Ухвала суду № 90828084, 05.08.2020, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2371/20

Ухвала

Ім`ям України

"05" серпня 2020 р. слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., при секретарі судового засідання ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., з участю прокурора - ФЕДОНЮКА В.О., слідчого - МЕЛЬНИКА В.А., захисника - адвоката ВАРЧУКА А.Б., підозрюваного - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калинівка Вінницької області, клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Мельника В.А., погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Федонюком В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сальник Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, раніше судимого 11.10.2010р. Оболонським районним судом м. Києва за ч.4 ст.27, ч.2 ст.369, ч.4 ст.190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, звільненого 04.06.2014р. зі Стрижавської ВК № 81 Вінницької області відповідно до ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р. № 1185-VII, судимість за яким не знята та не погашена, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2020р. до слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області звернувся слідчий СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції Мельник В.А., за погодженням із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Федонюком В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.

В обґрунтування вказаної вимоги в поданому клопотанні зазначено, що СВ Калинівського ВП ГУНП України у Вінницькій області розслідується кримінальне провадження № 12020020160000329 відомості про яке внесені до ЄРДР 03.08.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України. За наслідками досудового розслідування встановлено, що 03.08.2020р. о 15год.39хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_2 вирішив зателефонувати на спецлінію оператора «102» Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області та повідомити про замінування будинку в якому останній фактично проживає, прилеглих до нього приміщень та території, що за вищевказаною адресою.Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці та бажаючи їх настання, з метою порушення нормального функціонування Калинівського відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області, зателефонував зі свого мобільного телефону марки «Iphone SE», ІМЕІ НОМЕР_1 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», абонентський номер НОМЕР_2 , на спецлінію оператора «102» Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, та здійснив усне, завідомо неправдиве повідомлення про замінування будинку за місцем його фактичного проживання, прилеглих до нього приміщень та території, що за адресою: АДРЕСА_2 , тобто про підготовку вибуху, що загрожувало загибеллю людей, знищенню та пошкодженню майна загально небезпечним способом, при цьому усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою та порушує громадську безпеку.В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_3 , був порушений звичайний уклад громадян, які проживають по вул. Пархоменко м.Калинівка Вінницької області, при цьому була дестабілізована діяльність служб Калинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області та служб екстреного реагування, оскільки в результаті даних дій, спрямованих на завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, на місце події було викликано співробітників вибухотехнічної служби та спеціалістів-кінологів, які провели евакуацію людей, що перебували на території прилеглій до території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_2 , та заходи з пошуку можливого вибухового пристрою. В ході проведення вказаних заходів вибухонебезпечних речовин, предметів чи пристроїв виявлено не було.03.08.2020р. згідно ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення затримано ОСОБА_3 , якому 04.08.2020р. повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України. Таким чином, наразі, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками. На момент повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України органом досудового розслідування зібрано вагомі докази, що повністю підтверджують причетність підозрюваного до вчинення інкримінованому йому злочину. Зокрема, вина доказується протоколом огляду місця події від 03.08.2020р., актом перевірки об`єкта на наявність вибухотехнічних матеріалів від 03.08.2020р., протоколами допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , постановою про визнання речовими доказами, листом Калинівського ВП ГУНП України у Вінницькій області про наявні факти притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та витягом з ЄРДР про рух проваджень направлених до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 . На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зазначені докази є вагомими та дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України. На час розгляду вказаного клопотання у суді ОСОБА_3 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, а також наявні ризики, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, відповідно застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде співрозмірним особі підозрюваного та суспільній небезпечності вчиненого діяння. Так, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.259 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до шести років, тим самим усвідомлюючи відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає до шести років позбавленні волі, будучи на волі чи виконуючи обов`язки більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від суду, а також незаконно впливати на свідків у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Окрім вказаного, ОСОБА_3 неодноразово перебував у розшуку про що свідчить інформація із витягу з ЄРДР про рух провадження №12018020160000568 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 та ч.1 ст.129 КК України, рішення по якому на даний момент не прийнято.Також, 23.08.2019р. ОСОБА_3 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 та ч.1 ст.129 КК України та матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 05.09.2019р. скеровано з обвинувальним актом до суду, а також 16.12.2019р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.383 КК України матеріали кримінального провадження за даним фактом направлено до суду із обвинувальним актом. Таким чином, наразі, наявні ризики визначені ч.1 п.п.1, 2, 3, 4, 5 ст.177 КПК України.Крім того, підозрюваний ОСОБА_3 , після вчинення інкримінованого йому злочину не розкаявся, за місцем проживання характеризуються негативно, не одружений, не має на утриманні дітей, будинок у якому проживає йому не належить, на дату вчинення злочину зловживав спиртними напоями, постійного місця роботи та інших соціально стримуючих факторів не має, протягом тривалого часу перебував за межами України, тому є підстави вважати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст.177 КПК України.Окрім зазначеного, 03.08.2020р. близько 23:05год. під час конвоювання до ІТТ № 1 ГУНП у Вінницькій області в приміщенні ІТТ №1, що розміщено за адресою вул. Пирогова. 4Б м.Вінниця, ОСОБА_3 здійснив напад на працівника Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_12 завдавши йому удар головою в обличчя нанісши тим самим тілесні ушкодження на підставі чого, про даний факт було внесено відомості до ЄРДР під №12020020010001487 від 04.08.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та СВ Вінницького ВП ГУНП України у Вінницькій області розпочато досудове розслідування. Спосіб життя обвинуваченого, суспільна небезпечність вчиненого ним діяння та схильність підозрюваного ОСОБА_3 до вчинення злочинів, свідчать про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу пов`язаного виключно із ізоляцією від суспільства. Саме застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повністю відповідає охороні прав і інтересів суспільства, а інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного на стадії досудового слідства та не зможуть запобігти доведеним ризикам, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім. Обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які би перешкоджали застосуванню щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

В судовому засіданні слідчий МЕЛЬНИК В.А. підтримав дане клопотання та зазначив, що всі підстави для застосування у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викладені у поданому слідчому судді процесуальному документі.

Прокурор ФЕДОНЮК В.О. в судовому засіданні підтримав подане слідчим Мельником В.А. клопотання та просив його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

Підозрюваний ОСОБА_13 , будучи особою, у відношенні якої ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також його захисник - адвокат ВАРЧУК А.Б., в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання через відсутність для цього законних підстав, а тому вважали за можливе, застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Розглянувши подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши доводи слідчого та прокурора, з`ясувавши позицію та заперечення підозрюваного та його захисника, заслухавши свідчення свідків, дослідивши подані учасниками розгляду клопотання докази, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив, що в провадженні СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000329 від 03.08.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.

ОСОБА_3 згідно Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03.08.2020р., затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.

04.08.2020р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.

Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжним заходом зокрема є тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування матеріали, що містяться в клопотанні, достатньою мірою підтверджують наявність в діях підозрюваного ОСОБА_3 ознак інкримінованого злочину.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує раніше неодноразово судимому ОСОБА_3 та обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.125, ч.1 ст.129, ч.2 ст.383 КК України, кримінальні справи щодо якого скеровані до суду та перебувають на стадії судового розгляду, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованогозлочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, судимість не знята та не погашена в передбаченому законом порядку, після звільнення з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став, вчинив ряд нових злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.125, ч.1 ст.129, ч.2 ст.383 КК України, кримінальні провадженняпо яким скеровані до суду та на даний час перебувають на стадії судового розгляду. За наявності вказаних обставин продовжує свою злочинну діяльність, вчиняє інкримінований злочин, під час затримання за яким та конвоювання до ІТТ № 1 ГУНП у Вінницькій області здійснює напад на працівника поліції, завдавши йому тілесні ушкодження, за фактом чого були внесені відповідні відомості до ЄРДР № 12020020010001487 від 04.08.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України та СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області розпочато досудове розслідування. Дані обставини в сукупності свідчать про ймовірну свідому позапроцесуальну поведінку підозрюваного.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у майбутньому, у зв`язку із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім цього, факт переховування від органу досудового розслідування та суду доведений матеріалами клопотання, з яких випливає, що підозрюваний ОСОБА_3 в інших кримінальних провадженнях, які раніше скеровані до суду, уникав проведенню відповідних слідчих (розшукових) дій; на виклики про явку до органу досудового розслідування та суду не з`являвся, про причини такої неявки слідчого та суд в передбаченому законом порядку не повідомляв; самовільно, без належного повідомлення та отримання дозволу уповноваженої на те посадової/службової особи, залишав своє місце проживання та виїжджав за межі населеному пункту, в якому згідно ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленка І.В. від 29.05.2019р. повинен був відбувати цілодобовий домашній арешт, порушивши тим самим умови цілодобового домашнього арешту; неодноразово перебував у розшуку.

Доведений і ризик, що ОСОБА_3 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки в кримінальному провадженні на даний час не проведені всі необхідні слідчі дії. Окрім цього, дії ОСОБА_3 вчиненні під час його затримання та вилучення мобільного телефону, які були направленні на приховування цієї речі, що випливає з матеріалів клопотання, свідчать, що цей ризик є достатньо ймовірним.

Підтверджений також ризик, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілих та свідків в цьому ж кримінальному провадженні. Так, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_3 в іншому кримінальному провадженні № 12018020160000568 від 23.10.2019р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 КК України, яке скеровано до суду та на даний час перебуває на стадії судового розгляду, неодноразово намагався, як самостійно, так і за допомогою інших осіб, вчинити відносно потерпілої та свідків тиск з метою відмови від обвинувачення, який був поєднаний з погрозами та залякуванням.

Обґрунтований і ризик, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, адже після вчинення попередніх злочинів, кримінальні провадження щодо яких скеровані до судових органів та перебувають на їх розгляді, вчиняє інкримінований злочин та під час затримання за яким та конвоювання до ІТТ № 1 ГУНП у Вінницькій області здійснює напад на працівника поліції, завдавши йому тілесні ушкодження, за фактом чого були внесені відповідні відомості до ЄРДР № 12020020010001487 від 04.08.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.

Більш того, ризик, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення є вкрай вірогідним, оскільки підозрюваний серед іншого офіційно не працевлаштований, не має належного джерела прибутку та доходу, а також те, що раніше був неодноразово судимий, зокрема за вчинення умисного злочину.

Ймовірним є й те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема як свідчить клопотання та додані до нього письмові матеріали, підозрюваний ОСОБА_3 в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018020160000568 від 23.10.2019р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.125 КК України, неодноразово надавав завідомо неправдиві покази слідчому та суду, які в ході подальшої перевірки повністю спростовувались. В результаті цього, через введення в оману орган досудового розслідування та суд, ОСОБА_3 свідомо та цілеспрямовано намагався уникнути кримінальної відповідальності, затягнути строки досудового розслідування, що було встановлено ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 21.08.2019р. у справі 132/3835/18.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_3 раніше судимий 11.10.2010р. Оболонським районним судом м. Києва за ч.4 ст.27, ч.2 ст.369, ч.4 ст.190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, звільненого 04.06.2014р. зі Стрижавської ВК № 81 Вінницької області відповідно до ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р. № 1185-VII, судимість за яким на момент розгляду цього клопотання не знята та не погашена.

Наявність підстав, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також того, що підозрюваний ОСОБА_3 під час перебування на волі, свідомо та умисно переховувався від органу досудового розслідування та суду, цілеспрямовано перешкоджав кримінальному провадженню через надання свідомо неправдивих показів, з метою затягування строків проведення досудового розслідування, а також здійснення ним незаконного впливу на потерпілих та свідків, спрямованих на відмову останніх від підтримання обвинувачення та зміну раніше наданих свідчень, вчинення ним нових злочинів, що достовірно доведено матеріалами справи, встановлено в судовому засіданні, дає можливість обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою.

При застосуванні цього запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя. Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного саме такого виняткового виду запобіжного заходу.

Таким чином, на переконання слідчого судді, враховуючи викладені обставини, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.

Більш м`який запобіжний захід, у тому числі у вигляді домашнього арешту не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, а відтак не може бути застосований, а тому у задоволенні усного клопотання підозрюваного та його захисника необхідно відмовити.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи тяжкість злочину, обставин кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан підозрюваного, наявність судимості, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного, та за належне призначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно станом на 05.08.2020р. становить 65910,00грн. (2197грн. х 30), оскільки саме такий розмір зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, в разі застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього певні обов`язки.

Керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Мельника В.А., погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області Федонюком В.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Сальник Калинівського району Вінницької області, українцю, громадянину України, із вищою освітою, розлученому, офіційно не працюючому, раніше судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з моменту обрання цього запобіжного заходу, до 03 жовтня 2020 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_3 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 65910,00грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401,банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: з`являтися до слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області за першим викликом на визначений посадовою особою час; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області; повідомляти слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03.10.2020р.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

У задоволенні усного клопотання підозрюваного та його захисника про обрання більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя