Рішення № 90833551, 04.08.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/4446/19

Провадження №: 2/332/372/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2020 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді: Марченко Н.В.

при секретарі: Литвиненко І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

ВСТАНОВИВ:

05.12.2019 року в провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначено, що 21.11.2017 р. між ним та АТ «Перший Україниський Міжнародний банк» укладено публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб способом заповнення та подання заяви № 200917233701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. За вказаним договором АТ «ПУМБ» видав йому банківську картку із встановленим кредитним лімітом у розмірі 25000 грн. Разом з цим у формі заяви-приєднання № 200917233701 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, невід`ємно містився розділ «Страхування життя з кредитною картою» та «Заява на приєднання до договору страхування «СС9172337». Після підписання він не отримав а ні договору страхування № К9172337, а ні будь-якої інформації про те, де він може ознайомитися з умовами вказаного договору. Під час користування банківською картою в нього виникала заборгованість, однак щомісяця, під час нарахування суми заборгованості АТ «ПУМБ» самовільно нараховував та вираховував суму страхових платежів, тим самим штучно збільшуючи суму загальної заборгованості. 31.10.2018 року він звертався до Відповідача із повідомленням № 21/18 та заявою № 22/18, яка містила незгоду на приєднання до договору страхування, а також прохання повідомити підстави нарахування страхових платежів та донарахувань їх до суми заборгованості, що свідчило про наявність спору щодо розміру заборгованості.

В подальшому він дізнався, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. відкрите виконавче провадження № 59603093 з примусового виконання напису № 14639 від 21.06.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. В рамках вказаного виконавчого провадження була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та ін. доходи боржника від 09.08.2019 року. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено незаконно, у зв`язку із тим, що розмір заборгованості не є безспірним, крім того нотаріус керувався нечинним на момент видання виконавчого напису законодавством (п. 2 Переліку, який був внесений як зміни до Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 року на підставі постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 року).

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2020 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду на 18.03.2020 року.

Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав вказаних в ньому.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності.

Треті особи до судового засідання не з`явилися, причину своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.11.2017 р. між ОСОБА_1 та АТ «Перший Україниський Міжнародний банк» укладено публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб способом заповнення та подання заяви № 200917233701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. За вказаним договором АТ «ПУМБ» видав йому банківську картку із встановленим кредитним лімітом у розмірі 25000 грн. (а.с.9).

21 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис №14639 про звернення стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості на загальну суму 37973,25 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 7978,47 грн., прострочена заборгованість за комісією в розмірі 400 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі 11740,18 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту в розмірі 16250,97 грн., строкова заборгованість за комісією в розмірі 0 грн., строкова заборгованість за процентами в розмірі 1103,63 грн., а також плата за вчинення виконавчого напису в розмірі 500 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.06.2018 року по 11.06.2019 року (а.с.7).

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Велика Палата Верховного Суду, у Постанові від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме у такому розмірі.

На запит суду приватним нотаріусом були надані копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис № 14639 від 21.06.2019 року. Так, стягувачем було надано нотаріусу виписку з рахунку ОСОБА_1 , яка не містить взагалі номеру рахунку боржника, дійсного періоду утворення заборгованості, даних про погашення ОСОБА_1 певних сум за кредитним договором із зазначенням дат сплати, що унеможливило приватному нотаріусу перевірити періоду утворення заборгованості (а.с. 126). Вже із заяви про вчинення виконавчого напису за вих.. № 424 від 11.06.2019 року вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за періоди з 11.06.2018 року по 11.06.2019 року. У заяві також зазначено, що право вимоги щодо стягнення повної заборгованості в сумі 37473,25 грн. з боржника ОСОБА_1 виникло 30.07.2018 року (а.с. 125), проте з письмової вимоги, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 26.04.2019 року за вих.. № 2106 вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 26.04.2019 року існує заборгованість у розмірі 35329,21 грн. (а.с. 128), що свідчить про спір у розрахунку заборгованості.

Крім того, позивачем на адресу ПАТ «ПУМБ» неодноразово направлялися листи з проханнями повідомити підстави нарахування страхових платежів та донарахування їх до суми заборгованості за ДКБО за заявою №200917233701 від 21.11.2017 року. З відповіді на які вбачається, що позивачу нараховувався страховий щомісячний тариф, який складає 1,2 %. Страхова сума дорівнює сумі використаного Кредитного ліміту, процентів та комісій на кінець кожного Розрахункового періоду,однак із виписки з рахунку не можливо встановити, чи входить в загальну суму заборгованості страховий щомісячний тариф і його розмір, з приводу якого виник спір (а.с. 11, 13).

Матеріали справи не містять всіх умов кредитного договору, який був укладений між сторонами. Заява, підписана позивачем 21.11.2017 року не дає суду можливості встановити реальну дійсну безспірну заборгованість позивача перед Банком на час звернення Банку до приватного нотаріуса, оскільки з поміж іншого не містить умов, щодо нарахування простроченої заборгованості за сумами кредиту, комісією, процентами.

Із заяви вбачається, що складовою кредитного договору укладеного між позивачем та Банком, також є Договір Страхування №СС91172337 , який не був наданий нотаріусу на час вчинення виконавчого напису, що підтверджується надісланими на виконання ухвали суду про витребування доказів, копіями документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису від 21.06.2019 року за №14639.

Крім того, зі змісту виконавчого напису вбачається, що останній був вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, та із посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172.

В той же час, 22.02.2017 р. постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору.

Київський апеляційний адміністративний суд, при розгляді вказаної справи дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 16.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано незаконні нечинним положення правової норми щодо можливості вчинення виконавчого напис кредитному договорі.

Постановою Верховного суду від 29.01.2019 № 910/13233/17 зазначається, що в зв`язку з визнанням судом нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 26.11.2014 р. до спірних правовідносин підлягав застосуванню постанова Кабінету Міністрів України затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” №1172.

Тобто, виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття.

Таким чином, станом на час вчинення вказаного виконавчого напису відповідні положення вказаного пункту Переліку № 1172, що регулювали стягнення заборгованості за кредитними договорами на підставі виконавчих написів нотаріусів, не були чинними, а тому нотаріус не мала правових підстав посилатись на них в обґрунтування вчинення виконавчого напису.

Отже, враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, а також, що нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, суд доходить висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 - такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Що стосується стягнення з відповідача витрат за поштове пересилання у розмірі 55 грн. 40 коп. суд виходить з наступного.

Згідно квитанції від 18.09.2019 року позивачем було направлено на адресу приватного виконавця заяву (а.с.19)

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов`язання; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; 4) вина.

Заявлена до стягнення сума плати за поштове пересилання не є ані судовими витратами, оскільки не пов?язані із розглядом справи, ані збитками, оскільки такі витрати не мають обов`язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача 55 грн., 40 коп. які були сплачені за поштове пересилання, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню в цій частині.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 280-284, 288 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21.06.2019, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, номер свідоцтва 6685, зареєстрований в реєстрі за № 14639 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДПРОУ 14282829 заборгованості в розмірі 37473,25 гривень (тридцять сім тисяч чотириста сімдесят три гривні двадцять п`ять копійок).

Стягнути АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДПРОУ 14282829 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачені судові витрати в розмірі 768 грн. 40 коп.

Повний текст рішення виготовлено 07.08.2020 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Н.В. Марченко