Ухвала суду № 90836752, 07.08.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2020 року м. Рівне№ 460/5756/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору та не зазначено в позовній заяві про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102 гривні.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вознюк Інни Яківни від 26 червня 2020 року про закінчення в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, виконавчого провадження № 61385327 з примусового виконання виконавчого листа № 460/1190/19, виданого 21 лютого 2020 року Рівненським окружним адміністративним судом.

Таким чином, поданий позивачем позов містить одну вимогу немайнового характеру та за його подання до адміністративного суду останньому належало сплатити судовий збір в сумі 840,80грн (2102грн х 0,4 = 840,80грн).

Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною другою статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За приписами частини четвертої статті 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Частиною п`ятою статті 94 КАС України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, всупереч вимогам частини п`ятої статті 94 КАС України, додані позивачем до позовної заяви копії письмових доказів не засвідчені належним чином.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Вказане клопотання позивач обґрунтовує тим, що він не отримував від державного виконавця копію оскаржуваної постанови та дізнався про її існування лише під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 23 липня 2020 року, що підтверджується доданою до позову копією облікового аркуша з матеріалів виконавчого провадження.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що надану позивачем копію облікового аркуша виконавчого провадження неможливо ідентифікувати з матеріалами виконавчого провадження № 61385327, оскільки на ньому відсутні будь-які написи посадових осіб та/або печатки (штампи) відповідача. Також, з вказаної копії неможливо встановити чи здійснював позивач ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у період з 26 червня 2020 року (дата прийняття спірної постанови) по 23 липня 2020 року.

З огляду на наведене, такий доказ не може вважатися належним та достатнім в розумінні КАС України для підтвердження дати дійсного ознайомлення позивача з оскаржуваною постановою та, відповідно, поважності причин пропуску строку звернення до суду.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) документа про сплату судового збору в сумі 840,80грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

2) належним чином засвідчених копій письмових доказів, поданих до суду одночасно з позовною заявою, - відповідно до кількості учасників справи;

3) належних та достатніх доказів на підтвердження поважності та причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк