилену технічна для пакування палет» із зазначенням у графі 42 «Ціна товару» - 22093,62; у графі 43 «Код МВВ» - 1/6.

Декларант, скориставшись правом, визначеним Главою 4 Розділу I Митного кодексу України «Оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них», подав до Поліської митниці заяву про надання додаткових документів на Рішення про коригування митної вартості товарів від 08 січня 2020 року №UA204000/2020/000003/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 січня 2020 року №UA204000/2020/000004 (а.с. 54).

Згідно даної заяви позивач просив скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 08 січня 2020 року №UA204000/2020/000003/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 січня 2020 року №UA204000/2020/000004, та надав додатково документи: Експертний висновок Житомирської Торгово-промислової палати №В-6 від 03.01.2020; Контракт №08062017 про надання транспортно-експедиційних послуг від 08.06.2017; Платіжне доручення на оплату Транспортно-експедиційних послуг від 29.01.2020; Акт наданих послуг з перевезення від 10.01.2020; рахунок фактура TR20000001 від 10.01.2020; відомості про діапазон цін на поліетилен; лист від компанії Gruplast від 30.01.2020; Звіт про оцінку майна №13-20.

Листом від 11.02.2020 №7.13-1/15-2/13-15/1134 Поліська митниця повідомила про відсутність підстав для перегляду або скасування оскаржуваних рішень (а.с. 60).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень - Рішення №UA204000/2020/000003/2 та Картки відмови №UA204000/2020/000004, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі іменується – МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частини восьмої – одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Компанією «Gruplast Gruba» оформлено лист про те, що ОСОБА_3 є офіційним дилером та безпосереднім імпортером продукції повного товариства «Gruplast Gruba» Spolka Jawna на український ринок (а.с. 53, 134).

Між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та «Gruplast Gruba» Spolka Jawna (Постачальник) укладений Контракт №2001216 від 20.01.2016 на поставку товару – Стретч плівки.

На виконання умов Контракту №2001216 від 20.01.2016 між сторонами правочину оформлена Специфікація №132 від 20.12.2019, відповідно до якої поставці підлягав товар: 1) «Стретч плівка поліетиленова технічна» за ціною 0,96 Євро за кілограм – 9163,20 Євро; 2) «Стретч плівка поліетиленова технічна» за ціною 0,96 Євро за кілограм – 11429,76 Євро; 3) «Стретч плівка поліетиленова технічна» за ціною 1,26 Євро за кілограм – 1500,66 Євро; загальна вартість товару становить – 22093,62 Євро (а.с. 18).

Згідно Фактури FVEXP/000224/19 від 23.12.2019 вартість партії товару становить 22093,62 Євро (а.с. 22).

Постачальником оформлена також Специфікація від 23.12.2019 до Фактури FVEXP/000224/19 від 23.12.2019, відповідно до якої позивачу постачався товар за цінами: 0,96 Євро за одиницю; 0,96 Євро за одиницю; 1,26 Євро за одиницю; разом – 19 палет; маса нетто – 22642 кг; маса брутто – 23117 кг. (а.с. 23).

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

При поданні до митного органу митної декларації від 27.12.2019 №UA204120.2019.307712, декларантом заявлено митну вартість товарів згідно ціни поставки і обраний метод її визначення – основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (пункт 1 частини першої статті 57 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Зі змісту Повідомлення митного органу про надання додаткових документів вбачається, що такі документи витребовувалися від декларанта виключно з підстав: «митниця володіє інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС ДФС згідно МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755 за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг».

Тобто, митний орган жодним чином не зазначає у Повідомленні про те, що подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; не вказує на наявність ознак підробки; не вказує на те, що такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, фактично підстав для витребування додаткових документів від декларанта у відповідача не було у порядку статті 53 МК України.

Представник відповідача, обґрунтовуючи позицію щодо наявності у митного органу сумнівів у заявленій митній вартості товару, вказує, що згідно Прайс-листа від 20.12.2019 (а.с. 49) вартість товару «Стрейч» визначена в діапазоні від 0,96 Євро/кг до 1,45 Євро/кг, на умовах поставки FCA Kolbiel, при замовленнях 100 тон на місяць, та вказує, що декларантом не надано доказів того, що обсяги поставки на місять становили 100 тон, що є умовою для застосування вказаних у Прайс-Листі цін.

З даного приводу суд зазначає, що Повідомлення про надання додаткових документів взагалі не містить опису таких обставин; такої підстави для коригування митної вартості товару не містить і оскаржуване Рішення №UA204000/2020/000003/2.

Суд також зазначає, що визначення ціни товару між Постачальником та Покупцем згідно Контракту №20012016 від 20.01.2016 є виключно питанням господарських відносин учасників правочину.

Постачальником - «Gruplast Gruba» Spolka Jawna сформоване повідомлення від 30.01.2020, де зазначено, що ФОП ОСОБА_1 являється постійним клієнтом з 2014 року; клієнт щомісяця купує товар до 100 тон; оскільки ціна на сировину LLDPE значно зменшилася, компанією встановлено ціну на загрузку плівки 23 грудня 2019 року ФОП ОСОБА_1 на рівні Прайс-листа від 20.12.2019; поставлена плівка за технічними характеристиками однакова, проте відрізняється по кольору, товщині, ширині і намоту в рулоні, що впливає на її ціну; падіння ціни на сировину підтверджується біржовими котируваннями ICIS Indepent Commodity Intelligence Services від 03.01.2020 (а.с. 52).

Даним листом додатково підтверджується той факт, що товар постачався позивачу за наявності об`єктивних причин зниження ціни на таких товар.

Щодо такої підстави для витребування додаткових документів та формування оскаржуваного Рішення №UA204000/2020/000003/2: «до виникнення сумнівів у достовірності заявленої митної вартості товару призвело спрацювання обов`язкової до виконання форми митного контролю за індексом 105.2 та 106.2; митниця володіє інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС ДФС згідно МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755 за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг», суд зазначає наступне.

Перелік підстав для формування митним органом вимоги про надання декларантом додаткових документів, що наведений у частині третій статті 53 МК України є виключним (вичерпним): (1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; (2) у разі якщо документи містять ознаки підробки; (3) у разі якщо документи або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Повідомлення митного органу щодо витребування у декларанта додаткових документів не містить посилання на вказані вище підстави.

Тобто, формуючи Повідомлення про необхідність надання декларантом додаткових документів, митний орган зобов`язаний чітко вказати на підставу витребування згідно переліку частини третьої статті 53 МК України.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в ЄАІС ДФС згідно МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755 за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг, не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару.

Так, позивач не заперечує той факт, що плівка у попередні періоди постачалася, зокрема, за ціною 1,51 USD/кг, проте визначення ціни на кожну окрему партію товару визначається сторонами господарських відносин на власний розсуд, зважаючи на обсяги постачання, котирування цін на сировину, технічних характеристик товару тощо.

Також, досліджуючи зміст Повідомлення митного органу про витребування додаткових документів, суд зазначає, що декларанта було зобов`язано надати додаткові документи, які вже були надані під час подання первинної митної декларації: (1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; (2) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових органів про вартість товару (а.с. 121).

Тобто, мета витребування додаткових документів не відповідала меті отримання додаткових документів з метою підтвердження числових значень вартості товару.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що Рішення №UA204000/2020/000003/2 не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості КТЗ почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Як стверджує відповідач, при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначеною за ціною договору, оскільки декларантом не надано витребуваних митним органом додаткових документів та митниця володіє інформацією про вартість товару на рівні 1,51 USD/кг.

Суд зазначає, що зверненні до митного органу щодо оформлення партії товару декларантом були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товару. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів.

Суд зазначає, що декларантом одночасно із митною декларацією надано митному органу належні документи для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Опис документів міститься в Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/000004.

Таким чином, митним органом не наведено обґрунтованих підстав для зобов`язання декларанта подати додаткові документи, адже наданих декларантом документів було достатньо для визначення митної вартості за основним методом.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Водночас, спрацювання системи управління ризиками 105-2 та 106-2 є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а).

Окрім того, суд відхиляє доводи контролюючого органу про те, що митна вартість товару заявлена без надання достатніх документів щодо витрат на доставку та транспортування, та про те, що надані до митного оформлення документи містили неточності, оскільки, ані Повідомлення про витребування додаткових документів, ані оскаржуване Рішення №UA204000/2020/000003/2 не містять опису таких обставин взагалі.

Натомість, позивачем надано усі належні документи щодо транспортування товару: Контракт про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезень вантажів у міжнародному сполученні від 08.06.2017 №08062017 (а.с. 26); Додаткова угода №1 до Контракту №08062017 від 08.06.2017 (а.с. 31); Додаткова угода №2 до Контракту №08062017 від 08.06.2017 (а.с. 33); Договір-Заявка №171 від 20.12.2019 до договору №08062017 від 08.06.2017 (а.с. 35); Акт здачі-прийняття робіт від 10.01.2020 (а.с. 36); фактура TR2000001 (а.с. 37).

Зі змісту оскаржуваного рішення №UA204000/2020/000003/2 вбачається, що єдиною підставою для його винесення слугувало: до виникнення сумнівів у достовірності заявленої митної вартості товару призвело спрацювання обов`язкової до виконання форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2; митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів через наявність оформлень аналогічних товарів в базі ЄАІС Держмитслужби згідно МД від 09.12.2019 №UA100010/2019/364755 за рівнем митної вартості 1,51 USD/кг.

Суд зазначає, що митний орган не має жодних правових підстав обґрунтовувати правомірність свого рішення про коригування митної вартості, шляхом зазначення додаткових підстав для такого коригування у заяві по суті справи – відзиві на позовну заяву.

Здійснюючи перевірку оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд надає оцінку тим обставинам, які слугували підставою для прийняття такого рішення; тобто, після прийняття рішення суб`єкт владних повноважень не може доповнювати або ж змінювати підстави його прийняття.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування Рішення про коригування митної вартості товарів від 08 січня 2020 року №UA204000/2020/000003/2 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 січня 2020 року №UA204000/2020/000004.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) грн. 80 (вісімдесят) коп., сплачена відповідно до платіжних доручень №1660 від 20.02.2020 (а.с. 10) та №2747 від 16.03.2020 (а.с. 87).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Поліської митниці Держмитслужби (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, 104; код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови – задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 08 січня 2020 року №UA204000/2020/000003/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 січня 2020 року №UA204000/2020/000004.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) грн. 80 (вісімдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Поліської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 07 серпня 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська