Ухвала суду № 90826603, 04.08.2020, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

м. Рівне

"04" серпня 2020 р. Справа № 918/724/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у матеріалах справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро"

про стягнення заборгованості в сумі 517 830, 54 грн.

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Володимирецького районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача (скаржника): Бонтлаб В.В.;

від відповідача: не з`явився;

від органу ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агротехніка" звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівень-Агро" про стягнення заборгованості в сумі 517 830, 54 грн.

Заявлені вимоги позивач обгрунтовував наступним.

21 червня 2016 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки № 20-САТ/РВ, за умовами якого Позивачем було передано Відповідачу Товар на загальну суму 390 002, 40 грн. Відповідач Товар оплатив частково в розмірі 65 000, 40 грн., відтак заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий Товар становить 325 002, 00 грн.

Також у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар Позивач просить суд стягнути штрафні санкції в загальному розмірі 192 828, 54 грн. з яких: 20 568, 57 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 41 635, 88 грн. пені, 46 123, 57 грн. 28% річних, 19 500, 12 грн. інфляційних втрат та 65 000, 40 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.12.2017 року у справі № 918/724/17 затверджено мирову угоду від 21.11.2017 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агротехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівень-Агро", припинено провадження у справі №918/724/17.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.03.2020 року у справі № 918/724/17 здійснено заміну позивача у справі №918/724/17 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агротехніка"» (08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Промислова, буд. 20; ідентифікаційний код 37850706) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Промислова, будинок 20; ідентифікаційний код - 36348550); здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні №61156888 Володимирецького РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017року - товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агротехніка» (08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Промислова, буд. 20; ідентифікаційний код 37850706) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Промислова, будинок 20; ідентифікаційний код - 36348550).

25.03.2020 року до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Володимирецького районного відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якій просить:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Володимирецького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку застосування бо Боржника заходів примусового виконання та вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”;

- зобов`язати державного виконавця Володимирецького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення примусових заходів (арештів майна та коштів) та виконавчих дій у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”, та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану Боржника та примусове виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року.

В обгрунтування скарги зазначає наступне. Відповідно до Постанови Володимирецького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) від 06 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівень-Агро» (34300, Рівненська область, Володимирецький район, смт. Володимирець, вулиця Вишнева, будинок 1; ідентифікаційний код 40131958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агротехніка» (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20; ідентифікаційний код - 37850706) суми коштів у загальному розмірі 325 027,43 гривень.

Відповідно до Постанови Володимирецького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) від 19 березня 2020 року на підставі та із врахуванням Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 02 березня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агротехніка» (08702, Київська область, місто Обухів, -вулиця Промислова, буд. 20; ідентифікаційний код 37850706) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Промислова, будинок 20; ідентифікаційний код - 36348550).

ТОВ «Спектр-Агро» зазначає, що Володимирецьким РВ ДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) не були виконані вимоги, передбачені Законом, щодо примусового виконання виконавчих документів - Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року, Ухвала Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року не виконана, а відповідно до відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, повних, належних, допустимих та об`єктивних заходів примусового виконання на день подання скарги, не вчинялось.

Ухвалою суду від 26 березня 2020 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" прийнято до розгляду.

Володимирецький районний відділ державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 01.04.2020 надав суду відзив на скаргу в якому зазначив про хід виконавчого провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро" відзиву на скаргу суду не надало.

Розгляд скарги неодноразово відкладався за клопотанням боржника та органу ДВС та у зв`язку з карантинними заходами, введеними в державі.

Ухвалою суду від 23 червня 2020 розгляд скарги відкладено на 04 серпня 2020 року у режимі відеоконференції.

У судове засідання 04 серпня 2020 року не з`явилися представники боржника та органу ДВС, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Крім того від боржника подано клопотання про відкладення розгляду скарги у зв`язку із карантинними заходами.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи, при цьому зазначив, що за клопотаннями представника відповідача розгляд справи неодноразово відкладався, що дане клопотання представника відповідача є необгрунтованим та спрямованим на затягування строків розгляду справи. Розглянувши дане клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне. Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, яка гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення у справах "Union Alimentaria Sanders SA v. Spain", "Смірнова проти України", "Красношапка проти України").

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 2 статті 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що скарга ТОВ "Спектр-Агро" підлягає задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Відповідно до Постанови Володимирецького районного відділу Державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі по тексту Володимирецький РВ ДВС, Володимирецький РВ ДВС МРУ Міністерства юстиції (м. Львів), Відділ ДВС) від 06 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕНЬ-АГРО» (34300, Рівненська область, Володимирецький район, смт. Володимирець, вулиця Вишнева, будинок 1; ідентифікаційний код 40131958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРОТЕХНІКА» (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20; ідентифікаційний код - 37850706) суми коштів у загальному розмірі 325 027,43 гривень.

Відповідно до Постанови Володимирецького РВ ДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) від 19 березня 2020 року на підставі та із врахуванням Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 02 березня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР- АГРОТЕХНІКА» (08702, Київська область, місто Обухів, -вулиця Промислова, буд. 20; ідентифікаційний код 37850706) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР-АГРО» (08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Промислова, будинок 20; ідентифікаційний код - 36348550).

Станом на 23.03.2020 Ухвала Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року не виконана, а відповідно до відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, повних, належних, допустимих та об`єктивних заходів примусового виконання, не вчинялось

У зв`язку із цим, Скаржник звертається із скаргою на бездіяльність державного виконавця Володимирецького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року, суть якого зводиться до наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утворений в порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способі правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404- VIII та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону. Завданням органів та осіб, котрі здійснюють примусове виконання є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст.. 10 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Окрім наведеного, відповідно до частин 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону У країни «Про виконавче провадження»).

Тобто, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично,

Однак доказів дотримання та виконання даного пункту (вимоги законодавства) не було дотримано - станом на дату подання даної скарги у матеріалах виконавчого провадження не існує.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 23 серпня 2018 року у справі №911/167/17.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, №15729/07, від 05.07.2012).

Суд зазначає, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно- правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Згідно із правовою позицією, котра викладена в пункті 15 Постанови Верховного суду від 13 лютого 2018 року у справі №923/182/13-г, судом зазначено про те, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону № 1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України «Про виконавче провадження», тобто такі перевірки не мають вчинятися виконавцем одноразово.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Варто наголосити на тому, що положення статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” не передбачає строк для добровільного виконання рішення суду Боржником, а навпаки, зобов`язує, приступити до його примусового виконання як в момент відкриття виконавчого провадження, так і одразу після такого відкриття.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний використовувати, надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. В свою чергу, ст. 18 Закону №606- XIV встановлювала, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з тим, 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», яким строк здійснення виконавчого провадження не передбачено, проте статтею 2 даного Закону унормовано здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

Хоча визначення поняття "розумності строків"Закон не містить, проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу.

Відповідно до змісту ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року №1404-УІІІ «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом пунктів 9-11 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.

Частинами 1, 2, 5, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається йа інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

У частинах 1-3, 5, 7, 9 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Натомість, зокрема та не обмежуючись, виявлення рахунків, відкритих на ім`я Боржника, та арешт коштів, що на них знаходяться, у визначені статтями 10. 13. 26. 48. 56 Закону України “Про виконавче провадження ” Володимиреиьким РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) під час примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року не здійснено/не дотримано/не виконано. Володимирецький РВ ДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) належних, повних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року, не вчинив, що є порушенням норм

виконавчо-процесуального законодавства. Володимирецьким РВДВС Західного МРУ Міністерства юститтії (м. Львів) за період, який оскаржується, не були виконані вимоги, передбачені Законом, щодо примусового виконання виконавчих документів - Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року, зокрема та не обмежуючись із дотриманням строків та порядку визначеного пунктом 8 статті 48 Закону України “Про виконавче провадження”:

Належним чином та в строки не виявлено та не накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім`я Боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб;

Не направлено запити до реєстраційних органів (МРЕВ ДАЇ, БТІ, Державної сільськогосподарської інспекції - як уповноважених органів до 01.01.2012 року; територіальні сервісні центри МВС України, Реєстраційної служби, Департамент державної реєстрації та нотаріату, Державна служби з питань безпечності харчових продуктів та захист споживачів - як уповноважених органів після 01.01.2012 року) щодо наявності у власності Боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, котрі містяться в електронних базах даних державних реєстрів, створених після 01 січня 2012-2013 років, із врахуванням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», тощо, та котрі містяться в архівах паперових баз даних державних реєстрів, котрі функціонували до 2012-2013 років із врахуванням Наказу Міністерства Юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», та при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

Не направлено запити до реєстраційних органів (Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України, Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів) щодо наявність у власності Боржника належного йому рухомого та/або нерухомого майна, та при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

Не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи у оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту;

- Не здійснено заходи щодо виявлення та встановлення посівів с/г культур, котрі знаходяться та розміщенні на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності Боржника.

- Не здійснено вихід за місцем знаходженням земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та власності Боржника, із метою встановлення та підтвердження дійсності та достовірності здійснення посіву с/г культур із метою збору врожаю 2017-2019 року.

- Не винесено постанову, котрою із метою недопущення пошкодження вказаного майна не попереджено Боржника про відповідальність за пошкодження (знищення) відповідного майна, передбачену чинним законодавством України.

- Не витребувано від органу доходів і зборів інформації про сумарні доходи Боржника за результатами діяльності 2016-2019 років;

- Не витребувано від ДП «Держреєстри України» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних «ЗЕРНО» даних про здане Боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації (адже Боржник є посередником серед сільськогосподарських товаровиробників), у випадку його виявлення - не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не направлено запити до ДП «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» щодо встановлення факту видання Боржником довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить Боржнику;

- Не враховано того факту, що Боржник є суб`єктом господарювання зареєстрованого як юридична особа, здійснює свою діяльність із обов`язковим здійсненням сплати податків, ЄСВ, військового збору, тощо (навіть при мінусових показниках), та відповідно до офіційного он-лайн сервісу ДФС України (http://sfs.uа/busіпеssраrtпеr), заборгованості по будь-яким податках не має;

- Із врахуванням вимог статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» від 28.12.2014 року за №77-УІІІ не направлено до територіальних (місцевого, районного, обласного) органу Фонду соціального страхування України страхувальників, котрі здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців (в даному випадку Боржника) запит щодо встановлення факту та наявності здійснення протягом 2017-2019 років фінансування страхувальника (Боржника) та на надання матеріального забезпечення, в тому числі й соціальних послуг застрахованій особі - Боржнику, що в кінцевому випадку надасть змогу ВДВС належним чином, об`єктивно та повноцінно здійснити виконавчі заходи щодо виявлення, арешту та списані грошових коштів, належних Боржнику, направлених на задоволення вимог Стягувача.

- Не витребувано від ДП «Держреєстри України» відомості щодо наявності та/або відсутності у Базі даних «Реєстр сільськогосподарської техніки» даних щодо тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів, належному Боржнику на праві власності, та у позитивному випадку вчинити відповідні та належні виконавчі дії;

- Не витребувано від ДП «Аграрні Реєстри» Міністерство аграрної політики та продовольства України (є адміністратором-держателем відповідного реєстром) відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних Реєстру даних про видані Боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, та у позитивному випадку, не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не витребувано від державного реєстратора районного/обласного рівня структурного підрозділу Міністерства юстиції України та/або приватного нотаріуса як суб`єкта здійснення реєстрації аграрних розписок, котрому надано повноваження такої реєстрації під час нотаріальних дій, відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних ДП «Аграрні Реєстри» даних про видані Боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками, та у позитивному випадку, не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не здійснено виконавчих заходів, котрі направленні на виявлення та встановлення факту використання у власній господарській діяльності Боржника аграрних розписок, шляхом направлення відповідних та належних запитів, зокрема та не обмежуючись до таких банківських установ, як АТ «ОТП БАНК», ПАТ «АГРОПРОСПЕРИС БАНК», АТ «ПИРЕУС БАНК МКБ», ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК», ПАТ «ПУМБ» (з огляду, що станом на сьогоднішній день, саме вказані банки застосовують у своїх діяльності такі форми кредитування);

- Не направлено запити до Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації про надання інформації стосовно зібраного Боржником врожаю 2016-2019 роках та проведення посівних робіт 2017-2018 років, із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту.

- Не направлено до районного відділу статистики вимогу надати державному виконавцю інформацію про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос), про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами, про підсумки сівби під урожай 2017-2019 року, про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб, із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту.

- Не направлено запити до фіскальних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування Боржника серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користування землею, у відповідності до норм чинного законодавства України;

- Не витребувано від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин Боржника серед власників тварин (худоби), та не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не направлено запити до органу доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника

- Із метою отримання та встановлення інформації про дебіторську заборгованість боржника, не витребувано від обслуговуючого банку Боржника відомостей про рух коштів по відповідному рахунку;

- Не направлено запити до фіскальних (податкових) органів щодо встановлення та підтвердження факту перебування Боржника серед одержувачів державних дотацій у відповідній сфері господарської діяльності за певною державною програмою - фінансування/підтримка господарської діяльності за рахунок держави;

- Не направлено запити до фіскальних (податкових) органів щодо встановлення та підтвердження факту повноцінного внесення (формування) засновниками/учасниками своїх часток (внесків) до статутного капіталу (фонду) Боржника із врахуванням того факту, що не невнесені внески засновниками є їх заборгованістю перед Боржником;

- Не направлено запити до Державної авіаційної служби України про наявність у власності Боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не направлено запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію Боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не направлено запити до Міністерства економічного розвитку та торгівлі (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського,12/2) про наявність за Боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп`ютерних програм, баз даних, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не направлено запити до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, Львівська площа,8) про наявність та/або відсутність щодо митного оформлення за Боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів, тощо), та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не направлено запити до структурного підрозділу районного (обласного) підпорядкування філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» про наявність та/або відсутність Боржника серед власників об`єктів промислової власності, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не направлено запити до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (01135, м.Київ, пр-т Перемоги 14), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є Боржника, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про надання копії податкового щоквартального звіту за 2016-2019 рік за формою 1-ДФ та/або запиту про надання інформації щодо форми (коди податкових виплат) виплати доходів іншим відповідним суб`єктам суб`єктам господарювання щодо оплати послуг оренди, інших платежів; у випадку існування перешкод у здійсненні даного заходу не вжито дій щодо захисту прав та обов`язків органу ДВС та стягувача, звернувшись до суду із вимогами відповідного характеру;

- Із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність Боржника серед платників загальнодержавних податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: Податок на доходи фізичних осіб, Податок на додану вартість, Акцизний податок, Екологічний податок, Плата за користування надрами, Рентна плата за об`єкти використання, тощо;

- Не направлено запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корп. 30), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів, та звісно при його виявлені не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність Боржника серед платників місцевих податків, у відповідності до норм чинного законодавства України: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Транспортний податок, Єдиний податок для ФОП, Плата за землю (у складі податку на майно), тощо;

- Із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, перевіркою та встановленням майнового стану Боржника, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність у Боржника ведення книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО)/журналу використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО);

- Із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, перевіркою та встановленням майнового стану Боржника, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність у Боржника у реєстрі осіб, котрі здійснюють операції з товарами;

- Із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, перевіркою та встановленням майнового б`тану Боржника, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність у Боржника у реєстрі осіб, котрим має бути відшкодовано за рахунок державного бюджету суми податку на додану вартість;

- Не направлено запити до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що

працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води, та звісно при його виявлені, не здійснені належні заходи примусового виконання;

- Із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність Боржника серед платників загальнодержавних зборів, у відповідності до норм чинного законодавства України: Збір за першу реєстрацію транспортного засобу, Збір за користування радіочастотним ресурсом України, Збір за спеціальне використання води, Збір за спеціальне використання лісових ресурсів, Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, Плата за використання інших природних ресурсів, тощо;

Не направлено запити до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу «ЛІСКИ» ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦІ», ДП «Головного інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» із вимогою підтвердити наявність та/або відсутність Боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу -вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту, тощо, та звісно при його виявлені, не здійснені належні заходи примусового виконання;

Із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про наявність та/або відсутність Боржника серед платників місцевих зборів, у відповідності до норм чинного законодавства України:

Туристичний збір, Збір за місця для паркування транспортних засобів, Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, тощо;

Не вжито заходів щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування Боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб`єктів господарювання;

Із врахуванням приписів статті 22 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, здійснити звернення стягнення на частку Боржника як учасника Товариства із врахуванням особливостей того факту, що поряд із часткою Боржника у Товаристві у сфері корпоративного права кореспондується об`єктивна фінансова можливість, як на майновий актив - частку у Товаристві, на виплату дивідендів, інших сум;

Із метою встановлення та/або перевірки факту здійснення Боржником господарської діяльності, встановлення та/або перевірки наявності вигодонабувачів від діяльності Боржника, не направлено запити до Державної фіскальної служби України, її регіональних структурних підрозділів, про надання інформації щодо суб`єктів, відповідно до правовідносин із котрими Боржник виступає податковим агентом; у випадку існування перешкод у здійсненні даного заходу вжити дій щодо захисту прав та обов`язків органу ДВС та стягувача, звернувшись до суду із вимогами відповідного характеру;

Не звернено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника.

Не направлено до Державної прикордонної служби України запитів з метою з`ясування факту перетинання керівником Боржником державного кордону України, частоти (періодичності) такого здійснення, встановивши при цьому період перебування керівника Боржника поза межами України;

Не направлено керівнику Боржнику вимоги про з`явлення до ВДВС та надання документів, котрі підтверджують та/або спростовують можливість виконання виконавчого документу, зокрема довідку про доходи, податковий звіт за формою 1-ДФ, бухгалтерські, податкові документи, тощо;

Не застосовано та не вжито всіх інших та можливих заходів примусового виконання у виконавчому проваджені №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року, котрі визначені зокрема та не обмежуючись, положеннями Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5.

Слід також наголосити на тому, що невиконання судового рішення протягом такого тривалого часу порушує основні засади виконавчого провадження - обов`язковості виконання рішень, розумності строків виконавчого провадження. Хоча закон і не містить поняття «розумності строків», проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу. Крім того, діяльність державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, це сукупність дій направлена на кінцевий результат - виконання судового рішення.

Водночас, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника.

Аналогічного роду відповідна правова позиція викладена зокрема в Постанові Верховного суду від 19 серпня 2019 року у справі №913/438/16.

Термін «негайно» у розумінні рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1988 р. у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» є виправданим, якщо строк триває до 4-х днів. Бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, в даному випадку на виконання Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені у Інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.

В силу приписів норм Закону України “Про виконавче провадження ”, Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, перепон (окрім власного небажання та відвертої бездіяльності), вжити заходи примусового виконання у Володимирецького Р ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м.Львів) не існує та не існувало й раніше.

Натомість Володимирецький РВ ДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) належних, повних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року не вчинив, що є порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства, зокрема та не обмежуючись статей 10. 18. 26, 36, 48, 56 Закону України “Про виконавче провадження”, котрі визначають порядок та строки здійснення перевірки майнового стану Боржника.

У виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року, в оскаржуваний період (до 23.03.2020) відповідних заходів не було вжито, що призвело до неможливості задоволення вимог Стягувача за рахунок майна/активів Боржника.

Зазначене свідчить про порушення державним виконавцем Володимирецького РВ ДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) принципів неупередженості, своєчасності та повноти проведення виконавчих дій, встановлених нормами Закону України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання рішення суддів.

Заперечення Володимирецького РВ ДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів), наведені у відзиві, є безпідставними, так як виконавчі дії, на які останнє посилається, вчинені ним після подання Товариством "Спектр-Агро" скарги до суду, тобто не стосуються оскаржуваного періоду.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004 заява № 56849/00, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-ІІІ; «Ясіуньєне проти Латвії», заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53. ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01 (рішення від 07.06.2005) ЄСПЛ вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Бездіяльність Володимирецького РВ ДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) призвело до не отримання та не задоволення вимог Стягувача згідно Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року за рахунок наявного та/або невиявленого майна Боржника.

В даному випадку, Володимирецьким РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів)) самостійно без правового обґрунтування, керуючись власного думкою, котра не співпадає із чинним законодавством України зроблено підміну понять при оцінці понять, обставин та фактів справи, та врахування їх у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року.

Верховний Суд у Постанові від 16 квітня 2018 року у справі №12/57. зокрема зазначив, що відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 05.07.2012 у справі «Глоба проти України», Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-ІІ, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-ІІІ, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява N 41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84). Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, помилковим є твердження, що особи примусового виконання мають право щодо вжиття або не вжиття заходів примусового виконання. Виконавці мають виключно обов`язок на здійснення та вжиття заходів примусового виконання наказу суду, котрий кореспондується із правом вибору здійснення необхідного заходу такого примусового виконання. Адже, в противному випадку, вибір одного заходу примусового виконання і повна відмові від іншого примусового виконання, не відповідала б та порушувала вказані вище як рішення Європейського Суду, так і рішень Конституційного та Верховного судів.

Адже, зокрема, згідно із правовою позицією, котра викладена в пункті 15 Постанови Верховного суду від 13 лютого 2018 року у справі №923/182/13-г. судом зазначено про те, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Відповідно до ст.341 Господарського процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особам дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

При вирішенні питання про прийняття даної скарги до розгляду, суд бере до уваги те, що, до подання скарги відомості щодо вжиття всіх належним, допустимих, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, не міститься.

Окрім цього, також судщ враховує те, що у відповідності до пункту 9.7. Постанови Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зі змінами внесеними Постановою від 29 травня 2013 року №9. котра на сьогодні є чинною, якщо обов`язок органу державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв`язку із цією бездіяльністю його прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

З огляду на вищевказане, суд констатує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" довело належними та допустимими доказами довело бездіяльність Володимирецького РВ ДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) в оскаржуваний період (до 23.03.2020) при примусовому виконанні Ухвали Господарського суду Рівненської області №918/724/17 від 05 грудня 2017 року. Натомість ні відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівень - Агро", ні Володимирецький районний відділу державної виконавчої служби Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) належними та допустимими доказами зазначеного не спростував.

Відтак скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 232-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Скаргу ТОВ «СПЕКТР-АГРО» на бездіяльність державного виконавця Володимирецького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року задоволити.

2.Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Володимирецького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку застосування до Боржника заходів примусового виконання та вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”.

3.Зобов`язати державного виконавця Володимирецького РВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (м. Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення примусових заходів (арештів майна та коштів) та виконавчих дій у виконавчому провадженні №61156888 щодо примусового виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”, та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану Боржника та примусове виконання Ухвали Господарського суду Рівненської області по справі №918/724/17 від 05 грудня 2017 року.

Повний текст ухвали підписано 07 серпня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив або безпосередньо до апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя В.В.Марач