Рішення № 90836144, 07.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 серпня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2643/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2020 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 16.06.2020, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з 11.08.1987 по 14.02.1998, та з 01.06.1998 по 29.09.2000, та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 12.06.2020, зарахувавши до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періодів роботи з 11.08.1997 по 14.02.1998 та з 01.06.1998 по 29.09.2000.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач у період з 11.08.1997 по 14.02.1998, тобто 06 місяців 04 дня, працював на шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля». Спочатку учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею, а далі з 20.10.1997 року підземним гірником з повним робочим днем під землею.

З 01.06.1998 по 29.09.2000, тобто 02 роки 03 місяця 29 днів, працював у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Пролетарська» дочірне підприємство Держаної холдингової компанії «Луганськвугілля», спочатку підземним гірником з повним робочим днем під землею. З 08.12.1998 учнем гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, а з 18.01.1999 підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею.

Вищевказані періоди роботи позивача підтверджуються записом у його трудовій книжці, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, та індивідуальними відомостями про застраховану особу.

12.06.2020 позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і надав усі необхідні документи.

Рішенням від 16.06.2020 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» посилаючись на те, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи.

У рішенні вказано, що до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах не було зараховано періоди роботи: з 11.08.1997 по 14.02.1998, коли він працював учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею та гірником підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля»; та з 01.06.1998 по 29.09.2000, коли він працював у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Пролетарська» дочірне підприємство Держаної холдингової компанії «Луганськвугілля», гірником підземним з повним робочим днем під землею, учнем гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею та гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею.

З посиланням на норми Конституції України, Законів України “Про пенсійне забезпечення”, "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач вважає рішення відповідача протиправним.

Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області позов не визнало, через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 28.07.2020 подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 40-42).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивач 12.06.2020 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До заяви позивач надав документи: трудову книжку БТ- II № 1200970 від 13.07.1993, диплом ГА №018848 від 30.06.1993, військовий квиток УН №1188496 від 07.12.1995, довідки підтверджуючі пільговий стаж роботи: у ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» від 20.09.2019 №201/1-201/7, у ВП «шахта ім. Д.Ф. Мельнікова» ПАТ «Лисичанськвугілля» від 07.10.2019 №697, у ВП шахта «Тошківська» від 02.04.2020 №126-128, №181 від 10.06.2020.

За розрахунком управління позивач на час звернення має страховий стаж роботи 43 роки 13 днів, в тому числі відпрацьований страховий стаж - 26 років 6 місяців 22 дні, стаж на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за списком № 1 становить 17 років 5 місяців 16 днів.

До пільгового стажу зараховано періоди роботи: з 19.03.2001 по 04.03.2005 в ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» згідно довідок №201/1-201/7 від 20.09.2019, виданих ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», з 15.03.2005 по 14.10.2005, з 28.11.2006 по 10.08.2008 в ВП «шахта ім. Д.Ф. Мельнікова» ПАТ «Лисичанськвугілля» згідно довідки № 697 від 07.10.2019, виданої ВП «шахта ім. Д.Ф. Мельнікова» ПАТ «Лисичанськвугілля», з 20.08.2008 по 09.06.2020 в ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» згідно довідок №126-128 від 02.04.2020 та №181 від 10.06.2020, за виключенням відпусток без збереження заробітної плати, медогляду, провини підприємства, страйків, відсутності спусків в шахту, повістки до суду, НКК, відсутності автотранспорту, тобто, тих періодів роботи, протягом яких заявник не перебував повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.

Згідно записів у трудовій книжці БТ-ІІ № 1200970 від 13.07.1993 позивач також працював з 11.08.1997 по 14.02.1998 учнем гірничого, гірничим підземним, з 01.06.1998 по 07.12.1998 гірничим з повним робочим днем під землею, з 08.12.1998 по 29.09.2000 гірничим очисного вибію на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля».

Записи трудової книжки позивача не містять повної інформації про пільговий характер виконуваних позивачем робіт та відомостей про періоди можливого відволікання від їх виконання.

До заяви щодо призначення пенсії позивач не надав довідок, уточнюючих пільговий характер роботи за період роботи на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля».

Витребувати необхідні документи та перевірити факт роботи в шкідливих умовах буде можливим лише після проведення зазначеної території під контроль органів державної влади України. Саме тому, періоди роботи позивача з 11.08.1997 по 14.02.1998, з 01.06.1998 по 29.09.2000 зараховані управлінням до страхового стажу та не зараховані до пільгового стажу за списком №1 через відсутність довідок підтверджуючих пільговий характер роботи. На підставі вищеозначеного , через відсутність необхідного пільгового стажу роботи управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області 16.06.2020 прийняте рішення «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 13.07.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні (арк. спр. 33-35).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями документів, а саме: паспорта громадянина України (арк. спр.7, 53, 55), карткою платника податків (арк. спр. 8), 12.06.2020 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, зареєстрованою за № 1566, додавши до заяви документи, зазначені в розписці-повідомленні (арк. спр. 49 зв.б. - 50).

Згідно з інформацією, зазначеною в протоколі призначення пенсії № 122950001011, позивач не має права на пенсію. Відповідно до розрахунку стажу загальний страховий стаж складає 43 років 13 днів, в тому числі відпрацьований страховий стаж до 01.01.2004 становить 11 років 03 місяці 6 днів, страховий стаж після 01.01.2004 становить 14 років 09 місяців 7 днів, додаткові роки за Списком № 1 - 17 років, в тому числі робота за Списком № 1 складає 17 років 05 місяців 16 днів. Відповідачем не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 11.08.1997 по 14.02.1998 та з 01.06.1998 по 29.09.2000 (всього 2 роки 10 місяців 3 дні) (арк. спр. 45 зв.б. - 46).

Рішенням від 16.06.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком (арк. спр. 28-29, 44-45).

Зі змісту рішення, судом встановлено, що відповідачем до пільгового стажу зараховано періоди роботи з 19.03.2001 по 04.03.2005 в ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» згідно довідок №201/1-201/7 від 20.09.2019 виданих ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», з 15.03.2005 по 14.10.2005, з 28.11.2006 по 10.08.2008 в ВП «шахта ім. Д.Ф. Мельнікова» ПАТ «Лисичанськвугілля» згідно довідки: № 697 від 07.10.2019 виданої ВП «шахта ім. Д.Ф. Мельнікова» ПАТ «Лисичанськвугілля», з 20.08.2008 по 09.06.2020 в ВП шахта «Тошківська» ДП «Первомайськвугілля» згідно довідок №126-128 від 02.04.2020 та №181 від 10.06.2020 за виключенням відпусток без збереження заробітної плати, медогляду, провина підприємства, страйків, відсутність спусків в шахту, повістка до суду, ПКК, відсутність автотранспорту тобто тих періодів роботи, протягом яких заявник не перебував повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.

Згідно записів трудової книжки БТ-ІІ № 1200970 від 13.07.1993 заявник працював з 11.08.1997 по 14.02.1998 учнем гірничого, гірничим підземним з 01.06.1998 по 07.12.1998 гірником з повним робочим днем під землею, з 08.12.1998 по 29.09.2000 гірничим очисного вибою на шахті «Пролетарська» ВО «Стахановвутілля»

Записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на підприємствах де працював позивач.

Періоди роботи з 11.08.1997 по 14.02.1998, з 01.06.1998 по 29.09.2000 зараховано до страхового стажу та не зараховано до пільгового стажу за списком №1 через відсутність довідок підтверджуючих пільговий характер роботи.

За даними у трудовій книжці БТ-ІІ № 1200970 від 13.07.1993 (арк. спр. 9-14, 55-58) у межах спірних правовідносин, судом встановлено, що позивач працював:

шахта «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля»:

1. 11.08.1997 - прийнятий підземним учнем гірника з повним робочим днем під землею дільниці з видобутку вугілля 2;

2. 20.10.1997 - переведений підземним гірником з повним робочим днем під землею дільниці з видобутку вугілля 2;

3. 14.02.1998 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України;

Державне відкрите акціонерне товариство шахта «Пролетарська» дочірне підприємство Держаної холдингової компанії «Луганськвугілля»

4. 01.06.1998 – прийнятий підземним гірником з повним робочим днем;

5. 08.12.1998 – переведений підземним учнем гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею дільниці з видобутку вугілля 3;

6. 18.01.1999 – переведений підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею дільниці з видобутку вугілля 3;

7. 29.09.2000 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України

Зі змісту довідки № 79 від 30.01.2020 (арк. спр. 15-17) встановлено, що позивач з 11.08.1997 по 17.08.1997 працював:

учнем гірника підземного з видобутку вугілля в шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля», з 11.08.1987 по 15.08.1997 перебував в учбовому пункті (5 днів); з 18.08.1997 по 19.10.1997 навчався за професією гірника підземного з відривом від виробництва; з 20.10.1997 по 14.02.1998 учнем гірника підземного з видобутку вугілля, безоплатна відпустка з 20.01.1998 по 23.01.1998, відпустка в листопаді 1997 року – 13 днів, страйк 25.12.1997 (1 день);

шахта «Пролетарська» дочірне підприємство Держаної холдингової компанії «Луганськвугілля» з 01.06.1998 по 01.11.1998 учнем гірника підземного з видобутку вугілля, з 01.06.1998 по 04.06.1998 перебував в учбовому пункті (4 дні), з 02.11.1998 по 07.12.1998 навчався на курсах при шахті з відривом від виробництва за професією гірника очисного забою І розряд, з 08.12.1998 по 17.01.1999 виконував гірські роботи на дільниці по видобутку вугілля, вихід: грудень 1998 року 16, відпустка 1 день, січень 199 року – 6 виходів, відпустка 2 дні;

шахта «Пролетарська» дочірне підприємство Держаної холдингової компанії «Луганськвугілля» з 18.01.1999 по 29.09.2000 гірником підземним очисного забою, прогул в серпні 1998 1 день, відпустка в сіяні 1999 року 2 дні, 29.06.1999 (1 день), в липні 1999 року – 1 день, страйк 28.01.1999 (1 день), безоплатна відпустка з 26.02.1999 по 28.02.1999, з 05.11.1999 по 10.11.1999, з 27.03.2000 по 30.03.2000, з 01.06.2000 по 14.06.2000 та з 23.08.2000 по 05.09.2000.

Відповідно до виписки з наказів атестації робочих місць за умовами праці шахти «Пролетарська» №№ 255 від 15.05.1995 та 441 від 18.11.1998 підтверджено право на пенсію підземний гірник та підземний гірник очисного забою на пільгових умовах (арк. спр. 18).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за 1999-2019 роки за формою ОК-5 від 30.03.2020 за персоніфікованими відомостями номер облікової картки: НОМЕР_1 , ПІБ ОСОБА_1 в Реєстрі застрахованих осіб (в межах предмету позову) наявні відомості про страхувальників застрахованих осіб, а саме за: січень-грудень 1999 року та січень – вересень 2000 року (арк. спр. 20-27).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі – Список № 202).

Згідно з розділом І Списку № 202 право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

При цьому, проведення атестації робочих місць для призначення пенсії за віком на пільгових умовах для працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та працівників провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV не вимагається.

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку (частина п`ята статті 26 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з абзацами чотирнадцятим, двадцятим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.

У межах спірних правовідносин, з огляду на вік позивача на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком (47 років 10 місяць 2 дні), для встановлення позивачу права на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV необхідно дотримання таких обов`язкових вимог: наявність страхового стажу не менше 22 років 6 місяців, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо зарахування відповідачем до загального стажу та не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 11.08.1987 по 14.02.1998, та з 01.06.1998 по 29.09.2000, суд зазначає таке.

Записи у трудовій книжці містять відомості щодо характеру роботи позивача, а саме: з 11.08.1997 по 14.02.1998 працював на шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» на посаді учня гірника підземного з повним робочим днем під землею, та з 20.10.1997 року на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею, а також працював з 01.06.1998 по 29.09.2000 у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Пролетарська» дочірне підприємство Держаної холдингової компанії «Луганськвугілля» на посаді підземного гірника з повним робочим днем під землею, з 08.12.1998 на посаді учня гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею, а з 18.01.1999 підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею.

Записи трудової книжки підтверджені довідкою № 79 від 30.01.2020 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої підприємством «Центрвугілля».

Щодо наданих довідок, суд зазначає.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів. Так, у справі “Лоізіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах “Кіпр проти Туреччини” (Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Україною, відповідно до Закону № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи (Намібійські винятки), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.

Суд приймає до розгляду надану позивачем довідку.

Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала таку довідку.

Як зазначив суд, спірні періоди роботи позивача, зазначені в довідці, фактично підтвердженні записами у трудовій книжці.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості про трудовий стаж позивача у визначений спірний період, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.

Разом з цим, судом встановлено, що вказану довідку позивач при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії не надавав, тобто останній не надано оцінки записам у довідці.

З урахуванням наведеного, за наявності вищевказаних записів у трудовій книжці позивача, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував періоди роботи позивача з 11.08.1987 по 14.02.1998, та з 01.06.1998 по 29.09.2000, до пільгового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії.

В рішенні від 16.06.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахував до страхового стажу 43 роки 13 днів, в тому числі відпрацьований страховий стаж 26 років 6 місяців 22 дні, та стаж на пільгових умовах за списком 1 – 17 років 5 місяців 16 днів.

Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено пільговий характер роботи позивача в спірні періоди з 11.08.1987 по 14.02.1998, та з 01.06.1998 по 29.09.2000 – 2 роки 5 місяців 8 днів (без врахуванням перебування позивача в учбовому корпусі, відриву від виробництва, участі страйку, прогулу та перебування у безоплатній відпустці)

Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем при вирішенні питання про призначення пенсії за віком позивачу протиправно не зараховано до пільгового підземного стажу 2 роки 5 місяців 8 днів.

Судом встановлено, що у разі зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи позивача з 11.08.1997 по 14.02.1998 на шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» та з 01.06.1998 по 29.09.2000 у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Пролетарська» дочірне підприємство Держаної холдингової компанії «Луганськвугілля» (2 роки 5 місяців 8 днів) загальний пільговий стаж на провідних посадах позивача складатиме 19 років 10 місяців 24 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV.

Отже, оскільки документально не підтверджено роботу позивача протягом повного робочого дня на провідній посаді прохідника на підземних і відкритих гірничих роботах, пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 20 років за Списком № 202, Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області правомірно прийняло рішення від 16.06.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 », яким відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного пільгового стажу роботи - не менше 20 років, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення не підлягають задоволенню.

Вимоги про зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 12.06.2020, зарахувавши до його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періодів роботи з 11.08.1997 по 14.02.1998 та з 01.06.1998 по 29.09.2000, є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з чим вони також не підлягають задоволенню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Щодо посилання представника позивача на роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 не є нормативно-правовим актом, має виключно рекомендаційний характер для застосування в роботі, зокрема, орану Пенсійного фонду України, не є джерелом права, а тому не може бути застосований при розгляді даної справи.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, ідентифікаційний код 21792608) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива